До Президії Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) увійшли ПрАТ “СК “ПЗУ Україна” та ТДВ “Експрес Страхування”, повідомляється в прес-релізі об’єднання.
Також наголошується, що рішення ухвалено на черговому засіданні президії Ліги, що відбулося, на якому також було затверджено план діяльності ЛСОУ на 2024 рік.
Останні місяці 2023 року фахівці Ліги та страхові компанії-члени асоціації брали активну участь у опрацюванні понад 20 нормативно-правових актів, розроблених Національним банком України у зв’язку з уведенням у дію Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” та Закону України “Про страхування”.
З огляду на таку велику кількість підзаконних актів та їхнє значення для діяльності страховиків, цей напрямок є серед пріоритетних і в першому півріччі 2024 року, наголошується в пресрелізі.
Як наголосив президент ЛСОУ Віктор Берлін: “Ці документи матимуть значний вплив на весь страховий ринок та його подальшу роботу, тож маємо разом із колективом Національного банку завершити цей процес. Наразі Ліга перебуває в постійному діалозі з профільними керівниками НБУ. (…) Часу для імплементації нормативно-правових актів небагато, і щоб цей процес пройшов максимально продуктивно, з ініціативи ЛСОУ планується проведення фахівцями Національного банку низки роз’яснювальних семінарів та консультацій для страховиків”.
Віктор Берлін, Експрес Страхування, Ліга страхових організацій України, ЛСОУ, СК "ПЗУ Україна
Найбільший у світі круїзний оператор Carnival Corp. у четвертому кварталі 2023 фінансового року здобув рекордну виручку, проте завершив період із незначним збитком.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, чистий збиток у вересні-листопаді становив $48 млн, або $0,04 у розрахунку на акцію, порівняно з $1,6 млрд, або $1,27 на акцію, за аналогічний період минулого року. Скоригований збиток скоротився до 7 центів з 85 центів на акцію.
Скоригована EBITDA виявилася позитивною і склала $946 млн проти мінус $96 млн роком раніше.
Виручка досягла рекордних $5,397 млрд порівняно з $3,839 млрд у четвертому кварталі 2022 фінроку.
Аналітики в середньому оцінювали скоригований збиток на рівні 13 центів на акцію за виручки в $5,3 млрд, за даними FactSet.
Виручка від продажу квитків у четвертому фінкварталі підвищилася на 55% – до $3,51 млрд, від продажів на борту суден – на 20%, до $1,886 млрд.
За підсумками всього 2023 фінроку Carnival також отримав рекордну виручку – $21,593 млрд порівняно з $12,168 млрд роком раніше. Скоригована EBITDA склала плюс $4,23 млрд проти мінус $1,68 млрд роком раніше, скоригований чистий прибуток – $1 млн проти збитку в $5,51 млрд у 2022 фінроці.
У 2024 фінансовому році компанія прогнозує скоригований EBITDA на рівні $5,6 млрд (зокрема близько $800 млн у першому фінкварталі), скоригований чистий прибуток – $1,2 млрд (включно зі збитком у $280 млн у першому фінкварталі).
Котирування акцій компанії зростають на 3,5% під час торгів у четвер.
Доходи бюджетів різних рівнів від малої приватизації державного та комунального майна в державній електронній торговельній системі “Прозорро.Продажі” за 2023 рік становили майже 3,3 млрд грн, повідомляють у спільному пресрелізі в четвер.
“Загалом за 2023 рік бізнес і громадяни приватизували майже 914 об’єктів по всій країні. 350 із них – державне майно, яке через онлайн-аукціони “Прозорро.Продажі” реалізував ФДМ (Фонд державного майна) та його регіональні відділення, ще 560 – активи, які продали громади”, – повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Уточнюється, що до державного бюджету надійшло понад 2,6 млрд грн, тоді як приватизація комунальних об’єктів принесла громадам понад 650 млн грн, а ціна об’єктів за підсумками електронних аукціонів зросла майже втричі.
“Важливо, що приватизація – це не лише разове надходження до державного чи місцевого бюджетів, це, в першу чергу, – залучення інвестицій та розвиток економіки”, – підкреслила Свириденко.
СЕО “Прозорро.Продажі” Сергій Бут зазначив, що загалом за право придбати державне та комунальне майно у 2023 році конкурувало понад 3,6 тис. учасників.
“Попит бізнесу на об’єкти малої приватизації на другий рік повномасштабної війни зберігається, у середньому конкуренція на торгах становила понад три учасники. Заводи, готелі, склади, амбулаторії, автоваги – ці та інші об’єкти знайшли нового ефективного власника цього року завдяки онлайн-аукціонам”, – сказав Бут.
