Група “Агротрейд” розпочала весняну посівну кампанію 2026 року в чотирьох областях України, зокрема, на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині та Полтавщині, повідомив директор агропромислового департаменту групи Іван Крючков на сторінці агрохолдингу у Facebook.
Згідно повідомлення, агрохолдинг у сезоні-2026 переглянув структуру сівозміни: площі під соняшником та кукурудзою збільшили за рахунок скорочення посівів сої. Під кукурудзу відведено близько 16,5 тис. га (24,9% загальної структури), під соняшник – 16 тис. га (28,6%), тоді як соя займе 3 тис. га.
“Маємо гарні очікування щодо цього сезону. Своєчасне виконання агрооперацій і належний догляд за культурами – важлива умова успіху. Команда налаштована реалізувати все заплановане”, – зазначив Крючков.
Агрохолдинг станом на 21 квітня виконав посів на близько 12% від запланованого обсягу виробничих площ, для чого задіяв 18 сівалок. Завершення кампанії очікується упродовж трьох тижнів. “Агротрейд” у 2026 році планує підвищити ефективність завдяки впровадженню технологій Strip-Till та прямого посіву.
Як повідомлялося, кукурудза у 2025 році стала найрезультативнішою культурою для “Агротрейду” і продемонструвала середню врожайність 9,89 т/га, що на 17% перевищило план. Зокрема, у прикордонних кластерах Сумщини та Чернігівщини зафіксували показники на рівні 10,3-10,4 тонн/га.
Група “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг, що обробляє понад 70 тис. га земель. Володіє мережею елеваторів потужністю 570 тис. тонн та насіннєвим заводом на базі господарства “Колос” (Харківська обл.). Засновник і гендиректор – Всеволод Кожемяко.
Аграрії станом на 20 квітня засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 1251,9 тис. га, що становить 21% від прогнозу на 2026 рік, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства у вівторок.
Згідно з оперативною статистикою, за останній тиждень аграрії засіяли 254,9 тис. га проти 168,7 тис. га за попередній тиждень. Темпи польових робіт зросли у 1,5 раза, проте загальні показники на 15,3% поступаються темпам минулого року, коли станом на 25 квітня 2025 року було засіяно 1478,7 тис. га.
У Мінекономіки уточнили, що наразі ячменем засіяно 623,8 тис. га (83% від плану), горохом – 238,3 тис. га (87%), пшеницею – 158,8 тис. га (85%) та вівсом – 117,5 тис. га (85%). Сівба кукурудзи активізувалася і досягла 75,7 тис. га (2% від прогнозу), площа під просом становить 1,2 тис. га (3%), розпочато сівбу гречки (0,01 тис. га). Іншими ярими зерновими та зернобобовими культурами засіяно 36,5 тис. га (27% від прогнозу).
Найвищі темпи сівби зернових та зернобобових наразі зафіксовано в Одеській (168,2 тис. га), Тернопільській (96,3 тис. га), Миколаївській (89,4 тис. га) і Полтавській (86,5 тис. га) областях.
Паралельно триває сівба технічних культур, якими засіяно 440,8 тис. га. Зокрема, під соняшник відведено 293,6 тис. га (6% від прогнозу), під сою – 21,8 тис. га (1%). Цукровими буряками засіяно 125,4 тис. га, що становить 64% від запланованих площ.
Як повідомлялося, станом на 25 квітня 2025 року в Україні ярими зерновими та зернобобовими було засіяно 2000 тис. га. Зокрема, кукурудзою – 705 тис. га, ячменем – 702,1 тис. га, пшеницею – 199,8 тис. га, горохом – 201,8 тис. га, вівсом – 154,2 тис. га. Соняшником на аналогічну дату минулого року було засіяно 1236,8 тис. га, соєю – 187,6 тис. га, цукровими буряками – 228,5 тис. га.
За прогнозом Мінекономіки, загальна площа посівів ярих зернових і зернобобових у 2026 році складе 6,002 млн га, де частка кукурудзи становитиме 4,418 млн га. Серед технічних культур під соняшник заплановано відвести 5 млн га, під сою – 2,04 млн га, під цукрові буряки – 197,2 тис. га.
Посольство Республіки Узбекистан запрошує представників ділових кіл, інвестиційних компаній, банківського та фінансового сектору, галузевих асоціацій, торгово-промислових палат, міжнародних організацій та експертної спільноти взяти участь у V ювілейному Ташкентському міжнародному інвестиційному форумі.
Захід відбудеться 16–18 червня 2026 року в Ташкенті та стане однією з ключових міжнародних платформ для обговорення інвестиційного співробітництва та вироблення нових партнерських рішень. Тема форуму — «Investment Resilience: New Frontiers, New Partnerships» — буде присвячена питанням захисту інвестицій в умовах глобальної невизначеності, формуванню стійких фінансових механізмів і розвитку нових напрямів взаємодії на перспективних ринках.
