Ритейлер побутової техніки та електроніки Comfy (ТОВ “Комфі Трейд”) за підсумками січня-червня 2025 року збільшив виторг на 19%, зафіксував зростання попиту майже в усіх категоріях техніки, повідомила пресслужба компанії.
Ритейлер не розкриває абсолютні цифри виторгу у першому півріччі. За даними YouControl, у першому кварталі 2025 року виторг виріс на 14,5% порівняно з першим кварталом 2024 року – до 8 млрд грн.
Згідно із пресрелізом, виторг від онлайн-продажів Comfy за шість місяців збільшився на 27% до показників аналогічного періоду минулого року, при цьому ринок виріс на 15%.
Близько 27% всіх онлайн-продажів компанії генерує мобільний застосунок, зазначається у повідомленні. У першому півріччі кількість його користувачів збільшилася на 28% до першого півріччі минулого року, частка щомісячно активних користувачів (MAU) зросла за рік на 50%.
Зазначається, що у першому півріччі 2025 року зафіксоване зростання попиту майже у всіх категоріях техніки. Так, у категорії дрібної побутової техніки середній приріст становить 32%, аксесуарів – 34%. Лідерами категорії стали мультипечі, продажі яких виросли на 248,1%, а також зволожувачі повітря (+59%), кавомашини (+40%) та пароочисники (+37%). Тенденцію до зростання попиту продовжують демонструвати стайлери (+62%), епілятори (+61%), електричні зубні щітки (+57%).
У великій побутовій техніці найбільше зростання показали кондиціонери (+84%), сушильні та посудомийні машини (+46% та +22% відповідно), попит на які зріс завдяки стабільній ситуації з енергопостачанням.
За даними Comfy, у сегменті цифрової та аудіо-відео-техніки стабільне зростання у першому півріччі 2025 року показали домашні аудіосистеми (+184%), об’єктиви для фотокамер (+172%), фотокамери (+53%) та планшетні комп’ютери (+49%).
“Водночас зниження продажів зафіксовано в нішах, які “перегрілися” минулого року, – павербанки та зарядні станції, а також морозильні камери, транспорт”, – зазначив ритейлер.
Сума сплачених податків мережею Comfy у січні-червні 2025 року сягнула 992 млн грн, що на 14% більше, ніж у першій половині 2024 року.
За даними YouControl, власником ТОВ “Комфі Трейд” виступає Comfy Holdings Limited (100%, Кіпр), кінцевими бенефіціарами – Станіслав Роніс і Світлана Гуцул.
Як повідомлялося, Comfy за підсумками 2024 року отримав 47 млрд 720,9 млн грн виторгу, що на 27,1% вище показника 2023 року. 2024 рік став першим, коли компанія перевищила виторг у $1 млрд. Мережа магазинів налічує більше 100 торгових об’єктів.
Хлібобулочні вироби в 2025 році продовжать дорожчати, якщо 2024 року вони додали в ціні 20%, то 2025 року ріст становитиме ще 15-20%, повідомив директор ТОВ “Київ Хліб Юрій Дученко.
“На 2025 рік ми бачимо тенденцію до подорожчання продукції. Це зрозуміло, тому що зросли затрати, насамперед на сировину, тобто борошно, на енергоносії, заробітна плата зросла. До кінця року, гадаю, будуть кроки в бік подорожчання. До кінця року воно (подорожчання – ІФ-У) становитиме 15-20%”, – сказав він під час конференції “Хліб.ua” в Києві у четвер.
Дученко наголосив, що наразі більшість хлібопекарів працюють на межі рентабельності, а деякі навіть у мінусі.
Оцінюючи перспективи та тенденції галузі в 2025 році, директор “Київ Хлібу” відзначив ріст попиту на хліби простих рецептур у тоннах. Водночас спостерігається падіння продажів пшеничних, булочних і здобних виробів. Тобто, за його словами, попит на більш маржинальні продукти в тоннах зменшується.
Серед основних проблем галузі експерт назвав вимивання обігових коштів у переробних підприємств через низьку рентабельність виробництва, енергетичну залежність, зниження купівельної спроможності українців, логістичні складнощі, обмеження експорту і тінізацію ринку, яка досягла 40-50%.
“Не можна казати, що наш ринок повністю у тіні. Йдеться про роботу за спрощеною системою оподаткування, про деякі схеми в оплаті праці. Тому продукт, який виробляється і продається за цінами нижче, ніж на 20%, – це серйозна конкуренція на ринку, де працює близько 4 тис. виробників, які виготовляють та продають такий самий продукт, який коштує грошей, і за який покупець голосує своїм гаманцем. Серед виробників існує дуже велика конкуренція”, – наголосив Дученко.
Вирішити ситуацію, на думку директора “Київ Хлібу”, допоможуть автоматизація промислового виробництва, застосування інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту, зміна каналів збуту, розвиток фастфуду і стрітфуду, франчайзингові схеми роботи та акцент на свіжому здоровому хлібі.
Близько 65% усіх угод із купівлі житла на ринку новобудов укладаються за програмами розстрочки від забудовників, водночас частка купівель з повною оплатою варіюється у межах 25-60%, випливає з результатів опитування агентством “Інтерфакс-Україна” українських забудовників.