Очільник ФДМ Віталій Коваль додав, що, окрім розвитку та модернізації, створення робочих місць та оволодіння новими ринками збуту, не менш важливим напрямом приватизаційних аукціонів в умовах воєнного стану є пошук об’єктів для релокації бізнесу. За його словами, це особливо актуально для сфери послуг індустрії гостинності (громадського харчування, ресторанного бізнесу та готельного господарства), аграрного, логістичного та інших секторів економіки.
“Саме тому найпопулярніші об’єкти нерухомості, а це 76% проданого майна – промислові та адміністративні активи. Бізнесу цікаві так звані brownfield – занедбані підприємства з комунікаціями. Адже там достатньо зробити ремонт і можна розпочати власну справу або розширити вже запущене виробництво”, – пояснив керівник приватизаційного відомства.
Він заявив, що ФДМ планує активно залучати до приватизації й великий бізнес.
“Ми вже готуємо велику приватизацію. У планах також відкриття прозорого ринку оренди сільськогосподарських земель і продаж на аукціонах активів агресора для відшкодування збитків, завданих війною”, – наголосив Коваль, який раніше повідомляв про завдання у 2024 році отримати від приватизації понад 4 млрд грн. Серед найцікавіших пропозицій для аукціонів на наступний рік ФДМ називав ОГХК, Демуринський ГЗК, “Центренерго”, Одеський припортовий завод, готель “Україна” і ТРЦ Ocean Plaza в Києві.
Згідно з пресрелізом, найвищу ціну за приватизацію державних об’єктів у 2023 році переможці торгів заплатили за готель “Ермітаж” у Києві – 311 млн грн, єдиний майновий комплекс (ЄМК) “Волиньторф” – понад 212 млн грн і ЄМК ДП “Укроборонресурси” – понад 210 млн грн.
Уточнюється, що серед громад активно працювали з ринком малої приватизації Дніпро – 35 успішних торгів, Львів – 32 і Київ – 23. Найдорожчими комунальними приватизаційними об’єктами цьогоріч є Житомирський обласний центр кінематографії – 40 млн грн, нежитлові приміщення у Львові площею 550 кв. м – понад 25 млн грн і нежитлові приміщення в Житомирській області площею майже 600 кв. м – понад 22 млн грн.
Як повідомлялося, малу приватизацію в Україні було призупинено з початком повномасштабної російської агресії в лютому і відновлено у вересні 2022 року. Менш ніж за чотири останні місяці минулого року за результатами понад 200 аукціонів до бюджетів різних рівнів надійшло понад 1,4 млрд грн.
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників в Україні в третьому кварталі 2023 року зросла на 4,4% до другого кварталу цього року і становила 17 937 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Як зазначило статвідомство, порівняно з третім кварталом 2022 року зростання цього показника становило 22,7%.
За даними Держстату, за рік середньомісячна заробітна плата найсильніше зросла в будівництві – на 44,9%, до 13 599 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – на 44,7%, до 22 118 грн, тимчасового розміщення та організації харчування – на 43,3%, до 13 007 грн.
У сфері операцій з нерухомістю зафіксовано її збільшення – на 39,4%, до 15 675 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 34,1%, до 17 843 грн, у фінансовій та страховій діяльності – на 29,8%, до 34 189 грн, наданні інших видів послуг – на 25,7%, до 18 207 грн.
У промисловості, за даними Держстату, зростання середньої зарплати становило 25,6% – до 18 901 грн, у професійній, науковій, технічній діяльності – 23,5%, до 24 141 грн, у сфері адміністративного обслуговування – на 20,5%, до 14 543 грн, у сфері інформації та телекомунікацій – на 20, 3%, до 37 542 грн, мистецтва, спорту та розваг – на 18,7%, до 13 268 грн, у держуправлінні та обороні – на 15,1%, до 24 168 грн, у сільському господарстві – на 14,6%, до 15 690 грн, в охороні здоров’я – на 10,6%, до 15 080 грн, в освіті – на 8,2% – до 12 180 грн.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Виробники будівельної продукції України активно готуються, а деякі вже готові до роботи згідно з Регламентом ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, повідомила заступник голови агентству “Інтерфакс-Україна” Державної інспекції архітектури та містобудування Наталія Дюжилова.
“Одним із головних питань, які потребують вирішення (для роботи за європейськими нормами), є відсутність повноцінної інфраструктури якості, зокрема мережі випробувальних лабораторій, укомплектованих необхідним обладнанням, що унеможливлює здійснення оцінки відповідності будівельної продукції. Наразі в Україні отримали відповідну акредитацію вісім випробувальних лабораторій, які можуть надавати послуги з випробувань за 305-м регламентом для 16 із 35 категорій будівельної продукції”, – сказала вона.
