За даними проекту Fixygen.ua, криптовалютний ринок завершує тиждень у режимі обережного відновлення після різкого падіння на початку червня, при цьому інвестори продовжують виводити кошти з криптофондів та спотових ETF на біткойн, свідчать ринкові дані.
Станом на п’ятницю bitcoin торгується близько $63,6 тис., ethereum — близько $1,67 тис. BTC залишається в діапазоні після падіння нижче $60 тис. минулого тижня, яке стало одним із найпомітніших знижень з 2022 року.
Головними факторами тиску на ринок стали очікування більш жорсткої політики ФРС США, зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході, зниження апетиту до ризику та відтоки з криптовалютних інвестиційних продуктів.
За даними CoinShares, за тиждень, що завершився 1 червня, цифрові інвестиційні продукти зафіксували відтік $1,67 млрд, що стало третім поспіль тижнем негативних потоків. Bitcoin-фонди втратили $1,44 млрд — найбільший тижневий відтік по BTC у 2026 році, ethereum-продукти — $257 млн.
За даними SoSoValue, спотові bitcoin-ETF у США з початку червня втратили понад $2 млрд. Ринок ETF залишається одним із ключових індикаторів інституційного попиту: поки відтоки зберігаються, стійкого імпульсу до зростання у BTC не формується.
Додатковий тиск на настрої справила ситуація навколо Strategy, раніше відомої як MicroStrategy. Компанія спочатку продала невелику частину bitcoin вперше з 2022 року, що стало негативним сигналом для ринку, але потім повідомила про купівлю 1,55 тис. BTC на $101,3 млн за період 1-7 червня. Це частково стабілізувало настрої, але не змінило загальної обережності інвесторів.
Ethereum також залишається під тиском. Ціна ETH утримується в районі $1,6-1,7 тис., але інтерес до активу обмежений загальним зниженням попиту на ризик і слабкою динамікою ETF. Водночас ethereum продовжує сприйматися ринком як ключовий актив для DeFi, токенізації та інфраструктурних рішень, тому його середньострокова динаміка залежатиме не тільки від ціни BTC, а й від активності в екосистемі.
Альткоїни протягом тижня рухалися в різних напрямках і в основному слідували за біткойном. Найслабшу динаміку демонстрували активи з високою бета-чутливістю до ринку, тоді як ліквідність концентрувалася в найбільших монетах.
Макроекономічний фон залишається неоднозначним. З одного боку, зниження геополітичної напруженості та відновлення фондових індексів підтримали попит на ризик. З іншого — сильні дані щодо ринку праці США та інфляційна невизначеність, що зберігається, зменшують очікування швидкого зниження ставок ФРС.
У криптоіндустрії увага також була зосереджена на регуляторних ініціативах у США. Республіканці в Палаті представників представили пакет криптоподаткових законопроектів, а Мінфін США, за повідомленнями ринку, продовжує роботу над темою стратегічного bitcoin-резерву.
Попередній підсумок тижня: крипторинок відіграв частину втрат після червневого розпродажу, але повноцінного розвороту поки не показав. BTC утримується вище $60 тис., проте відтоки з ETF, слабкий інституційний попит і макроневизначеність зберігають ризик повторного тестування нижньої межі діапазону.
Ключовими факторами для ринку наступного тижня стануть динаміка потоків у spot bitcoin-ETF, сигнали ФРС, геополітичний фон та здатність біткойна закріпитися вище зони $63-65 тис.
Незалежні аудити за 2022–2025 роки підтвердили достовірність основних фінансових показників ДП «Ліси України». Про це повідомила пресслужба підприємства.
Зокрема, незалежний аудит підтвердив зростання виручки підприємства з 22,7 млрд грн у 2023 році та 23 млрд грн у 2024 році до рекордних 29,9 млрд грн у 2025 році. Також підтверджено зростання чистого прибутку з 3 млрд грн у 2023 році та 2,8 млрд грн у 2024 році до 6,9 млрд грн у 2025 році.
Як зазначається, наприкінці травня 2025 року наглядова рада ДП «Ліси України» ініціювала проведення незалежних аудитів річної фінансової звітності підприємства та затвердила критерії відбору аудитора. Своє рішення члени ради мотивували тим, що «суспільство має бути переконане, що результати діяльності підприємства відповідають задекларованим даним». Крім того, проведення незалежного аудиту є складовою процесу корпоратизації ДП «Ліси України». Наразі аудити завершено, а звіти оприлюднено на сайті підприємства.
