Європейська комісія (ЄК) запропонувала запросити Україну приєднатися до Конвенції про спільний транзит – міжнародну систему митного транзиту товарів, яка гарантує спрощені процедури у цій сфері між Євросоюзом та країнами-партнерами.
“Україна відповідає всім необхідним критеріям для приєднання до Конвенції, включно з юридичними, структурними та ІТ-вимогами”, – йдеться у схваленому у п’ятницю проєкті документа про позицію ЄС.
У документі наголошується, що, “крім того, приєднання до цієї Конвенції передбачено в Угоді про асоціацію між ЄС та Україною та у стратегії ЄС з підготовки вступу України до ЄС”.
Конвенція передбачає полегшений процес перевезення товарів між ЄС та сімома “країнами загального транзиту” (Норвегією, Ісландією, Швейцарією, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною та Великою Британією).
До членів договору застосовуються спрощені правила, такі як взаємно визнані фінансові гарантії митного транзиту та менша кількість перевірок. Вони допомагають скоротити витрати для підприємств ЄС і країн-партнерів, одночасно полегшуючи та стимулюючи торгівлю, зазначається у пресрелізі ЄК.
Після схвалення Радою ЄС ця позиція буде представлена найвищому органу Конвенції та іншим країнам-підписантам, які потім можуть офіційно запросити Україну долучитися.
ЄК сподівається, що це може статися у жовтні цього року.
До дунайських портів України через гирло Бистре вже зайшли 16 торговельних суден, які здійснять перевезення українського зерна на зовнішні ринки, ще близько 90 чекають на рейд Сулінського каналу, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури.
“Станом на 20:00 12 липня 2022 року шістнадцять торговельних суден, які будуть перевозити українську аграрну продукцію на зовнішні ринки, уже пройшли каналом гирла Бистре суднового ходу р. Дунай – Чорне море й очікуватимуть на завантаження українським зерном. Ще понад 90 суден очікують на рейді каналу Суліна своєї черги аби зайти саме в українські порти”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що загалом на рейді румунського каналу Суліна перебувають 135 суден.
Як повідомив заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков, ці кораблі здійснили проходження через гирло Бистре за останні чотири доби.
“Плануємо зберігати такий темп. Відновлення судноплавства цим каналом – важливий крок, що також дасть змогу розвантажити рейд каналу Суліна та прискорити експорт зернових”, – наголосив Васьков.
За його словами, Україна проводить переговори з Румунією та Єврокомісією щодо збільшення кількості проходжень через Сулінський канал.
У пресслужбі міністерства зазначили, що проходження гирлом Бистре до українських портів на Дунаї стало можливим після звільнення від російських військ острова Зміїний.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті скоротило порівняно з червневим прогноз урожаю української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 2 млн тонн – до 19,5 млн тонн, при цьому оцінку її експорту збережено на рівні 10 млн тонн.
“Виробництво в Україні знижено на 2 млн тонн – до 19,5 млн за рахунок скорочення посівних площ, як зазначено у наданій урядом країни статистиці”, – зазначається у звіті Мінсільгоспу США, оприлюдненому у вівторок.
Згідно з документом, на 1 млн тонн знижено оцінку внутрішнього споживання пшениці в Україні – з 11,2 млн тонн до 10,2 млн тонн, зокрема для корму – з 6 до 5 млн тонн, випливає з липневого звіту USDA.
Крім того, з 6,01 млн тонн до 5,24 млн тонн скорочено прогноз перехідних залишків на кінець поточного маркетингового року порівняно з 5,84 млн тонн на його початок.
Мінсільгосп США в новому прогнозі зберіг прогноз експорту кукурудзи з України в 2022/2023 МР на рівні 9 млн тонн, а її врожаю – 25 млн тонн. При цьому прогноз її внутрішнього споживання в Україні також залишено на колишньому рівні 10,7 млн тонн.
Згідно зі звітом, загалом прогноз урожаю фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР збережено на рівні 31,76 млн тонн, а його експорту – 10,83 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів.
Загалом у 2021/2022 МР країна поставила на зовнішні ринки 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше проти аналогічної дати 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Урожай пшениці минулого року становив 33 млн тонн, фуражного зерна – 53,5 млн тонн, зокрема кукурудзи – 42,13 млн тонн.
Пропозиції Єврокомісії щодо нових санкцій проти Росії передбачають заборону на імпорт російського золота, посилення обмежень на експорт товарів подвійного призначення та на передачу передових технологій, повідомляється у заяві ЄК.
“Сьогоднішній санкційний пакет передбачає нову заборону на імпорт російського золота. Також ми хочемо посилити контроль над експортом товарів подвійного призначення та високих технологій”, – йдеться у ній.
