“Укрзалізниця” додала в продаж 1650 квитків на найпопулярніші напрямки, реагуючи на підвищений попит пасажирів на поїзди 5 січня, повідомила компанія в Telegram-каналі ввечері 4 січня.
Додаткові квитки з’явилися на напрямках із Києва та Харкова – додатково 750 місць у Карпатському напрямку, зокрема до Львова; на Донецькому та Дніпровському напрямках – 150 місць у західному напрямку.
На одеському напрямку з’явилося 240 додаткових місць у Карпати.
Із Києва на Донецький, Дніпровський, Одеський і південний напрямки й назад – до 500 додаткових місць.
Крім того, додано вагони в поїзд №102/101 Київ-Херсон і №20/19 Київ-Попасна з Києва 9 і 11 січня, назад 10 і 12 січня.
Згідно з даними УЗ, у новорічно-різдвяний період подорожі залізницею обрали вже понад мільйон українців.
ТОВ «Консалтингова група «А-95» заявляє про тиск із боку Подільської окружної прокуратури м. Києва, яка вже півроку розслідує інспіровану кримінальну справу проти власника й менеджменту компанії. В «А-95» упевнені в замовному походженні цієї справи, ініційованої у відповідь на активну роботу експертів «А-95» з висвітлення роботи нелегального ринку нафтопродуктів.
Пізно ввечері 30 грудня 2021 року співробітники департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за дорученням прокурора Подільської окружної прокуратури Дмитра Сезонова вручили директору Консалтингової групи «А-95» Сергію Куюну та його брату Артему Куюну повістки на допит на 5 січня 2022 року за «податковими» статтями. Аналіз матеріалів справи однозначно вказує на замовний і протизаконний характер даного розслідування.
Зокрема, приводом для початку розслідування минулого літа стала скарга невідомої особи, у матеріалах фігурують свідки, які нам також невідомі. Розслідування ведеться в рамках старої кримінальної справи, в якій фігурує кілька десятків компаній, із якими Консалтингова група «А-95» ніколи не мала відносин.
Найабсурднішим є звинувачення у «заволодінні бюджетними коштами» шляхом мінімізації податкових зобов’язань. Слідчі й прокурори вважають весь податковий кредит з ПДВ за 2019-2020 роки обсягом 3,7 млн грн «фіктивним» і несплаченим в бюджет шляхом проведення безтоварних операцій.
Офіційна звітність «А-95» показує: за вказаний період «живими грошима» було сплачено 3,1 млн грн ПДВ, що склало 70 і 77% від суми зобов’язань у 2019-2020 роках відповідно. У 2021 році цей показник склав 88%. Решту зобов’язань було перекрито виробничими витратами, про що серед іншого свідчать документи, які було вилучено під час обшуків улітку 2021 року.
«Ми відкриті, але «податкову» статистику прокурори у нас не вимагають, хоча вона могла б дати відповіді на всі питання. Натомість вони проводять обшуки, розсилають запити нашим контрагентам, викликають на допити. Це однозначно свідчить про цілеспрямований тиск на компанію», – заявив Сергій Куюн.
За його словами, незважаючи на виграні суди й численні клопотання, прокурори Подільської окружної прокуратори відмовляються повертати вилучені під час обшуків техніку й документи, що не дає змоги відновити повноцінну діяльність і ставить під загрозу підготовку звітності компанії за 2021 рік.
В «А-95» впевнені, що причиною активності прокурорів є активна робота компанії з висвітлення діяльності тіньового ринку нафтопродуктів – імпорту безакцизних октанопідвищуючих компонентів як розчинників, нелегального виробництва нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах із застосуванням забороненої в Європі й США речовини ММА (монометиланілін), порушень касової дисципліни на АЗС під час продажу пального за готівку за допомогою видачі фіктивних чеків.
У 2021 році на основі даних Державної податкової служби України ТОВ «Консалтингова група «А-95» склало рейтинг сплати податків найбільшими мережами АЗС, показавши мережі з мінімальним податковим навантаженням: «БРСМ-Нафта», Avantage 7, Sun Oil і Motto.
