ПрАТ “Керампром” (с.Артемівка Донецької обл.), що займається видобутком глини в Донецькій області, за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 8 млн 102,607 тис. грн, тоді як у 2024р він був 33 млн 457,947 тис. грн.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про дистанційне проведення 29 квітня загальних зборів акціонерів, на порядку денному – 10 питань.
Планується, зокрема, розглянути звіт наглядової ради та гендиректора товариства за 2025 рік, висновки аудитора та прийняти відповідні рішення. Крім того, затвердити результати фінансово-господарської діяльності та річний звіт за минулий рік та розподіл прибутку. Крім того, попередньо надати згоду на вчинення товариством значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується чистий прибуток за 2025 рік у розмірі 8 млн 102,607 тис. грн розподілити таким чином: 980,490 тис. грн направити на виплату дивідендів, 7 млн 122,117 тис. грн залишити нерозподіленим. Крім того, частину нерозподіленого прибутку товариства за 2015 – 2024 роки у розмірі 80 млн 719,914 тис. грн направити на виплату дивідендів.
Здійснити виплату дивідендів на загальну суму 81 млн 700,404 тис. грн, затвердивши розмір дивідендів на одну просту іменну акцію товариства у сумі 260,17 грн. Дивіденди виплатити безпосередньо акціонерам не пізніше 4 листопада 2026 року.
Як повідомлялось, “Керампром” за підсумками 2024 року отримав чистий прибуток 33 млн 457,947 тис. грн, що у 10,93 рази більше, ніж у 2023 році (3 млн 59,435 тис. грн).
ПрАТ “Керампром” (с. Артемівка Донецької обл.) створено у 1997 році, займається видобутком глини. Виробничі потужності підприємства становлять до 300 тис. тонн на рік. За даними на сайті ПрАТ, наразі підприємство розробляє родовище білих вогнетривких глин “Чильне” у Костянтинівському районі Донецької області.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, акціями ПрАТ володіють Валерій, Ігор та Борис Бевзенки (49,8708%, 30,2515% та 8,9999% відповідно), Анатолій та Лариса Попови (по 5,1757% кожен).
Статутний капітал ПрАТ “Керампром” – 25,75 млн грн.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, в Україні лише за березень закрилися щонайменше шість книгарень, зокрема у Вінниці, Кропивницькому та Києві, повідомив видавець і генеральний директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов на своїй сторінці у Facebook.
Проаналізувавши оприлюднену інформацію та ситуацію на книжковому ринку, журналісти відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” звернулися по коментар до голови правління “Української видавничої асоціації” Артема Біденка.
“Ситуація на ринку складна: люди купують все менше, при цьому виробництво книжок дорожчає. Вже почали закриватися книгарні, як невеликі, так і великі. Для ритейлу книжки стають невигідними, бо вони займають місце і погано продаються”, – заявив у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління “Української видавничої асоціації” Артем Біденко.
За словами Віктора Круглова, у Вінниці та Кропивницькому назавжди закрилися книжкові магазини, які відкрилися у 2023–2024 роках на хвилі ентузіазму та очікування державної підтримки.
Крім того, наступного тижня “Yakaboo” закриває свою єдину офлайн-точку у Головпоштампі на Хрещатику, а видавництво “АртБукс” через збитковість ліквідує свій фірмовий магазин книжок на Великій Васильківській.
Раніше “Книголенд” закрив книгарню в підземному торговому центрі на Майдані Незалежності, а також під питанням залишається існування книгарні на Русанівці у Києві.
Також, за інформацією Круглова, власниця книгарні “Моя книжкова полиця” повідомила про припинення роботи, а мережі “Рідіт” та “Сенс” відзвітували про мільйонні збитки за підсумками року.
За словами Біденка, у січні–березні середній чек у книгарнях скоротився майже вдвічі: якщо раніше покупці обирали 3–5 книжок, то зараз — 1–2.
На тлі падіння попиту видавці змушені застосовувати значні знижки, намагаючись повернути хоча б частину вкладених коштів, однак це не вирішує системної проблеми.
“Для ритейлу книжки стають економічно невигідними: вони займають площу, потребують певних умов зберігання, але при цьому продаються значно гірше”, — пояснив він.
За оцінкою експерта, наступним етапом може стати криза неплатежів у галузі, що спершу зачепить видавців, а згодом і друкарні.
