Вартість житлової нерухомості в державах єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 2,6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше, за даними статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).
У країнах ЄС показник зріс на 3,8%.
Зниження цін у річному вираженні було зафіксовано лише в чотирьох країнах, зокрема найсильніше – у Франції (на 3,5%) і у Фінляндії (на 2,8%). Найсуттєвіший приріст стався в Болгарії (на 16,5%), у Польщі (на 14,4%) і в Угорщині (на 13,4%).
У липні-вересні відносно попередніх трьох місяців ціни на житло підвищилися на 1,4% як у єврозоні, так і в Євросоюзі. У поквартальному порівнянні знизилася вартість тільки у Фінляндії (на 0,6%) та Естонії (на 0,5%), тоді як найзначніше подорожчання було зафіксоване в Болгарії (на 3,9%), у Португалії (на 3,7%) і в Нідерландах (на 3,6%).
Для порівняння, у другому кварталі житло в єврозоні подорожчало на 1,4% у річному вираженні, в Євросоюзі – на 3%. Відносно першого кварталу ціни зросли на 1,9% в обох регіонах.
Влада Іспанії планує запровадити 100%-вий податок на купівлю нерухомості для осіб, які не є резидентами ЄС. Цей захід є частиною представленого прем’єр-міністром Педро Санчесом плану, спрямованого на подолання житлової кризи та забезпечення доступності житла для місцевих жителів, пише Financial Times.
Глава уряду заявив, що нерезиденти ЄС щорічно скуповують в Іспанії по 27 тис. об’єктів житлової нерухомості, в основному «з метою спекуляції».
Іспанія входить до числа європейських країн, де зростає суспільне невдоволення через труднощі з пошуком доступного житла для купівлі або оренди на тлі різкого зростання цін на нерухомість та суттєвого відставання нового будівництва від попиту.
За останні 10 років ціни на житло в Європі підскочили на 48%, що приблизно вдвічі перевищує зростання доходів домогосподарств за той самий період, сказав Санчес.
Іспанська нерухомість користується високим попитом серед людей, які купують житло для відпочинку або бажають переїхати в країну з більш теплим кліматом.
Такі покупки вже обкладаються низкою податків, розмір яких залежить від регіону, а також від того, чи відбувається угода на первинному або вторинному ринку. У сукупності ці податки становлять від 7% до 12%.
Інші запропоновані урядом заходи включають передачу новій державній компанії понад 3,3 тис. будинків і приблизно 200 гектарів землі для будівництва соціального житла, посилення регулювання сезонної оренди, відновлення будівель, які стоять порожніми, а також надання пільг домовласникам, які здають житло за доступними цінами.
Мережа готельного оператора Optima (раніше – Reikartz) відкрила готель Optima Collection River Park поблизу замку Любарта в Луцьку 13 січня.
Як повідомила пресслужба мережі, у готелі 86 номерів наступних категорій: «Класик Single», «Класик Twin», «Класик Double», «Стандарт», «Суперіор», «Суперіор МГН», «Напівлюкс» і «Люкс». Також готель пропонує дві конференц-зали та переговорну кімнату. У готелі є притулок для персоналу та гостей на час тривоги.
Мережа Optima Hotels & Resorts об’єднує понад 60 готелів в Україні. До 2023 року мережа розвивалася під брендом Reikartz Hotels & Resorts, з 2020 року відкривши за допомогою турецьких акціонерів готелі також у Казахстані, Грузії та Узбекистані. Влітку 2023 року бренд Reikartz турецькі акціонери викупили в української компанії для розвитку в країнах Туреччини та Центральної Азії. В Україні з 2023 року проведено ребрендинг готельної мережі з новою назвою Optima Hotels & Resorts.
ТОВ «Оптима Хотел Менеджмент» створено 2008 року. Згідно з даними Opendatabot, учасниками компанії є Володимир Кашутін (Львів, 99,9%) і Андрій Дема (Київ, 0,1%). Кінцевим бенефіціаром вказано Кашутіна. При цьому до 2019 року бенефіціарами значилися громадяни РФ Юрій Васін, Леонід Лаврентьєв і Тимур Родіонов.
Згідно з фінрезультатом за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 7 млн грн проти збитку у 2022 році. Виручка зросла на 40,8%, до 445,8 млн грн.
