Медична мережа “Добробут” за підтримки міжнародного фонду Direct Relief оновила програму безоплатної хірургічної допомоги для поранених і реабілітації військових.
Як повідомляє “Добробут” у своєму пресрелізі, програма діятиме з 18 грудня 2023 року до 15 травня 2024 року в лікувально-діагностичному центрі “Добробут” у Києві.
Хірургічну допомогу можуть отримати військові та цивільні громадяни з пораненнями і травмами, отриманими внаслідок воєнних дій. Крім того, планову та ургентну хірургічну допомогу зможуть отримати діти військових.
Для військових також діє програма безоплатної фізичної реабілітації після травм, отриманих під час бойових дій.
Заявки для участі в програмі розглядатиме спеціальна медична комісія.
“Добробут” співпрацює з фондом Direct Relief з квітня 2022 року. Завдяки цьому безоплатну медичну допомогу в лікувально-діагностичному центрі “Добробут” за цей час отримали понад 2,3 тис. пацієнтів. Хірурги “Добробуту” за підтримки американського партнера виконали майже 1 тис. операцій.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. У портфелі компанії 15 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 000 операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Завдяки співпраці з міжнародними благодійними організаціями Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps та University of Miami Global Institute, а також завдяки роботі благодійного фонду “Фонд Добробут” клініки мережі, які продовжили свою роботу навіть під час воєнних дій, протягом місяців значну частину медичних послуг надавали безоплатно. З перших днів війни лікувально-діагностичний центр “Добробуту” в Києві безоплатно надавав ургентну медичну допомогу захисникам України та пораненому внаслідок бойових дій населенню в режимі 24/7. Завдяки діяльності благодійних фондів Direct Relief International і “Фонду Добробут” у лікувально-діагностичному центрі “Добробут” можуть отримати безоплатну допомогу поранені військові та люди, які опинилися в скрутному становищі через військові дії.
Клініка ADONIS оцінює рівень захищеності своєї ІТ-структури майже в 97%, використовує для забезпечення широкої доступності та стійкості ІТ-сервісів послуги різних операторів мобільного зв’язку та інтернет-провайдерів.
“Захищеність ІТ-структури клініки ADONIS становить 96,99%. Щоб гарантувати високий рівень захисту, ми постійно вдосконалюємо наше обладнання через процеси оновлення та модернізації. Це дає змогу ефективно протистояти сучасним кіберзагрозам і зберігати конфіденційність і цілісність даних наших пацієнтів”, – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в клініці.
Коментуючи залежність роботи ІТ-сервісів від роботи операторів мобільного зв’язку та інтернет-провайдерів, в ADONIS зазначили, що “клініка використовує послуги різних операторів мобільного зв’язку та інтернет-провайдерів для забезпечення широкої доступності та стійкості ІТ-сервісів”.
“Часткова залежність від інтернет-провайдерів необхідна для забезпечення належного функціонування наших мережевих інфраструктур”, – повідомили в клініці.
В ADONIS підкреслили, що на роботу клініки вплинула нещодавня кібератака на оператора мобільного зв’язку Київстар, проте ADONIS “оперативно виявив проблеми і вжив необхідних заходів”.
“Ми швидко та ефективно переключилися на інші мережі, забезпечивши безперервність наших комунікацій та ІТ-сервісів. Цей досвід підкреслив нашу здатність ефективно управляти непередбачуваними ситуаціями і забезпечувати безперебійну роботу наших ІТ-систем в умовах кіберзагроз”, – підкреслили в ADONIS.
Україні завдяки злагодженій співпраці з міжнародними партнерами вдалося залучити з початку 2023 року вже понад $39 млрд зовнішнього фінансування порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік, повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
“До кінця поточного року допомога донорів сягне близько $42,3 млрд”, – наводять його слова в релізі Мінфіну в середу після зустрічі, що відбулася напередодні, з керівниками центральних банків країн G7, керівництва Європейського Союзу, МВФ і Світового Банку.
Марченко також зазначив, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скорочення всіх капітальних витрат держбюджету.
Очільник Мінфіну наголосив, що у 2024 р. пріоритетними завданнями для фінансування є військова кампанія та соціальна підтримка, перше забезпечуватиметься винятково за рахунок внутрішніх надходжень бюджету, а для фінансування другого Україна розраховує на допомогу партнерів.