«Наша активна робота з профільними асоціаціями, парламентським Комітетом з питань фінансової, податкової та митної політики, робочою групою з детінізації ринків підакцизних товарів при МВС дала результат у вигляді відчутного збільшення податкових надходжень від торгівлі нафтопродуктами. Тільки по мережі «БРСМ» у 2021 році зростання бюджетних виплат становитиме 100%, або понад 150 млн грн. Але це лише початок, потенціал нелегального паливного зростання величезний – щонайменше 20 млрд грн на рік, і «тіньовики» робитимуть усе, щоб ця робота зупинилася. На жаль, для цього використовуються методи із незаконним залученням силовиків, від яких платники податків чекають на іншу роботу», – заявив С.Куюн.
Консалтингова група «А-95» заявляє про свою відкритість для будь-яких запитів державних органів і відданість курсу подальшої детінізації ринку нафтопродуктів. Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України дати оцінку діям Подільської окружної прокуратури м. Києва й не допустити подальшої компрометації правоохоронної системи країни.
У новорічну ніч близько 10 тис. пасажирів подорожуватимуть у 86 потягах АТ “Укрзалізниця” (УЗ), повідомила прес-служба “УЗ” у п’ятницю.
Компанія нагадала, що на період новорічних і різдвяних свят призначено 17 додаткових пасажирських потягів. Ще двом потягам продовжено маршрут і чотирьом збільшено періодичність курсування.
Згідно з даними “УЗ”, залізничники вже фіксують 20-відсоткове збільшення продажів квитків порівняно з сезоном 2020/2021 на пікові дати зимових перевезень: 29, 30 грудня 2021 року і 2, 8, 9 січня 2022 року.
Крім того, як зазначається, спостерігається зростання пасажиропотоку до залізничних станцій, розташованих біля курортів українських Карпат: Татарів (Буковель), Ворохта, Яремче і Ясіня.
Раніше, 30 грудня 2021 року “Укрзалізниця” відправила в перший рейс двоповерховий електропоїзд Skoda за маршрутом №747 Київ-Львів.
30 грудня 2021 р. , як підсумок річної роботи виноробів України та профільних асоціацій, в Міністерстві агрополітики України була проведена «Велика дегустація вин України».
Організатори заходу:
– Громадська спілка «Укрсадвинпром»
– Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє
– Асоціація крафтових виробників вин
Мета заходу: популяризація вин України шляхом презентації асортименту ігристих та тихих вин, як від відомих великих виробників, так і від малих (крафтових) виноробів.
В презентації взяли участь:
– Роман Лещенко – Міністр Міністерства агрополітики України
-Володимир Печко- Голова спілки «Укрсадвинпром»
– Наталія Благополучна – Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє та Асоціації кавістів України
-Світлана Цибак – Президент Асоціації крафтових виробників вин України
– Керівники і представники департаментів Мінагрополітики
– Запрошені представники виробників вин та профільних організацій.
Свої вина на дегустацію представили 20 виробників:
Представлені зразки (а їх було більше 50) були з різних сортів винограду, як міжнародної групи сортів – Шардоне, Рислінг, Мерло, Каберне Совіньон, Піно Нуар, так і місцевих (локальних) сортів винограду- Сухолиманський, Черсегі, Сапераві, Одеський Чорний.
Ігристі вина категорії «брют» (білі і рожеві) були в аперитивній частині презентації, а потім своєю якістю всіх присутніх дивували білі, рожеві, помаранчеві та червоні сухі вина з різних регіонів України: Одеського, Херсонського, Миколаївського, Закарпатського, Дніпропетровського, Київського, Хмельницького, Вінницького.
Міністр Міністерства агрополітики Роман Лещенко в привітальному слові підкреслив важливість відміни акцизу для сухих вин з 1 січня 2022 р, що дасть можливість популяризації вин власного виробництва та полегшить працю виноробів, а також подякував всім за організацію такого важливого заходу і привітав присутніх з прийдешнім 2022 роком!
Партнер заходу: компанія «Sophienwald»- келихи для вина ручної роботи з Австрії.
Йдемо в Новий рік з вином України!
UKRSADVYNPROM, URAKIN, БЛАГОПОЛУЧНА, ДЕГУСТАЦИЯ, КАВІСТ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ЛЕЩЕНКО, ПЕЧКО, СОМЕЛЬЄ, ЦИБАК
Ексклюзивне інтерв’ю міністра туризму Кіпру Савваса Пердіоса агентству “Інтерфакс-Україна“
Автор: Максим Уракін
Кілька днів тому Кіпр змінив правила в’їзду для громадян України. Чи можете Ви пояснити і розповісти детальніше?
