Business news from Ukraine

Чеський залізничний оператор RegioJet здійснив перший рейс за маршрутом Прага-Чоп

Чеський залізничний оператор RegioJet виконав перший рейс за маршрутом Прага-Чоп. Нічний поїзд із Праги зі 120 пасажирами прибув на станцію Чоп за графіком о 10:35 за Київським часом, повідомила пресслужба залізничного оператора в четвер.

Як повідомлялося, з 27 березня RegioJet запускає другу лінію в Україну через Словаччину до Чопа на додаток до наявної через польський Перемишль. Рейс має три вагони на 140 місць, які слідують у складі поїзда Прага-Кошице. Вартість квитків варіюється від EUR18,9 до EUR67,9 з урахуванням харчування.

Нічний поїзд Прага – Чоп вирушає з Праги (Чехія) о 21:52, з Кошице (Словаччина) о 06:38 ранку і прибуває в Чоп о 10:35. У зворотному напрямку відправлення з Чопа о 17:35, з Кошице о 21:37, прибуття до Праги о 05:46 наступної доби.

АТ “Укрзалізниця” запускає спеціальний пересадочний поїзд №345/346 Чернівці – Чоп – Ужгород, який стикуватиметься з новим міжнародним маршрутом Прага – Чоп.

Пересадочний поїзд №345/346 Чернівці – Чоп – Ужгород відправлятиметься з Чернівців щоденно о 05:30, прямуватиме через Івано-Франківськ (08:13-08:27), Стрий (11:20-11:50), Мукачево (15:13-15:18), Чоп (16:28-16:57), прибуватиме до Ужгорода о 17:20. У зворотному напрямку відправлення з Ужгорода об 11:05, далі Чоп (11:28-12:03), Мукачево (13:00-13:10), Стрий (16:15-16:40), Івано-Франківськ (19:22-19:27), прибуття до Чернівців о 21:32.

Зупинки поїзда передбачені на станціях Батьово, Карпати, Свалява, Воловець, Славське, Сколе, Моршин, Болехів, Долина, Рожнятів, Калуш, Івано-Франківськ, Коломия.

, , , ,

ОГТСУ інвестує в розвиток газотранспортної системи 813 млн грн

ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) планує у 2024 році інвестувати в розвиток газотранспортної системи 812,923 млн грн за рахунок амортизаційних відрахувань.

Про це йдеться в постанові Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунпослуг (НКРЕКП), про затвердження плану розвитку ГТС України на 2024-2033 роки ОГТСУ, затвердженій на засіданні в середу.

“Основними напрямками Плану розвитку газотранспортної системи на перший рік (інвестиційної програми на 2024 рік) 10-річного плану розвитку є фінансування на: компресорні станції – 431 768 тис. грн (без ПДВ), газорозподільні станції – 60 226 тис. грн, газопроводи – 53 037 тис. грн”, – йдеться в обґрунтуванні регулятора до ухваленого документа.

ОГТСУ також планує у 2024 р. витратити на впровадження та розвиток інформаційних технологій 85 996 тис. грн, придбання приладів діагностики та обстеження та інших приладів – 63 200 тис. грн, модернізацію та закупівлю транспортних засобів, спеціальних машин і механізмів – 53 017 тис. грн, придбання устаткування для виробництва – 48 240 тис. грн, а також будівлі виробничого призначення та проєктно-вишукувальні роботи – 17 439 тис. грн.

Загальний 10-річний план розвитку ГТС України передбачає обсяг фінансування 43,756 млрд грн.

,

Енергохолдинг ДТЕК уклав угоду з польською компанією щодо будівництва в Польщі системи накопичення енергії

Енергохолдинг ДТЕК через свою дочірню компанію, орієнтовану на ЄС, DRI уклала угоду з польською компанією Columbus Energy щодо будівництва системи накопичення енергії 133 МВт на півдні Польщі.
“27 березня DRI підписала остаточну зобов’язуючу угоду про купівлю-продаж акцій із польською компанією Columbus Energy, що дасть їй право побудувати акумуляторне сховище потужністю 133 МВт на півдні Польщі за умови отримання дозволів”, – наголошується в релізі ДТЕК на сайті в середу.

