Наприкінці червня журнал “Фокус” традиційно опублікував рейтинг найвпливовіших жінок 2021 року, до якого увійшла співвласниця та голова Наглядової ради фармацевтичної компанії “Фармак” Філя Жебровська.
Складаючи список кандидаток, чиї слова і справи для України є найважливішими та найвагомішими, редакція брала до уваги думки експертів у сферах політики, економіки, соціальної сфери та культури. Враховували, наскільки значний вплив мають представниці на прийняття державних рішень, формування громадської думки, наскільки серйозно впливають на бізнес і формування позитивного іміджу України.
Під керівництвом Філі Жебровської «Фармак» став лідером фармацевтичного ринку України. Сьогодні продукція компанії представлена в понад 30 країнах світу. Щорічно компанія випускає 20 нових лікарських засобів і продовжує інвестувати в розвиток економіки України. У 2020 році компанія відкрила високотехнологічний цех з випуску асептичних лікарських засобів, інвестиції у який сягнули 50 млн євро. Наразі розпочали будівництво інноваційного R&D-центру, у якому розроблятимуть сучасні складнокомпонентні лікарські препарати. Аналогів майбутнього науково-дослідницького центру в Україні не існує.
Усі ці досягнення стали можливими завдяки стратегічному баченню та закладеним Філею Жебровською підходам до ведення бізнесу.
Довідка про компанію
«Фармак» – лідер фармацевтичного ринку України*. У продуктовому портфелі компанії понад 220 складнокомпонентних сучасних лікарських засобів. Серед основних напрямів – ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні, протизастудні та інші препарати.
Компанія щорічно реінвестує в розвиток до 90% прибутку. Загалом з 1995 року було інвестовано в модернізацію виробництва понад 310 млн доларів США. Щорічні інвестиції в наукові дослідження й розробки становлять приблизно 15 млн доларів США. Виробничі потужності, дослідницька база, лабораторно-технічний комплекс підприємства мають міжнародну сертифікацію та відповідають високим вимогам європейських стандартів GMP.
У 2020 році «Фармак» збільшив експортні постачання на 40%. Сьогодні продукція компанії представлена в понад 30 країнах ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу, Азії та ін.
«Фармак» входить до 25 найінноваційніших компаній, визнаний найбільшим платником податків серед фармвиробників України та найкращим роботодавцем**.
* За обсягами продажу лікарських засобів у грошовому вираженні, за даними Proxima Research.
** За даними рейтингів видання «Власть денег» (2020 р.), «РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах» (2021 р.), «Топ-100. Рейтинги крупнейших» (2020 р.).
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) через велику популярність маршрутів до моря з 17 липня запускає додатковий поїзд “Інтерсіті” №729/730 Харків – Генічеськ.
Як повідомила прес-служба УЗ у вівторок, з Харкова поїзд вирушатиме о 6:29 і прибуватиме в Генічеськ о 13:26. Назад, з Генічеська, він відправлятиметься о 14:04 і прибуватиме до Харкова о 21:34.
Поїзд зупинятиметься на станціях Лозова, Павлоград, Синельникове, Запоріжжя, Мелітополь та Новоолексіївка.
Як повідомлялося, УЗ призначила додатковий річний поїзд до Бердянська сполученням Кременчук, Полтава, Харків – Бердянськ.
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 0,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 478,594 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за зазначений період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 71,1% – до $722,578 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в США (56,51% поставок у грошовому вираженні), Італію (17,77%) і Туреччину (13,07%).
У першому півріччі поточного року Україна імпортувала 133 тонни чавуну на $138 тис. з Німеччини (57,97%), РФ (33,33%) і Словаччини (8,7%), тоді як у січні-червні 2020го ввезла 330 тонн аналогічної продукції на суму $232 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2020 році збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 20,3% проти попереднього року – до 3 млн 103,932 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт зріс на 15% – до $922,227 млн. При цьому експорт здійснювався переважно в США (58,49% поставок у грошовому вираженні), Китай (21,85%) і Туреччини (5,95%).