Це зміни не для громадян України, а для всіх, хто в’їжджає в країну. Лише за кілька тижнів до того, як буде доступна додаткова інформація про штам коронавірусу Omicron, ми вирішили, що всі люди, вакциновані чи не вакциновані, іноземці чи місцеві жителі, повинні пройти ПЛР-тест після прибуття, лише щоб переконатися, що в них немає вірусу. Це правило, що діятиме лише кілька тижнів до 10 січня. Після цього ми повертаємося до протоколу, який був раніше, а це означає, що тестування не буде потрібно тим, хто вакцинований або нещодавно одужав. Але тест все ж потрібен тим, хто не вакцинований. Для дітей віком до 12 років те саме, тестування не потрібне, а для дітей старше 12 років – обов’язкове.
Які обмеження зараз діють для туристів на Кіпрі?
Нічого взагалі. Все відкрито. Ресторани відкриті. Якщо ви маєте заповнену форму Cyprus Flight Pass, ви можете використовувати її протягом тижня. Це дає вам доступ до всіх ресторанів, нічних клубів, торгових центрів. Все відкрито. Обмежень для туристів немає. Але через 7 днів потрібно показати, що ви вакциновані, одужали або маєте негативний тест.
Скільки українських туристів відвідало Кіпр цього та попереднього року?
2019 рік став найкращим для українського ринку. Майже 100 тис. людей. Цього року я очікую близько 80 тис. людей. Український ринок добре відновився після пандемії. Україна має високий інтерес до Кіпру, і я думаю, що це також тому, що ми були однією з перших країн, які відкрилися для України.
Україна зараз номер 5 серед наших країн-партнерів, після пандемії вона значно зросла. Під номером 1 залишається Великобританія, номер 2 – Росія, номер 3 – Польща, номер 4 – Ізраїль, номер 5 – Україна, номер 6 – Німеччина, номер 7 – Франція. За ними йдуть багато країн, які перебувають у подібних позиціях, наприклад, Австрія, Швейцарія, Швеція, Норвегія, Угорщина. Ці країни досить схожі. Я б сказав, що зараз Україна для нас у ТОП-5 ринків, до пандемії такого не було.
А яка тенденція зростання з року в рік?
З 2014 року ми щороку зростали приблизно на 20%. Я думаю, що зростання продовжиться. Гадаю, наступний рік буде найкращим для України. Я думаю, що це ринок з великим потенціалом щодо Кіпру не тільки влітку, а й взимку, особливо через різницю в погоді. Також через короткий час польоту люди приїжджають до нас на короткі періоди, вихідні тощо.
Чи можете Ви навести якісь цифри про інвестиції в дороги, інфраструктуру, готелі?
У наступні 4 роки ми плануємо витратити 50 млн євро, щоб оновити готелі із оздоровчими центрами. Це гроші держави та ЄС. Інвестиції в готелі забезпечують появу нових оздоровчих, медичних закладів. Інвестиції в агросектор, туризм та гірські готелі дозволяють зробити їх більш зеленими, цифровими. Інвестиції також здійснюються в оновлення ресторанів, які пропонують традиційну кіпрську кухню, реновацію магазинів, які продають традиційні продукти. Ми також інвестуємо гроші, щоб створити умови для отримання ще більш вражень автентичного характеру в невеличких поселеннях. Тож люди, які їдуть туди, можуть побачити справжню майстерню, ручні вироби, те, як майстри різьблять каміння, як виготовляється традиційний чай, традиційне взуття. Ми багато інвестуємо, щоб переконатися, що туризм живе в серцях місцевих громад, мотивуємо людей залишатися в горах. Ми намагаємося, щоб саме молодь залишалася в горах. Ми багато інвестуємо в ці галузі. Тож місцеві жителі бережуть туризм у серці.
Також я хочу розповісти про Мусан. Мусан – один із трьох підводних лісів у світі. Це проект для дайвінгу. Ми відкрили його кілька місяців тому, і це один із трьох підводних лісів у світі. Творець Мусана шукав найчистішу воду в Європі. У нас найчистіші води в Європі, і це доведено Європейською агенцією довкілля.
