Великий український виробник гофрокартону – “Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна” (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у 2023 році збільшила випуск гофротари на 25,4% порівняно з 2022 роком – до 86,7 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика продовжує входити до трійки лідерів після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За даними статистики, за минулий рік на фабриці також зросло виробництво тарного картону на 16,3%, до 79,2 тис. тонн.
При цьому в грудні виробництво гофроящиків “ПКБФ-Україна” збільшилося на 16,8% до грудня-2022 – до 7,8 млн кв. м, а паперу і картону – на 36%, до 7,7 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКБФ-Україна” за 2023 рік випустила продукції майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3,1% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі (оскільки Держстат перестав надавати такі дані з 2019 року), за 2023 рік в Україні випуск паперу та картону збільшився на 12,3% – до 578,3 тис. тонн, картонних ящиків – на 19,5% – до 539,26 млн кв. м.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, наразі має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає в основному гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КБФ-Україна” (Волинська обл.), що випустила торік (за даними “Укрпапір”) майже 66 тис. тонн різного картону (на 30,6% більше) та 17,4 млн кв. м. гофроящиків.
Як повідомлялося, 2022 року “ПКБФ-Україна” випустила продукцію на 2 млрд 446 млн грн – на 6,5% більше, ніж роком раніше.
АТ “Слов’янські шпалери – КФТБ” (раніше – Корюківська фабрика технічних паперів, Чернігівська обл.), провідний український виробник шпалер, у 2023 році випустило 16,2 млн умовних шматків шпалер – на 19% більше, ніж у 2022 році.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у грудні, зокрема, випущено 1,12 млн умовних шматків – на 2% менше, ніж грудні 2022 року, і на 13% менше, ніж у листопаді 2023 року.
При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за минулий рік зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер в Україні загалом, оскільки Держстат перестав з 2019 року надавати їх.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика скоротила випуск шпалер у 2,4 раза до довоєнного 2021 року до 13,59 млн умов. шматків, обсяг виробництва зменшився на 45% до 903,55 млн грн.
Компанія зазначала, що внаслідок російської агресії істотно знизилися обсяги продажів, особливо через роздрібні канали. Фабрика у 2022 році експортувала 56% продукції, переважно в Узбекистан, Латвію, Киргизію, Казахстан, Азербайджан.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” – одна з найбільших європейських шпалерних фабрик, що випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова почала виробництво і постачання Збройним силам України сталевих штабів-бункерів, що рятують від обстрілу противника.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, “Метінвест” налагодив виробництво сталевих підземних командних пунктів, які захищають особовий склад від наслідків обстрілу і дають змогу в безпечних і комфортних умовах забезпечувати роботу командування ЗСУ на лінії фронту. Перший сталевий штаб, розрахований на 30 військовослужбовців, на безоплатній основі вже передали Сухопутним військам України і встановили на одному з найгарячіших напрямків фронту.
При цьому пояснюється, що командний пункт допомагає рятувати життя військових, адже за короткий час розгортається і згортається на лінії фронту та за правильного встановлення забезпечує захист від обстрілів артилерії будь-якого калібру. Сталевий штаб складається з п’яти або шести (залежно від комплектації) окремих мобільних бункерів, виробництво яких “Метінвест” освоїв ще в жовтні 2022 року. Це з’єднані між собою підземні укриття, що виконують різні функції – від житлового приміщення та санітарної зони до робочого штабу командування. Таким чином утворюється цілий підземний комплекс будівель.
Виготовлені з хвилястої сталі бункери оснащені усім необхідним обладнанням на рівні хорошого готелю: спальними місцями та робочими зонами, душовими та бойлерами, системами опалення, освітлення та зв’язку, місцями для зберігання зброї та особистих речей, а також електронною технікою. Це дає змогу використовувати підземний штаб не тільки як укриття і місце відпочинку, а й як робочу зону, що забезпечує якісну роботу командування на лінії фронту.
Операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко зазначив, що війна надовго і бойові дії стали постійним супутником кожного українця і особливо тих, хто захищає країну в лавах ЗСУ. Тому розробка поліпшених бункерів, цілих підземних комплексів – це внесок “Метінвесту” і Сталевого Фронту Ріната Ахметова в поліпшення побуту бійців на лінії фронту.
