Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і “ОТП Лізинг” домовилися про нову кредитну лінію на EUR40 млн, повідомив генеральний директор компанії Андрій Павлушин після організованої ЄБРР у Лондоні зустрічі з українськими банками і фінкомпаніями.
“Домовилися сьогодні про нову лінію в EUR40 мільйонів, скоро підпишемо. Там кешбеки для компаній, якими володіють ветерани або постраждалим від війни, будуть до 20% від суми фінансування”, – написав він у своєму профілі на фейсбук-сторінці.
Павлушин зазначив, що з початку поточного року ОТП Лізинг профінансував продуктів на $125 млн, що, за його даними, на 50% більше, ніж у 2023 році. Гендиректор наголосив, що інструменти від ЄБРР значно сприяють такому результату.
Компанія “ОТП Лізинг” надає послуги фінансового лізингу та управління транспортним парком корпоративним клієнтам і мікро-, малим і середнім підприємствам по всій країні. Кінцевим власником компанії є OTP Bank Plc. (Угорщина).
Данський виробник мансардних вікон Velux розширив в Україні виробництво аксесуарів для дистанційного керування вікнами на базі заводу-партнера Jabil в Ужгороді, повідомила пресслужба компанії.
Відтепер в Україні виробляють три інноваційні продукти з міжнародного портфоліо компанії, призначені для комплексного управління електричними мансардними вікнами, шторами та ролетами в житловому будинку. Як повідомлялося, 2023 року на виробничих потужностях Jabil було розгорнуто ексклюзивне виробництво пульта Velux Touch. Цього року налагоджено серійне виробництво електромотора KMG 100 K і системи управління електроживленням KUX 110, обидва продукти призначені для автоматизації мансардних вікон Velux із функцією ручного управління.
“Дистанційно керовані мансардні вікна набирають дедалі більшої популярності в Україні. Як результат, значно збільшився попит на аксесуари для модернізації вікон із ручним керуванням на електрокеровані. Такі пристрої забезпечують комплексний контроль над усіма мансардними вікнами, шторами і ролетами в будинку, відчутно спрощують їх експлуатацію”, – прокоментував генеральний директор “ВЕЛЮКС Україна” Юрій Ткаченко.
Зокрема, таке обладнання надає змогу, наприклад, налаштовувати програми вентиляції за графіком або активувати автоматичне закриття вікон завдяки датчику дощу.
До 2023 року продукція Velux вироблялася в 11 країнах світу. Минулого року Україна стала 12 країною, де данська компанія налагодила масове виробництво продукції для свого міжнародного портфоліо.
“Продукт Velux Touch, що виготовляється в Україні, відповідає найвищим стандартам якості та надійності, продається в більш ніж 60 країнах світу і має велику популярність на ринках Європи та Азії. Тому керівництво Velux Group вирішило запустити в Україні виробництво ще двох інноваційних пристроїв для автоматизованого управління мансардними вікнами, щоб ще більше клієнтів, які використовують нашу продукцію, бачили на ній позначку Made in Ukraine як свідчення гарантованої якості та подальшого розвитку економіки нашої держави”, – зазначив Ткаченко.
Він повідомив, що цьогоріч у світі дуже популярною є лінійка вікон із можливістю дистанційного відчинення GLL/GLU, що комплектуються електрообладнанням, виготовленим в Україні. “Чи потрібно говорити, наскільки таке підприємство важливе для країни саме зараз – з огляду на зайнятість, податкові надходження та сприяння економічному розвитку”, – додав Ткаченко.
В умовах повномасштабного вторгнення Velux Group не просто залишається на українському ринку, а й активно долучається до програм відновлення України. Одним із пріоритетних напрямів діяльності Velux Group є розробка екологічних рішень, здатних трансформувати будівельну галузь і допомогти у створенні сучасних житлових просторів – доступних і безпечних для здоров’я будинків із низьким вуглецевим слідом.
Velux також підтримує проєкт будівництва екожитла для дітей із прийомних сімей Children’s Living Places (Простори для життя дітей), ініційований організацією SOS Children’s Villages Denmark, що передбачає будівництво трьох кластерів будівель у трьох громадах.
“Команда Velux готова долучатися до інших проєктів із відновлення житлового фонду України та пропонувати готові рішення, що відповідають новим концепціям створення сучасного житла”, – заявив Ткаченко.
За даними Opendatabot, ТОВ “Велюкс Україна” створено 2001 року. Її засновником значиться Velux A/S (Данія).
Velux Group – виробник мансардних вікон і сонцезахисних аксесуарів із представництвами в 40 країнах і виробничими потужностями в 12 країнах. В Україні представництво Velux відкрито 2001 року, виробництво – 2023 року. Продукція компанії реалізується в 70 країнах світу.
Вантажообіг портів України в серпні поточного року становив 7 млн тонн, що більш ніж удвічі перевищує аналогічний показник 2023 року, коли його було зафіксовано на рівні 3,3 млн тонн, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) на фейсбук-сторінці.