Які місця найпопулярніші серед українських туристів? Чи вони такі ж, як у туристів з інших країн, чи мають якісь особливості?
Перше, на що звертають увагу українці, особливо влітку, коли прибувають до Республіки Кіпр, це гарна погода, сонце та море. Тож традиційно український ринок орієнтований на Фамагусту. У Фамагусті найкращі пляжі Кіпру і дуже чиста вода. Але через пандемію зараз люди також цікавляться Лімасолом і Пафосом. У цих місцях багато можливостей для шопінгу, багато культурних закладів, красиві гори для пішохідного туризму, кіпрські села. Насправді я думаю, що українці відвідуватимуть Кіпр цілий рік. Звісно, хтось поїде за сонцем і морем, а хтось вибере села, гори, природу, шопінг тощо.
Які авіакомпанії і з якою частотою літають до Кіпру з України і назад? Чи планується збільшення частоти польотів?
Для нас важливо те, що зараз багато авіакомпаній літає з України до Кіпру. Завжди прямі рейси. Одна з причин, чому ми зараз приїхали в Україну, – це провести переговори з авіакомпаніями та представити їм усі продукти, які ми додаємо, особливо для зимового відпочинку. Ми багато працювали, щоб взимку було чим зайнятися. Я впевнений, що між Україною та Кіпром з’являтиметься все більше рейсів.
Якщо говорити про зиму, які особливості Ви б хотіли представити?
Ну, я думаю, ми можемо розділити це на 3 частини. Одна з них – вино та гастрономія. Друга – природа та діяльність на природі. І третє – села.
Що стосується вина та гастрономії, то ми реалізували концепцію кіпрського сніданку. Вона є в ресторанах, готелях, кафе. Ще одна концепція, яку ми реалізували, називається Taste Cyprus, їжа з місцевих інгредієнтів, вона справді автентична і дуже традиційна.
Ми запустили ще одну концепцію, яка називається Vegan Family Restaurants and Hotels (Веганські сімейні ресторани та готелі). Оскільки насправді в усьому світі все більше і більше людей, особливо молодих людей, які є веганами, вони не їдять м’ясо, не вживають продукти тваринного походження. Ця програма також для людей, які вирішили харчуватися більш корисно кілька разів на тиждень.
Ми додали 7 винних маршрутів. Кіпр є однією з найстаріших країн світу з виробництва вина. Ми виробляємо вино вже 5,5 тис. років. Наше вино одне з найкращих у світі. Commandaria – національне солодке вино, воно перемогло на міжнародному конкурсі вин у 1224 році. Для Кіпру дуже важливо, щоб було таке вино. Виноград вирощують лише в 14 селах.
Тобто частина А для зими, частина B пов’язана з природою. Ми оновлюємо багато велосипедних доріг. Наступного року привозимо “Тур де Франс” до Кіпру. Він величезний, це один із найбільших турнірів у світі. Три роки поспіль він приїжджає до Кіпру. Для нас це дуже важливо, ми розвиваємо інфраструктуру, оновлюємо житло в горах. Тому байкери та туристи можуть там ночувати.
І третє, що ми робимо на зиму, пов’язане з гірськими селами. Зараз ми відзначаємо села за те, яка там природа, скільки квітів, наскільки вони чисті, наскільки відповідають принципам сталого розвитку, скільки туристичних підприємств вони мають. Ця концепція називається Colorful Villages of Cyprus (“Колоритні поселення Кіпру”).
Суть полягає в тому, щоб покращити наш продукт. За кілька днів ми також запускаємо концепцію під назвою Christmas Villages (“Різдвяні поселення”). Ми вибрали 5 поселень на Кіпрі. Ми убираємо їх у різдвяні прикраси, різдвяні вогні, декор, різдвяну музику. Цілі села, як різдвяний ярмарок. Це нова концепція для Кіпру, тому зараз є чим зайнятися і взимку. Ми створили 3 тис. кілометрів доріг у селах. Її називають серцем країни легенд. Тут ви можете піти на ферму, зібрати яйця, приготувати традиційний кіпрський сніданок. Є багато виноробних господарств, де можна зібрати виноград, зробити власне вино. Або зайти до бабусі, подивитися, як вона готує мармелад чи халумі (традиційна кіпрська їжа).
