Журнал Foods нещодавно опублікував серію західних досліджень, які доводять, що вживання винограду здатне знизити ризики виникнення деменції та продовжити активні роки життя.
Перше дослідження показало, що цей фрукт багатий на хімічні елементи, які сприяють росту корисних кишкових бактерій і допомагають знизити рівень холестерину в крові, що особливо необхідно людям, які дотримуються західної дієти, що містить велику кількість простих жирів.
Вчені відзначають, що виноград багатий на антиоксиданти, які можуть запобігти виникненню ракових захворювань. Команда дослідників також виявила, що антиоксиданти у винограді здатні захистити мозок від розвитку деменції, покращивши функцію нейронів та нервових клітин.
Друга група вчених із західного Університету Нової Англії довела, що вживання винограду може знизити ризик розвитку жирової дистрофії печінки – стану, при якому зайвий жир накопичується в клітинах печінки, і збільшити тривалість життя в середньому на п’ять років.
Крім того, виноград може допомогти спалювати калорії під час процесу травлення їжі, підвищуючи метаболізм. Таких висновків дійшли вчені, які проводили третє дослідження.
Дослідження проводилося мишах. Їх годували їжею з високим вмістом жирів, і лише половина їх отримувала добавки, що містять виноград. Команда вчених порівняла стан мозку, печінки та процеси метаболізму у двох групах піддослідних.
Виявилося, що додавання винограду в кількості, що дорівнює трохи менше двох чашок на день, до раціону з високим вмістом жирів, здатне змінити експресію генів та ініціювати важливі відновлювальні процеси на клітинному рівні. Виноград також підвищує рівень антиоксидантних генів та уповільнює природну смерть.
«Це абсолютно нові дані, які допомагають знову зрозуміти зміст фрази: «Ми те, що ми їмо», – заявив автор дослідження професор Джон Пеццуто.
Жінки, які отримали одну з 14 спеціальностей, визначених наказом Міністерства оборони України №313, мають стати на військовий облік з 1 жовтня, однак штрафувати за невиконання наказу до кінця поточного року жінок не будуть, повідомив юрист Міністерства оборони України Володимир Смілка. коментарі “Супільному”, опублікованому в неділю.
“Кожна жінка, яка закінчує навчальний заклад за відповідною спеціальністю… якщо вона передбачена у 313-му наказі, вона зобов’язана з’явитися до територіального центру комплектування для взяття на облік. Немає різниці, вона працює чи не працює. Якщо жінка працює за такою спеціальністю, але вона не має відповідної освіти, вона також може направлятися роботодавцем на військовий облік”, – сказав Смілка.
При цьому представник Міноборони наголосив, що взяття на військовий облік не означає негайної мобілізації.
За його словами, процедура постановки на облік військовозобов’язаних жінок не відрізнятиметься від такої для чоловіків. Перелік необхідних для цього документів також ідентичний: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтва про шлюб та народження дітей, диплом та довідка з місця роботи із зазначенням спеціальності.
Смілка також зазначив, що на військовозобов’язаних жінок поширюються такі ж обмеження, що й на чоловіків. Зокрема, вони не можуть виїжджати за кордон під час воєнного стану.
“По-перше, це продиктовано гендерною рівністю. Оскільки ми наближаємося до стандартів НАТО, ми йдемо до них не лише у зброї, а й у військовому обліку, щоб бачити, які спеціальності потрібні для Збройних сил у особливий період і під час захисту держави “Цей облік у принципі однаковий як для жінок, так і для чоловіків. Вони збирають необхідні документи та звертаються до керівника свого підприємства або роботодавця і направляються до територіальних центрів комплектування”, – розповів він.
За словами Смілки, наразі Міноборони досліджує, чи потрібно зробити окремий облік для жінок та як організувати медкомісію. Тому слід очікувати на законодавчі зміни у цьому питанні.
Як повідомлялося, в січні Міністерство оборони України розробило нову редакцію наказу “Про затвердження переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після отримання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, та переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними -Обліковим спеціальностям”. Наказом визначено 14 спеціальностей та 6 професій, здобуття яких передбачає постановку на військовий облік.
Зазначені спеціальності та професії споріднені близько 100 військово-облікових спеціальностей. Переважно йдеться про спеціальності та професії у сфері медицини, електроніки, зв’язку, метрології та картографії, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту.
Раніше йшлося про 35 професійних напрямів, що поєднувало понад 200 спеціальностей.
Пізніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр спростувала повідомлення Смілки та заявила, що раніше поширена інформація про постановку жінок на облік не зовсім відповідає дійсності.
Список спеціальностей скоротять та зроблять постановку добровільною.
На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшов черговий відео огляд актуальних подій та заходів на наступний тиждень.
Засновник Клубу експертів Максим Уракін разом із Ольгою Левкун проанонсували головні теми, які висвітлюватимуться в українських та світових новинах у період з 5 по 11 вересня 2022 року.
Для України головні події найближчих днів мають відбутися на території Євросоюзу. Зокрема, у понеділок у Брюсселі пройде чергове засідання Ради Асоціації Україна-ЄС, на якому обговорюватиметься заявка України на членство в Європейському Союзі, а у четвер на авіабазі Рамштайн у Німеччині запланована нарада контактної групи з питань військової допомоги нашій країні за участю міністра оборони США Ллойда Остіна.
