Естонія передала Україні 52 тис. доз вакцини AstraZeneca проти COVID-19, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Ми щиро вдячні за наміри Естонії допомогти нам із вакцинами від COVID-19 та за першу партію з 52 тис. доз AstraZeneca, яку Україна отримала вчора. Важливо, що Естонія готова визнавати міжнародні свідоцтва вакцинації, що видані українськими лікарями, а також цифрові ковідні сертифікати, які будуть отримувати українці після щеплення двома дозами вакцини”, – написав він у Facebook у четвер.
За словами Ляшка, МОЗ також домовилося з представниками сфери охорони здоров’я Естонії налагодити обмін досвідом у створенні та роботі університетських клінік, а також приєднається до формування списків препаратів першої необхідності державного значення.
“Ми запросили колег долучитися до формування списків препаратів першої необхідності державного значення. Завдяки таким спискам ми можемо завчасно подбати про виробництво препаратів, обладнання чи засобів індивідуального захисту, запаси яких мають бути наявні у країнах постійно. Тоді у разі загроз надзвичайних ситуацій ми зможемо бути відносно незалежними від великих іноземних виробників”, – сказав він.
Сьогодні, 30 липня, на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), був здійснений важливий крок на шляху до стабілізації ціноутворення на ринку електричної енергії — ухвалено постанову «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 8 квітня 2020 року № 766» № 1227, якою були переглянуті цінові обмеження price caps на ринку «на добу наперед» (РДН) і внутрішньодобовому ринку (ВДР).
«Донбасенерго» підтримує важливе рішення НКРЕКП і сподівається на наступні кроки державних органів влади на шляху до стабілізації ринку електричної енергії, розвитку конкуренції на ньому, формування економічно обґрунтованої ціни на електроенергію та підвищення надійності її поставок споживачам у цілому.
Перегляд цінових обмежень price caps також сприятиме проходженню тепловою генерацією осінньо-зимового періоду в стабільному режимі.
«Донбасенерго» акцентує увагу на тому, що для подальшої стабілізації ситуації на ринку необхідно запровадити умови роботи, передбачені Законом України № 3508-д (був ухвалений Верховною Радою 14 липня 2021 р.). Також необхідно перейти до фінансової моделі ПСО і впровадити довгостроковий ринок потужності, який дасть змогу всім генераціям працювати на конкурентних умовах.
Довідково: станом на 01.07.2021 р. 60,86 % акцій ПАТ «Донбасенерго» належать Приватному акціонерному товариству «ЕНЕРГОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», 25 % + 1 акція – державі в особі Фонду державного майна України.
ПАТ «Донбасенерго» об’єднує дві електростанції: Слов’янську та Старобешівську ТЕС (остання з 2014 р. розташована на не підконтрольній Україні території). З березня 2017 р. показники виробничої діяльності активів, розміщених на тимчасово окупованій території в Донецькій області, не включаються у зведену звітність «Донбасенерго» через втрату контролю над ними.
Сумарна встановлена потужність Слов’янської ТЕС становить 880 МВт.
Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 30 липня експортувала 2,47 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 5,8% більше показників на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 694 тис. тонн пшениці (на 41,7% менше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР); 824 тис. тонн кукурудзи (у 2,2 раза більше); 821 тис. тонн ячменю (на 14,9% більше); 10,9 тис. тонн борошна (на 35,8% менше).
На зазначену дату також експортовано 4,7 тис. тонн жита, що у 23,5 раза більше показників минулого МР.
Як повідомлялося, експорт пшениці у 2020/2021 МР становить 16,64 млн тонн, кукурудзи – 23,08 млн тонн, ячменю – 4,23 млн тонн, борошна – 0,129 млн тонн.
Крім того, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Українські аграрії з початку збиральної кампанії станом на 30 липня намолотили 24,3 млн тонн (+10,2 млн тонн за тиждень із 26 до 30 липня) зернових і зернобобових культур з площі 5,7 млн га (37% від прогнозу).
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, в розрізі культур намолочено: пшениці – 16,9 млн тонн із площі 3,8 млн га (55% загальних площ під цією культурою), ячменю – 6,83 млн тонн із 1,67 млн га (68%), ріпаку – 1,48 млн тонн із 0,57 тис. га (56%), гороху – 0,41 млн тонн із 0,18 млн га (77%).
Згідно з даними порталу, врожайність зібраної пшениці становить 44,5 ц/га, ячменю – 41,1 ц/га, гороху – 22,5 ц/га.
