Мережа лабораторій “Ескулаб” виконує свої зобов’язання, але конфлікт між власниками поставив під загрозу зриву плани розвитку мережі, повідомила медична директорка компанії “Ескулаб” Наталія Когут.
“Ті зобов’язання, які ми взяли на себе у 2024 році, ми виконуємо в частині проведення досліджень на всі 100%. Але те, що пов’язано з питанням взаємодії між співзасновниками компанії, на жаль, призупинило динамічне зростання мережі”, – сказала вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Наталя Когут повідомила, що компанія у 2024 році планувала відкрити 25 відділень у Києві та Львівській області й розпочати експансію до центральних та східних регіонів України.
“Такі можливості у нас справді були. Ми вже відкрили три лабораторії поза Львовом і Києвом, але, на жаль, наразі у нас такої можливості немає”, – сказала вона.
Наталія Когут також зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення мережа пройшла акредитацію якості системи менеджменту. Водночас “Ескулаб” щодня надає медпослуги з лабораторних досліджень понад 5 000 пацієнтам.
“Ми проводимо чесну бізнес-діяльність, жодних зловживань із фінансового боку щодо тих зобов’язань, які ми взяли на себе, у нас немає”, – сказала вона.
У свою чергу фінансовий директор компанії “Ескулаб” Андрій Дубівка зазначив, що можливі збитки мережі через конфлікт співзасновників, можуть оцінюватися в сотні мільйонів гривень, якщо не мільярд”.
“Наразі відбуваються підрахунки збитків. Ми платимо офіційні дивіденди згідно з формами звітності. Ми поставили перед собою завдання, щоб компанія була прозорою і чистою”, – сказав він.
Андрій Дубівка уточнив, що на зборах, які відбулися минулого тижня, співзасновники компанії “Ескулаб” не дійшли згоди щодо формування керівного органу компанії, тож наразі легітимним органом залишається створена згідно з рішенням зборів у жовтні 2023 року дирекція.
“На зборах учасники не досягли жодної угоди, оскільки позиція Сергія Дядюшка була чіткою: зазначена дирекція здатна й надалі виконувати свої повноваження”, – сказав він.
Зі свого боку, співзасновник мережі “Ескулаб” Сергій Дядюшко зазначив, що конфлікт між співзасновниками виник у 2023 році, коли співзасновники Станіслав Луговський і Денис Мельник зробили спробу переоформити на себе частку Сергія Дядюшка і вивести його зі складу учасників мережі. Крім того, за словами Сергія Дядюшка, його бізнес-партнери не підтримували діяльність створеного ним благодійного фонду “Ескулаб”, який опікується, зокрема, забезпеченням військових продуктами харчування, ліками та медвиробами.
“Згідно з редакцією статуту підприємства, ухваленого в жовтні 2023 року, кожен з учасників підприємства має свого представника в дирекції, отже, з мого боку один представник, із боку моїх опонентів – двоє”, – сказав він.
Як повідомлялося, раніше група компанія “Ескулаб”, що керує мережею медичних лабораторій “Ескулаб” (ПП “Перша соціальна медична лабораторія (ПСМЛ) “Ескулаб” і ТОВ “Ескулаб центр”) заявила про ризики зупинення роботи мережі через спроби рейдерського захоплення з огляду на дії двох її співзасновників Станіслава Луговського та Дениса Мельника, які здійснили рейдерське захоплення та через своїх представників у менеджменті заблокували фінансові операції “Ескулабу”. У зв’язку з цим Дядюшко звернувся до правоохоронних органів.
У свою чергу Денис Мельник у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначив, що він і Станіслав Луговський “відсторонені від будь-якого управління або впливу на компанію”, їхній доступ до робочих місць упродовж кількох місяців блокують, а Дядюшко “свідомо приховує стан справ у фінансовій та економічній частині”.
Водночас представник Дядюшка адвокат Юрій Петровський повідомив, що учасники компанії не позбавлені права здійснювати управління нею, що підтверджують загальні збори учасників підприємства, скликані Луговським, які відбулися 12 квітня. Водночас, згідно з повідомленням Мельника, ще одні збори учасників “Ескулабу” заплановано на 19 квітня 2024 року.
Він повідомив, “що стосується операційного управління виробничими процесами компанії, то двоє учасників здійснюють таке управління через делегованих ними представників дирекції: комерційного директора – Романа Висоцького та фінансового директора – Андрія Дубівку. Наразі саме через Висоцького блокується операційна діяльність підприємства”.
