Кабмін виділив на будівництво нових пунктів пропуску через державний кордон в 2025 році 148,21 млн грн, випливає із затвердженого урядом “Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг”.
Зокрема, 21,8 млн грн передбачено на будівництво пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Дийда – Берегдароц” тасервісної зони перед пунктом пропуску. 4,5 млн грн – на будівництво контрольного пункту в’їзду-виїзду для відкриття пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Велика Паладь -Надьгодош” з розміщенням комплексу споруд, призначених для обслуговування населення, та приєднанням (підключенням) до інженерних мереж. На будівництво пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Велика Паладь – Надьгодош” передбачено 81,8 млн грн.
На будівництво міжнародного пункту пропуску на українсько-румунському державному кордоні між населеними пунктами Біла Церква (Україна) та Сігету Мармацієй (Румунія) з під’їзними шляхами до автодорожнього прикордонного мосту виділено 20 млн грн. Також 20 млн грн виділено на будівництво сервісних зон перед пунктом пропуску “Ужгород”.
Раніше повідомлялось, що згідно Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року Україна планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС. Зокрема в Закарпатській області планувалось будівництво 7 з них.
Зокрема, на будівництво автомобільного ПП “Дийда” – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF, йшлось в тексті операційного плану.
На спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП “Велика Паладь” із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачалось виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП “Біла Церква” було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
Також раніше повідомлялось, що Кабінет міністрів затвердив порядок для використання коштів для розвитку і утримання автомобільних доріг за рахунок передбачених бюджетною програмою “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування” у розмірі 12,6 млрд грн.
Імпорт в Україну у січні-2025 електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів (УКТ ЗЕД 8502) у грошовому вимірі збільшився майже у вісім разів порівняно з січнем-2024 – до $178,36 млн, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).
Згідно з даними ДМС, найчастіше в січні поточного року електрогенератори та перетворювачі ввозилися з Австрії (14,1% загального експорту цієї продукції або $25,13 млн), США (13,6%, або $24,2 млн) та Румунії (13,3%, або $23,7 млн), тоді як роком раніше це були Чехія ($6,7 млн), Китай ($5,6 млн) та Турція ($3,4 млн).
Крім того, у січні більш ніж втричі збільшився імпорт в Україну електричних акумуляторів та сепараторів до них – до $94,83 млн, найчастіше вони ввозилися з Китаю (77,8%), Болгарії (11%) та Тайваню (3,3%).
Як повідомлялось, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання та акумуляторів.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт електрогенераторів та перетворювачів в Україну збільшився на 3,7% порівняно з 2023 роком – до $732,5 млн, акумуляторів – більш ніж вдвічі, до $950,6 млн.
Державний Sense Bank (Київ) уклав з групою компаній ОККО угоду на мультивалютну кредитну лінію, еквівалентну EUR20 млн, повідомляє пресслужба банку.
Згідно умовам договору, кошти можна буде використати як для інвестиційних цілей, так і для поповнення оборотного капіталу, термін угоди становить 5 років.
Директорка корпоративного бізнесу по роботі з промисловими підприємствами Sense Bank Олена Горобець, коментуючи цю подію, зазначила, що надання фінансових інструментів для критично важливих підприємств – це один з пріоритетів у роботі фінустанови.
«Навіть у сьогоднішніх складних умовах наша компанія знаходить шляхи, щоб розвиватися й інвестувати в українську економіку, забезпечувати клієнтів якісним пальним і якісним сервісом. Важливою запорукою цього є фінансова мобільність, можливість вільно оперувати обіговими коштами в будь-який необхідний момент. Нова кредитна лінія додає нам таких можливостей», – коментує віцепрезидент ОККО з питань фінансів Назар Купибіда.
Як повідомлялось, 10 лютого у Sense Bank стартувала грантова програма «Підтримка енергостійкості мікро- та малих підприємств України», яка впроваджується Норвезькою агенцією з розвитку співробітництва тав урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH спільно з Фондом розвитку підприємництва.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 грудня 2024 року Сенс Банк посідав 9-те місце серед 62 банків, що діяли на той момент (143,56 млрд грн), за загальними активами. Згідно з ними, чистий прибуток фінустанови за цей період становив 3,83 млрд грн.
Прибуток державного Ощадбанку до оподаткування за 2024 рік склав 18,7 млрд грн порівняно із 9,3 млрд грн у 2023 році та 0,6 млрд грн у 2022 році, повідомив банк у прес-релізі у четвер.
Згідно з ним очікується, що сума податку на прибуток та дивідендів, яку Ощадбанк сплатить за результатами роботи в 2024 році до державного бюджету, становитиме 12,2 млрд грн: 9,9 млрд грн податку на прибуток та 2,3 млрд грн дивідендів, що на 5,8 млрд грн більше, ніж 2023 року.
Банк відзначає, що такі результати стали можливими за рахунок нарощення валюти балансу з одночасним розвитком бізнесу. Це сприяло підвищенню чистого процентного доходу Ощаду на 5,5 млрд грн, або 29%.
Окрім цього, робота з проблемними позичальниками та інші заходи з урегулювання проблемної заборгованості допомогли банку розформувати резерви на 2,3 млрд грн.