Зараз ми почали додавати все це до наших послуг. Все це буде поєднане і буде називатися серцем країни легенд. Веб-сайт – heartlandoflegends.com. Люди зможуть налаштувати відпочинок під себе, це не мас-маркет. Вони матимуть змогу обрати та створити своє власне свято.
Для мене дуже важливо поговорити про різдвяні поселення, якими вони будуть. Це абсолютно нова концепція. Різдвяні поселення на Кіпрі – це для нас те, що пропонує додаткові послуги в горах взимку. Це те, що ми зараз просуваємо, гори. Тому що туризм на Кіпрі почався з гір сотні років тому. Тут почався туризм, тут жили люди. Пізніше багато людей переїхали на пляжні курорти. Тепер ми намагаємося знову поширити туризм на весь острів.
До певної міри зараз Кіпр є так званим регіональним центром. Люди, які перебувають на Кіпрі, можуть відвідати Ізраїль, Єгипет, інші країни. Чи можете Ви дати пояснення та перелік цих країн?
Так. Це фактично частина нашої національної туристичної стратегії. Рекламувати Кіпр як місце, звідки ви також можете відвідати навколишні місця. Лише година перельоту, щоб дістатися Кіпру з 3 континентів. Ми знаходимося на відстані в одну годину польоту з Європи, Африки, Азії. Ви можете скористатися можливістю, щоб відвідати Грецію, наприклад, або Єгипет, Йорданію, Ізраїль, Ліван саме з Кіпру. Усі ці країни розташовані менше ніж за годину льоту від Кіпру. Є багато рейсів щодня до та з цих напрямків. Це також є частиною нашої стратегії просування Кіпру для великих відстаней, як-от США, наприклад, або Китай, Японія. Мешканці цих країн зрідка обирають один пункт призначення, вони також відвідують сусідні країни. Очевидно, що коли хтось летить зі США, вони хочуть відвідати 2 або 3 країни, тож вони можуть залишитися на Кіпрі на кілька днів, а також відвідати навколишні місця. І це спрацювало дуже добре, тому що цього року ми привезли до Кіпру найбільший круїзний лайнер у світі – Royal Caribbean. Вони вперше розмістили порт приписки на Кіпрі. І вперше ми мали змогу привезти багато людей з Азії, зі США, щоб відвідати Кіпр, а потім відвідати навколишні місця на кораблі.
Можливо, певною мірою болюче питання для громадян Кіпру. Ви якось координуєте свою туристичну діяльність з так званою адміністрацією, з так званим Північним Кіпром? Чи є у вас якісь відносини?
Ні. Координація з точки зору туризму відсутня. Якщо хтось захоче відвідати цю територію, це можливо, але включаючи усі ризики через страховку тощо. Туроператори та компанії, які працюють з Республікою Кіпр, не страхують відвідування цих районів. Координація між двома сторонами дорівнює нулю. Люди можуть їхати туди лише на свій страх і ризик.
Кіпр конкурує за туристів з України з більш популярними для наших громадян країнами, такими як Єгипет, Чорногорія, Туреччина. Які методи ви використовуєте для залучення наших туристів?
Краща якість. Рішення в таких випадках – це завжди краща якість. Тому що такі країни, як Туреччина, Чорногорія, Єгипет, завжди конкурують з Кіпром в одному – ціни, низькі ціни. Ми ніколи не зможемо конкурувати з низькими цінами в Туреччині та Єгипті. Тому що Туреччина чи Єгипет хочуть мати понад 100 млн туристів на рік. Ми не хочемо мати 100 млн туристів на рік. До пандемії у нас було 4 млн туристів, ми менша країна. Ми зосереджені на якості та вдосконаленні продукту. Тому що ми усвідомлюємо, що ніколи не зможемо конкурувати з Єгиптом, Туреччиною, Чорногорією за цінами. У них дешеві продукти, дешева валюта. Ви бачите, що валюта в Туреччині весь час девальвує. Коли валюта девальвує, дуже легко стати недорогим місцем відпочинку, а у нас немає такої можливості, у нас є євро, євро – це сильна валюта. Також на Кіпрі люди отримують хорошу зарплату, тому нам не так легко імпортувати продукцію, як Туреччині чи Єгипту. Отже, очевидно, що вартість послуг вища, і ми пропонуємо кращі продукти – чистіше довкілля, більше вражень. Це наша стратегія, коли справа стосується туризму.
