Національний банк України (НБУ) застосував захід впливу у вигляді штрафної санкції до АТ “СК “Опека” (Київ) за прострочення подачі звітності за 9 місяців і ПАТ “СК “Інтер-плюс” (Київ) за несвоєчасне і в неповному обсязі подання інформації на вимогу регулятора, йдеться на сайті НБУ в п’ятницю.
Як уточнює пресслужба, такі рішення про заходи впливу було ухвалено за результатами безвиїзного нагляду 7 грудня, вони набувають чинності з п’ятниці.
Зазначається, що страховики зобов’язані сплатити штраф протягом семи робочих днів з дня отримання відповідного рішення НБУ, проте розміри штрафів регулятор не уточнює.
СК “Опіка” працює на страховому ринку з 2003 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні. За січень-вересень 2023 року компанія зібрала страхових премій на 7,97 млн грн, що на 12% менше, ніж за аналогічний період роком раніше. Валові премії скоротилися на 1,1% – до 8,08 млн грн, премії, передані в перестрахування, зросли на 7,9% – до 0,85 млн грн, а чистий збиток склав 13 тис. грн.
ПАТ “Страхова компанія “Інтер-Плюс” здійснює страхову діяльність у сфері ризикового страхування і працює на страховому ринку України з 2003 року. Валові премії компанії за дев’ять місяців цього року зросли в 4,9 раза – до 89,2 млн грн, тоді як виплати зменшилися на 21,8% – до 2,88 млн грн. У результаті чистий прибуток збільшився в 17 разів – до 32,58 млн грн.
Акціонерами компанії є: Олександр Іваненко з 51,35% статутного капіталу, Олена Чупиркіна, Лідія Пштіка та Олена Тонковід і Дмитро Одарченко – по 9,9%, а також Олексій Швайко – 9,05%.
Дмитро Одарченко, Лідія Пштіка, Національний банк України, Олександр Іваненко, Олексій Швайко, Олена Тонковід, Олена Чупиркіна, СК "Інтер-плюс", СК "Опека"
Світові ціни на продовольство в листопаді цього року порівняно з аналогічним місяцем минулого року знизилися на 10,7%, порівняно з переглянутим жовтневим рівнем вони не змінилися. Їхній індекс становив 120,4 пункту, повідомляється в доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Індекс цін на зерно був на 3% нижчим за жовтневий рівень і на 19,4% нижчим за рекордне значення минулого року. Найзначніше за місяць знизилися світові ціни на фуражне зерно – на 5,6%, що насамперед зумовлено різким падінням світових цін на кукурудзу.
Індекс цін на рослинні олії підвищився на 3,4% порівняно з жовтнем після трьох місяців безперервного зниження. Це пов’язано з підвищенням світових цін на пальмову та соняшникову олії, яке з лишком компенсувало зниження котирувань соєвої та ріпакової олій. Динаміки зміни цін у річному вираженні не наведено.
Індекс цін на молочну продукцію в листопаді порівняно з жовтнем підвищився на 2,2%. Зростання триває другий місяць поспіль. Але в річному вираженні ціни знизилися на 16,9%. “У листопаді було зафіксовано зростання світових котирувань вершкового масла і знежиреного сухого молока, що пов’язано з високим імпортним попитом з боку країн Північно-Східної Азії, обмеженістю запасів і збільшенням внутрішнього попиту напередодні зимових свят у Західній Європі”, – пояснюється в документі.
Індекс цін на м’ясо минулого місяця порівняно з жовтнем виявився на 0,4% нижчим, порівняно з листопадом минулого року – на 2,4%. Ці показники відображають невелике зниження цін на м’ясо птиці, свинину і яловичину.
Індекс цін на цукор у листопаді зріс на 1,4% порівняно з жовтнем і на 41,1% – у річному вираженні. “Зафіксоване в листопаді зростання цін на цукор, головним чином, зумовлене зростанням занепокоєння у зв’язку зі скороченням експортної пропозиції у світі в поточному сезоні на тлі погіршення прогнозів щодо врожаю в Таїланді та Індії, які є його основними експортерами”, – йдеться в доповіді.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Індекс продовольчих цін ФАО, Індекс цін на зерно, Індекс цін на м'ясо, Індекс цін на молочну продукцію, Індекс цін на рослинні олії, Індекс цін на цукор, Світові ціни на продовольство, ціни на фуражне зерно
Національний банк України за підсумками торгів у п’ятницю опустив офіційний курс гривні майже на 0,2% – до мінімального в її історії рівня – 36,7424 грн/$1, хоча загалом за тиждень чистий продаж ним доларів скоротився до $544,0 млн із $737,9 млн тижнем раніше.
Згідно з даними на сайті центробанку, купівля ним валюти залишається мізерною – $2,0 млн.
Загалом за результатами тижня курс гривні на міжбанку ослаб майже на 1,1%, а за два тижні – на 2%. Водночас порівняно з фіксованим курсом 36,5686 грн/$1, який Нацбанк утримував із кінця липня 2022 року до 3 жовтня цього року, нині гривня коштує лише на 0,5% дешевше.
Ситуація на готівковому ринку, на відміну від міжбанку, на тижні була стабільнішою, і за її підсумками курс залишився на рівні близько 37,38 грн/$1.