Заступник голови ДІАГ навела приклад цементної галузі, повністю готової до впровадження З05 Регламенту навіть з 1 січня 2024 року. Ця фундаментальна галузь є лідером впровадження європейського законодавства, виробники повністю готові до роботи за європейськими нормами. Зокрема, перекладено стандарти, працюють лабораторії, також уже налагоджені електронні кабінети виробника в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССС), куди виробники завантажують декларації відповідності на цементну продукцію.
Що стосується інших галузей будматеріалів, то більшість стандартів уже перекладено, але в нинішній економічній ситуації виробникам складно забезпечити придбання нового випробувального обладнання для лабораторій.
“Деякі галузі теж активно заздалегідь готувалися до промислового безвізу. Наприклад, галузь виробників кабельної продукції мала дві повністю укомплектовані для акредитації лабораторії. Але одна з них повністю зруйнована ворогом, інша перебуває на тимчасово окупованій території”, – навела приклад Дюжилова.
Інвестиції в обладнання лабораторій, яке аналізує якість будматеріалів і відповідність стандартам, це значні кошти ($0,5-2 млн). На кожен із видів продукції має бути щонайменше дві лабораторії: одна має випробовувати продукцію, інша проводити контроль за потреби.
“Ми зараз звертаємося до донорів по допомогу. Реципієнтом гранту відповідно до законодавства може бути державна установа або приватна, або навчальний заклад, теж як варіант. У багатьох європейських країнах такі лабораторії створюють на базі навчальних закладів, університетів, де є досліджувані центри”, – зазначила Дюжилова.
Серед галузей, які вже активно працюють з цього питання з донорами, вона назвала Асоціацію віконної промисловості. “Асоціація віконної промисловості успішно провела переговори з UNIDO, отримала фінансування обладнання лабораторій. У Кривому Розі вже отримано акредитацію на лабораторію. Другу лабораторію буде найближчим часом відкрито в Рівному”, – сказала Дюжилова.
Як повідомлялося, закон “Про надання будівельної продукції на ринку”, що забезпечує імплементацію в законодавство України положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, ухвалили 2020 року, він набув чинності з 2023 року. З 1 січня 2023 року в Україні вся будівельна продукція може вводитися в обіг і надаватися на ринку згідно з вимогами, встановленими 305 Регламентом і відповідними регламентними технічними специфікаціями. Зважаючи на воєнний стан і наявні адміністративні та фінансові бар’єри, було продовжено термін дії попереднього регламенту (постанова КМУ від 20.12.2006 № 1764), до 2025 року цей регламент діє в Україні паралельно з 305-м.
НАЕК “Енергоатом” і Holtec International планують створити спільне підприємство для організації в Україні виробничого комплексу та технологічного центру з локалізації обладнання для малих модульних реакторів (ММР) американської компанії.
Згідно з повідомленням НАЕК у Телеграм, на об’єкті буде розміщено інженерно-конструкторський центр, приміщення для зберігання матеріалів і виробництва компонентів, а також навчальні приміщення, зокрема тренажер ММР.
Очікується, що виробництво забезпечить створення тисячі робочих місць для кваліфікованого українського персоналу.
“Впровадження передових технологій і будівництво сучасних виробничих потужностей Holtec в Україні матиме величезне значення для післявоєнного відновлення економіки нашої країни. Співпраця з Holtec дає Україні можливість стати лідером у сфері глобальної ядерної енергетики”, – цитується в повідомленні президент “Енергоатому” Петро Котін.
“Вважаємо, що Україна продемонструвала свою здатність побудувати та ввести в експлуатацію потужний ядерний об’єкт, попри безперервний шквал російських ракет. Тому відновлення України можна починати не чекаючи закінчення бойових дій”, – зазначив президент і головний виконавчий директор Holtec доктор Кріс Сінгх.
Як повідомлялося, у листопаді 2022 року Україна і США оголосили про проєкт із будівництва в Україні ММР. Крім виробництва електроенергії за допомогою ММР і передових технологій електролізу, також планують виробництво в країні чистого водню й аміаку.
У квітні 2023 року “Енергоатом” і Holtec уклали угоду про співпрацю в розгортанні ММР, що передбачає будівництво до 20 легководних реакторів SMR-160, з реалізацією першого пілотного проєкту і виходу на мінімальну регульовану потужність реактора і підключення до мережі до березня 2029 року.
Holtec також оголосив про плани організувати в Україні потужності для навчання персоналу, передання необхідних технологій, виробництва і технічного обслуговування обладнання для ММР. “Укренерго” вже рекомендувало 16 майданчиків ТЕС, де вони можуть бути розміщені.