Чи є у міністерства спеціальні програми щодо просування Кіпру в тій чи іншій країні, тому чи іншому регіоні? Або у вас є лише традиційні методи, які застосовуються для будь-якої країни?
Ні, всі ринки різні. Одним із способів роботи з багатьма країнами є співпраця з авіакомпаніями, туроператорами. Тому ми працюємо з ними, щоб приєднатися до маркетингових кампаній тощо. Але найчастіше ці кампанії літні, тому що саме тоді туроператори люблять продавати тури до Кіпру, а взимку у нас набагато ширший підхід. Взимку ми просуваємо Кіпр в 30 країнах, використовуючи спеціальні цифрові маркетингові кампанії – на YouTube, Google, Facebook, в інших соціальних мережах. Ми орієнтуємося на вік, інтереси, платні оголошення та різні кампанії. Зараз ми витрачаємо гроші на маркетинг. Я задоволений сумою, яку ми витрачаємо, ми робимо це, застосовуючи індивідуальний підхід, залежно від ринку. Тож у такій країні, як Україна, наприклад, можливо, ми більше орієнтуємося на вікові групи до 50-55 років. В інших країнах ми орієнтуємося на людей старше 65 років. Тож ми маємо вкрай індивідуальний підхід до клієнтів кожного ринку.
Чи розвивається медичний туризм між нашими країнами?
Так, медичний туризм на Кіпрі – це те, що ми починаємо розвивати зараз. Насправді частина грошей, які ми отримали від Європейського фонду відновлення, йде на реконструкцію готелів, щоб запропонувати більше оздоровчих, медичних послуг, а також будинків пристарілих. Я думаю, що Кіпр – це країна з неймовірним кліматом для медичного туризму. Ми маємо дуже чисте повітря, насичене вітаміном D завдяки сонцю. У нас сонце 365 днів на рік. Наша продукція екологічно чиста, біо, корисна для здоров’я. Я вважаю, що для медичного або оздоровчого туризму Кіпр ідеальний з глобальної точки зору. Я говорю не тільки про те, щоб сходити в SPA, зробити масаж, педикюр або зачіску тощо, я говорю про оздоровлення з цілісної точки зору – розум, тіло, харчування, релаксація і таке інше. Я думаю, що протягом наступних 5 років Кіпр буде розвиватися, коли мова йде про оздоровчий та медичний туризм. І якщо поєднати ці інвестиції з інвестиціями, які ми робимо у вино, гастрономію та місцеві продукти, я вважаю, це буде чудова комбінація, знову ж таки з грошей ЄС, до речі. Це чудове поєднання, щоб позиціонувати Кіпр як цілорічний оздоровчий центр.
Якщо говорити про студентів та університети, а також так звані розмовні клуби, чи розвиваєте ви ці галузі діяльності, щоб залучити людей до вивчення англійської мови на Кіпрі?
Це дуже гарне питання. Це те, що ми нещодавно обговорювали. Як відомо, Мальта спеціалізується на цьому, але Мальта короткострокова. Це приблизно півтора місяці. Ми прагнемо зробити щось інше. Ми прагнемо проникнути на український ринок для довгострокового навчання громадян України на Кіпрі, і не тільки мови, але й різноманітних предметів. Звісно, мова навчання та спілкування буде англійською. Це також чудова можливість запропонувати стажування людям, які навчаються на Кіпрі, особливо в туристичній галузі, наприклад, тому що це те, що допоможе нам надавати кращі послуги і громадянам України.
Чи є у кіпріотів інтерес до України як туристичного напрямку?
