Металургійні підприємства України в грудні 2023 року збільшили виробництво сталі в 4,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 520 тис. тонн зі 106 тис. тонн, але знизили порівняно з попереднім місяцем на 4,8%, коли було виплавлено 546 тис. тонн.
Водночас Україна зберегла 21-ше місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до грудня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Китаю та Німеччини.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня виглядає наступним чином: Китай (67,440 млн тонн, зниження на 14,9% до грудня-2022), Індія (12,141 млн тонн, + 9,5%), Японія (6,980 млн тонн, + 1,1%), США (6,813 млн тонн, + 7,6%), РФ (6 млн тонн, + 4, 3%), Південна Корея (5,375 млн тонн, +2,7%), Туреччина (3,224 млн тонн, +21,2%), Іран (2,872 млн тонн, +12,1%), Німеччина (2,631 млн тонн, -2,3%) і Бразилія (2,523 млн тонн, +0,9%).
Загалом у грудні 2023 року виплавка сталі знизилася на 5,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 135,666 млн тонн.
За 2023 рік перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Зміна споживчих цін у жовтні 2023 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Індекс цін на житло в Україні за підсумками липня-вересня 2023 року становив 116,2%, тоді як в аналогічний період 2022 року показник становив 114,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками третього кварталу 2023 року прискорили зростання до 14,6% проти 11,9% у третьому кварталі попереднього року. Найбільше подорожчали трикімнатні квартири – на 16%. Зростання цін на однокімнатні квартири становило 15,6%, двокімнатні – 12,8%.
На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 17,1% у третьому кварталі 2023 року проти 15,6% за аналогічний період 2022-го. Так, зростання цін на трикімнатні квартири становило 18,5%, двокімнатні – 17,9%, однокімнатні – 14,1%.
Загалом за дев’ять місяців 2023 року ціни на житло зросли на 13,9% порівняно з аналогічним періодом 2022 року. На первинному ринку зростання становило 12,2%, на вторинному – 15,1%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло в липні-вересні 2023 року зросли на 6%, при цьому на первинному ринку – на 4,5%, на вторинному – на 6,9%.
За даними Держстату, у третьому кварталі ціни на “первинці” зросли для однокімнатних квартир на 3,6% порівняно з другим кварталом, для двокімнатних – на 4,9%, трикімнатних – на 6%. На вторинному ринку ціни зросли на 5,1%, 7,5% і 7,6% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
В Україні протягом воєнних 2022-2023 років було введено понад 660 МВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
За його словами, протягом 2022 року побудовано близько 312 МВт нових потужностей ВДЕ, у 2023 році введено в роботу майже 350 МВт. Це сонячні, вітрові, біогазові та малі гідроелектростанції.
“Для України розвиток чистої енергії є одним із ключових чинників забезпечення енергетичної незалежності та енергетичної безпеки, особливо в умовах російської військової агресії”, – зазначив Галущенко, слова якого наводять у релізі міністерства з нагоди Міжнародного дня чистої енергії, що відзначається відповідно до резолюції Генасамблеї ООН 26 січня.
При цьому він звернув увагу, що незважаючи на втрату внаслідок вторгнення РФ 80% ВЕС і 20% СЕС, їхня частка в енергоміксі України залишається значною – у 2023 році приблизно 10% електроенергії було вироблено на вітро- та сонячних електростанціях. З огляду на великі ГЕС, частка виробленої чистої енергії досягла 20,3% (більше, ніж у довоєнний період).
“Ухвалена торік Енергетична стратегія України передбачає, що ми й надалі продовжуватимемо курс на виробництво чистої енергії. Уже 2030 року частка ВДЕ має становити щонайменше 25% в енергетичному балансі, а до 2050 року Україна має досягти кліматичної нейтральності”, – зазначив Галущенко.
Він також додав, що сьогодні українська атомна галузь виробляє понад 55% електроенергії. За 2023 рік атомні станції виробили на 10% більше електроенергії, ніж передбачалося прогнозним балансом ОЕС. У межах Енергетичної стратегії України планують побудувати дев’ять нових атомних блоків, будівництво чотирьох із яких може розпочатися вже 2024 року.
Структура золотовалютних резервів на 30.10.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ДП “Ліси України” в січні 2024 року ліквідувало цехи з переробки деревини по всій Україні, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Ліквідація переробки – болюча тема. Набагато приємніше створювати, ніж закривати. Але іноді потрібно приймати непопулярні рішення”, – написав він у Facebook.
Гендиректор підприємства розповів, що лісгоспи раніше почали займатися переробкою, бо реалізація круглої деревини не покривала витрати. Однак після розвитку приватної деревообробки на ринку зросла конкуренція. Державні виробництва формально є прибутковими, а по факту перебувають на дотації.
Як приклад Болоховець навів роботу цеху однієї з філій “Лісу України”, що спеціалізується на заготівлі дуба та виробляє ламель паркетну дубову. Його прибуток за 10 місяців 2023 року склав 8,3 млн грн. Однак цех отримує дуб за собівартістю, що набагато менше за ринкову ціну.
“Якби ту саму круглу деревину реалізувати через відкриті торги, філія могла б заробити 24,1 млн грн. Формально рентабельність цеху 58%, насправді підприємство недоотримало 16 млн грн”, – пояснив гендиректор підприємства і додав, що подібна ситуація практично у всіх переробних цехах, яких у “Лісів України” налічується більше сотні.
За інформацією Болоховця, цехи ДП “Ліси України” 2023 року переробили 0,9 млн куб. м деревини, ринкова вартість якої становить 2,15 млрд грн. Реалізовано 0,4 млн куб. м. пиломатеріалів на суму 2,3 млрд грн. Різниця склала 150 млн грн, що в рази менше, ніж витрачено на виробництво (зарплати, електроенергія тощо), констатував керівник держпідприємства.
“Окрім тягаря у вигляді дотацій цехам, позбудемося ще й значної частки корупції, що також, безумовно, сприятиме збільшенню доходів ДП”, – констатував Болоховець і висловив упевненість, що за результатами першого півріччя 2024 року буде видно перші позитивні результати цієї структурної зміни.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
