На міжнародному конкурсі на звання найкращого сомельє світу, що відбувся в лютому в Парижі, перемогу здобув представник аж ніяк не виноробної країни латвієць Раймонд Томсонс.
“Я не можу в це повірити. Я надзвичайно щасливий”, – заявив чемпіон на сцені критого стадіону і найбільшого концертного залу Європи Парі-Ла-Дефанс Арена, де проходив фінал конкурсу.
У відповідь на жартівливе запитання ведучого про виноградники в Латвії Раймонд у тон йому порекомендував спробувати латвійське пиво.
Представниця іншої північної країни – датчанка Ніна Єнсен – посіла друге місце вдруге поспіль на цьому конкурсі, що проходить раз на три роки, і це теж дало підставу організаторам заявити, що в таких результатах вони бачать символ серйозного захоплення професією сомельє далеко за межами виноробних регіонів.
Третім був Різ Чой із Гонконгу. Представниця країни-господині конкурсу Паскалін Лепелтьє не потрапила до фіналу, і їй дісталося лише четверте місце.
Під час конкурсу Раймондс сказав, що вважає своєю перевагою те, що він виріс у країні без історичної культури вина.
“У нас немає цієї історії, і наші уми більш вільні. У Латинській Америці або в “класичних” виноробних країнах, як Іспанія чи Португалія, важче розкритися винам світу, тому що вони дуже пишаються власними винами”, – вважає латвійський сомельє.
Знавці подібних змагань назвали окремі випробування цьогорічного конкурсу “нездійсненною місією”. Завдання у фіналі всі так чи інакше були пов’язані з вином: визначити його наосліп, підібрати вина до страв, знайти помилку в прейскуранті вин – та інші дуже складні, але все ж логічні завдання.
Але, щоб дійти до фіналу, потрібно було подолати більш “хіпстерські” випробування в півфіналі: визначити п’ять безалкогольних напоїв з усього світу і скласти до них веганське меню.
Правильні відповіді розкрили після завершення фіналу, і всі, включно з членами журі, визнали, що були майже нездійсненні завдання.
“Я дуже задоволений, що мені не довелося робити цього”, – зізнався швед Андреас Ларсон, найкращий сомельє світу 2007 року і член журі конкурсу-2023 року.
Україна в січні 2023 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТН ЗЕД 2701) у 48,1 раза (на 1 млн 805,902 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 38,318 тис. тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортовано на $13,605 млн, що в 31,3 раза менше, ніж у січні 2022-го ($426,314 млн).
З Австралії надійшло вугілля на $7,92 млн (58,21%), Польщі – на $5,627 млн (41,36%), ПАР – на $0,058 млн (0,43%).
Експорт Україною вугілля за січень 2023 року становив 51,453 тис. тонн на $15,151 млн, зокрема до Словаччини – на $10,09 млн, Польщі – на $2,041 млн, Австрії – на $1,994 млн, інших країн – на $1,026 млн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила імпорт вугілля кам’яного та антрациту в 4,2 раза (на 14 млн 932,904 тис. тонн) порівняно з 2021 роком – до 4 млн 630,144 тис. тонн.
Вугілля імпортовано на $1 млрд 179,113 млн, що у 2,1 раза менше, ніж 2021-го ($2 млрд 488,698 млн). Із РФ надійшло вугілля на $431,082 млн (довоєнні поставки, частка в імпорті 36,56%), США – на $309,178 млн (26,22%), Австралії – на $199,491 млн (16,92%), інших країн – на $239,363 млн (20,3%).
Уже з квітня внесені до правил дорожнього руху Японії зміни дадуть змогу роботам-доставщикам самостійно переміщатися вулицями. Їхні творці розраховують, що такі роботи зможуть допомагати літнім людям, які мешкають у малонаселених віддалених сільських районах, отримувати необхідні товари в умовах браку кур’єрів.
За словами президента токійської робототехнічної компанії ZMP Хісасі Танігуті, роботи “все ще новачки в людському суспільстві, тому природно, що їх сприймають із певним дискомфортом”.
Очікується, що роботи-кур’єри не будуть повністю автономними: їх все ж таки віддалено контролюватиме людина, яка в разі потреби зможе втрутитися.
Танігуті вважає, що важливо, щоб роботи були по-японськи “скромними і милими”.