Таким чином зняття Нацбанком 1 грудня обмежень для банків і фінкомпаній на продаж готівкової валюти населенню призвело до помітного скорочення спреду між курсами на міжбанку і в обмінниках.
Як повідомлялося, чистий продаж Нацбанку в листопаді знизився до $2,46 млрд з $3,34 млрд у жовтні і $2,69 млрд у вересні. Однак скорочення зовнішнього фінансування до $2,04 млрд призвело до зменшення міжнародних резервів четвертий місяць поспіль – на 0,5%, або на $187,8 млн, до $38 млрд 785,2 млн.
Загалом від початку цього року НБУ придбав на ринку $216,7 млн, тоді як продав $26 млрд 95,0 млн.
Верховна Рада внесла зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, що є однією з умов виділення Україні останнього того року траншу макрофінансової допомоги ЄС EUR1,5 млрд.
Як зазначив у телеграмі народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”), ухвалено редакцію комітету, до якої внесено правки згідно з листами міністерства фінансів, на яких наполягав бізнес.
“1) Пороги для товарної контрабанди пропонується підняти в 5 разів. 2) Пороги для підакцизних підняти в 2 рази. 3) Набуття чинності (криміналізації) товарної (контрабанди) відтерміновують до середини 2024 року. Як я і говорив, це дедлайн за (меморандумом із) МВФ щодо перезавантаження БЕБ”, – перерахував зміни депутат.
Він додав, що також враховано численні побажання бізнесу, що кваліфікація дій як злочину може відбуватися лише за наявності умислу.
“Суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за “контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню згідно з митним законодавством, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів або дотримання заходів нетарифного регулювання”, – зазначив Железняк.
Під час голосування поправок до тексту, поданого комітетом до другого читання в Раду, не вносили, проте сам текст на сайті парламенту поки що відсутній.
За словами представника профільного комітету Олександра Бакумова (“Слуга народу”), щодо товарної контрабанди поріг настання кримінальної відповідальності встановлений на рівні 6,71 млн грн, що в 50 разів більше, ніж в ухваленому за основу законопроєкті (113,5 тис. грн – ІФ-У). Він додав, що поріг за контрабанду підакцизних товарів (окрім електроенергії) підвищено порівняно з початковим проектом (56,75 тис. грн) у “тридцять три і три з половиною рази”.
Депутати “Європейської солідарності” і “Батьківщини”, які виступили з критикою проєкту, назвали основними проблемами закону присутність у зоні митного контролю правоохоронних органів із додаванням до них Бюро економічної безпеки (БЕБ) і невирішеність проблем, через які 2011 року було ухвалено закон про декриміналізацію контрабанди.
“Україна – єдина держава в Європі та у Всесвітній митній організації, митні органи якої не наділені функціями досудового розслідування… Можна було залишити вважати контрабандою тільки те, що переміщується за межами митних постів”, – стверджує, зокрема, депутат Ніна Южаніна (“ЄС”). Згідно з чинним законодавством, контрабандою вважається тільки незаконне переміщення культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.
У суботу, 9 грудня, НЕК “Укренерго” у зв’язку з дефіцитом потужностей залучила аварійну допомогу від Румунії та Польщі. Про це повідомляють на сторінці компанії у Facebook.
“Екстрений захід застосовано для компенсації дефіциту електроенергії в енергосистемі. Головною причиною виникнення дефіциту є недостатність генеруючих потужностей.
За добу один енергоблок на тепловій електростанції вийшов в аварійний ремонт, ще один у плановий. Кілька блоків відновлюються в прифронтовому регіоні після артобстрілів, а в інших регіонах – після масованих ракетних атак минулої зими”, – сказано в повідомленні.
Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.
Нагадаємо, станом на 8 грудня в Україні було знеструмлено майже 500 населених пунктів.
Верховна Рада призначила народного депутата Ярослава Юрчишина (фракція “Голос”) на посаду голови комітету з питань свободи слова.
Ухвалення відповідного проекту постанови №10296 підтримали 247 народних депутатів на пленарному засіданні в суботу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Як повідомлялося, 20 вересня Верховна Рада відкликала народного депутата Нестора Шуфрича (група “Платформа за життя і мир”) з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова.
Печерський райсуд Києва 15 вересня обрав для Шуфрича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави. Депутата обвинувачують у державній зраді. Його взято під варту безпосередньо в залі суду.
Нестор Шуфрич – народний депутат кількох скликань Верховної Ради України (починаючи з третього), зокрема, від політсил “Партія регіонів” (2012 рік) і “Опозиційний блок” (2014 рік). 16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони.
У 2019 році був обраний народним депутатом дев’ятого скликання Верховної Ради від нині забороненої судом партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ) під номером 7 у списку як член партії. Був членом однойменної фракції (до її офіційної ліквідації в парламенті, після чого увійшов у депутатську групу “Платформа за життя і мир”, що складається з членів колишньої “ОПЗЖ”).
ВЕРХОВНА РАДА, Нестор Шуфрич, ОПЗЖ, фракція "Голос", Ярослав Железняк, Ярослав Юрчишин