“Тому що люди – це головне. І якщо ми можемо не тільки створити безпечний від обстрілів простір, а й зробити його максимально комфортним, то ми це робимо. Сподіваюся, що таких КП на лінії фронту ставатиме дедалі більше, і ці “підземні містечка” стануть надійною опорою для командування військових з’єднань. У планах “Метінвесту” також розробка нових конфігурацій підземних сталевих комплексів для інших потреб ЗСУ. Тому ми не будемо зупинятися, доки Україна не переможе”, – прокоментував передачу першого КП до ЗСУ Мироненко.
Нові командні пункти базуються на традиційній моделі бункера – “криївки”, понад 330 одиниць яких “Метінвест” уже передав різним бригадам ЗСУ з 2022 року. Конструкцію стандартного сталевого бункера доопрацювали для використання у складі постійного штабу, габарити збільшили до 6 метрів завдовжки та 2,3 метра заввишки. Кожна “криївка” розрахована на шістьох осіб і обладнана місцями для відпочинку, зберігання особистих речей та інтегрованою системою опалення. На виготовлення однієї такої конструкції фахівці підприємств “Метінвесту” витрачають близько 400 годин.
“Перевага нашої армії над противником: ми воюємо якісно, мізками. І водночас уміємо ухвалювати зважені рішення оперативно, бо на кону – життя наших воїнів і успіх бойових дій. Саме тому ми прагнемо навіть на “нулі”, у пеклі війни убезпечити та створити комфортні умови для роботи й відпочинку військових. Командні пункти на базі модульних укриттів відповідають запиту армії та дають змогу на передовій облаштувати укріплені штаби, які в будь-якій ситуації виконуватимуть своє головне завдання – керувати боєм і наносити нищівної поразки ворогу”, – зазначив бригадний генерал ЗСУ Володимир Горбатюк.
Загалом від початку повномасштабної війни “Метінвест” спрямував на підтримку України та українців 4,8 млрд грн. З цієї суми понад 2,5 млрд грн – це допомога бійцям у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова. Компанія передала 150 000 бронежилетів, 25 000 касок і шоломів, 80 000 протитанкових їжаків, 31 500 турнікетів, 1 500 дронів, 2 000 тепловізорів, 500 автомобілів, десятки мінних тралів для танків, патрульних катерів і “ловців ланцетів”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Ціни на нафту стабільні в п’ятницю, але завершують тиждень у плюсі на тлі геополітичної напруженості та зниження запасів нафти в США.
Вартість березневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становить $78,98 за барель, що на $0,12 (0,15%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У четвер ці контракти подорожчали на $1,22 (1,6%), до $79,1 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) підвищилися в ціні до цього часу на $0,08 (0,11%), до $74,16 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $1,52 (2,1%), до $74,08 за барель.
З початку цього тижня Brent подорожчала на 0,9%, WTI – на 2%.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня зменшилися на 2,492 млн барелів, до мінімального рівня з жовтня, повідомило в четвер міністерство енергетики країни. Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на Nymex, скоротилися за тиждень на 2,1 млн барелів – максимально з вересня минулого року.
Видобуток нафти в США зріс на 100 тис. барелів, до 13,3 млн барелів на добу (б/д).
Резерви бензину в Штатах зросли минулого тижня на 3,08 млн барелів, дистилятів – на 2,37 млн барелів.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), яке опублікувало щомісячний огляд нафтового ринку напередодні, очікує, що темпи зростання попиту на нафту 2023 року скоротяться до 1,2 млн б/д з 2,3 млн б/д 2023 року.
Прогноз МЕА “узгоджується з очікуваннями ОПЕК стабільного збільшення попиту”, зазначає аналітик FOREX.com і City Index Метью Веллер, думку якого наводить Market Watch.
Проте, “прогноз ОПЕК щодо попиту цього року істотно сильніший”, каже експерт.
Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $471,467 млн (зниження на 26,2%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (51,91% поставок у грошовому виразі), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022р.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Україна у 2023 році скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж за 2022 рік, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому вираженні на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали до Угорщини (42,63% поставок у грошовому вираженні), Грузії (37,69%) і Туреччини (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
