Порти України 2023 року перевалили 62 млн тонн, із них 56,3 млн тонн на експорт, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook у середу.
За даними адміністрації, імпорт склав 5,3 млн тонн. При цьому, українським морським коридором за весь час його роботи експортовано вже 18 млн тонн вантажів у 32 країни світу, 12,7 млн тонн – агропродукція.
“За підсумками 2023 року у воєнних умовах портами України перевантажено близько 62 млн тонн вантажів. Серед лідерів за номенклатурою вантажів: зернові – 45,5 млн тонн і наливні – 6,3 млн тонн. Безумовним досягненням 2023 року став початок роботи оголошеного ВМС ЗСУ тимчасового морського коридору, який дав змогу розблокувати порти Великої Одеси. 16 серпня 2023 року перше судно скористалося тимчасовим коридором. За підсумками 2023 року 400 суден експортували 12,8 млн тонн вантажів”, – вказується в повідомленні.
Дунайські порти перевантажили за минулий рік 32 млн тонн вантажів, що перевищує рекордні показники 2022 року, зазначено в повідомленні АМПУ.
Вантажообіг порту Ізмаїл збільшився більш ніж удвічі і досяг 20,2 млн тонн (2022 року – 8,8 млн тонн). Вантажообіг порту “Рені” досяг 10 млн тонн (6,8 млн тонн), порту Усть-Дунайськ – 1,7 млн тонн (785 тис. тонн).
Вантажообіг порту “Одеса” також збільшився і досяг 8,41 млн тонн (у 2022 році – 7,69 млн тонн), тоді як вантажообіг порту “Південний” скоротився до 10,08 млн тонн (15,28 млн тонн), порту “Чорноморськ” – 11,41 млн тонн (11,76 млн тонн).
“Я дуже вдячний бізнесу, команді Міністерства розвитку (громад, територій інфраструктури) та працівникам ДП “АМПУ” за ефективну співпрацю, завдяки якій було проведено низку заходів технічного та технологічного характеру: запущено 23 точки перевалки та реалізується 15 інвестиційних проєктів, що все це в підсумку допомогло досягти таких рекордних показників. Незважаючи на те, що вже багато зроблено, у 2024 році ми продовжимо спільну роботу задля подальшого збільшення вантажообігу та поліпшення роботи портів Дунайського кластера”, – цитуються в повідомленні голова ДП “АМПУ” Юрій Литвин.
Раніше повідомлялося, що створений ВМС ЗСУ новий Український морський коридор із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 15 млн тонн продукції, зокрема 10 млн тонн агропродукції.
Кабінет міністрів затвердив форму декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства та визначив порядок її подання і реєстрації.
Відповідну постанову №56 від 19 січня 2024 року оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з документом, малі виробники дистилятів зможуть подавати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства територіальним органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Замість атестата виробництва вони зможуть використовувати зареєстровану Держпродспоживслужбою декларацію відповідності матеріально-технічної бази для отримання ліцензій на виробництво спиртових дистилятів і спиртних напоїв, що значно спростить цю процедуру.
Очікується, що ухвалені нововведення забезпечать розвиток ринку спиртових дистилятів і спиртних напоїв, стимулюватимуть розвиток і легалізацію малого підприємництва, посприяють створенню нових робочих місць, зокрема в сільській місцевості.
Раніше, в рамках підтримки нової галузі, інформаційним агентством Інтерфакс-Україна було проведено пресконференцію, детальніше дивіться за посиланням
ОТП Банк використовує новітні технології для розвитку послуг факторингового фінансування, що дозволяє значно прискорити робочі процеси та надавати фінансування клієнтам швидше. Про це розповіла Начальник Відділу факторингового фінансування ОТП Банку Ліна Заіка під час круглого столу на тему: «Як факторинг може підтримати розвиток бізнесу під час війни», організованого «Фінансовим клубом».
За її словами, Банк перейшов на повний електронний документообіг: від підписання відповідних договорів та оформлення документів щодо відступлення права грошової вимоги до укладення реєстрів та зберігання кредитної справи. «Ми активно залучаємо нові технології, в тому числі й роботи, штучний інтелект та всі можливі засоби, які допомагають, наприклад, у перевірці підтверджуючих документів до заявок на видачу фінансування, прискорюють робочі процеси. Розвиваємося так, щоб у клієнтів була можливість обмінюватись онлайн не тільки електронними документами, а й отримувати всю необхідну інформацію від Банку», – сказала Л.Заіка.
Факторингове фінансування для малих та середніх підприємств (МСП) є доступним та зручним продуктом. Факторинг дозволяє отримати обігові кошти для бізнесу відразу після поставки товару, не чекаючи закінчення відтермінування платежу за договором з покупцем. «Такий вид фінансування є особливо актуальним для невеликих компаній з обмеженим обсягом власних активів завдяки відсутності необхідності надання забезпечення, а також зниженню відсоткового навантаження для них», – додала вона.
