АТ «ОТП БАНК» цьогоріч продовжує збільшувати обсяги кредитування малого та середнього бізнесу. Про це розповіла директор департаменту продажів середнім та малим корпоративним клієнтам ОТП БАНК Ольга Волкова під час круглого столу на тему «Мобілізація викликів: як малому бізнесу отримати кредит під час війни», організованого «Фінансовим клубом».
«Торік ОТП БАНК збільшив обсяг кредитування малого та середнього бізнесу на 50% і в цьому році ми спостерігаємо ту саму тенденцію. Ми розуміємо, що можемо й надалі зростати у цьому сегменті. У 2025 році частка кредитування МСБ на інвестиційні цілі вже зросла на 50% порівняно з минулим роком. Також МСБ-клієнти активно кредитуються для поповнення обігових коштів. Загалом близько 85% від загальних обсягів фінансування малих та середніх підприємців в ОТП БАНК припадає саме на фінансування поточної діяльності. Один із основних напрямків – це фінансування агробізнесу. У цьому сегменті ОТП БАНК активно розвиває різноманітні партнерські програми, створені спільно з найбільшими українськими та міжнародними виробниками ТМЗ. Банк пропонує наступні умови: річна ставка від 0,01%, фінансування надається на строк від 3 до 12 місяців. До 5 млн грн можна залучити без застави, до 20 млн грн – під заставу фінансових аграрних розписок та понад 20 млн грн – під тверду заставу», – розповіла Ольга Волкова.
Вона додала, що український бізнес наразі нарощує інвестиції у модернізацію обладнання та оновлення техніки, зокрема сільськогосподарської. За словами Ольги Волкової, водночас в ОТП БАНК відмічають зростаючий інтерес з боку МСБ-клієнтів до впровадження рішень, які дозволяють оптимізувати енергоспоживання, знизити витрати та підвищити стійкість бізнесу в умовах нестабільного енергетичного середовища.
«ОТП БАНК активно розвиває напрямок фінансування проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності бізнесу та пропонує вигідні умови кредитування для реалізації енергоефективних рішень, а саме встановлення: сонячних станцій, газотурбінних та газопоршневих станцій, когенераційних установок тощо. Додатковий стимул для підприємців – це партнерські програми, які ОТП БАНК реалізує спільно з міжнародними інституціями. Наприклад, у межах програми підтримки енергоефективності бізнесу передбачено не лише знижену відсоткову ставку 5, 7 або 9% річних за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», а й кешбек до 15% від вартості проекту, що надається за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, – зазначила О. Волкова.
Директор департаменту підкреслила, що ОТП БАНК постійно створює нові та актуалізує наявні програми фінансування МСБ для того, щоб відповідати на потреби українського бізнесу. Для цього Банк активно співпрацює з різноманітними міжнародними інституціями.
«Співпраця з міжнародними партнерами дозволяє Банку також підтримувати чутливі сегменти МСБ. ОТП БАНК завдяки співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку також реалізує програми фінансування для: жінок підприємниць, молодь у бізнесі, релоковані бізнеси, ветеранські бізнеси тощо. Такі програми передбачають різноманітні спеціальні умови, наприклад знижені відсоткові ставки, підвищені кешбеки тощо», – сказала О. Волкова.
Україна у січні–травні 2025 року імпортувала алюміній та вироби з нього на $206,628 млн, що на 20,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. У травні імпорт алюмінієвої продукції склав $40,340 млн.
Експорт алюмінію за той самий період зріс на 31,9% – до $57,761 млн. У травні експортовано продукції на $12,698 млн.
У 2024 році імпорт алюмінію становив $446,006 млн (+21,7% до 2023 року), а експорт – $124,408 млн (+27,4%). У 2023 році Україна завезла алюмінієвої продукції на $366,463 млн, а експортувала – на $97,616 млн.
Українські підприємства у січні–травні 2025 року скоротили імпорт нікелю та виробів із нього на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $7,976 млн. У травні було імпортовано нікелевої продукції на $3,071 млн.
Водночас експорт нікелю з України становив $443 тис., що майже вдвічі перевищує показник п’яти місяців 2024 року ($242 тис.). У травні експорт склав $69 тис.
Для порівняння: у 2024 році імпорт нікелевої продукції до України зріс на 73,7% – до $26,730 млн, тоді як у 2023 році він становив лише $15,391 млн. Експорт у 2024 році був на рівні $602 тис., а у 2023 – $532 тис.
Мережа рибних ресторанів “Чорноморка” анонсувала відкриття закладів у столицях Литви та Угорщини.
“Відкриваємо нові “Чорноморки”. Навіть дві: у Вільнюсі та Будапешті! Тож якщо любиш смажити рибу, нам дуже тебе не вистачає – приєднуйся до команди”, – зазначається в повідомленні мережі у Facebook.
За даними на її сайті, у мережі станом на травень працюють 36 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії, Австрії та Польщі.
Українські підприємства у січні-травні поточного року збільшили споживання металопрокату на 14,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 557,8 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 591,8 тис. тонн, або 37,98% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за 5 міс.-2025 метпідприємства виробили 2,057 млн тонн металопрокату (97,6% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,541 млн тонн, або 61,5%. В січні-травні 2024 року частка експорту становила 65,4% (1,680 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 2,568 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-травні 2025 р. становить 32,23%, що значно нижче за показник січня-травня 2024 р. (46,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-травні-2025 помітно перевищує показник січня-травня 2024р. (46,59% та 40,30% відповідно). Частка сортового прокату також помітно вища за показник січня-травня 2024 р. (20,18% у 2025 р. проти 12,92% у 2024 р.).
Структура імпорту у січні-травні 2025 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (76,83% та 21,24% відповідно); в січні-травні 2024 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 82,09% та 16,12%).
“За 5 місяців 2025р. ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 557,8 тис. тонн металопрокату, з яких 591,8 тис. тонн, або 37,98% припадає на імпорт. В січні-травні 2024 р. ємність внутрішнього ринку була 1 млн 360,8 тис. тонн, з яких 472,8 тис. тонн, або 34,74% імпортовано. Таким чином, у січні-травні 2025 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-травня 2024 р. на 14,48%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 3,24%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за 5 місяців 2025 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,0%), іншої Європи (8,4%) та СНД (6,9%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2025 р. перше місце обіймають інші країни Європи (57,7%), на другому ЄС-27 (23,5% ), на третьому – країни Азії (18,3%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Україна у січні-травні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному вираженні на 20,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 256,628 тис. тонн із 212,768 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, імпорт коксу у грошовому вираженні за цей період збільшився на 7,4% – до $82,920 млн. Його завезли переважно з Польщі (88,31% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (9,84%) та Чехії (1,83%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