У світі наступного тижня однією з найбільш обговорюваних подій стане оголошення переможця на виборах прем’єр-міністра Великобританії. Більшість аналітиків пророкують перемогу очильниці Foreign Office Ліз Трасс, але і її конкурент, екс-голова Держказначейства Ріші Сунак теж має непогані шанси на успіх. Також наступного тижня очікується ухвалення країнами G7 обмеження цін на російську нафту.
Серед спортивних подій можна виділити стартові матчі київського Динамо та донецького Шахтаря у єврокубках, а також груповий етап Євробаскет-2022, де збірна України проведе матчі з Італією, Грецією та Хорватією. Більше про це – на спортивному порталі sport.ua.
Про ці та інші події дивіться у новому ролику на каналі Клуб експертів за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=1AFMAu5EmAc
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут – https://www.youtube.com/channel/UC4plQ0XBaoLOKPIXrb1aMGQ
URAKIN, АНОНСЫ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, ЛЕВКУН, МАКСИМ_УРАКІН, ПОДІЇ
Уряд у п’ятницю схвалив законопроект, який приводить Митний тариф України у відповідність до вимог Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів у версії 2022 року, повідомило Міністерство економіки.
Відомство пояснило, що чинний Митний тариф України побудований на основі такої міжнародної системи версії 2017 року, тоді як більшість країн світу (Китай, США, ЄС, Туреччина, Швейцарія) вже перейшли на версію 2022 року.
У зв’язку з цим виникає низка ускладнень, пов’язаних з відмінностями в товарних кодах при митному оформленні продукції, що імпортується, або при порівнянні митної статистики України та країн-торговельних партнерів.
“Україна адаптується до міжнародних стандартів класифікації товарів. Це потрібно нам для того, щоб нарощувати власний експорт, виходити на нові ринки, посилювати конкурентні переваги у світовій торгівлі”, – наводяться у релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Мінекономіки уточнило, що у разі ухвалення законопроекту буде зроблено понад 350 змін у товарних кодах, переважно щодо товарів сільського господарства, хімічного, лісового секторів, текстилю, кольорових металів, машинобудування, транспорту тощо.
У повідомленні уточнюється, що новий Митний тариф не передбачає зміни ставок ввізного мита на товари.
Енергоблок №5 Запорізької АЕС, аварійно відключений 1 вересня, знову у роботі, повідомила НАЕК “Енергоатом”.
“Сьогодні, 2 вересня 2022 року, 5-й енергоблок Запорізької АЕС, який було відключено 1 вересня вранці внаслідок чергового мінометного обстрілу російськими окупаційними військами майданчика ЗАЕС, о 13:10 підключено до енергосистеми”, – повідомляється в Телеграм-каналі. в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, продовжується набір потужності.
“На станції працюють два енергоблоки (№5, 6 – ЕР), які виробляють електроенергію для потреб України. Зауважень до роботи обладнання та систем безпеки немає”, – зазначили у компанії.
Експорт товарів з України в серпні зріс на 13,9% до липня – до $3,363 млрд, тоді як імпорт скоротився на 2,3% – до $4,416 млрд, повідомило Мінекономіки у п’ятницю.
Згідно з його даними, в результаті негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами минулого місяця зменшилося до $1,053 млрд з $1,569 млрд у липні та $1,549 млрд у червні.
“Зростання експорту пов’язане з частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Це дозволило значно наростити обсяги вивезення українських товарів. У результаті перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і становили майже 2,9 млн тонн”, – зазначило Мінекономіки.
Воно вказало, що у натуральному вираженні у серпні 2022 року обсяги українського експорту зросли на 25% – до 7,296 млн тонн, тоді як імпорт зменшився на 1% – до 1,961 млн тонн.
За даними Мінекономіки, залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн. тонн товарів, автомобільним транспортом – 1,36 млн. тонн.
У той же час найбільший виторг експортери отримують від товарів, що експортуються автошляхами – $1,48 млрд, морські вантажі коштували $995 млн, а залізничні – $788 млн.
“Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт становив 35% ВВП. Мета Уряду та Міністерства економіки – підняти його до 50%. 75% експорту мають становити готові товари та послуги”, – наводяться у повідомленні слова першого віце -прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко
Лідерами за вартістю експорту в серпні стали, зокрема, олія – $443 млн і кукурудза – $347 млн, обсяги експорту яких зросли відповідно на 30% – до 366 тис. тонн і на 31% – до 1,5 млн тонн, тоді як експорт насіння соняшнику становив $71 млн.
Крім того, у переліку лідерів ріпак – $305 млн, у тому числі експортовано 665 тис. тонн цієї культури нового врожаю, та пшениця – $213 млн, експорт якої у серпні зріс у 2,3 рази ніж у липні, до 880 тис. тонн.
На 30% минулого місяця підскочив експорт сої – до 148 тис. тонн, а у грошовому вираженні – до $62 млн, тоді як виторг від експорту електроенергії подвоївся – до $73 млн, що стало результатом успішної інтеграції української енергетики до ENTSO-E – енергетичної. систему Європейського Союзу.
“Важливо, що стабільну висхідну динаміку демонструє кондитерська переробна продукція: хлібобулочна +19,4%, цукрова +9,1%, шоколад +25%”, – додало Мінекономіки, не уточнивши конкретних показників.
Водночас обсяги експорту руди впали до 1,4 млн. тонн, а у грошовому вираженні – до $172 млн., кабельної продукції – на 9,8%, до $89 млн., м’яса птиці – до $67 млн.