“До повномасштабного вторгнення відсоткове співвідношення способів купівлі житлової нерухомості в Alliance Novobud виглядало наступним чином: 25% – повна оплата, 65% – розтермінування від забудовника, 10% – банківська іпотека. Станом на сьогодні це співвідношення змінилося: 10% – повна оплата, 65% – розтермінування від забудовника, 25% – партнерська іпотека, “єОселя”, “єВідновлення”, – повідомила СМО Alliance Novobud Ірина Міхальова.
За її словами, частка продажів квартир девелопера за державною програмою доступної іпотеки “єОселя” становить до 15% від загальної кількості. Угоди із сертифікатами “єВідновлення” рідші – 1-2 угоди у квартал.
У структурі продажів групи компаній DIM близько 65% угод припадає на власні програми розстрочки, 30% – укладаються з повною оплатою, і лише 5% – за програмою “єОселя”.
“DIM долучився до програми “єОселя” минулого року, і одразу близько 30% усіх запитів до наших офісів продажів стосувались саме цієї програми. Із них близько 10% переходили в реальні угоди. У 2025 році кількість запитів серед покупців житла комфорт-класу на “єОселю” збільшився до 40%, і вже понад 25% переходили до реальних угод. Проте досі є бар’єри для збільшення обсягів через лімітовані кредитні ресурси”, – зазначив керуючий партнер DIM Олександр Насіковський.
В компанії City One Development повідомили, що частка угод з розстрочкою є значною як в проєктах класу “комфорт”, так і “бізнес”, і сягає 70%.
“Ринок став більш диверсифікованим. Покупці обирають не лише за ціною, а й за зручністю, стабільністю та довгостроковими гарантіями. Розтермінування від забудовника стало ключовим інструментом для більшості наших клієнтів – незалежно від класу житла”, – пояснили в пресслужбі девелопера.
Утім, хоча частка угод із 100% оплатою зменшується, однокімнатні квартири, як і раніше, здебільшого купують із повною оплатою.
“Загалом частка угод із 100% оплатою зменшується – і це закономірно в умовах нестабільної економіки, коли більшість покупців шукають більш зручні та прогнозовані фінансові рішення. Натомість однокімнатні квартири, як і раніше, здебільшого купують із повною оплатою. Це характерно для інвесторів або тих, хто має чіткий фінансовий план і хоче зафіксувати ціну на старті будівництва чи отримати максимальну вигоду”, – зазначили у City One Development.
Як повідомив директор з продажу “Інтергал-Буд” Анатолій Ковриженко, з початку повномасштабного вторгнення кількість угод з розтермінуванням у девелопера зросла приблизно на 15–20%.
“Це пов’язано з бажанням покупців зберігати ліквідність, розподіляти фінансове навантаження у часі та мінімізувати власні ризики”, – пояснив він.
При цьому угоди за “єОселею” становлять від 15% до 35% від загальних продажів “Інтергал-Буд” залежно від місяця, додав Ковриженко.
Водночас група “Ковальська” констатує збільшення частки повної оплати вартості житла на етапі будівництва.
“Маємо чітку динаміку: дедалі більше людей обирають повну оплату ще на етапі будівництва. Якщо у 2023 році таких угод було трохи більше 20%, то у 2024 – вже майже 30%, а у першому півріччі 2025 – понад 50%. Це свідчить про зростання довіри до надійного девелопера і прагнення інвесторів закріпити вартість квадратного метра на ранніх стадіях”, – повідомила компанія на запит “Інтерфакс-Україна”.
За даними компанії, позитивну динаміку демонструє і держпрограма “єОселя”: у першому півріччі 2025 року на неї припадало 25% всіх угод девелопера, що у 2,5 раза більше, ніж у другому півріччі минулого року.
Про суттєву частку угод із повною оплатою повідомили й в компанії “РІЕЛ”. Як зазначила координатор відділів продажу “РІЕЛ” у Києві Зоряна Землинська, у київських проєктах близько 50% угод укладаються з повною оплатою, а у Львові цей показник навіть вищий – 60%.
Девелопер також відзначив позитивну тенденцію до купівлі житла за “єОселею”.
“Зберігається тенденція до купівлі житла за допомогою державної програми “єОселя”. Якщо у 2022 у Києві та Львові разом ми мали 5% угод за програмою “єОселя”, то у 2025-му ця цифра зросла до 13%”, – повідомила Землинська.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova у повному обсязі розмістила облігації серії “H” загальною номінальною вартістю 1 млрд грн після погашення 30 липня облігацій серії “E” на таку саму номінальну суму.
Відповідний звіт про випуск облігацій Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) затвердила 19 серпня 2025 року.
Номінал облігації складає 1 тис. грн, кількість 1 млн, розміщення здійснюється без публічної пропозиції. Інформація щодо інших параметрів випуску не розкривається.
У травні цього року НКЦПФР схвалила розміщення двох нових випусків облігацій “Нової пошти” – серій “G” та “H” номінальним обсягом 1 млрд грн кожен. Компанія декларувала спрямування залучених коштів на розвиток термінальної мережі (35%), в інвестиції в ІТ (15%), в BDF контейнери та автотранспорт (30%) та у тару для розміщення посилок (20%).
