Українські підприємства в січні-серпні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 117,464 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період становив $34,127 млн (збільшення в 2,7 раза).
При цьому з березня фіксувалося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні було експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, у лютому – 16,5 тис. тонн, у березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, у травні – 21,003 тис. тонн, у червні – 14,6 тис. тонн, у липні – 9,567 тис. тонн, у серпні – 15,849 тис. тонн.
Експорт металобрухту здійснювався до Польщі (86,20%), Греції (7,91%) і Болгарії (3,19%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-серпні ввезла 681 тонну брухту на $261 тис. (49,43% зі Словаччини, 21,07% з Польщі, 10,73% з Естонії).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас минулого року країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $19,271 млн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
15 вересня 2023 року у Києві пройде Конференція «Зерно. Свині. М’ясо – 2023».
Конференція для аграріїв, які планують піти у свинарство, щоб зберегти прибутковість рослинництва та збільшити свій прибуток за рахунок свинарства, що рік складає понад 200%, організовує Асоціація «Мʼясної галузі» разом з Центром підвищення ефективності в тваринництві.
Важливою є участь у конференції і діючих свинокомплексів, як тих, хто хоче масштабувати свій бізнес, так і тих, хто хоче, щоб свинарство залишалося високорентабельним в довгій перспективі.
Багато свинарів кажуть, що свинарство прибуткове лише рік від року, а чи правда це? Ні, переконані організатори конференції. Свинарство не було збитковим в Україні з 2010 року – жодного року. Як не потрапити в число тих бізнесів, які заробляють на вирощуванні свиней лише рік від року, ви дізнаєтесь на конференції.
На Конференції буде сформована спільна стратегія розвитку всього ланцюга «від лану до столу» (рослинництво – свинарство – м’ясна галузь). Галузі повинні домовитися, як їм розвиватися зараз в умовах війни та працювати з прибутком в довгостроковій перспективі.
Не будь байдужим, не залишайся осторонь, принцип «моя хата скраю, нічого не знаю» – в першу чергу нашкодить тобі.
Модераторами СЕСІЇ 1 «РОЗВИТОК МʼЯСНОЇ ГАЛУЗІ ТА СВИНАРСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ. РОЛЬ ВЛАДИ ТА ЗУСИЛЛЯ БІЗНЕСУ» будуть Микола Бабенко – директор Асоціації «Мʼясної галузі» та СІАВ, Владислав Качмар – директор German Genetic Ukraine.
Також на конференції поговоримо відверто про Африканську чуму свиней (АЧС). АЧС – донедавна непоборний ворог свинарів. Однак експерти переконані, що понад половини випадків АЧС на українських свинокомплексах – надумані. Чому на свинокомплексі з’являється АЧС, як запобігти появі «надуманої» АЧС, як перша в світі вакцина проти АЧС допоможе українському свинарству – ще одне питання визначене організаторами, як найважливіше.
Модераторами СЕСІЇ 2 «ПОПЕРЕДЖЕННЯ АЧС, ЯК СТИМУЛ РОЗВИТКУ СВИНОКОМПЛЕКСІВ» буде Андрій Бузун – Керівник лабораторії ННЦ “ІЕКВМ” НААН України з вивчення хвороб свиней та Микола Бабенко директор Асоціації «Мʼясної галузі» та СІАВ.
«З 2024 року дефіциту свиней не буде, а ціни на свиней обваляться» – чи правдиве таке ствердження? Яку роль у збереженні прибутковості свинарства може зіграти експорт? Чи є м’ясокомбінати готові врятувати прибутковість свинарів? Що має зробити влада для збереження прибутковості всього ланцюга в довготривалій перспективі? Які саме м’ясокомбінати вже працюють для відкриття експорту українській свинині?
СЕСІЮ 3. «ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ЕКСПОРТУ ТА РОЗВИТКУ РИНКІВ ЗБУТУ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ» проведе Ігор Ляховський засновник ТзОВ «Агро-Інвест», керівник групи з експорту мʼяса Асоціації «Мʼясної галузі». Участь в сесії візьмуть Ольга Шевченко – т.в.о. голови Держпродспоживслужби та м’ясокомбінати із досвідом ЗЕД Асоціації «Мʼясної галузі».
СЕСІЯ 4. ГРАНТИ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ – допоможе знайти фінансування проектів з розвитку свинарства.
15 вересня, м. Київ, чекаємо всіх зацікавлених на конференції «Зерно. Свині. Мʼясо – 2023».
Реєстрація на сайті: https://meatindustry.com.ua
Або по телефону: +380505024662
Південна Корея надасть Україні $2,3 млрд на післявоєнне відновлення: початкові $300 млн у 2024 році у вигляді гуманітарної допомоги, а решту – у вигляді кредитів під низькі відсотки з 2025 року, повідомив президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, пише південнокорейське агентство Yonhap.
“Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у неділю пообіцяв надати Україні додаткові $2,3 млрд, щоб допомогти країні відновити мир і відновитися після війни з Росією. Юн оголосив про цю обіцянку під час сесії саміту G20 у Нью-Делі, заявивши, що Південна Корея надасть початкові $300 млн 2024 року як гуманітарну допомогу, а решту $2 млрд – як довгострокову допомогу – кредити під низькі відсотки через Фонд економічного розвитку та співробітництва (EDCF), починаючи з 2025 року”, – ідеться в повідомленні агентства.
“Це продемонструє нашу відповідальну роль як глобальної стрижневої держави у провідній допомозі для відновлення миру в Україні та закладе основу для нашої повноцінної участі у відновленні України”, – заявив Юн Сок Йоль.
Як повідомлялося, раніше Сеул збільшив розмір фінансової допомоги Україні в рамках державного бюджету до $393 млн у 2024 році.
НАЕК “Енергоатом” і американська Westinghouse підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю у сфері впровадження малих модульних реакторів SMR 300 в Україні, передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”.
За словами президента Westinghouse Патріка Фрагмана, SMR 300 зможе послужити хорошим доповненням до реакторів більшої потужності AP 1000.
Аналогічні меморандуми вже підписані Westinghouse зі Словаччиною та Фінляндією.
НАЕК і Westinghouse також підписали меморандум про подовження періоду ексклюзивності співпраці спорудження блоків AP1000 в Україні.
“Певне обладнання для будівництва AP1000 в Україні вже вироблено в США і тим самим ми прискоримо процес постачання і спорудження блоку”, – уточнив він.
У другій зустрічі у відборі Євро-2024 зі збірною Англії збірна України вперше зіграла внічию 1:1, повідомляє Суспільне Спорт у суботу.
Матч проходив у польському Вроцлаві. Під час першого тайму Україна завдала на 26-й хвилині результативного удару по воротах суперника, гол забив Олександр Зінченко з подачі Юхима Коноплі. Англійці продовжували пресинг на ворота Анатолія Трубіна, і на 41-й хвилині гол у відповідь забив Кайл Вокер. У другому таймі близьким до успіху був англієць Букайо Сака, проте його удар влучив у поперечину. Збірна України успішно стримувала суперника до кінця матчу і заробила залікове очко – 1:1.
Це вже друга зустріч команд від початку року, 26го березня домашню перемогу з рахунком 2:0 на лондонському “Вемблі” здобули англійці завдяки голам Гаррі Кейна та Букайо Сака.
У результаті збірна України перемістилася із сімома очками на друге місце в груповій турнірній таблиці. Лідирує збірна Англії (14 очок), на третьому місці Італія з трьома очками, замикають таблицю Північна Македонія, так само з трьома очками, і Мальта, яка очок не набрала.
Наступний матч збірна України проведе у вівторок, 12 вересня, в Мілані, де зустрінеться зі збірною Італії.
Україна і Литва мають намір відновити пасажирські перевезення залізницею за маршрутом “Київ-Варшава-Вільнюс”, перенести ветеринарні та фітосанітарні інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда і почати польоти українських авіакомпаній з аеропортів країни, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна у Facebook.
Зазначені питання, за її словами, обговорювалися на засіданні Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва під головуванням віцепрем’єр-міністра з відбудови України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра економіки та інновацій Литовської республіки Аушріне Армонайте.
“Щодо співробітництва у транспортній сфері – обговорили основні напрямки відновлення та розширення транспортного сполучення між Україною та Литвою. А саме: можливість відновлення пасажирських перевезень залізницею та подальшого розвитку маршруту “Київ-Варшава-Вільнюс”; двостороннє співробітництво із залученням інституцій ЄС щодо включення Ягодин-Дорогоуськ у Транс’європейську транспортну мережу; перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекцій транзитних вантажів із українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дасть можливість збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дозволить збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень”.
Зазначається, що, за даними литовської сторони, полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дасть змогу транспортувати в Клайпедський порт до 500 тис. т української сільськогосподарської продукції на рік. Також Литва планує встановити термінали зміни візків для залізничних колій, що також сприятиме збільшенню вантажообігу між країнами.
Крім розвитку залізничного сполучення, литовська сторона запропонувала українським авіакомпаніям розглянути питання про початок діяльності в Литві та участь у національних конкурсах на стратегічні напрямки.
“Ми домовилися поглибити співпрацю в авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – написала Азархіна.
Раніше Литва підтвердила необхідність субсидування Євросоюзом перевезень українського зерна через Клайпеду.
ВАРШАВА, ВІЛЬНЮС, КИЇВ, ЛИТВА, пасажирські перевезення, УКРАЇНА
