Ціни на нафту стабілізувалися в четвер після падіння напередодні на сигналах про те, що пропозиція сировини на ринку перевищує попит.
Дані Американського інституту нафти (API), опубліковані в ніч з середи на четвер, показали зростання запасів у США минулого тижня на 1,837 млн барелів. Зокрема збільшилися запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на Nymex.
Офіційні дані про резерви енергоносіїв оприлюднить міністерство енергетики США в четвер о 18:00 кв. Збільшення запасів нафти в Кушингу, якщо воно підтвердиться, буде зафіксовано за підсумками десятого тижня поспіль – це стане найтривалішим періодом їхнього безперервного підвищення з 2016 року.
Вартість лютневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становила $79,61 за барель, що на $0,04 (0,05%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $1,42 (1,8%), до $79,65 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилися в ціні до цього часу на $0,09 (0,12%), до $74,02 за барель. Напередодні вартість контрактів впала на $1,46 (1,9%), до $74,11 за барель.
Побоювання щодо перспектив попиту, особливо в Китаї, посилюються, зазначає аналітик CIBC Private Wealth Ребекка Бабін, слова якої наводить Market Watch. Споживання нафти в КНР, яке було досить високим у перші три квартали поточного року, слабшає, зазначає вона.
“Відсутність впевненості в перспективах китайської економіки в 2024 році є головним фактором, що турбує учасників ринку, – каже Бабін. – Другий за значимістю фактор, що викликає побоювання, це можливість того, що видобуток у США перевищуватиме прогнози, як це було 2023 року”.
Мережа OKKO до кінця грудня 2023 року встановила сонячні панелі на 122 автозаправних комплексах (АЗК), повідомив її засновник Віталій Антонов.
“Сумарно сонячні електростанції (зі встановленими раніше, у нас уже їх 122) цього року виробили 2 млн кВт-год електроенергії та частково покрили потреби АЗК. А ще завдяки цьому ми зменшили навантаження на енергосистему країни”, – написав він на своїй сторінці у “Фейсбук”.
За його словами, 2023 року сонячні панелі було встановлено на 56 АЗК OKKO, а наступного планується їх встановити ще на 70 станціях. “Тобто загалом вийдемо на покриття майже 50% всієї мережі”, – уточнив Антонов.
Як повідомлялося, 2022 року 65 дахових СЕС у мережі ОККО сумарно виробили 1,7 млн кВт-год електроенергії, заощадивши компанії понад 7 млн грн на закупівлі енергії із зовнішніх джерел.
Мережа АЗК “ОККО” входить до складу OKKO Group. Є однією з найбільших автозаправних мереж в Україні, яка налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Мажоритарним акціонером компанії є Віталій Антонов. Серед міноритарних акціонерів – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
США надали Україні пакет військової допомоги в розмірі $250 млн, повідомляє сайт Пентагону.
“Це оголошення стало п’ятдесят четвертим траншем допомоги, яку адміністрація Байдена надасть Україні із запасів Міністерства оборони, починаючи із серпня 2021 року”, – сказано в повідомленні.
Новий пакет допомоги містить додаткові засоби протиповітряної оборони, артилерійські боєприпаси, протитанкові засоби та інше обладнання, яке допоможе Україні протистояти російській агресії.
Зокрема, у пакеті:
– додаткові боєприпаси для систем ППО NASAMS;
– зенітні ракети Stinger;
– компоненти системи ППО;
– додаткові боєприпаси для HIMARS;
– артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм;
– ракети трубного пуску з оптичним відстеженням і дротовим наведенням (TOW);
– протитанкові системи Javelin і AT-4;
– понад 15 мільйонів патронів до стрілецької зброї;
– вибухові боєприпаси для прибирання перешкод;
– запчастини, медичне обладнання, технічне обслуговування та інше допоміжне обладнання.
Допомогу від благодійного фонду PIN-UP Foundation за весь період діяльності отримали 15 тисяч українців у понад 100 населених пунктах України.
Від початку повномасштабної війни в Україні власниця бренду PIN-UP Марина Ільїна заснувала благодійний фонд PIN-UP Foundation, волонтери якого щодня допомагають українцям. За період діяльності волонтери фонду доставляли продукти і ліки громадам різних регіонів України, здійснили гуманітарну місію в Херсон одразу після підриву Каховської ГЕС, запустили гуманітарний проєкт LINE-UP з доставки товарів першої потреби у прифронтові міста. Фонд допомагав евакуювати українців за кордон, регулярно надає різну допомогу місту Харків, ремонтує і облаштовує дитячі центри, встановлює стаціонарні укриття в містах.
“PIN-UP Foundation продовжує стояти поруч і надавати допомогу українцям, бо сьогодні, як ніколи, ми маємо бути обʼєднаними і сильними. У кожній допомозі, у кожному вчинку та слові — наша віра в перемогу і майбутнє України. Фонд і далі продовжуватиме свою благодійну місію”, — прокоментувала президентка PIN-UP Foundation Марина Ільїна.
Загалом PIN-UP Foundation надав допомогу 15 тис українцям з понад 100 населених пунктів Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей. Волонтери фонду доставили понад 200 тонн необхідної продукції в громади. Загалом фонд спрямував на благодійність 52 млн гривень.
Гуманітарна допомога
Допомога медичним закладам
Фонд допоміг клінічній лікарні “Феофанія” у місті Києві — були закуплені й передані ліки та гігієнічні матеріали для медичного персоналу та пацієнтів лікарні.
