Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, у 2025 році спрямує понад 62,5 млн грн на оновлення та підтримку техніки гірничотранспортного цеху (ГТЦ) №1.
Згідно з інформацією комбінату, на ньому впроваджуються нові підходи для ефективної роботи. Так, рік розпочато з ефективного використання ресурсів, планів створення нового заправочного пункту та капітальних ремонтів гірничих машин.
При цьому зазначається, що ці заходи забезпечать стабільність процесу вивезення руди та розкриву з кар’єра. Сьогодні ГТЦ-1 працює на свою максимальну продуктивність – роботу в 37-38 самоскидів щозміни, як і до війни. Основне виробниче завдання цеху – транспортування гірничої маси з кар’єру на приймальні колодязі дробильної фабрики. Щомісяця підрозділ перевозить 1,5 млн куб. м гірничої маси.
Фахівці підкреслюють, що одним з напрямів роботи залишається дослідження зносостійкості великогабаритних шин та їхньої ходимості. На сьогодні самоскиди ГТЦ-1 працюють на шинах Michelin (ходимість 84 тис км) та Maxam (80 тис км). Є перспектива поступового переходу на Bridgestone з кращими характеристиками.
Крім цього, збільшенню ходимості додатково сприяє контроль тиску в шинах. Ці та інші кроки збільшать строк експлуатації великогабаритних шин до 95 тис. км – це не менше року використання в оптимальних умовах. Серед решти заходів – поновлення виконання власними силами ремонту шин.
Один із запланованих проєктів – спорудження додаткового заправочного пункту на горизонті “мінус” 193 м, де розташовано приймальний колодязь ДФ-3. Там планується влаштувати пункт заправки для технологічного транспорту та зменшивши відстань попереднього маршруту на 3,3 км.
Минулоріч спеціалісти ГТЦ-1 капітально відремонтували ходові частини у трьох бульдозерів Cat D9 та Cat D10 і бульдозеру Liebherr. Двом самоскидам відновили двигуни КТА-50. Ще на одній машині провели заміну старого двигуна на новий. Окрім того, власними силами віднолено шість вантажних платформ самоскидів.
“Виконання програми капремонтів – ключова умова надійної роботи машин у кар’єрах, забезпечення їх максимальної ефективності та подовження терміну ходимості механізмів. Загалом у 2025-му на відновлення та підтримку техніки планується скерувати понад 62,5 млн грн. У підсумку ці заходи забезпечать стабільність процесу вивезення руди та розкриву з кар’єра”, – підкреслив начальник ГТЦ-1 ПівнГЗК Сергій Тирлич.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Україна в січні 2025 року наростила імпорт свинцю і свинцевих виробів у 4,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $580 тис. (у грудні – $1,193 млн). Водночас експорт свинцю знизився на 26,3% – до $643 тис. (у грудні – $583 тис.).
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Імпорт алюмінію та алюмінієвих виробів у січні 2025 року зріс на 9,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $36,658 млн (у грудні – $36,943 млн). Експорт алюмінію за січень збільшився на 17,9% – до $9,431 млн, тоді як у грудні цей показник становив $8,426 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, піддатливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками 2024 року сягнув 112,7%, тоді як у 2023 році становив 114,5%, а в 2022-му році – 113%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло зросли за підсумками 2024 року на 15%, прискоривши зростання порівняно з 2023 роком, коли показник становив 12,8%. При цьому однокімнатні квартири подорожчали на 14,9%, двокімнатні – на 15,3%, трикімнатні – на 14,8%.
Водночас на вторинному ринку житло сповільнило темпи подорожчання. Так, “вторинка” у середньому подорожчала на 11,6%, що на 4 п. п. нижче за показник 2023 року. Однокімнатні квартири на вторинному ринку подорожчали на 11,5%, двокімнатні – на 11,9%, трикімнатні – на 11,5%.
За даними відомства, у четвертому кварталі 2024 року індекс цін на житло знизився до 113,1% порівняно зі 116,1% у четвертому кварталі 2023 року. Зокрема, у жовтні-грудні 2024 року на первинному ринку ціни зросли на 15,8% проти 14,6% у жовтні-грудні 2023-го, тоді як на вторинному ринку зафіксовано уповільнення темпів росту цін: до 11,9% проти 17% відповідно.
У четвертому кварталі 2024 року проти третього індекс цін на житло виріс на 0,6 п. п. – до 103,5%. Зокрема, на первинному ринку житло подорожчало у середньому на 4%: однокімнатні квартири – на 3,9%, двокімнатні – на 4%, трикімнатні – на 4,1%.
На вторинному ринку в четвертому кварталі 2023 року житло подорожчало на 3,3% проти 2,5% у третьому кварталі. Однокімнатні квартири зросли в ціні на 3,2%, дво- і трикімнатні – на 3,3% та 3,4% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Державний ПриватБанк наростив чистий прибуток за 2024 рік на 6,3% – до 40,14 млрд грн, зберігши за собою лідерство у п’ятірці найприбутковіших банків країни, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, слід за Приватом йдуть ще два державні банки – Ощадбанк і Укрексімбанк. Ощад збільшив свій чистий прибуток майже в 2,5 рази – до 14,83 млрд грн у порівнянні з Ексімом, посунувши його на третє місце з прибутком 5,56 млрд грн (+71% до минулого року).
Четверту та п’яту позиції посіли банки з іноземним капіталом: Райффайзен та ОТП. При цьому, чистий прибуток першого скоротився на 10,6% – до 4,28 млрд грн, тоді як ОТП наростив його на 10,9% – до 4,12 млрд грн.
Другу п’ятірку найприбутковіших банків 2024 очолив Креді Агріколь, який збільшив свій чистий прибуток на 46,5% – до 4,09 млрд грн. До неї також увійшли: Укрсиббанк – 4,08 млрд грн (-3,4% до показнику за 2023 рік), ПУМБ – 3,94 млрд грн (-0,3%), Сенс – 3,81 млрд грн (+33,3%). Замикає її Універсалбанк (mono), який зміг збільшити чистий прибуток торік майже вдвічі – до 3,72 млрд грн.
Згідно зі статистикою НБУ, чистий прибуток був вищим за відмітку в 1 млрд грн ще в чотирьох банків: Сітібанк – 3,34 млрд грн (-6,9%), Укргазбанк – 2,91 млрд грн (+50,4%), а також у банку “Південний” та А-Банку, які збільшили чистий прибуток у 2,2 та 2,9 рази – до 2 млрд грн та 1,36 млрд грн, відповідно.