Фінансову звітність за 2022–2024 роки, підготовлену відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку — НП(С)БО, перевіряла компанія «Грант Торнтон Легіс», яка є частиною міжнародної мережі Grant Thornton — одного зі світових лідерів у сфері аудиту, податкового та бізнес-консалтингу.
Незалежний аудит фінансової звітності за 2025 рік проводила компанія «Кроу Ерфольг Україна», яка входить до складу Crowe Global — восьмої за величиною міжнародної мережі у сфері бухгалтерського обліку, аудиту та консалтингу. Оскільки з 1 січня 2025 року ДП «Ліси України» перейшло на міжнародні стандарти фінансової звітності, аудит за цей період проводився відповідно до вимог МСФЗ.
«У звіті зазначено, що фінансова звітність ДП «Ліси України» достовірно в усіх суттєвих аспектах відображає фінансовий стан підприємства, його фінансові результати та рух грошових коштів. Аудитори навели окремі зауваження, пов’язані, зокрема, з обмеженістю інформації щодо первісної вартості активів. Частина майна, яке перейшло підприємству від державних лісогосподарських підприємств, була сформована ще за радянських часів, а первинна документація в окремих випадках втрачена. Втім, це не завадило ДП «Ліси України» успішно пройти незалежний аудит фінансової звітності за всі чотири роки роботи», — повідомляє ДП «Ліси України».
Раніше на підприємстві повідомили про рекордні обсяги поставок деревини на фронт. У травні ДП «Ліси України» відвантажило для ЗСУ 31,4 тис. м³ лісопродукції. Це стало найбільшим показником з моменту створення підприємства.
Як повідомляє Сербський Економіст, Європейська комісія вважає, що надання Сербією громадянства громадянам РФ створює потенційні ризики для безпеки ЄС, оскільки власники сербського паспорта мають право на безвізовий в’їзд до країн ЄС.
Представник Європейської комісії з питань розширення Гійом Мерсьє заявив, що це питання вже порушувалося у доповіді про розширення за 2025 рік. У ньому Єврокомісія рекомендувала Сербії продовжити узгодження з візовою політикою ЄС та забезпечити ретельнішу перевірку громадян третіх країн, особливо з держав, які можуть становити ризики для безпеки або нелегальної міграції.
При цьому масштаб сербської натуралізації росіян залишається незрівнянно нижчим, ніж у країнах ЄС. Згідно з Міграційним профілем Сербії, у 2024 році сербське громадянство отримали 191 колишній громадянин РФ. У 2023 році таких було 532, у 2022 році — 275.
Для порівняння, лише Німеччина у 2024 році надала громадянство 12 980 колишнім або чинним громадянам РФ. Це майже в 68 разів більше, ніж Сербія за той самий рік. Іспанія надала громадянство 2 588 росіянам, Фінляндія — близько 1,6 тис., Швейцарія — 815, Норвегія — 782, Велика Британія — понад 2,3 тис.
За даними Eurostat, у 2024 році громадянство країн ЄС отримали близько 31 тис. росіян.
Орієнтовні дані щодо надання громадянства росіянам у Європі у 2024 році:
ЄС загалом – близько 31 тис. осіб
Німеччина – 12 980
Іспанія – 2 588
Велика Британія – понад 2 300
Фінляндія – близько 1 600
Швейцарія – 815
Норвегія – 782
Сербія – 191
Для Белграда це питання стає частиною ширшого діалогу з Брюсселем щодо візової політики, міграції та європейської інтеграції.
Для самої Сербії ситуація двозначна. З одного боку, країна зацікавлена у збереженні відносин з Росією, залученні капіталу та мігрантів, а також у підтримці безвізового режиму для росіян. З іншого – саме візова та міграційна політика може стати одним із додаткових подразників у відносинах з ЄС.
https://t.me/relocationrs/3012
RF, ГРОМАДЯНСТВО, ЄС, Сербія
Автозаправні комплекси «Альянс Холдинг», які раніше працювали під брендом Shell, а сьогодні є частиною найбільшої мережі АЗК України UKRNAFTA, продовжують демонструвати впевнене зростання.
За січень-травень 2026 року реалізація пального на цих станціях зросла на 118% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Середні проливи на одну АЗК збільшилися з 2,3 тис. літрів на добу до близько 6 тис. літрів, що свідчить про зростання довіри клієнтів та ефективність інтеграції мережі.