Один з учасників випробування – робот DeliRo, він чарівний, у нього великі виразні очі, на яких, як здається, можуть навіть навернутися сльози, якщо пішоходи перегородять йому дорогу.
Такі милі кур’єри допомагають вирішити серйозну проблему японського суспільства. Населення країни – одне з найстаріших у світі: майже 30% жителів тут старше 65 років. Найчастіше літні люди живуть у віддалених районах, де немає доступу до товарів першої необхідності. Ситуація ускладнюється нестачею робочої сили в містах і викликаними пандемією Covid-19 обмеженнями на понаднормову роботу для водіїв вантажівок, що заважає підприємствам справлятися з доставкою замовлень.
“Я сподіваюся, що наших роботів використовуватимуть там, де це необхідно, і вони допоможуть полегшити брак робочої сили”, – зазначив інженер Даї Фудзікава з Panasonic, яка також тестує своїх роботів-кур’єрів у Токіо і Фудзісаві.
Робот Hakobo від Panasonic може самостійно визначати, коли потрібно повернути, а також виявляти перешкоди і зупинятися. Спеціаліст у центрі управління при цьому одночасно спостерігає за чотирма роботами за допомогою камер. У разі складнощів із проходженням перехрестя, робот може надсилати операторові фото світлофора в реальному часі і чекати від нього інструкцій.
Правила встановлюють для роботів максимальну швидкість у 6 км/год, отже, “шанси отримання серйозних травм у разі зіткнення відносно невеликі”, уточнив Ютака Утімура, професор робототехніки в Технологічному інституті Сібаура (SIT).
Hakobo в рамках тестових випробувань уже доставляли жителям Фудзісави ліки та їжу, подавали закуски в Токіо. Робот знає ввічливі фрази на кшталт “Вибачте, дозвольте пройти” або “Холодно сьогодні, чи не так?” і “спілкується” із зустрічними перехожими.
Влада ж, зі свого боку, не очікує, що роботи швидко заполонять вулиці, з огляду на необхідність підтримувати високий рівень зайнятості населення, повідомив Хірокі Канда, представник міністерства торгівлі, який просуває цю технологію. “Я думаю, що поширення роботів буде, швидше, поступовим процесом”, – сказав він.
Україна в січні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 92,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 38,341 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за січень-2022 знизився на 93% – до $20,897 млн.
Основний експорт здійснювався до Польщі (54,20% поставок у грошовому виразі), Данії (24,91%) та Італії (11,31%).
У січні-2023 Україна не імпортувала напівфабрикати, тоді як у січні-2022 ввезла 2,606 тис. тонн цієї продукції на $1,546 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (100% поставок).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали до Болгарії (26,55% постачань у грошовому вираженні), Польщі (13,97%) та Італії (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Кількість вакансій на 01.12.2022 (тис од)
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Україна буде готова брати участь у торгівлі квотами на викид СО2 і може почати її вже у 2024-2025 рр., заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Україна може вже у 2024-2025 рр. вийти на торгівлю квотами. Питання не стоїть на паузі. У 2023 році ми вже підписали угоду зі Швейцарською Конфедерацією, підписали відповідний меморандум з Японією, і ще з багатьма країнами зараз тривають переговори з укладення угод уже безпосередньо щодо торгівлі квотами за ст. 6 Паризької угоди”, – сказав Стрілець.
“Уже маємо певні кроки, а не тільки розмови”, – додав він.
За його словами, з 1 січня 2022 року в Україні впроваджується система моніторингу, звітності та перевірки на рівні установки. “На сьогодні в міністерстві зареєстровано вже понад тисячу установок, і ми вже отримуємо звіти”, – повідомив Стрілець.
За його словами, через повномасштабне вторгнення РФ у країну процес дещо сповільнився, але рух триває.
Крім того, у рамках підготовки до торгівлі квотами команда Мінприроди готує законопроєкт, який дасть можливість побудувати систему верифікації моніторингу викидів парникових газів.
Єврокомісар із довкілля Віргініюс Сінкявічус на нещодавньому спільному засіданні з урядом України констатував, що фокус-діалог ЄС та України щодо Європейської “зеленої” угоди та “зеленого” переходу через війну поставлено на паузу. За його словами, Брюссель готовий відновити його, коли Україна буде готова. Сінкявічус наголосив на важливості впровадження Україною функціонуючої системи моніторингу, звітності та перевірки на рівні установки як першого кроку до створення ETS (система торгівлі квотами на викиди).