Якщо поглянути на цифри за 2019 рік, 100 тис. українців приїхали до Кіпру, а до України – 25 тис. кіпріотів. Якщо врахувати, що в Україні проживає понад 40 млн людей, а на Кіпрі менше 1 млн, то за цим співвідношенням можна зробити висновок, що в Україну приїжджає більше кіпріотів, ніж українців до Кіпру. Я думаю, що Україна має потенціал залучити кіпріотів, особливо на вихідні, довгі періоди. Як ви знаєте, в Україні є кілька міст, які пов’язані з грецькою спадщиною, і я думаю, що це історія, про яку потрібно більше розповідати на Кіпрі. Я впевнений, що більше кіпріотів із задоволенням відвідають Україну не тільки взимку, а й влітку, тому що погода тут гарна, весь час тепло. Переліт недовгий, максимум 3 години. Рейсів багато. Сюди дуже легко дістатися, тому немає причин для кіпріотів відмовлятися від такої подорожі. Крім того, для кіпріотів дуже важлива їжа, їжа тут значно покращилася, вона стала сучаснішою, тому це дуже важливо.
Якщо говорити про вино та гастрономію, то чи рекламуєте ви їх якось по-особливому? Популяризація вина, гастрономії – це ваша спільна справа?
Наша справа – популяризувати це як частину туристичної програми, але не наша робота – сприяти продажу халумі чи кіпрського вина за кордоном. Це робота міністерства торгівлі чи міністерства сільського господарства. Але є синергія, ми повинні працювати разом. Коли люди хочуть купити халумі чи вино і приїжджають до Республіки Кіпр, вони бачать, куштують тощо. Ми намагаємося показати всі наші продукти людям, які приїжджають до нас, включити вино та гастрономію у все, що рекламуємо на Кіпрі. Якщо ми пропагуємо оздоровлення, їжа також є частиною реклами, якщо ми просуваємо релігійний туризм, їжа є частиною цього. Що б не робили туристи на Кіпрі, 3 рази на день вони вживають їжу. Тому їжа дуже важлива. В основному у всіх готелях і кафе люди можуть скуштувати кіпрський сніданок. У нас є концепція Taste Cyprus. Ресторани мають автентичну кухню, місцеві продукти, і це мережа ресторанів, куди люди дійсно можуть прийти і по-справжньому насолодитися кіпрською гастрономією. Плюс виноробні, а також ресторани, де є справжні кіпрські вина, або бари з автентичними винними картами. Власне 3 тижні тому на Кіпрі відбувся європейський конкурс сомельє. Тому ми також намагаємося просувати продукт через подібні конкурси. Я знаю, що для популяризації українського вина ви заснували кілька фестивалів, присвячених культурі вина, зокрема Odessa Wine Festival. А у нас такі фестивалі проходять у вересні-жовтні. А найбільший з них відбувається в Лімасолі.
Які ваші 3 найкращі пропозиції для громадян України щодо подорожі до Кіпру? З точки зору того, що робити.
Абсолютно впевнений, що вони мають відвідати одне із поселень, яке є частиною проекту Heart of Legends. Вони мають відвідати наші пляжі, у нас найкращі пляжі в Європі. Вони повинні скуштувати справжню кіпрську їжу із солодким кіпрським вином. Це унікальні враження.
Відбулося офіційне відкриття Української академії дистиляції. Захід проходив у форматі «відкритих дверей». Участь у ньому взяли представники Київського національного торговельно-економічного університету, виробники крафтових напоїв, сомельє, редактори профільних видань про алкогольну галузь й усі бажаючі, хто цікавиться виробництвом дистилятів.
Під час презентації Катерина Лавренова, засновниця та директорка Української академії дистиляції, зазначила, що відкриття навчального осередка стане базою для офіційної появи нової професії — майстер-дистилер. Досі в країні такої не існує, оскільки з одного боку для цього ще не створена відповідна законодавча база, з іншого — не було майданчика для професійного розвитку малих виробників дистилятів.
Українська академія дистиляції, створення якої ініціювала Асоціація крафтових дистиляторів України, стане не просто навчальним закладом. Це буде місце, звідки починатимуть свій шлях нові українські міцні напої. Реалізувати такий задум вдалося завдяки допомозі ректору Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ), який виділив приміщення для Академії та всіляко сприяє її розвитку. Викладачі цього навчального закладу в рамках різних програм ділитимуться зі студентами Академії своїми знаннями та багаторічним досвідом у створенні рецептур для високоякісних алкогольних напоїв і їх просування як в Україні, так і за межами країни.
Партнерами Академії також стали:
● JMJ Oak Alternative (ТОВ Wood international) — деревообробне підприємство, яке переробляє кругляк дуба та виготовляє заготовки для бочок, а також альтернативні вироби для дозрівання напоїв.