“Лідери вантажообігу – зернові та рудні вантажі – 4 млн тонн (проти 2,3 млн тонн у 2023 році) і 1,2 млн тонн (проти 195 тис. тонн у 2023 році) відповідно”, – зазначили у відомстві.
Водночас вантажообіг через український морський коридор у серпні становив 5,9 млн тонн, з яких 3,6 млн тонн – продукція українських аграріїв.
Загалом за січень – серпень 2024 року порти України обробили майже 67 млн тонн вантажів порівняно з 37,7 млн тонн за аналогічний період роком раніше. Оброблено 7769 суден проти 9732 торік, резюмували в АМПУ.
В Україні у 2025 році буде засіяно промисловими коноплями 8000 га, повідомив директор департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Ігор Віштак під час візиту до фермерських господарств Хмельницької та Вінницької областей.
Він наголосив, що уряд докладає зусиль для відродження коноплярства в країні. Уже ухвалено закон №3528-IX про державне регулювання обігу рослин роду конопель, що дасть змогу збільшити площі посівів уже наступного року.
“Вирощування конопель для промислових цілей стало можливим після ухвалення закону про медичний канабіс. Промислові коноплі – це також безліч продуктів із доданою вартістю – харчова, легка, целюлозно-паперова та інші галузі промисловості”, – процитувала його слова пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Віштак зазначив, що з ухваленням закону промислові коноплі стали цікавими українським агровиробникам. Зміни в законодавстві дають можливість сільськогосподарським підприємствам відкрити для себе знову нішеву галузь агровиробництва – промислове коноплярство, оскільки коноплі для промислових цілей стають практично звичайною сільськогосподарською культурою, для вирощування якої вже не потрібно буде мати ліцензії чи квоти.
У Мінагрополітики звернули увагу, що культивування конопель сприяє аерації ґрунтів та очищенню їх від важких металів – цинку, міді та свинцю. Крім того, завдяки науковій базі Україна має найкращі сорти промислових конопель і може стати передовою країною і в селекційній роботі. Інститут луб’яних культур НААН України та Інститут сільського господарства північного-сходу НААН України – це дві передові наукові установи, що володіють сортами конопель. Крім того, іще 11 приватних агропідприємств займаються вирощуванням насіннєвого матеріалу конопель.
Метою цього огляду є аналіз поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют. Розглянуто поточні умови, ключові фактори впливу та можливі сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації
Останніми місяцями національна валюта України зазнала поступової контрольованої девальвації. Ми вбачаємо в таких діях спробу досягти кількох стратегічних цілей для підтримки економіки та бюджету:
Ø Підвищення курсу до реалістичних значень — це забезпечує поступову адаптацію економіки до нової макроекономічної і курсової реальності без шокових стрибків.
Ø Сезон аграрного експорту: контрольована плавна девальвація сприяє збільшенню доходів аграріїв, які отримають більше гривні за експортовану продукцію.
Ø Підтримка бюджету: контрольована плавна девальвація стає інструментом балансування бюджету, збільшуючи надходження від митних платежів, акцизів та інших податків, виражених у твердій валюті. Це дає змогу уникнути прямого підвищення податкового навантаження на бізнес або навіть частково його замінити в умовах гальмування запропонованого урядом спірного пакету податкових реформ.
Ø Як ми й прогнозували у своєму попередньому огляді, курс гривні відносно долара знайшов тимчасову рівновагу на умовному плато близько 41 грн/$, де з незначними коливаннями тримається з другої декади серпня.
Окрім того, справдилось наше очікування щодо стабілізації золотовалютних резервів завдяки надходженню коштів підтримки від партнерів та союзників: за даними НБУ, валютні резерви зросли на 5 млрд доларів США після чотиримісячного падіння. До України надійшли такі кошти:
Ø 4,553 млрд доларів від ЄС у межах програми Ukraine Facility;
Ø 3,899 млрд доларів — грант від США через Світовий банк.
Значні обсяги міжнародної допомоги перевищили продаж валюти Нацбанком. Ці кошти забезпечать підтримку курсової стійкості та відіграють важливу психологічну роль для підтримки стабільності валютного ринку.
Таким чином ми поки що не бачимо об’єктивних передумов дестабілізації курсу долара відносно гривні. Ринок готівкової валюти також має ознаки насичення: за 7 місяців 2024 року, за даними НБУ, банки завезли до України рекордну кількість готівки — еквівалент 8,8 млрд доларів США, де домінує американський долар.
Насичення ринку пропозицією доларової готівки має сприяти стабільності курсу, за винятком суб’єктивної ситуації — якщо банки захочуть прискорити продаж валюти і спробують створити штучний ажіотажний попит.