Евакуація українців до Європи
Благодійний фонд тричі фінансово забезпечив перевезення до Німеччини українських сімей з Донецької, Харківської та Миколаївської областей, які постраждали від воєнних дій і втратили своє житло в Україні. Загалом за сприяння фонду до Європи потрапили 90 українців.
Допомога Харкову
Допомога дітям
Укриття PIN-UP Foundation надав стаціонарні укриття місту Херсон і населеному пункту Циркуни Харківської області. Під час повітряних тривог місцяни можуть користуватися цими укриттями задля власної безпеки.
PIN-UP Foundation – благодійний фонд, який об’єднує волонтерів, професіоналів, неурядові організації та світову спільноту, які мають спільні цінності та прагнуть до розвитку України. Програми фонду спрямовані на підтримку соціально незахищених категорій населення, розвиток освіти, спорту, охорони здоров’я та допомогу у відновленні країни.
Уряд Польщі докладає зусиль до ефективного представлення інтересів польських перевізників і водіїв, що призведе до послаблення і, як наслідок, припинення блокади на польсько-українському кордоні, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у середу на прес-конференції після засідання уряду.
“Не думаю, що ми доб’ємося максимуму, якого вимагають польські перевізники-протестувальники, але, схоже, те, чого можна домогтися, дасть нам змогу розрядити емоції і, можливо, швидко зняти блокаду на кордоні. Я думаю, ми близькі до того, щоб повірити в те, що наші дії можуть принести результат – і дії в Києві, і переговори в Брюсселі”, – процитувало його слова polskieradio24.pl.
Туск також повідомив, що після засідання уряду відбулося засідання Комітету безпеки Ради міністрів, під час якого глава МЗС Радослав Сікорський відзвітував про свій візит до Києва.
“Це підтвердило те, що ми всі знаємо і відчуваємо, що ситуація на фронті складна”, – сказав прем’єр-міністр.
Він зазначив, що “загалом ситуація в Україні досить драматична з різних причин. Це вимагає від нас великої активності, як у плані дипломатичної, так і політичної підтримки, а також міцної співпраці в плані матеріальної допомоги Україні”, – наголосив Туск.
Як повідомлялося, польські перевізники розпочали блокаду ПП “Ягодин – Дорогуськ”, “Краковець – Корчова” та “Рава-Руська – Хребенне” 6 листопада, а 22 листопада до протесту приєдналася організація Oszukana Wieś, яка заблокувала ПП “Шегині – Медика”. Поза блокадою залишилися тільки пункти для пропуску порожнього транспорту і пункти для малотоннажних автомобілів.
Голова гміни Дорогуска розпустив акцію протесту польських перевізників 11 грудня о 14:00 за Києвом, а пізніше відмовився задовольнити нову заяву про протест. Однак 15 грудня місцевий польський суд скасував це рішення, що дозволило протестувальникам відновити блокаду 18 грудня.
Організатори блокади, які вимагають скасування запровадженого з війною “транспортного безвізу” для України, повідомляли, що, згідно з офіційним дозволом місцевої влади, вона триватиме до 3 січня 2024 року. Однак на окремих пунктах уже є дозволи про її продовження до лютого, а нова блокада ПП “Дорогуськ – Ягодин”, за даними польських ЗМІ, анонсована до березня включно. Українська сторона сподівалася на розблокування кордону після приходу в Польщі до влади в середині грудня нового уряду під керівництвом Дональда Туска, однак поки що таку блокаду знято з 25 грудня тільки на ПП “Шегині – Медика”.
Компанія “Інтерпайп” повідомила, що наразі реалізує три інвестиційні проекти. Найбільший з них близько $40 млн – це будівництво нової ділянки термообробки труб. Ще два проекти впроваджуються в залізничному дивізіоні на заводі “Інтерпайп НТЗ” у Дніпрі.
Нікопольська компанія “Сентравіс” на перше півріччя 2024 року запланувала модернізацію трубопресової лінії, що дасть змогу скоротити відходи металу в процесі виробництва. Обсяг інвестицій у цей проєкт – близько $3,5 млн.
Перша віцепрем’єр-міністерка зауважила, що в день відвідин підприємств у Нікополі та Кривому Розі ці міста зазнали обстрілів з боку окупантів. Тому на цьому тлі інформація про сміливі інвестиційні плани підприємств Дніпропетровщини має особливо вражаючий вигляд.
За її словами, металургія завжди була фундаментальною галуззю української економіки. До повномасштабного вторгнення Росією в Україну вітчизняний ГМК створював близько 10% ВВП і приносив близько третини грошової виручки від усього товарного експорту. Ця галузь постійно була і залишається експортно-орієнтованою, за кордон постачалося понад 80% металопродукції.
“Найважливіше, що зараз може зробити уряд для української металургії – забезпечити безперешкодний експорт морем. У цьому напрямку в нас важливе досягнення. У вересні тимчасовим морським коридором пройшли перші судна з металом. А в листопаді ми зафіксували загальне зростання експорту морем на 70%. Експорт металу починає роботу. Це означає, що металурги і гірники матимуть роботу, а український бюджет отримуватиме додаткові податки. Наразі працюємо над повним розблокуванням морської логістики та запуском механізму страхування суден, який уже напрацьовано”, – резюмувала Свириденко, яку цитує пресслужба.