Названий Марченком бажаний обсяг зовнішнього фінансування у 2024 році, включно з грантами, підтверджено в матеріалах Міжнародного валютного фонду (МВФ) за підсумками другого перегляду програми EFF. “Підтримка з боку офіційних донорів залишиться основним джерелом фінансування дефіциту наступного року”, – підкреслив Фонд.
Він зазначив, що чисте фінансування завдяки розміщенню облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), хоча й істотно менше, але також залишиться важливим джерелом фінансування, становивши $3,8 млрд за базовим сценарієм.
“Чиста емісія на внутрішньому ринку (Net domestic market issuance) і використання необтяжених депозитів також слугують важливим амортизатором потрясінь, і їх легше швидко збільшити, як порівняти із зовнішнім фінансуванням. Однак ризики, пов’язані з цим планом фінансування, значні, і важливо, щоб гарантоване зовнішнє фінансування надавалося своєчасно”, – зазначив МВФ.
Згідно з матеріалами другого перегляду програми EFF, від США очікується надходження $8,5 млрд, від Японії – $2 млрд, від Великої Британії – $1 млрд, а ще $20,4 млрд – від ЄС, Канади та Японії.
Марченко раніше уточнював, що Україна розраховує отримати 2024 року від ЄС до бюджету EUR18 млрд у рамках обговорюваної Ukraine Facility сумарним обсягом EUR50 млрд на 2024-2027 роки.
Мідь завершує 2023 рік із найістотнішим підвищенням ціни серед кольорових металів через перебої з поставками, пише Financial Times.
Мідь цього року подорожчала на 2,5% – до $8,6 тис. за тонну. Це зумовлено ознаками поліпшення ситуації в економіці Китаю на тлі проблем з видобутком у країнах Латинської Америки.
Закриття мідного рудника в Панамі та прогноз значного скорочення виробництва Anglo American призведе до зниження обсягу глобальних поставок на 750 тис. тонн, або 3% загальносвітового показника, у 2024 році, прогнозують аналітики Bank of Montreal. Найбільші гірничодобувні компанії світу Vale і Rio Tinto також нещодавно опублікували прогнози видобутку, які не виправдали очікувань деяких аналітиків.
Раніше трейдери припускали, що через підвищення поставок з мідних копалень у Демократичній Республіці Конго, Перу та Чилі наступного року пропозиція перевищить попит, проте тепер очікується збалансований ринок.
“Лише два місяці тому очікування щодо ринку міді у 2024 році були відверто песимістичними, – заявив керуючий директор з досліджень сировинних товарів BMO Колін Гамільтон. – Але тепер очікування поганого року для міді зникли”.
“Китайська економіка почувається непогано, хоча всі, здається, говорять про неї так, ніби вона перебуває в рецесії”, – вважає представник лондонського брокера з металів AMT Деніел Сміт.
Goldman Sachs прогнозує, що в найближчі дванадцять місяців ціна міді досягне $10 тис. за тонну на тлі очікуваного зниження поставок.
Загалом цей рік став непростим для ринку кольорових металів, зокрема через одну з найагресивніших кампаній з підвищення процентних ставок Федеральною резервною системою США. Вищі ставки підштовхнули вгору курс американської нацвалюти (доларовий індекс з початку року додав понад 3%), що зробило сировинні товари дорожчими для імпортерів. Більш висока вартість запозичень також призвела до скорочення капіталомістких інвестицій і підвищення вартості фінансування для зберігання запасів металів, що спонукало виробників скоротити запаси.
Ці “ведмежі” чинники чинили знижувальний тиск на алюміній, свинець і цинк, внаслідок чого кольорові метали стали найгіршим сировинним сектором другий рік поспіль, наголошується в статті. Ціна нікелю впала на 45%, до $16,75 тис. за тонну, через різке зростання поставок з Індонезії.
Із шести основних промислових металів, крім міді, тільки олово подорожчало цьогоріч через припинення видобутку в М’янмі, третьому за величиною виробнику у світі.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Національна енергетична компанія (НЕК) “Укренерго” 18 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг добровільного страхування автотранспорту (КАСКО).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість – 2,480 млн грн.
Документи приймаються до 28 грудня.
KASKO, Prozorro, UKRENERGO, Національна енергетична компанія