“Це ознаки системної кризи на ринку, яку без державного втручання подолати неможливо”, — наголосив Біденко.
Він також зазначив, що однією з ключових причин подорожчання книжок є зростання собівартості виробництва.
“Сировина імпортується, логістика ускладнена, є дефіцит кадрів як у транспорті, так і в друкарнях. Усе це підвищує витрати, а відповідно і кінцеву ціну книжок”, — сказав він.
Окремим фактором тиску на ринок залишається піратство у сфері електронних і аудіокнижок.
“Близько 80% оцифрованого контенту є нелегальним. Через це неможливо об’єктивно оцінити реальний попит: ми не розуміємо, чи люди більше читають у цифровому форматі, чи просто менше купують книжки і менше читають взагалі”, — зазначив Біденко.
Він додав, що окремі сегменти, зокрема дитяча література, перебувають у кризі ще з початку повномасштабної війни.
Оцінюючи державну політику, Біденко заявив, що ринок наразі не бачить практичної реалізації задекларованої підтримки.
“Поки що це лише заяви. Реальних дій немає, хоча ми очікуємо, що ситуація зміниться. Якщо ці інструменти запрацюють, ринок зможе повернутися до довоєнного рівня і відновити розвиток. Без державної участі видавнича галузь, яка в більшості країн є дотаційною, не зможе стабільно функціонувати”, — підсумував він.
Текст: Ольга Левкун
https://interfax.com.ua/news/culture/1154870.html
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” спрямував 9,8 млн грн на перший етап капітального ремонту “Слябінг 1150” та БТЛС-1680 (безперервний тонколистовий стан) у цеху гарячої прокатки.
Згідно з інформацією підприємства у четвер, стабільна прокатка починається зі справних станів. Такі ремонти проводять поетапно протягом року.
На першому етапі “Слябінг 1150” отримав нові шпинделі кліті горизонтальних валків, відремонтовано гідравлічну систему, відновлено вузли кліті, а також окремі ділянки рольгангів і трансмісійний редуктор. На БТЛС-1680 відремонтували редуктор кліті №2 із заміною вузлів валів, відновили лінію приводу однієї з клітей, замінили шестеренний валок, виконали частковий ремонт “коілбоксу”, відремонтували вузли моталки та замінили ланцюги окремих секцій рольганга.
При цьому уточнюється, що фахівці ремонтних служб підрозділів комбінату із залученням фахівців-гідравліків з “Каметсталі” виконали заплановані роботи з випередженням графіку.
На цьому етапі на роботи спрямували 9,8 млн грн, наступний етап капремонту запланований на осінь.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Група Star Brands (ТМ Flint, Chipster’s, BigBob) за 20 років роботи на ринку Центральної Азії розгорнула в Казахстані чотири виробничі майданчики і готується до експансії в Узбекистан, повідомив директор зі стратегічного маркетингу Star Brands Євген Разуваєв на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
«У нашому випадку все будувалося всупереч. У 2006 році ми з’явилися в Казахстані, але не знайшли жодної логістичної компанії чи дистриб’ютора, який міг би на національному рівні забезпечити присутність у країні, де зі сходу на захід понад 3 тисячі кілометрів. Тому ми стали для себе першим національним дистриб’ютором: туди приїхала наша «гаряча команда» з 13 осіб, які просто на місці розбиралися в новій культурі та звичаях”, — розповів Разуваєв.
Окрему увагу спікер приділив трансформації логістичних ланцюжків через російську агресію. За його словами, Star Brands прийняла принципове рішення про повне припинення діяльності та вихід з ринку РФ ще у 2014-2016 роках, не чекаючи, поки це стане загальноприйнятим трендом серед великого бізнесу.
«Відкрию таємницю: ми вийшли з того ринку ще після 2014 року, коли це не було »надзвичайно популярним”. Ми зрозуміли, що не зможемо забезпечувати нормальну логістику з України до Центральної Азії, адже основний шлях — залізниця — проходив через територію країни-агресора, про яку навіть згадувати не хочемо. Транзит став неможливим без критичного подорожчання продукту», — підкреслив менеджер.