У межах форуму планується обговорення макроекономічних тенденцій та інвестиційного потенціалу Узбекистану, який демонструє стійке зростання та підвищення міжнародних рейтингів, а також практичних аспектів реалізації інвестиційних проєктів.
Особливу увагу буде приділено запуску Ташкентського міжнародного фінансового центру, розвитку фінансової інфраструктури, торговельно-транспортної пов’язаності, енергетичному переходу та кліматичному фінансуванню. Програмою передбачено панельні дискусії, галузеві сесії, двосторонні зустрічі у форматах B2B та B2G, а також обговорення питань арбітражу та захисту інвестицій.
Форум надасть учасникам можливість встановити прямі контакти з представниками державних органів, міжнародних фінансових інституцій і бізнесу, ознайомитися з інвестиційними проєктами та розширити ділове співробітництво.
Додатково передбачено насичену ділову та культурну програму, що включає тематичні заходи, нетворкінг-сесії та спеціальні події для учасників форуму.
За підсумками початку 2026 року Україна посіла друге місце серед усіх країн за обсягом поставок шоколаду до Узбекистану
За підсумками січня-лютого 2026 року Україна посіла друге місце серед найбільших постачальників шоколадної продукції до Узбекистану. Про це повідомив Національний комітет зі статистики Узбекистану.
Згідно з офіційними даними, за перші два місяці 2026 року Узбекистан імпортував із 34 країн близько 6,6 тис. тонн шоколадної продукції на суму $27,7 млн. При цьому обсяг імпорту скоротився на 1,1 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Найбільшим постачальником шоколаду в Узбекистан залишається Росія з обсягом 4 407 тонн. На другому місці знаходиться Україна з 607 тоннами. Далі йдуть Туркменістан з 209,1 тонни, Казахстан з 201,8 тонни та Туреччина з 190,7 тонни.
Таким чином, українські виробники зберігають помітні позиції на узбецькому ринку шоколаду, поступаючись лише російським постачальникам і випереджаючи інших регіональних експортерів.
Перебої у світових поставках нафти через війну в Ірані призвели до підвищення вартості авіаперельотів з Європи на далекі відстані більш ніж на $100 у розрахунку на пасажира, повідомляє Європейська федерація транспорту та навколишнього середовища (T&E).
За її даними, зростання цін на авіаційне паливо збільшило витрати авіакомпаній у середньому на 88 євро ($104) на кожного пасажира на далекомагістральних рейсах з Європи та на 29 євро на перельотах всередині Європи. Наприклад, паливо для рейсу з Барселони до Берліна обійдеться на 26 євро дорожче в розрахунку на пасажира, а на маршруті з Парижа до Нью-Йорка — на 129 євро дорожче.
T&E порівнювала ціни станом на 16 квітня з вартістю авіаперельотів безпосередньо перед початком війни США та Ізраїлю з Іраном. Група розрахувала середню витрату палива на всіх маршрутах з вильотом з аеропортів Європи та розділила її на кількість пасажирів, що вилітають.
Розрахунки показали, що додаткові витрати, пов’язані зі стрибком цін на паливо, значно перевищують витрати авіакомпаній, пов’язані з дотриманням політики Європейського Союзу в галузі зміни клімату. «Криза на Близькому Сході доводить, що наша реальна вразливість полягає в резервуарі, заповненому іноземною нафтою, а не в законах, покликаних це виправити», – сказала директорка з авіації T&E Діана Вітрі.
«Черкаський річковий порт» має намір провести збори акціонерів 22 квітня
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Черкаський річковий порт» 22 квітня має намір провести загальні збори акціонерів.
Підприємство зареєстровано в Черкасах і працює в сегменті річкової логістики та перевалки вантажів. За даними відкритих реєстрів, компанія заснована 23 липня 1996 року, її статутний капітал становить 58,476 тис. грн, а керівником є Віктор Танцюра. Основний вид діяльності товариства — вантажний річковий транспорт. Серед додаткових напрямків зазначені видобуток піску, гравію, глин і каоліну, вантажний автотранспорт, торгівля будматеріалами, а також оренда та експлуатація нерухомості.
Згідно з даними SMIDA станом на 31 березня 2026 року, найбільшими акціонерами товариства є Віктор Атаманенко та Надія Бідна, яким належить по 37,5881% акцій.
Черкаський річковий порт — один із річкових портових об’єктів на Дніпрі, орієнтований на обробку генеральних та навалювальних вантажів. У галузевих описах зазначається, що порт приймає судна типу «річка-море» вантажопідйомністю до 3 тис. тонн, а його номенклатура включає метал, обладнання, залізобетонні вироби, мінерально-будівельні та тарно-штучні вантажі.
За даними Opendatabot, виручка підприємства у 2025 році склала 2,285 млн грн проти 1,533 млн грн роком раніше. Чистий збиток за минулий рік скоротився до 912 тис. грн з 1,613 млн грн у 2024 році, а активи на кінець 2025 року оцінювалися в 2,445 млн грн.