Цей інструмент банківського фінансування отримав підтримку від держави у вигляді програми «Доступний факторинг», що діє у межах державної підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%» для забезпечення оборотним капіталом МСП.
ОТП Банк одним з перших долучився до втілення у життя програми «Доступний факторинг». «Банк вже розглядає декілька лімітів і планує найближчим часом підписати перші угоди з факторингу у межах програми «5-7-9», – сказала Начальник Відділу факторингового фінансування.
Про державну програму «Доступний факторинг» (дані Міністерства фінансів). Фінансова підтримка суб’єктів господарювання за договорами факторингу передбачає компенсацію відсоткової ставки на рівні до 13% річних. Уповноважений фактор надаватиме факторинг суб’єкту господарювання у розмірі до 95% дебіторської заборгованості, але сума фінансування не може перевищувати 150 мільйонів гривень, включаючи кошти, отримані за програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%». До програми можуть долучитися МСП – резиденти України, що здійснюють постачання товарів, виготовлених українським товаровиробником, на умовах відстрочення платежу, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) яких є фізичні особи – резиденти України та сільськогосподарські товаровиробники.
Структура донорської допомоги Україні у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news – укр
ПрАТ “Страхова компанія “Прем’єр Альянс” (раніше – “Саламандра Україна”, потім “Ван Клік”) і ПрАТ “Страхова компанія “Альфа Страхування” виключені з членів Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
Таке рішення було ухвалено на загальних зборах членів МТСБУ, що відбулися 22 січня, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” учасник зборів.
Членство СК “Прем’єр Альянс” припинено на підставі заяви компанії у зв’язку з припиненням діяльності, всі її фонди до МТСБУ передано СК “Саламандра”, СК “Альфа Страхування” – через втрату ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомлялося, Національний банк України 20 грудня 2023 року анулював усі ліцензії на здійснення страхової діяльності ПрАТ “Страхова компанія “Прем’єр Альянс” і виключив інформацію про неї з Державного реєстру фінансових установ на підставі заяви компанії.
За даними НБУ, згідно з останньою поданою звітністю страховика за дев’ять місяців 2023 року, обсяг страхових премій компанії становив 14,361 млн грн, вартість активів – 62,419 млн грн, страхові резерви – 3,840 млн грн. СК “Прем’єр Альянс”, як і СК “Саламандра”, входила до небанківської фінансової групи “Саламандра”, кінцевим бенефіціаром і власником якої є Юрій Явтушенко.
Як повідомлялося, НБУ 14 грудня 2023 року анулював усі ліцензії ПрАТ “СК “Альфа Страхування” (Київ) у зв’язку з порушенням положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг, а саме невідповідності ділової репутації власників істотної участі.
За даними НБУ, згідно з останньою поданою звітністю ПрАТ “СК “Альфа Страхування” станом на 30 вересня 2023 року обсяг страхових премій компанії становив 3,991 млн грн, вартість активів – 644,129 млн грн, страхові резерви – 21,053 млн грн. Частка ринку компанії за страховими преміями склала 0,13%.
Глобальні страхові збитки від стихійних лих у 2023 році сягнуть $118 млрд, зазначає в опублікованому звіті страховий і перестрахувальний брокер Aon на своєму сайті.
У доповіді підкреслюється, що це четвертий рік поспіль, коли страхові збитки перевищують середній показник XXI століття, що відображає зростаючий вплив стихійних лих на світову економіку.
Глобальні страхові збитки протягом року зросли на 31% порівняно із середнім показником цього століття, перевищивши $100 млрд четвертий рік поспіль.
Aon оцінює економічні втрати від природних катастроф у $380 млрд від 398 подій, що на 22% більше, ніж у середньому на зріз століття, залишаючи прогалину в захисті в 69% випадків, наголошуючи на нагальній необхідності розширення страхового покриття.
При цьому підкреслюється, що сплеск був викликаний головним чином сильними землетрусами і безперервними сильними конвективними штормами (SCS) в США і Європі. Землетруси завдали найбільших економічних збитків, а сильні конвективні шторми виявилися найдорожчими для страховиків.
Кількість стихійних лих із великими втратами сягнула безпрецедентного рівня 2023 року: 66 випадків економічного збитку на суму понад $1 млрд і 37 випадків страхового збитку на $37 млрд.
Стихійні лиха торік призвели до трагічної загибелі 95 тис. осіб в усьому світі, що є найвищим показником із 2010 року. Основною причиною цих втрат, зокрема, були землетруси.
Крім того, 2023 рік став найспекотнішим роком за всю історію спостережень із “безпрецедентними температурними аномаліями”, що зачепили 24 країни і території.
Як зазначив генеральний директор Aon, Грег Кейс, необхідно підвищувати стійкість організацій перед обличчям зростаючих кліматичних ризиків і ризиків катастроф.
Він наголосив на необхідності спільних зусиль приватного і державного секторів щодо прискорення інновацій, захисту вразливих спільнот і вирішення економічних наслідків екстремальних погодних умов.