Цього місяця ми окремо виділимо короткостроковий прогноз курсу євро відносно гривні, адже курс валюти ЄС має свої специфічні драйвери. Продовження ралі курсу євро на тлі стабілізації курсу долара США відносно гривні продиктоване зовнішніми причинами, незалежними від України: монетарна влада США подає сигнали про подальше пом’якшення грошово-кредитної політики та зниження відсоткових ставок — це послаблює позиції долара на міжнародних ринках. Тоді як Європейський центральний банк поки що не подає однозначних чітких сигналів щодо відсоткових ставок, а це підтримує вищий курс євро відносно долара. Тому в короткостроковій перспективі можна очікувати продовження висхідного тренду курсу євро відносно гривні до появи чітких сигналів від ЄЦБ, що внесе визначеність у подальшу поведінку пари EUR/USD на міжнародних ринках.
Прогноз
Короткостроковий — на найближчі місяці:
З урахуванням поточної ситуації і за умови збереження нинішніх умов ми залишаємо свій прогноз щодо відносно стабільного курсу гривні з незначними коливаннями та його тимчасове утримання на умовному плато графіку поблизу значень 41-41,5 грн за долар.
Ø У разі контрольованого погіршення ключових факторів або посилення курсової складової як інструменту наповнення бюджету — плавний дрейф до 42-43,50 грн за долар.
Довгостроковий прогноз (на рік і далі)
У вигляді прогнозного маяка поки що зберігають актуальність параметри бюджетної декларації, яка є реалістичною з урахуванням поточної ситуації та стриманого прогнозу її розвитку, де на 2025–2027 роки середньорічний курс гривні прогнозують на рівні:
Ø 2025 рік: 45 грн за долар;
Ø 2026 рік: 46,5 грн за долар;
Ø 2027 рік: 46,4 грн за долар.
Важливими факторами курсової стабільності все ще залишаються причини, які перебувають поза економікою: ситуація на фронті та інтенсивність мобілізації, гострота й інтенсивність викликів інфраструктурного та енергетичного характеру, масштаби і регулярність надходження міжнародної підтримки. Ці позаекономічні чинники відіграють роль фундаментальних факторів стабільності національної валюти.
Рекомендації та висновки:
Ми зберігаємо свою рекомендацію купувати щодо валют для середньо- та довгострокових накопичень і заощаджень у горизонті від року і більше.
Не рекомендуємо купувати долар США з короткостроковою метою зважаючи на призупинення «курсового ралі» з тимчасовою стабілізацією та / або імовірність коригування курсу в бік зміцнення національної валюти проти американського долара. Натомість євро через його подальше плавне зростання зберігає привабливість для короткострокових вкладень з метою отримання курсової премії.
Оператори фінансового ринку роблять ставку на призупинення «курсового ралі» як щодо долара, так і євро — середній курс купівлі обох валют операторами фінансового ринку перебуває ближче до офіційного курсу Національного банку України, тоді як курс продажу помітно вищий за нього — це яскраво свідчить про бажання фінансових операторів заробити ажіотажну премію з продажу валюти, натомість не купуючи її надто дорого. Помітне розширення спреду між офіційними та ринковими курсами купівлі / продажу стане яскравим свідченням ставки фінансових операторів на старт нового затяжного етапу девальвації національної валюти.
Тож ми рекомендуємо бути обережними під час здійснення валютних операцій, не піддаючись впливу інформаційного шуму.
Банківська система загалом та Нацбанк мають достатньо інструментів для підтримки курсової стабільності. Помітне зрушення ситуації може бути спричинене зміною валютно-курсової політики або подіями на міжнародних ринках.
Серед інших причин залишаються актуальними викладені в попередніх прогнозах ширші фактори, серед яких:
Ø адміністративні дії, спрямовані на подальшу девальвацію національної валюти;
Ø регуляції у сфері обміну валют, які можуть стати драйвером переходу до готівки;
Ø невизначеність у сфері мобілізації та зайнятості;
Ø невизначеність наслідків перегляду податкових ставок та зборів для бізнесу різного масштабу;
Ø очікувані в осінньо-зимовому сезоні виклики інфраструктурного та енергетичного характеру, які можуть стати потужними драйверами погіршення ділового клімату та нової хвилі сезонної еміграції.
Україна, незважаючи на розв’язану Росією проти неї війну, має намір у 2024-2025 маркетинговому році (МР) експортувати 60-65% врожаю, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль в ефірі єдиного національного телемарафону.
“Головне питання, яке стоїть перед урядом – гарантування продовольчої безпеки країни. Водночас ми плануємо, що Україна експортує близько 43 млн тонн (агропродукції – ІФ-У) на зовнішні ринки”, – сказав він.
Коваль уточнив, що очікується експорт пшениці в розмірі 16,2 млн тонн, кукурудзи – близько 25 млн тонн. Пшеницею українські переробники будуть забезпечені, а надлишок уже експортується.
“На сьогодні аграрний сектор забезпечує близько 60% всієї експортної виручки в країні. Дуже важливо, щоб зовнішні ринки отримували українську продукцію. І не лише аграрну сировину, а продукти з доданою вартістю, переробки. Дуже важливо, щоб ці відсотки зростали. Також важливо, щоб кількість зібраного врожаю, який ми можемо експортувати, не залишалася в країні й зростав експорт”, – резюмував міністр агрополітики.