Зростають також продажі супутніх товарів:
• гарячі напої — +16%
• хот-доги — +26%
• омивачі — +73%
• AdBlue — +166%
Менше ніж за рік після придбання всі 118 АЗК були інтегровані в екосистему UKRNAFTA: ребрендовані, приведені до єдиних стандартів обслуговування, підключені до програми лояльності та операційних процесів мережі.
Результатом стало стабільне зростання показників, довіра клієнтів і ще сильніша присутність UKRNAFTA на паливному ринку України.
Компанія продовжує розвивати мережу, сервіс і стандарти, яких очікують мільйони українців.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна у 2025 році скоротила фізичні обсяги експорту органічних ягід на 12,5% порівняно з 2024 роком – до 15,4 тис. тонн, однак наростила його вартість на 8,5% – до EUR39,8 млн.
“За останні два роки основними експортними позиціями залишаються органічні малина, полуниця, порічка та лохина”, – повідомила провідний фахівець з експорту органу сертифікації органічного виробництва “Органік Стандарт” Ірина Федорченко під час презентації дослідження експорту органічних ягід та горіхів у 2024-2025 роках на форумі “Розвиток експорту ягідного і горіхового сектора України” 10 червня у Києві.
Вона зазначила, що Україна займає досить велику частку у експорті органічних ягід до ЄС. Найбільшими покупцями української продукції були Польща, Чехія, Італія, Німеччина та Австрія.
“По малині ми другі після Сербії. Україна займає близько 20% органічного імпорту малини, по ожині – 30%. Чорниця – це взагалі наш козир, бо майже вся органічна чорниця, яка експортується до ЄС, – вона з України”, – сказала Федорченко.
Наразі в Україні 55 компаній-експортерів органічних ягід, які поставляються до 18-ти країн світу.
За даними дослідження, основу поставок минулого року, як і раніше, формували дикорослі ягоди – 11,8 тис. тонн на EUR27,1 млн, тоді як культивованих ягід було експортовано 3,6 тис. тонн на EUR12,7 млн.
Сегмент культивованих ягід продемонстрував зростання вартості експорту попри зменшення обсягів. Так, експорт органічної малини скоротився на 18,7% – до 2,23 тис. тонн, однак його вартість зросла на 31% – до EUR8 млн.
Постачання органічної полуниці зменшилися на 13% – до 1,29 тис. тонн, тоді як виручка зросла з EUR3,4 млн до EUR4,2 млн. Експорт органічної лохини, навпаки, збільшився більш ніж в 11 разів – з 8,1 тонн до 91,8 тонн, а його вартість зросла з EUR0,1 млн до EUR0,5 млн.
За словами Федорченко, переважна більшість українських органічних ягід експортується у замороженому вигляді. “Свіжу ягоду нам дуже важко експортувати, особливо коли вона органічна і нічим не оброблена”, – наголосила вона.
Окремо представниця “Органік Стандарт” відзначила зміни у структурі органічного ягідництва. Площі під органічною малиною у 2025 році зросли до 842 га з 768 га роком раніше, під лохиною – до 353 га з 337 га. Натомість площі під полуницею скоротилися до 210 га з 309 га, а під вишнею – до 54 га зі 146 га. Загальна площа органічних ягідних насаджень зменшилася з 1,7 тис. га до 1,6 тис. га.
Дослідження було проведене органом сертифікації “Органік Стандарт” спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту і національним проєктом “Дія.Бізнес” за підтримки Швейцарії в межах Програми глобальної якості та стандартів (GQSP Ukraine), що реалізується UNIDO.
Національний банк України оштрафував ТОВ «ФК «МБК» на 799 тис. грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, повідомив регулятор на своєму сайті.
Згідно з повідомленням НБУ, порушення стосувалися неналежного надання інформації та документів на запити регулятора, невиконання обов’язку здійснювати належну перевірку клієнтів та неналежного застосування ризик-орієнтованого підходу.
Крім того, Нацбанк вказав на порушення порядку зберігання документів у справах клієнтів та формування статистичної звітності з питань запобігання та протидії легалізації доходів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Компанія також отримала письмове застереження за неналежну розробку та впровадження внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, недоліки системи автоматизації для постійного моніторингу операцій клієнтів та невнесення до анкет клієнтів підтвердженої інформації.
ТОВ «ФК «МБК» працює на ринку небанківських фінансових послуг.