Міністерство закордонних справ і Держпродспоживслужба 2024 року відкрили українським експортерам доступ до 16 нових іноземних ринків, українську систему контролю визнали ключові торговельні партнери – Китай, Канада, США, держави-члени ЄС, повідомила пресслужба Держслужби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Ми розуміємо, що у час повномасштабної війни критично важливою є підтримка економіки України, а в умовах викликів на внутрішньому ринку особливого значення набуває експорт. По суті це можливість залучати ресурси ззовні в національну економіку та створювати можливості для українських виробників. Тому для нас є стратегічним пріоритетом допомога нашим компаніям у виході на нові іноземні ринки. МЗС і Держпродспоживслужба виступають тим ключем, який відкриває двері для торгівлі. Ми домовляємося з урядами та партнерами про дозволи, сертифікати, лібералізацію торгівлі, допуск української продукції. Минулоріч завдяки цій роботі вдалося відкрити 16 нових ринків і ми плануємо досягати нових результатів у 2025 році”, – зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
” Спільна ціль Держпродспоживслужби та МЗС – це збільшити експортний потенціал України та її виробників. І результати 2024 року свідчать, що це вдалось. Наприклад, наш мед тепер може експортуватись до Китаю, а яєчні продукти до Канади”, – наголосив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Він додав, що наразі Україна працює з понад 60-ма країнами світу, щоб українські виробники могли експортувати свою продукцію рослинного та тваринного походження.
Держпродспоживслужба нагадала, що 2024 року українські виробники отримали доступ на іноземні ринки для 16 груп товарів у дев’яти країнах світу, зокрема, було відкрито ринок Ізраїлю для борошна з птиці та риби, а також олії та жирів для годівлі тварин, Китаю – для меду, Кувейту – для морських і річкових водних тварин (риба, молюски, ракоподібні, голкошкірі, зокрема вирощені у господарствах), Королівства Бахрейн – для м’яса птиці та продуктів із нього, Боснії і Герцеговини – для м’яса механічного обвалювання з птиці, Канади – для яєчних продуктів, Албанії – для м’ясних продуктів для споживання людьми та консервованих кормів і жувальних продуктів для хатніх тварин, Молдови – для непарнокопитних, що зареєстровані для племінних і призначених для користувача цілях, напівфабрикатів з м’яса птиці, м’ясних продуктів і композитних продуктів, Північної Македонії – для м’ясних продуктів. Крім того, було погоджено ветеринарний сертифікат здоров’я для супроводу рептилій до Ізраїлю.
У відомстві додали, що форми сертифікатів оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпека” – “Сертифікати на експорт з України”.
Наразі триває робота з міжнародними партнерами щодо розширення збуту за різними товарними позиціями, серед яких – продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал.
“Міністерство закордонних справ України та Держпродспоживслужба продовжать спільно працювати над відкриттям нових ринків для українського експорту, надаючи підтримку виробникам та усуваючи технічні перешкоди в торгівлі, а також забезпечуючи державні гарантії дотримання вимог країн-партнерів”, – запевнили у відомстві.
Як повідомлялося, Україна має право доступу для експорту продукції за 360 торговельними напрямами аграрної продукції. За останні десять років в Україні було проведено понад 30 відповідних міжнародних оцінок.
РК «Траєкторія» хоче побудувати ще дві 25-поверхівки на території Київського авіаційного університету (КАІ, раніше мав назву НАУ.), повідомляє в.о. ректора Ксенія Семенова.
«Вони постійно приносять якісь додаткові угоди заднім числом без підпису, офіційного сліду яких в стінах університету немає», — стверджує Семенова.
Нині забудовник зводить будинок на чотири секції на розі вулиці Гарматної й проспекту Відрадного. Дві секції вже здані в експлуатацію, ще дві — на завершальній стадії робіт, однак будівництво зупинене. Представник РК «Траєкторія» Сергій Клименко стверджує, що третю і четверту секції будинку неможливо завершити, якщо не почати будівництво ще двох 25-поверхових будинків.
«Це незаконно. Гроші інвесторів не можуть без їхнього дозволу використовуватися для завершення інших об’єктів. Уявіть, що ви інвестуєте у квартиру, а в угоді написано, що ці гроші підуть не на її будівництво, а на завершення іншого будинку. Купуєте?» — написала в.о. ректора КАІ Ксенія Семенова.