Медична лабораторія “Ескулаб” входить до трійки найбільших приватних лабораторій України, законтрактована Національною службою здоров’я України (НСЗУ). До складу мережі входять п’ять лабораторних центрів і 180 пунктів забору аналізів у західних регіонах України та Києві.
У 2023 році “Ескулаб” заплатив 33,8 млн грн податків, зокрема ЄСВ – 14,97 млн грн, військовий збір – 1,33 млн грн, ПДФО – 14,034 млн грн. Входить до десятки найбільших платників податків Львівської області.
Співзасновниками ПП “ПСМЛ “Ескулаб” виступають Дядюшко, якому належить 43% компанії, Луговський (43%) і Мельник (14%). Співзасновниками ТОВ “Ескулаб центр” виступають Дядюшко, Луговський і Мельник, кожному з яких належить по 20% компанії, а також Руслана Солтані, якій належить 40%.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) уточнив прогноз зростання ВВП України у 2024 році в рамках Всесвітнього економічного прогнозу (WEO): він очікує його на рівні 3,2%, тоді під час третього перегляду програми розширеного фінансування EFF у березні оцінював його в межах 3-4%.
Згідно з публікацією на сайті Фонду у вівторок, прогноз економічного зростання на 2025 рік збережено на рівні 6,5%, що вище за показник 2023 року, який становив, за даними Держстату, 5,3%.
МВФ також очікує уповільнення середньорічної інфляції цьогоріч до 6,4% з 12,9% торік і невеликого її прискорення до 7,6% у 2025 році.
Прогноз дефіциту поточного рахунку України на цей і наступний рік збережено на тому самому рівні, що й під час третього перегляду програми EFF, – 5,7% ВВП і 8,2% ВВП після 5,5% ВВП минулого року.
Також Фонд підтвердив очікування зниження безробіття з 19,1% торік до 14,5% цього року до 14,5% цьогоріч і 13,8% – наступного.
МВФ вказав, що прогнозує прискорення зростання в зоні євро до 0,8% цього року і 1,5% наступного після 0,4% минулого, що було спричинено сильним впливом війни Росії проти України.
“Сильніше споживання домогосподарств, оскільки наслідки шоку цін на енергоносії слабшають, а зниження інфляції підтримує зростання реальних доходів, очікується, що це сприятиме відновленню економіки”, – зазначив Фонд, уточнивши, що оновлена оцінка на 0,1-0,2 відсоткових пункти (в.п.) гірша за попередню, зроблену в січні.
Загалом же, згідно з WEO, зростання світової економіки, яке у 2023 році становило, за оцінкою, 3,2%, продовжиться такими самими темпами у 2024 і 2025 роках. Прогноз на 2024 рік переглянутий у бік підвищення на 0,1 п.п. порівняно із січневою оцінкою.
“Ці темпи зростання є низькими за історичними мірками, що зумовлено як короткостроковими факторами, такими як збереження високої вартості запозичень і припиненням бюджетної підтримки, так і довгостроковими наслідками пандемії COVID-19 і вторгнення Росії в Україну, слабким зростанням продуктивності та посиленням геоекономічної фрагментації”, – зазначив МВФ.
Очікується, що загальний рівень глобальної інфляції знизиться із середньорічного значення в 6,8% у 2023 році до 5,9% у 2024 році та 4,5% у 2025 році, водночас країни з розвиненою економікою повернуться до своїх цільових показників інфляції раніше, ніж країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються.
У звіті також зазначається, що прогноз зростання світової економіки через п’ять років (на рівні 3,1%) є найнижчим за останні десятиліття. “Тривожною зміною є збільшення розриву між багатьма країнами з низьким доходом і рештою світу. Прогноз зростання економіки цих країн переглянуто в бік зниження, а прогноз інфляції підвищено”, – констатує Фонд.
Що ще гірше, наголошується у звіті, що порівняно з більшістю інших регіонів, оцінки довготривалої шкоди для країн, що розвиваються, з низьким доходом, зокрема низки великих країн, переглянуті в бік підвищення, вказуючи на те, що найбідніші країни, як і раніше, не можуть оговтатися після пандемії і кризи вартості життя.