Також, за даними ЄК, у запропонованому нею пакеті санкцій “ми знову наголошуємо, що обмежувальні заходи ЄС ніяк не націлені на торгівлю продукцією АПК між третіми країнами та Росією. Крім того, текст уточнює цілі деяких фінансових та економічних санкцій, що вже діють”.
“Нарешті, пропонуємо продовжити санкції ЄС, що вже діють, на шість місяців: до наступного планового їх перегляду наприкінці січня 2023 року”, – повідомляє ЄК.
У четвер, 14 липня, президент фонду Реконструкції та розвитку України Артем Гончаренко, керівник Контрамарка Хелп Олександр Порядченко та ректор КНУБА Петро Куліков вручили військовим ЗСУ, серед яких є і співробітники університету, джип 4х4. Це внесок у матеріально-технічне забезпечення військової частини Збройних Сил України.
Президент фонду Реконструкції та розвитку України Артем Гончаренко зауважив, що тільки у підтримці – сила єдності. Колеги та товариші в тилу мають підтримувати своїх побратимів на фронті. «Ми сильні разом, ми в КНУБА – не тільки відбудовуємо Україну, а й створили Міжнародний будівельний фонд «Україна»», який вже починає проекти будівництва житла для «Героїв війни», а сьогодні ми підтримали своїх колег – надаючи їм автомобіль».
«Обираючи машину, передивившись купу варіантів, та знайшовши саме цю, торгуючись за неї та спілкуючись з власником в Европі, я зрозумів, що колишній власник реально бажає швидшої перемоги нашій країні, навіть ікони залишив. Везучи машину нашим хлопцям – я думав про найшвидшу перемогу і те, як ми в Контрамарці Хелп можемо ще допомогти, а відчуття від їзди нагадувало управління танком-суперкаром» – прокоментував подарунок Олександр Порядченко.
Ректор Петро Куліков виступив з промовою до військових та волонтерів: «Кожен із нас – гвинтик великої машини, яка спрямована на перемогу, кожен намагається допомогти, ми разом збираємо та координуємо допомогу ЗСУ, і не тільки в будівельному напрямку».
Ми віримо у власні сили та продовжуємо разом будувати наше майбутнє. Тому що нас об’єднує любов до України, єдиної та неповторної. І любов переможе. Так, зараз вам, можливо, здається, що навкруги темрява. Але завтра знову зійде сонце над нашим мирним небом.
Прес-служба КНУБА
KNUBA, АРТЕМ ГОНЧАРЕНКО, КОНТРАМАРКА ХЕЛП, ОЛЕКСАНДР ПОРЯДЧЕНКО, ПЕТРО КУЛІКОВ, ФОНД РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Солотвинська територіальна громада, ініціатор створення нещодавно зареєстрованого індустріального парку (ІП) “Марамуреш” (Закарпатська обл.), має намір залучити до 20 підприємств деревообробної та меблевої промисловості, з якими вже проведено попередні переговори, повідомив народний депутат Дмитро Кісил.
“На його (парку – ІФ-У) території поки що поле загальною площею 33,2 га на околиці селища. Але, поспілкувавшись із головою громади Василем Йовдієм, твердо переконався, що вже через рік-два ця територія може стати потужним промисловим центром”, – написав він у Facebook у п’ятницю після відвідин громади.
Як зазначив Кисилевський, першими інвесторами ІП мають стати компанії із сусідньої Румунії.
“Якщо ці плани буде реалізовано, “Марамуреш” створить для Солотвинської громади 3 тис. нових робочих місць із зарплатою не менше 15 тис. грн на місяць”, – зазначається у повідомленні.
Кисилевський пише, що заповнити вакансії зможуть закарпатці, які зараз працюють “буквально через річку” – на румунських підприємствах, а Йовдій розраховує створити передумови для повернення з-за кордону 10-12 тис. жителів громади.
“Головною особливістю “Марамуреша” має стати новий вантажний митний пункт пропуску між Україною та Румунією, будівництво якого зараз обговорюється між країнами. Зручна логістика створить унікальні можливості для індустріального парку”, – написав нардеп.
Як повідомлялося, ІП “Марамуреш” включено до Ресстру індустріальних (промислових) парків 3 червня 2022 року. Орієнтовна сума інвестицій у його створення, згідно з концепцією, – 2,83 млрд грн, у тому числі в облаштування інфраструктури – 352 млн грн.
Верховна Рада 21 червня 2022 року ухвалила в цілому законопроекти про податкові та митні пільги для індустріальних парків.
“Як ініціатор і співавтор цих законів дуже чекаю на їх підписання президентом вже найближчим часом”, – написав Кисилевський.
деревообробка, меблева галузь, підприємство, Солотвинська громада