Резюмуючи, в.о. ректора зазначила, що позиція університету незмінна — жодного будівництва житлових комплексів на території університету. Оскільки службові квартири — невигідна інвестиція навчального закладу та держави, адже земля — вичерпний ресурс. А на території кампусу може бути лише інфраструктура, яка сприяє освітньому процесу.
Університет також зацікавлений в здаванні в експлуатацію третьої та четвертої секцій будинку. Зокрема без подальшої участі РК «Траєкторія».
Нині до компанії звернулися з проханням надати пропозиції стосовно завершення будівництва та стверджують, що в разі їхньої відсутності університет розв’язуватиме питання без їхньої участі.
Що відомо про будівництво
14 вересня 2021 року ДАБІ видала дозвіл на будівництво багатоквартирних будинків на земельній ділянці, яку займає НАУ. Згідно з документацією в електронній системі у сфері будівництва, йшлося про житловий комплекс з 14 дев’ятиповерхових будинків на 1659 квартир.
Площа земельної ділянки, на якій розташоване студентське містечко НАУ, становить 38,2 га (дані Земельного кадастру). Замовником будівництва багатоквартирних будинків виступає НАУ як користувач земельної ділянки.
Ректор з 2021 року — Максим Луцький, колишній народний депутат від Партії регіонів, у НАУ прийшов за часів ректорства Миколи Кулика — у 2008–2015 роках. Тоді ж і розпочалася забудова території університету. З цією забудовою пов’язаний Максим Луцький, про це виданню «Бабель» заявив Василь Ісаєнко (ректор НАУ у 2016–2020 роках).
Генпідрядником нового будівництва на території НАУ була компанія «Атмосфера Інжиніринг Системз». До квітня 2020 року одним з власників був Євген Петрощук, який з кінця 2019-го до травня 2021 року був радником голови Укравтодору Олександра Кубракова.
29 квітня 2024 року Державна інспекція архітектури та містобудування України анулювала дозвіл (реєстраційний номер ІУ013210909218) на виконання будівельних робіт на території Національного авіаційного університету. Про це повідомила в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
КАІ, НАУ, Семенова, Траєкторія
Первинні реєстрації нових і старих автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у 2024 році скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Одночасно реєстрації нових автобусів скоротилися на 24% – до 1,296 тис., старих – на 12%, до 945 од.
До п’ятірки найбільш реєстрованих торік нових машин увійшли Ataman виробництва заводу “Черкаський автобус” – 350 од., Etalon виробництва Чернігівського автозаводу – 254 од., автобуси Ford – 191 од., українські автобуси ZAZ – 154 од. і автобуси Citroen – 122 од.
Серед уживаних найчастіше реєструвалися автобуси Mercedes-Benz – 309 од.; Van Hool – 103 од.; VW – 78 од.; VDL – 71 од. та Iveco – 62 од.
Асоціація повідомила, що в грудні в Україні зареєстровано 330 автобусів і мікроавтобусів – на 30% більше, ніж у грудні 2023 року, і на 27% більше, ніж у листопаді-2024.
“Це рекордна кількість автобусів за останні 35 місяців”, – констатував “Укравтопром”.
Частка нової техніки в загальних реєстраціях становила 59% (195 од.), що на 6 в.п. менше за торішній показник і на 4 в.п. менше порівняно з листопадом 2024 року.
Згідно зі статистикою асоціації, у грудні п’ятірку лідерів у реєстраціях нових автобусів сформували Ataman (59 од. – на 10 машин менше, ніж у грудні-2023), Ford (39 од. проти восьми роком раніше), ZAZ (29 од. – на 2 од. менше), Etalon (28 од. проти 16 од.) і Renault (10 од. проти одного).
В Україні автобуси випускають АТ “Черкаський автобус”, Чернігівський автозавод корпорації “Еталон” і Запорізький автозавод “УкрАвто Груп”, а також ТОВ “Бас Мотор” (автобуси “Богдан”), проте основна частка випуску в їхній номенклатурі – шкільні автобуси, які купуються регіонами в межах держпрограми “Шкільний автобус”.
Крім того, великі автобуси випускає львівська корпорація “Електрон” (у грудні зареєстровано 9 таких автобусів).