Відносно слабкий середньостроковий прогноз його експерти пов’язують зі зниженням темпів зростання ВВП на душу населення, зумовленим, зокрема, структурними непорозуміннями, що перешкоджають переміщенню капіталу і робочої сили в продуктивні компанії. А погіршення перспектив зростання в Китаї та інших великих країнах з ринком, що формується, з огляду на їхню зростаючу частку у світовій економіці, негативно впливатиме на перспективи розвитку їхніх торговельних партнерів.
На думку МВФ, наразі ризики для перспектив розвитку світової економіки загалом збалансовані. “Щодо негативних чинників, нові стрибки цін, спричинені геополітичною напруженістю, зокрема внаслідок війни в Україні та конфлікту в Газі й Ізраїлі, можуть, поряд зі стійкістю базової інфляції за умови збереження жорстких умов на ринках праці, призвести до підвищення очікувань щодо відсоткових ставок і зниження цін на активи”, – зазначено у WEO.
Фонд додав, що геоекономічна фрагментація може посилитися, водночас підвищення бар’єрів для потоків товарів, капіталу та людей означатиме уповільнення економічного зростання внаслідок зниження пропозиції.
Водночас зазначається, що штучний інтелект і більш рішучі структурні реформи, ніж очікувалося, можуть стимулювати зростання продуктивності.
У міру того як світова економіка наближається до “м’якої посадки”, пріоритетне завдання для центральних банків у короткостроковій перспективі полягає в тому, щоб забезпечити плавне зниження інфляції, уникаючи як передчасного пом’якшення політики, так і надмірного зволікання, що приводить до відставання від цільових показників, вважають також у МВФ.
“Необхідна багатостороння співпраця для обмеження витрат і ризиків, пов’язаних із геоекономічною фрагментацією та зміною клімату, прискорення переходу до “зеленої” енергетики та полегшення реструктуризації боргу”, – підсумував Фонд.
Детальніше макроекономічні індикатори України та світу, ВВП основних країн та інші економічні теми розглядалися в одному з відео аналізі аналітичного центру Experts club – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=Ymo-FlMFNGfLLdK-
Підписатися на канал Experts club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, зростання ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, МВФ, УКРАЇНА
Частка імпортних будівельних матеріалів на українському ринку зросла з 14% 2021 року до 23% 2023 року, вітчизняний ринок виробництва будматеріалів потребує системної підтримки з боку держави.
Таку думку висловив CEO ДП “Укрпромзовнішекспертиза”, голова комітету ТППУ з питань промислової модернізації Володимир Власюк під час “круглого столу” “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення”, що відбувся в інформагентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
“Частка імпорту в покритті внутрішнього споживання в нас зросла з 14% у 202-му до 23% у 2023-му. Таким чином, навіть кошти, які йдуть через процедуру публічних закупівель, можуть значною мірою йти на імпорт. У розрізі окремих матеріалів необхідне додаткове дослідження, але тенденція до зростання використання імпортних матеріалів за розвиненої галузі загалом є негативною для економіки”, – зазначив Власюк.
Він повідомив, що наразі проводиться друге від початку війни дослідження ринку будматеріалів і здатності його забезпечити потреби країни.
“Ситуація динамічно змінюється. Але поки що немає заводів із виробництва скла, як і раніше. Є кілька (інвестиційних) проектів, але вони ще не працюють. Що стосується таких товарних позицій, як ПВХ, то виробництво відновилося, потужностей стало більше. З’являються нові потужності в цементній галузі. А ось електрообладнання – як не було до війни, так і немає. Це поки що поле для інвестиційних проєктів, які має стимулювати держава”, – вважає Власюк.
Експерт виділив ключові питання, які бізнес не зможе вирішити без участі держави.
“Що стосується стимулювання попиту, величезна роль держави, тому що вона збільшує закупівлі (на проєкти оборони та відновлення). Вкрай важливо, щоб ці кошти не йшли на імпортні матеріали. Ми розуміємо, в яких екстраординарних умовах існує Україна, у нас іде війна. Тому ми можемо, згідно з міжнародним законодавством, застосувати, наприклад, 21-шу статтю СОТ, яка дає змогу країні тимчасово припиняти свої зобов’язання, взяті під час вступу до СОТ”, – зазначив Власюк.
Він наголосив на обов’язковості фокусу на локалізації, купівлі (за бюджетні або донорські кошти) матеріалів лише за умови, що хоча б частина з них вироблена в Україні.
Важливим є питання бронювання фахівців. “Необхідно знайти баланс між потребами економіки та фронту. Для стійкості країни необхідні обидва напрямки”, – сказав він.