Портал уточнив, що лідерами зі збору врожаю з початку збиральної кампанії є Херсонська (урожай зібраний із 90% площ), Миколаївська (74%) області. При цьому Донецька, Луганська та Херсонська області повністю зібрали горох, ріпак повністю зібраний у Херсонській та Полтавській областях.
Лідерами за врожайністю зернових є с/г виробники Волині, що зібрали урожай із 21% площ при врожайності 61,1 ц/га.
Як повідомлялося, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує урожай зернових і зернобобових культур у 2021/2022 маркетинговому році на рівні 75,8 млн тонн, експорт може становити 56 млн тонн.
Рекламна кампанія туристичного Чернігова «Чернігівуйся», що стартувала місяц тому, охопила понад 1 млн українців. Ця цифра включає контакти з зовнішньою рекламою на бігбордах на головних дорогах і в центрі Києва, відвідувачами сайту та сторінки в соціальних мережах, а також з публікаціями у ЗМІ. Кількість шанувальників проєкту досягає 10 тисяч. Відомі блогери і лідери громадської думки підтримали ініціативу в Facebook. Національні та регіональні медіа також розповіли про проєкт «Чернігівуйся» .
«Цей проєкт створили закохані в Чернігів люди, які тут народились та виросли, живуть і працюють, або просто побували в місті один раз і залишили в ньому частинку свого серця, щоб повертатися знову та знову. Ми хочемо показати красу та душу Чернігівщини, її силу й мудрість, багату й дивовижну історію, що налічує понад тисячу років. Це місто варто відвідати кожному, хто хоче краще знати та розуміти Україну, заряджатися життєвою енергією й отримати море позитивних емоцій, які наповнюють змістом наші будні й дають стимул для нових звершень», – йдеться на сайті проєкту. Ідею запропонував український бізнесмен, родом з Чернігівщини, генеральний директор аграрноі компаніі ІМК та президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.
Його підтримав Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко. «Наша мета – привернути увагу українців і, зокрема, киян до Чернігова як до туристичного міста. Бажання створити з Чернігова ідеальне місце для туру вихідного дня виникло давно. Всього 140 км, 1,5-2 години на авто, або ж трохи більше автобусом — і ви у місті, яке оповите історією та любов’ю. Усю красу Чернігова: тисячолітні легенди, вікові традиції, багату культуру, європейську свіжість сучасних вулиць, кафе і ресторанів і, звісно, «інстаграмні місця» — розкриває новий проект «Чернігівуйся».
Розвиток регіонального туризму – глобальне завдання в Україні. Їм переймається Державне агентство розвитку туризму. Але й такого роду ініціативи не будуть зайвими. Я впевнений, що за участю бізнесу досягти спільної мети можна скоріше. Регіони нашої країни мають величезний потенціал для розвитку з точку зору галузі гостинності і залучення туристів як українських, так і з-за кордону», – зазначив Алекс Ліссітса.
Розробку концепції та структури проєкту взяло на себе креативне агентство @Zubarewa sustainability & communication, що спеціалізується на створенні креативних, соціально-значущих програм. «Через наші проєкти ми прагнемо показати їх соціальну роль для людей, міста, країни в цілому. «Чернігівуйся» не виняток – це легкий, повітряний проєкт про любов до України та її історії. Подорожі та яскраві враження, які можна отримати, не виїжджаючи з країни. Його створили зачаровані містом люди, а ми лише допомогли втілити їх пристрасть у життя», – зазначила Олена Зубарєва, засновниця агентства Zubarewa sustainability & communication.
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ) з 8 серпня запускає сезонні рейси за маршрутом Київ – Ніцца – Київ, відновлення авіасполучення стало можливим завдяки пом’якшенню епідеміологічних вимог із боку Франції.
Як повідомила прес-служба МАУ в п’ятницю, рейси до Ніцци виконуватимуть щовівторка та щонеділі: з Києва виліт буде о 09:30, приліт до Ніцци об 11:35; назад – виліт о 12:35, приліт о 16:30.
Рейси триватимуть до 29 вересня.
У свою чергу авіакомпанія SkyUp запускає рейси за цим маршрутом із 19 серпня.
Як зазначається на Facebook-сторінці авіаперевізника, їх виконуватимуть щочетверга і щонеділі.
Крім того, з 20 серпня SkyUp запускає рейси за маршрутом Київ – Париж/Бове – Київ. Їх виконуватимуть щопонеділка, щосереди і щоп’ятниці.