Згідно з релізом, обсяг чистого кредитного портфеля Ощадбанку за 2024 рік збільшився на 22 млрд грн, або 25% та перевищив позначку 111 млрд грн. Це стало можливим за рахунок активного кредитування як бізнесу (+15,9 млрд грн з початку року), так і фізосіб (+6,1 млрд грн).
Відзначається, що важливим напрямом інвестицій Ощаду були вкладення в державні боргові цінні папери, портфель яких зріс на 72,8 млрд грн (у номіналі), або на 68% з початку 2024 року. Протягом минулого року банк придбав ОВДП на 120 млрд грн, що збільшило його частку ринку з 16,3% до 20,3%, а питома вага в прирості ОВДП по банківській системі досягла 32%.
Ощадбанк також уточнив, що збільшив перерахування податків, зборів та сплачених дивідендів до державного бюджету в 2024 році в тричі – до рекордних 17,2 млрд грн, з яких 10,6 млрд грн – податок на прибуток (у т.ч. 2,9 млрд грн за підсумками 2023 року та 7,7 млрд грн за результатами роботи в 2024 році).
Згідно з даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 грудня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (439,37 млрд грн) за загальними активами серед 61 банку країни. Чистий прибуток фінустанови за 11 місяців минулого року становив 12,86 млрд грн.
Віце-прем’єр і міністр внутрішніх справ Сербії Івіца Дачич заявив, що Управління кримінальної поліції спільно з Поліцейським управлінням Белграда провело одну з найбільших операцій з вилучення кокаїну за останній час, передає Євроньюз.
«Сьогодні в Сурчині, під час затримання двох осіб, вилучено дев’ять кілограмів кокаїну. Затримані поміщені під варту на 48 годин, після чого будуть передані в прокуратуру для подальшого розгляду», – повідомив Дачич у заяві Міністерства внутрішніх справ.
Згідно з відеоматеріалами МВС, пакети з кокаїном були заховані під важелем перемикання передач автомобіля.
Вартість кокаїну на чорному ринку в Європі варіюється залежно від країни і конкретних умов. За даними місцевої поліції, у Латвії оптова ціна за кілограм кокаїну становить близько 30 000 євро, а роздрібна вартість сягає 120 євро за грам.
У Чехії роздрібна ціна кокаїну становить приблизно 136 доларів США за грам.
В Австрії партія кокаїну вагою 137 кг оцінювалася в 14 мільйонів євро, що відповідає приблизно 102 200 євро за кілограм.
Слід зазначити, що ці цифри можуть значно відрізнятися залежно від країни, регіону та поточної ситуації на ринку.
Джерело: https://t.me/relocationrs/462
Українські фармацевтичні компанії-члени Асоціації «Виробники ліків України» (АВЛУ), до яких приєдналися інші провідні вітчизняні фармацевтичні підприємства, підписали декларацію про зниження цін на лікарські засоби.
Як повідомляє АПЛУ, згідно з декларацією, з 1 березня українські виробники знизять вартість своїх препаратів на 30%. Зменшення цін стосуватиметься 100 найбільш вживаних лікарських засобів.
Ініціатива реалізується на виконання рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців.
В АПЛУ уточнюють, що зазначене рішення РНБО також передбачає ухвалення низки нормативно-правових актів, одним з яких є повноцінна імплементація в національне законодавство «винятку Болар», що вже давно діє в країнах ЄС.
За прогнозами АПЛУ, імплементація «винятку Болар» дасть змогу новим і доступним лікам швидше з’являтися на ринку, що сприятиме конкуренції та розширенню вибору для пацієнтів.
Разом з тим, в АПЛУ зазначають, що «зниження цін – це непросте рішення, особливо в умовах зростання курсу валют, подорожчання імпорту та логістики».
«Фармацевтичне виробництво критично залежить від зовнішніх ринків: понад 80% сировини для українських ліків закуповується за кордоном. Водночас інвестиції в дослідження та розробку нових препаратів сягають десятків мільйонів доларів щороку. Попри ці виклики, компанії розуміють свою соціальну відповідальність і готові зробити крок назустріч пацієнтам», – наголосив президент АВЛУ Петро Багрій.
Як повідомлялося, у середу вітчизняні виробники найпопулярніших лікарських засобів підписали декларацію про зниження на 30% цін на 100 найпопулярніших препаратів із 1 березня. Серед підписантів, зокрема, асоціація «Виробники ліків України» (АВЛУ) та фармкомпанії «Фармак», «Борщагівський хімфармзавод» (БХФЗ), «Дарниця», корпорація «Артеріум», Київський вітамінний завод, «Юрія-Фарм», «Інтерхім», «Кусум Фарм» і фармфарбріка «Віола».
До переліку 100 найпопулярніших ліків, які найчастіше купують українці, увійшло 20 позицій фармкомпанії «Дарниця», 17 – «Фармак», 22 – Київського вітамінного заводу, п’ять – «Кусум Фарм», шість – «Юрія-Фарм», вісім – «Артеріум», дві – «Віола», три – БХФЗ, 10 – «ІнтерХім».
Раніше уряд на виконання указу президента знизив граничні постачальницько-збутові надбавки на лікарські засоби з 10% до 8%, а також запровадив граничні торговельні (роздрібні) надбавки, що не перевищують 35%, які нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