Ще одне ключове завдання – автономне забезпечення енергією. “Очевидно, необхідно переходити до моделі автономного забезпечення енергією, наприклад, з альтернативних джерел, насамперед СЕС. Держава має запропонувати, спільно з партнерами, оскільки коштів на це необхідний значний обсяг, хороші, економічно ефективні інструменти”, – сказав Власюк.
Споживання цементу на внутрішньому українському ринку 2023 року, яке збільшилося на 17% порівняно з 2022 роком і сягнуло 5,4 млн тонн, і надалі помірно зростатиме, вважає голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.
“Навіть у стані війни ми пройшли певну адаптацію. Якщо 2022 рік був шоковим, і в нас споживання цементу знизилося до 4,6 млн тонн цементу на рік проти 10,5 млн тонн попереднього року, то 2023 року пристосувалися до ситуації й вийшли на 5,4 млн тонн. Вважаю, що для воєнного часу це хороше зростання. Думаю, що у 2024 році такого стрибка не буде, але ймовірно 6 млн тонн внутрішнього споживання цементу отримаємо”, – розповів Качур на “круглому” столі “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Крім того, за підсумками 2023 року експорт становив 1,24 млн тонн цементу, імпорт – 23 тис. тонн спеціальних цементів, які в країні не виробляються.
За словами Качура, потенціал виробництва цементу підприємствами в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Незважаючи на можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва, вважає він.
“Ми готуємося і до інших варіантів. Процеси можуть накладатися і одним з них може бути переговорний процес з Європейським Союзом. Якщо він буде успішним, то в період відновлення можуть також проходити інфраструктурні європейські проєкти. Це може призвести до збільшеного споживання цементу, і ми маємо бути до цього готові”, – наголосив глава “Укрцементу”.
Експерт зазначив, що нарощування виробництва може відбуватися в три етапи: будівництво нових клінкерних печей і розширення потужностей, відновлення заводів у Балаклії та Краматорську, а також будівництво нових цементних заводів. При цьому два підприємства вже розглядають будівництво двох нових клінкерних печей, що дасть змогу збільшити спроможність випуску цементу на 2,4 млн тонн, однак старт будівництва буде доцільним після досягнення рівня споживання в 10,5 млн тонн цементу.
Качур також наголосив на важливості локалізації виробництва в перспективах відновлення, а також захисту українського ринку.
“Підтримую тезу про максимальну локалізацію. Це єдиний варіант, щоб економіка України отримала розвиток. Але важливо й захистити наш ринок. Ми усвідомлюємо, що країни, які виступають донорами коштів на відновлення, можуть постачати й будівельні матеріали. Однак я вважаю, що в нас має бути окрема політика щодо країн, які сьогодні, під час війни, не на боці підтримки України. Нам потрібно думати, як до них ставитися, якщо після війни вони захочуть брати участь у відновленні своїми матеріалами. Вважаю, несправедливо, якщо вони отримають можливість заробити на українському ринку”, – повідомив він.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Держпідприємство “НАЕК “Енергоатом” 16 квітня повідомило про визнання СК “Мега-Поліс” переможцем тендеру на страхування відповідальності за об’єктами підвищеної небезпеки, за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість – 139,515 тис. грн, цінова пропозиція компанії 79,520 тис. грн.
У тендері також брала участь СК “Промислово-страхова компанія” з пропозицією 41,7 тис. грн.
Як повідомлялося, СК “Мега-Поліс” зареєстрована в 2000 році, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Україна створює максимально сприятливий інвестиційний клімат для заохочення потенційних інвесторів, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Сьогодні ми провели зустріч із представниками деяких найбільших американських компаній, які бажають інвестувати в Україну або вже ведуть у нас бізнес-діяльність. Своєю чергою, Україна створює максимально сприятливий інвестиційний клімат, щоб заохотити потенційних інвесторів”, – написав він у телеграм-каналі.
Мельничук зазначив, що залучення американських інвестицій потрібне українській економіці для відновлення і зростання.
За його словами, особлива увага приділяється розвитку співпраці з американськими виробниками зброї та боєприпасів
“Основною передумовою для цього є надання Україні додаткових систем ППО. Це допоможе захистити всю нашу цивільну інфраструктуру від російського тероризму”, – підкреслив представник Кабміну.
Крім того, Україна зацікавлена і в розвитку логістичних маршрутів та енергетичному секторі.
Як повідомлялося раніше, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і спецпредставник США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер провели зустріч з американським бізнесом.