“Нова пошта” у липні 2025 року в повному обсязі розмістила облігації серії “G” загальної номінальною вартістю 1 млрд грн.
На середину цього року “Нова пошта” мала зобов’язання за трьома випусками облігацій серій “E”, “F” та “G” відповідно на 995,82 млн грн з погашенням 30 липня цього року, 998,45 млн грн з погашенням 1 червня наступного року та 999,38 млн грн з погашенням 2 травня 2027 року. Ставка за облігаціями “F” та “G” складає 16% річних. В активі компанії вже п’ять погашених випусків облігацій з серпня 2020 року на загальну суму 3,6 млрд грн.
У другому кварталі 2025 року компанія збільшила неконсолідований чистий прибуток на 2,6% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до 905,45 млн грн за зростання виручки на 22,9% – до 12 млрд 712,14 млн грн. Загалом за перше півріччя цього року чистий прибуток “Нової пошти” зменшився на 19,6% – до 1 млрд 195,74 млн грн за зростання виручки на 22,1% – до 24 млрд 571,27 млн грн.
Власний капітал компанії за перше півріччя 2025 року збільшився на 6,1% – до 12,30 млрд грн, тоді як зобов’язання – на 2,8%, до 20,56 млрд грн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” лишається експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Аптечні продажі в Україні за підсумками першого півріччя 2025 року у грошовому виразі зросли на 11% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 105,214 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,78% – до 567,02 млн упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками першого півріччя склала 185,56 грн за упаковку, що на 14,17% більше, ніж було в аналогічному періоді торік.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у січні-червні 2025 року зросли в грошовому виразі на 10,33% – до майже 81,929 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,32% – до майже 399,292 млн грн.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя року становила 205,19 грн за упаковку, що майже на 13% більше ніж рік тому.
Аптечний продаж БАДів у січні-червні у грошовому виразі зріс на 17,67% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до майже 11,679 млрд грн, а в натуральному скоротився на 1,5% – до 49,479 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 19,5% – до 236,03 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2024 року зросли в грошовому вираженні на 10,67% порівняно з 2023 роком – до 192,843 млрд грн, в натуральному скоротилися на 5% – до понад 1,157 млрд упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2024 року становила 166,59 грн – на 16,53% більше ніж у 2023 році.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у 2024 році зросли до 151 млрд грн, або на 10,83% порівняно з попереднім роком, проте в натуральному виразі скоротилися на 5,64% – до 810,155 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2024 року становила 186,39 грн за одиницю товару, що на 17,45% вище за рівень 2023 року.
Аптечний продаж БАДів у 2024 році у грошовому виразі збільшився на 11,06% – до 19,992 млрд грн, в натуральному скоротився майже на 3,06% – до 99,012 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 2024 року підвищилася на 14,56% порівняно з 2023 роком – до 201,92 грн за одиницю товару.
У лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців, згідно з яким уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня буде знижено ціни на 30%. Також передбачалося встановити з 1 березня заборону на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом Міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Економіка єврозони з високою ймовірністю сповільниться в III кварталі 2025 року через невизначеність у зовнішній торгівлі та згортання «авансових» закупівель, заявила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, виступаючи в Женеві на майданчику Всесвітнього економічного форуму. За її словами, в I півріччі експортно орієнтована економіка регіону отримала короткочасну підтримку за рахунок поповнення запасів партнерами перед введенням мит в США, але цей фактор «розгортається назад», і уповільнення вже було помітно в II кварталі.
Лагард уточнила, що в рамках досягнутої угоди між ЄС і США «ефективна середня ставка» тарифів на імпорт з єврозони оцінюється між 12% і 16%, що трохи вище передумов червневого базового прогнозу ЄЦБ, але значно нижче стрес-сценарію (понад 20%). Вплив угоди буде враховано у вересневих макропрогнозах ЄЦБ, зазначила вона.
За оцінкою Eurostat, ВВП єврозони в II кварталі зріс лише на 0,1% кв/кв (після +0,6% в I кварталі), а липнева інфляція трималася на цільовому рівні 2% рік до року. Обидва фактори підкріплюють сценарій низьких темпів зростання при стабільно «якорній» інфляції.
Ринок в цілому очікує, що ЄЦБ збереже депозитну ставку на рівні 2,00%, продовжуючи оцінювати вплив тарифів і зовнішньої кон’юнктури на перспективи зростання. (Графік засідань — на сайті ЄЦБ; діюча ставка підтверджується офіційною статистикою і національними регуляторами.)
Поєднання факторів — відступаючий ефект «фронтлоадінгу», нові торгові витрати (12–16% за ефективною середньою ставкою) і помірні PMI — підвищує ймовірність стагнаційного сценарію в II півріччі: економіка балансує біля нульової позначки, а імпульс зростання залежатиме від стійкості внутрішнього попиту та ясності щодо галузевих тарифів (фармацевтика, напівпровідники залишаються зонами невизначеності).
