Акції агрохолдингу “Кернел” у понеділок різко дорожчають на торгах Варшавської фондової біржі (WSE) після майже місячного падіння, спричиненого додатковою емісією акцій.
Згідно з інформацією WSE, на 11:17 за київським часом їхній курс підскочив на 20,74% – до PLN7,66 ($1,76 за поточним курсом), тоді як після оголошення 22 серпня про початок дорозміщення і до п’ятниці 15 вересня він упав з PLN13,74 ($3,36) до історичного мінімуму PLN6,34.
Загалом у понеділок укладено 203 угоди з 40,08 тис. акцій майже на PLN0,27 млн.
Учасники ринку припускали, що падіння могло бути спричинене необхідністю продажу акцій індексними фондами, оскільки після додаткової емісії та падіння free float акції “Кернел” були виключені з усіх індексів.
Як повідомлялося, Namsen Limited мажоритарія і CEO агрохолдингу “Кернел” Андрія Веревського придбала 212 млн 634,916 тис. акцій під час дорозміщення серед кваліфікованих інвесторів-акціонерів за загального обсягу дорозміщення 216 млн акцій. Ціна купівлі склала $0,2777 за штуку, що відповідає загальній вартості $59,05 млн, угоду здійснено 1 вересня. Акції дорозміщення зберігатимуться в зареєстрованій формі і не будуть допущені до торгів на будь-якій фондовій біржі, вказав “Кернел”. До розміщення в обігу перебували 84 млн 31,23 тис. акцій.
Веревський раніше цього року в рамках викупу акцій і заявленого делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%, або 62 млн 222,46 тис. акцій: 12 травня він викупив 30 млн 248,449 тис. акцій за ціною PLN18,5 за акцію (приблизно $4,47 за тодішнім курсом), що виводило на загальну ціну викупу приблизно $136,1 млн, тоді як IPO компанії 2007 року відбулося за курсом PLN24.
З урахуванням дорозміщення і того факту, що ще 7,86% акцій перебували у власності самого емітента, загальна кількість акцій у власності Веревського досягла 274 млн 857,38 тис., що з урахуванням казначейських акцій дає йому майже 93,7% голосів.
Наразі компанія очікує вердикту польського регулятора на заяву про делістинг, проти якого виступає низка міноритарних акціонерів.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023 ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Україна отримала від США 3D-принтери промислового рівня, здатні друкувати запчастини до техніки на полі бою, повідомив помічник міністра оборони США з питань закупівель та утримання Вільям ЛаПлант.
“Нарешті минулого місяця ми доставили їм, в Україну, ці промислові 3D-принтери, і минулого тижня завершилося їхнє навчання по роботі з цим принтером. (…) Ідеться про принтер розміром із вантажівку, навчання на якому закінчили українці, і на ньому вони можуть друкувати всі свої частини”, – повідомив чиновник під час виступу в Центрі за нову американську безпеку, передає “Голос Америки”.
За його словами, поява цих принтерів прискорює процес ремонту військової техніки та відкривають нові можливості.
“Ви можете робити чудові речі за допомогою 3D-друку, не тільки через швидкість. Ви можете фактично виготовляти деталі, які ви не могли виготовити у звичайних умовах”, – зазначив ЛаПланте.
Він також уточнив, що після початку російського вторгнення українці почали самостійно друкувати 3D запчастини. ЛаПланте натякнув, що Україна не мала на це відповідних дозволів, але країни союзники допомогли в цій ситуації.
“На початку українці друкували власні 3D-деталі, не маючи пакетів технічних даних. Знаєте, як кажуть, коли твоя країна зазнає екзистенційної атаки, закони про інтелектуальну власність лише трішки мають значення”, – пожартував урядовець.
“Тож ми навели з цим лад, разом з іншими країнами. Тепер вони мають усі пакети технічних даних”, – наголосив ЛаПланте.
Вартість літра пива на святі Октоберфест, яке відзначають у Мюнхені з 16 вересня до 3 жовтня, зросла на 4,2% порівняно з минулим роком і досягла EUR13,75, ідеться в дослідженні Berenberg.
Банк веде статистику з 1991 року. За цей час вартість пива на традиційному святі зростала середньорічними темпами 3,9% за середньої інфляції в Німеччині у 2%.
“Навіть не намагайтеся порівнювати ціну за літр із дешевим пивом, яке можна купити в магазинах-дискаунтерах, – зазначив старший економіст Berenberg Хольгер Шмідінг. – Різниця може пробудити у вас бажання випити чогось міцнішого, щоб заглушити фінансовий біль”.
За оцінками Єврокомісії, ВВП Німеччини знизиться на 0,4% у 2023 році, інфляція в країні становитиме 6,4%.
Нерезиденти-фізичні особи зможуть купувати українські облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) з терміном погашення від трьох місяців до трьох років на онлайн-платформі торгівлі державними облігаціями ICU Trade, заявила фінансова група ICU.
“Наразі нерезиденти можуть пройти віддалену реєстрацію у брокера і купувати та продавати облігації внутрішньої державної позики так само, як зараз це роблять громадяни України”, – ідеться в прес-релізі групи в понеділок.
Уточнюється, що резидентам Росії та Білорусі доступ до послуги буде закрито.
“Купівля та зберігання паперів здійснюється без комісій. Прибутковості для нерезидентів будуть такими ж, як і для внутрішніх клієнтів. Податки на прибуток від ОВДП в Україні відсутні”, – зазначено в повідомленні.