ДТЕК зазначає, що це найбільший проєкт системи накопичення енергії (СНЕ) в Польщі, а угода є його першою великою інфраструктурною інвестицією в цій країні та ключовим елементом у плані компанії зі створення панєвропейської енергосистеми, що об’єднує Україну та ЄС. Метою ДТЕК назвали створення портфеля проєктів відновлюваної енергетики в Європі потужністю 5 ГВт до 2030 року через DRI.
Придбання проєкту з будівництва СНЕ 133 МВт робить групу ДТЕК однією з перших компаній, що розробляють цю технологію в масштабах Польщі, зазначається в релізі.
DRI розраховує закрити угоду з Columbus найближчими місяцями і почати будівництво об’єкта в 4 кварталі 2024 року, щоб завершити його і ввести об’єкт в роботу на початку 2026 року. Проєкт зобов’язується забезпечити енергетичну потужність польського ринку протягом 17 років (з 2027 року).

“Сьогоднішнє підписання знаменує хвилюючий момент у прагненні Європи вийти за рамки викопного палива. Цей проєкт не тільки забезпечить життєво важливу гнучкість на шляху Польщі до відновлюваного майбутнього, а й стане важливим досягненням для Центральної та Східної Європи в демонстрації того, як можна успішно розвивати акумуляторні накопичувачі. Інвестиції ДТЕК у країну є вирішальним кроком до інтеграції енергосистем України та Польщі”, – наголосив генеральний директор Групи ДТЕК Максим Тімченко, слова якого наведено в релізі.
За словами віцепрезидента правління та гендиректора PIME, найбільшої асоціації в промисловості зберігання енергії в Польщі, Кшиштофа Кохановського, приємно бачити, що міжнародні енергетичні гравці на кшталт ДТЕК інвестують у польський ринок акумуляторних батарей через свою дочірню компанію в ЄС.

“Польща є одним із лідерів у Європейському Союзі з виробництва акумуляторів та акумуляторних елементів, а в найближчі 5 років буде одним із лідерів у будівництві накопичувачів енергії за акумуляторною технологією. Будівництво цього нового об’єкта, безумовно, сприятиме зусиллям нашої країни”, – зазначив він.
У релізі зазначено, що наразі Польща використовує 30 ГВт потужності на вугіллі та природному газі, щоб збалансувати енергетичну систему, яка дедалі більше використовує поновлювані джерела енергії та переходить від централізованої до розподіленої генерації. Акумуляторні батареї допоможуть забезпечити працездатність мережі та нададуть енергосистемі надійний механізм балансування нестабільної за характером відновлюваної енергетики.

Як повідомлялося, Група ДТЕК 2021 року, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, реалізувала пілотний проєкт СНЕ 1 МВт в Енергодарі. Зараз він перебуває в окупації. На початку 2024 року DRI запустила свої перші проєкти в Європі: у Румунії – вітроелектростанцію Ruginoasa потужністю 60 МВт і сонячну електростанцію Glodeni потужністю 53 МВт. Вона також має намір розвивати ВДЕ в Румунії, Італії та Хорватії.

, , , ,

Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)

Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Розрахункова кількість населення в окремих регіонах України на підставі кількості діючих sim-карт мобільного зв’язку (у млн)

Розрахункова кількість населення в окремих регіонах України на підставі кількості діючих sim-карт мобільного зв’язку (у млн)

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Україна розширила список ненадійних інвестпроєктів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) додала брокерську платформу CapitalProf, криптовалютні біржі Crypto Lloyds/Crypto Lloyds LTD, IncCrypto, ABNBITFX, RWB Group і ще сім кейсів до списку сумнівних інвестиційних проєктів.
Як уточнила Комісія в повідомленні в середу, зокрема, список поповнився торговельною платформою Advanced Mining, трейдинговими платформами DotBig, ParadTrade і xChief Ltd, RoboForex, Fondexx, а також платформою Avalon Technologies, яка позиціонує себе “одним із найшвидше зростаючих проєктів із інвестування в рунеті” і торгує ІТ-активами, платформою Avalon Technologies, що позиціонує себе “одним із найбільш швидкозростаючих проєктів з інвестування в рунеті”.
Загальна кількість позицій у переліку досягла 268 інвестпроектів.
Минулого тижня в рамках роботи над захистом прав інвесторів проходила онлайн-зустріч НКЦПФР з фахівцями BaFin (Федеральної служби фінансового нагляду Німеччини). У Комісії знову нагадали потенційним інвесторам про значні ризики, пов’язані з інвестуванням: через осіб, діяльність яких на території України жодним чином не регулюється, а також осіб, які зазначають недостовірну інформацію щодо ліцензованої та начебто офіційної діяльності в країнах із розвиненими фінансовими ринками.

 

, ,