Саме логістична блокада та неможливість безпечного транзиту через РФ стали поштовхом до створення власних виробничих потужностей безпосередньо в Казахстані. Зараз там успішно працюють чотири майданчики Star Brands, зокрема, з випуску сухариків та картопляних чіпсів, що дозволяє компанії зберігати конкурентну собівартість у регіоні.
«Для нашого продукту логістика має більше значення, ніж для металургії. Коли ми продаємо чіпси — ми фактично «перевозимо повітря». Тому вартість логістики у собівартості є надзвичайно важливою. Якщо ти не маєш ультраунікального продукту, то коли рахуєш свої можливості «знизу вгору» і «зверху вниз» — калькулятор просто не сходиться. Це особливий талант — побудувати бізнес там, де логістика «з’їдає» всю маржу», — пояснив Разуваєв.
Директор з маркетингу також закликав українських експортерів «перестати дивитися тільки в бік Європейського Союзу» і звернути увагу на Схід, зокрема, на Узбекистан, населення якого вже перевищує українське.
«Узбекистан — це країна, яка вражає змінами. З тотально закритої території вона перетворюється на ринок з величезним потенціалом. Для нас це плацдарм для подальшого розвитку східних країн. Подивіться на Схід — там справжня Азія, де дуже багато можливостей», — резюмував він.
Star Brands — міжнародна торгово-виробнича група компаній, заснована в 1995 році в Дніпрі. Холдинг працює як вертикально інтегрована структура з повним циклом виробництва, логістики та маркетингу й об’єднує 33 виробничі майданчики. До складу групи входять дистриб’юторська компанія «Концепція» з портфелем понад 50 міжнародних брендів, власна логістична компанія «Логістичний Американ» та підрозділ Star Brands Asia для розвитку бізнесу в країнах Центральної Азії.
Портфель групи налічує 32 торгові марки, серед яких снекові бренди Flint, Chipster’s, BigBob, «Сан Санич», бакалійні товари «Хуторок», La Pasta, а також товари нехарчової групи SoHo та Zeffir. Продукція експортується до 35 країн світу, зокрема до ЄС, США та країн Балтії.
У соєвому сегменті олійно-жирової галузі України у 2025/26 маркетинговому році зберігається позитивна динаміка як за фізичними обсягами, так і за валютною виручкою, повідомила асоціація «Укроліяпром».
Згідно з даними об’єднання, у вересні-лютому поточного сезону валютний дохід від експорту соєвої олії зріс на 19,3% порівняно з аналогічним періодом минулого маркетингового року.
Виручка від експорту соєвого шроту за той самий період збільшилася на 21%, а фізичні обсяги поставок шроту зросли на 38%.
В асоціації пов’язують зростання соєвого сегмента з посиленням внутрішньої переробки та загальним переорієнтуванням галузі на продукцію з вищою доданою вартістю.
«Укроліяпром» зазначає, що саме збільшення переробки сої та ріпаку допомогло галузі згладити наслідки зниження врожаю соняшнику та підтримати стабільну роботу переробних потужностей.
За даними об’єднання, у структурі аграрного та продовольчого експорту України обсягом $22,515 млрд олійно-жирова продукція займає 34,4%, або $7,737 млрд, що підтверджує її системну роль для валютних надходжень країни.
Експорт рапсової олії з України в липні-лютому 2025/26 маркетингового року зріс у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого сезону, а валютна виручка збільшилася у 2,7 раза, повідомила асоціація «Укроліяпром».
В об’єднанні також повідомили про різке зростання в сегменті рапсового шроту. За підсумками перших восьми місяців сезону його експорт збільшився в 2,3 рази, тоді як валютна виручка зросла на 85%.
В «Укроліяпромі» вважають таку динаміку свідченням стратегічного переходу галузі від експорту сировини до продажу продукції з вищою доданою вартістю.
За оцінкою асоціації, саме нарощування переробки ріпаку, поряд із соєю, дозволило компенсувати дефіцит насіння соняшнику та зберегти завантаження олійних підприємств на стабільному рівні.
Галузь при цьому продовжує працювати в складних умовах. Серед головних ризиків об’єднання називає обмеження в енергопостачанні, ризики для експорту через морські порти та вразливість залізничної логістики.
Загалом олійно-жирова продукція залишається однією з ключових статей українського експорту. За даними «Укроліяпром», її частка в загальному експорті товарів становить 19,2%, або $7,737 млрд.