У компанії агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що нерезиденти наразі вже мають можливості репатріації валютних коштів, вкладених в ОВДП.
В ICU нагадали, що численні запити від іноземних громадян про купівлю державних облігацій України почали надходити після запуску торгів ще на початку повномасштабного вторгнення.
Як зазначили в компанії, на той час такої можливості в Україні не було через відсутність потрібного для цих операцій нормативного поля і технічних рішень, які станом на сьогодні вдалося знайти завдяки спільній роботі учасників ринку.
“Ми розглядаємо цей проєкт для себе як волонтерський. Він вартісний і ми на ньому не заробляємо, але вважаємо його принципово важливим для допомоги країні. Ми вдячні НБУ, НКЦПФР і Міністерству фінансів України за спільні зусилля, які уможливили на технологічному та нормативному рівні надавати такі послуги іноземним інвесторам”, – наведено в прес-релізі позицію компанії.
Як повідомили в ICU, наразі вже є невелика черга з громадян США, Ізраїлю, Польщі, Німеччини, Великої Британії, Австралії, Канади, які бажають придбати українські облігації.
“Це як представники діаспор, так і не пов’язані з Україною іноземці, які поділяють цінності нашої країни. Ми працюватимемо над зростанням кількості таких інвесторів в Україні”, – підкреслив співзасновник групи ICU Костянтин Стеценко.
Компанія зазначила, що реєстрація інвесторів із деяких країн може зайняти більше часу через різницю в правовому полі та особливості роботи мобільних операторів різних країн, у зв’язку з чим попросила “ставитися з розумінням до подібних випадків” і заявила, що допоможе кожному клієнту все оформити належним чином.
Група ICU – незалежна фінансова група, що надає брокерські послуги, послуги з управління активами та приватним акціонерним капіталом. Група також займається венчурними та фінтех-інвестиціями. Географія інтересів ICU – ринки, що розвиваються в усьому світі. Під управлінням групи перебувають активи в розмірі понад $500 млн. Група, за її даними, вже понад 15 років є найбільшим брокером державних облігацій в Україні.
Співвласники ICU – Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко.
За даними НБУ на 18 вересня, у власності нерезидентів-юросіб перебували ОВДП на суму 47,85 млрд грн, тоді як резидентів-фізосіб – 46,14 млрд грн за сумарного обсягу ОВДП в обігу 1 трлн 266,65 млрд грн.
Китайський ринок житла рухається до нової кризи, яка може стати найгіршою для країни наразі, пише газета The Wall Street Journal.
Банкрутство великої девелоперської компанії China Evergrande Group два роки тому спровокувало хвилю дефолтів забудовників, і проблеми галузі негативно позначилися на економіці Китаю в цілому.
Тепер у складному становищі опинився найбільший приватний девелопер Китаю – Country Garden Holdings. На відміну від Evergrande, проблеми якого були спричинені надмірним марнотратством, труднощі Country Garden пов’язані з відходом інвесторів і покупців з ринку нерухомості.
Ситуація з Country Garden може створити набагато серйозніші проблеми для економіки КНР, ніж дефолт Evergrande 2021 року, зазначає WSJ. Значна частина операцій Country Garden зосереджена в промислових зонах, які були двигуном зростання китайської економіки в найкращі часи. Тепер ці регіони зазнають фінансових труднощів і стикаються з відтоком жителів, у зв’язку з чим їм, імовірно, буде складно впоратися з крахом великого забудовника.
Економісти очікують, що проблеми ринку житлової нерухомості негативно позначатимуться на споживчій довірі, і це затягне спад активності в секторі. На частку нерухомості та суміжних галузей припадає приблизно чверть ВВП Китаю.
“Уся галузь у біді”, – каже професор економіки Гарвардського університету Кеннет Рогофф. Особливо серйозні проблеми відчувають невеликі та середні за розміром міста.
Обсяги будівництва протягом кількох років перевищували попит, що призвело до величезного надлишку житла, і ринку необхідне коригування, зазначає Рогофф.
“Як не допустити, щоб населення Китаю впало в паніку, коли побачить, що значна частина його добробуту може обвалитися? Це непросто”, – каже експерт.
Станом на 30 червня Country Garden була залучена в більш ніж 3 тис. проєктів, що включають мільйони будинків. Загальний обсяг зобов’язань компанії, включно з проданими, але не зданими будинками, боргами перед постачальниками і банками, а також облігаціями, оцінюють у $186 млрд, причому основну їхню частину мають погасити протягом року.
Забудовник зафіксував рекордний збиток у першому півріччі – близько $7 млрд, списавши вартість низки активів.
Минулого місяця Country Garden пропустила виплати відсотків на суму $22,5 млн за двома випусками доларових бондів, проте змогла знайти кошти, щоб зробити їх протягом 30-денного пільгового періоду, уникнувши дефолту. Китайські кредитори надали компанії відстрочку для виплат за деякими з юаневих бондів.
Продажі нових будинків Country Garden у серпні впали на 70% порівняно з тим самим місяцем роком раніше. Якщо продажі не відновляться, забудовнику загрожує дефолт, зазначають аналітики.
Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.
Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що “на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”.
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка і додав, що, на його думку, “системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС в цілому, тому що тут немає єдності”.
Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. “Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави”, – наголосив він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.
“Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта”, – наголосив Качка.
Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі”.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від сплеску української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: “Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”.
Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того ж дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.