● «Палиночка» — Перша Закарпатська Палинчарня, офіційно виробляє міцні алкогольні напої з плодових спиртів (традиційних для Закарпаття натуральних фруктових дистилятів, відомих як Палиночка).
● «Приватная Марка» — багатопрофільна компанія, яка пропонує повний цикл робіт для проєктів із виноградарства, виноробства та пивоваріння в домашніх умовах, винних льохів для зберігання, скла ручної роботи, декора, HoReCa.
● Асоціація сомельє України — сприяє підвищенню ділової кваліфікації й професіоналізму українських сомельє.
Серед інформаційних партнерів — журнал «Напої. Технології та Інновації», медіагрупа Drinks+, інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» та ресурс Open for Business.
«Без підтримки наших партнерів відкриття Української академії дистиляції стало б неможливим. Дякую всім, хто долучився до цієї важливої справи, хто вболіває за розвиток і майбутнє українського крафту. Разом досягати поставлених цілей набагато легше і швидше, а значить уже скоро для нас відкриються нові можливості», — зазначила Катерина Лавренова.
Також Академія надаватиме низку послуг, зокрема:
● супровід у створенні й просуванні крафтових напоїв;
● професійні консультації стосовно окремих питань — відкриття виробництва, фінансів, консалтингу, технологічних аспектів, маркетингу, піару, продажів й низки інших;
● аудит інвестиційного проєкту й допомога в пошуку потенційних інвесторів.
За словами Катерини Лавренової, для цього на базі Академії наразі створюють відділ бізнес-консалтингу, сенсорну лабораторію та колекцію ароматів. Академія допомагатиме українським виробникам конкурувати з іноземними підприємствами та знайомити споживача з цікавими рецептурами.
Також у приміщенні Академії виробники крафтового дистиляту зможуть організовувати власні презентації та дегустації, ділові зустрічі тощо. Окрему увагу Академія приділятиме підвищенню культури споживання алкоголю в Україні, проведенню професійних дегустаційних конкурсів міцних напоїв (національного та міжнародного рівня) та учбовому туризму для вивчення виробництв в інших країнах.
Навчанням в Українській академії дистиляції цікавляться:
● підприємці, які хочуть відкрити власне виробництво та запустити свій бренд;
● власники і технологи вже існуючих підприємств, які планують розпочати або вдосконалити випуск певних категорій напоїв;
● виробники крафтових напоїв, котрі бажають краще зрозуміти процес дистиляції та поглибити знання;
● працівники ресторанно-готельного й туристичного бізнесу;
● студенти навчальних закладів, які здобувають освіту за спеціальностями «Харчові технології», «Крафт технології».
Базовий курс «Майстер дистиляції» стартує вже в лютому 2022 року. Він триватиме близько трьох місяців і складатиметься з 10 модулів. Лектори підібрані таким чином, щоб під час навчання учасники курсу отримали максимум інформації, яку вони одразу зможуть використовувати на практиці. Серед викладачів — науковці, професори та практики, які спеціалізуються на окремих аспектах виготовлення міцних алкогольних напоїв. Цей викладацький склад є унікальним і дає змогу проводити навчання онлайн і офлайн, а також організувати кілька виїзних модулів на виробництво.
«Цього року ми разом із Міністерством економіки написали законопроєкт, що дозволяє створити адекватні та справедливі умови для розвитку малих виробників крафтових міцних напоїв. Документ зареєстрований у Верховній Раді. І з початком нового, 2022-го, року ми почнемо активно просувати його, у чому допомагатимуть і Асоціація крафтових дистиляторів України, і Українська академія дистиляції. Інакше нічого не відбуватиметься. Але ж у крафтових напоїв — великий потенціал. Нам вже зараз є що запропонувати кінцевому споживачу, HoReCa і супермаркетам, до речі, які цікавляться саме такими, лімітованими серіями, якісного алкоголю. Академія допоможе виробникам крафту підготуватися до ухвалення профільного закону та після легалізації швидко зайняти свою нішу на ринку алкогольних напоїв України», — підсумувала Катерина Лавренова.
Отже, є всі підстави говорити, що розпочата нова історія українського крафтового виробництва. І вже в 2022 році з’являться унікальні напої, виготовлені за допомогою фахівців Академії.