У 2020 році Україна імпортувала 593 тонн аналогічної продукції на суму $ 417 тис. (у 2019 році – 1,076 тис. тонн чавуну на $645 тис.) Ввезення здійснювалося з Німеччини (49,16% поставок у грошовому вираженні), Росії (48,68% ) і Польщі (2,16%).
“Укрзалізниця” призначила на літо додаткові рейси потяга №131/132 Житомир – Одеса з 18 липня поточного року.
Як зазначається на сайті компанії, додаткові рейси призначено з огляду на велику популярність зазначеного маршруту. Поїзд відправиться у додаткові рейси 18, 22, 26 і 30 липня, а також 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26 і 30 серпня.
З Житомира поїзд виїжджатиме о 23:15 і прибуватиме до Одеси о 9:29. Зворотно з Одеси він відправлятиметься о 12:27 і прибуватиме до Житомира о 22:10.
Препаратами з медичного канабісу на сьогодні лікують хворих у 60 країнах світу, тому Україна має наслідувати приклад розвинених держав і надати понад двом мільйонам українців можливість отримати необхідні їм ліки, зазначає лідер партії “Голос”, народний депутат Кіра Рудик.
“Ми закликаємо підтримати легалізацію медичного канабісу. У такий спосіб українські пацієнти отримають доступ до безпечного лікування за рецептом лікаря. Крім того, закон регулюватиме виробництво медичних препаратів. Наразі понад 2 млн українців із онкологічними захворюваннями, епілепсією та іншими хворобами потребують ліків на основі канабісу, які можуть полегшити біль, налагодити сон та зменшити судоми”, – пояснила Рудик у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Вона також нагадала, що партія “Голос” першою порушила у парламенті питання про необхідність ухвалення закону про легалізацію медичного канабісу.
Рудик зазначила, що препарати на основі канабісу виписуватимуться лише лікарем і в обмежених дозах для лікування пацієнтів із важкими хворобами. Тому людям із наркотичною залежністю ліки з канабісу будуть недоступні.
“Препарати конопель із ТГК (тетрагідроканабінол) можна буде споживати та поширювати лише під суворим контролем МВС та МОЗ, так само як опіати: за червоним рецептом лікаря. А ось препарати конопель із КБД (каннабідіол) продаються без контролю, як у всьому цивілізованому світі. Для препаратів із ТГК обмеження точно будуть. Адже у кожного препарату є і корисні властивості, і побічні ефекти. Перелік захворювань та схема застосування буде визначена законодавством і урядом”, – уточнила депутат.
Лідер “Голосу” нагадала, що понад 60 країн світу використовують канабіс у медичних та наукових цілях. Використання лікарських засобів на основі конопель дозволено у США та Великій Британії, а також у більшості країн Європи: Австрії, Франції, Німеччині, Італії, Швеції, Швейцарії, Польщі та інших.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері критичної сировини і батарей.
Підписання відбулося під час конференції високого рівня “Стратегічне партнерство між ЄС і Україною у сфері критичної сировини та батарей” у Києві у вівторок.
“Ми розпочинаємо друге після енергетичного партнерство України з ЄС у сировинній сфері шляхом укладення меморандуму, до якого додається дорожня карта. Ми також домовилися про більш амбітну секторальну інтеграцію з ЄС. Зокрема, в межах реалізації оновленої промислової стратегії ЄС, плану дій ЄК щодо критично важливої сировини і низки інших документів Україна може стати важливим елементом європейського економічного простору”, – сказав Шмигаль під час прес-конференції після підписання меморандуму.
Прем’єр уточнив, що конкретні дії будуть напрацьовані до осені: “Це будуть конкретні кроки щодо кожного напряму сировини, батарей, співпраці з інвесторами, ухвалення дво- або багатосторонніх угод”.
За словами Шмигаля, ефективне управління надрами та природними ресурсами дасть змогу в найближчі десять років додати до ВВП України більш як EUR400 млрд.