Географічна структура міжнародної допомоги Україні у 2022-2025 роках, млрд євро
Open4Business.com.ua
Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
За підсумками 2025 року Україна посіла 95-те місце серед 143 країн і територій у світовому рейтингу забруднення повітря, опублікованому швейцарською компанією IQAir. Згідно з глобальним прес-релізом IQAir, у 2025 році лише 14% міст світу відповідали рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо середньорічної концентрації PM2,5 на рівні не вище 5 мікрограмів на кубічний метр, тоді як 130 із 143 країн і територій перевищували цей показник.
У глобальному релізі IQAir також зазначається, що до п’ятірки найбільш забруднених країн світу у 2025 році увійшли Пакистан, Бангладеш, Таджикистан, Чад і Демократична Республіка Конго. Найбільш забрудненим містом світу стало Лоні в Індії, а найчистішим — Ньювудвілл у ПАР.
«Київстар», найбільший український оператор зв’язку, який наприкінці минулого року придбав оператора сонячної електростанції (СЕС) потужністю 12,947 ГВА у Житомирській обл. за $3 млн, планує придбати ще шість компаній — операторів СЕС у Львівській області: ТОВ «Енергопостач-Плюс», “Лайтфул”, «Санлайт Дженерейшн», «Терновиця Солар», «Енерджі Спейс» та «Терновиця Солар Плюс».
Згідно з повідомленням Антимонопольного комітету України, він надав ПрАТ «Київстар» відповідний дозвіл у четвер.
Як раніше повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна», АМКУ в липні 2021 року вже надавав дозвіл на купівлю цих СЕС, але тоді потенційним покупцем виступала французька Total Eren S.A. («дочка» Total).
На той момент йшлося про понад 100 ГВА встановленої потужності: «Енерджі Спейс» (5,94 ГВА і 5,797 ГВА), «Терновиця Солар» (13,023 ГВА і 15,537 ГВА), «Терновиця Солар Плюс» (12,382 ГВА і 15,537 ГВА), «Санлайт Дженерейшн» (5,94 ГВА та 5,797 ГВА), «Енергопостач-Плюс» (5,94 ГВА та 5,797 ГВА) та «Лайтфул» (5,94 ГВА та 5,79).
Основним бенефіціаром «Енерджі спейс» та «Терновиця Солар Плюс», згідно з даними ресурсу YouControl, є Всеволод Трофименко з родини власників мережі кінотеатрів Multiplex, «Терновиця Солар», «Санлайт Дженерейшн», «Енергопостач-Плюс» та «Лайтфул» — Іван Торський, який був генеральним директором девелоперського холдингу «ТКС».
CEO та президент «Київстару» Олександр Комаров 13 березня під час презентації річного звіту групи зазначав, що придбана наприкінці минулого року перша СЕС виробляє електроенергію, еквівалентну 4% річного споживання електроенергії «Київстару».
За його словами, такі інвестиції — це хеджування витрат на енергію, що є однією з найбільших постійних статей витрат компанії. Вони відповідають стратегії підтримки відновлення та енергетичної незалежності України, а також доповнюють потреби цифрових послуг.
«Збільшення присутності в енергетичному секторі для нас є природним хеджуванням від зростання цих цін у найближчі періоди», — додав тоді CFO Борис Долгушин.
Група «Київстар» у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% — до 27 млрд грн при зростанні виручки на 30,3% — до 48,2 млрд грн, у тому числі в четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% — до 7,2 млрд грн при зростанні виручки на 30,1% — до 13,5 млрд грн.
Шведська компанія H&M Hennes & Mauritz AB опублікувала річний звіт про сталий розвиток за 2025 рік, у якому повідомила про подальше зниження викидів парникових газів, зростання частки перероблених та більш екологічних матеріалів, а також про інвестиції в декарбонізацію та інновації.
Як зазначається в документі, у 2025 році 91% матеріалів, що використовуються компанією, становили перероблені або більш стійкі альтернативи, при цьому частка саме перероблених матеріалів досягла 32%, перевищивши цільовий показник у 30%.
Згідно зі звітом, викиди парникових газів у Scope 1 і 2 скоротилися на 41% порівняно з 2019 роком, а в Scope 3 — на 34,6%. Загальний обсяг інвестицій у декарбонізацію та інновації склав 2,8 млрд шведських крон.
У H&M також повідомили, що з 2022 року кількість постачальників одягу категорій 1, 2 і 3, які використовують вугільні котли, скоротилася на 108. Компанія підтвердила мету повністю відмовитися від такого обладнання до 2026 року.
Використання прісної води у 2025 році було знижено на 22,8%, що більш ніж удвічі перевищило цільовий показник. Паралельно сервіс перепродажу через Sellpy та бренди групи вже працює на 26 ринках і забезпечує 0,8% обороту, збільшившись на 31% у річному вираженні.
Генеральний директор H&M Group Даніель Ервер зазначив, що компанія продовжує посилювати клієнтську пропозицію і водночас демонструє, що зростання, прибутковість та скорочення викидів можуть йти паралельно. Директорка зі сталого розвитку Лейла Ертур, у свою чергу, заявила, що група має намір і надалі відокремлювати зростання бізнесу від зростання споживання ресурсів, підтримуючи людей та громади.
Крім того, H&M Group повідомила про 10-річчя глобальної рамкової угоди з IndustriALL та IF Metall, яка, за даними компанії, захищає права понад 1 млн працівників.
Повний annual and sustainability report 2025 опубліковано на сайті H&M Group.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія приєдналася до двох рішень Європейського Союзу, які продовжують дію вже існуючих обмежувальних заходів, пов’язаних із війною в Україні.
Перше рішення ЄС стосується заходів проти дій Росії щодо окупованих і непідконтрольних Києву регіонів України. По суті, це продовження спеціального санкційного режиму ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Сербія підтримала це продовження разом із низкою інших країн-кандидатів та партнерів ЄС.
Друге рішення стосується санкцій проти конкретних осіб, компаній та організацій у зв’язку з ситуацією в Україні. Це не «загальні санкції проти Росії в цілому», а продовження списку адресних обмежень для окремих фігурантів до 6 березня 2027 року.
Формулювання про те, що Сербія «забезпечить відповідність своєї національної політики» цим рішенням, означає наступне: Белград заявив, що з цих двох конкретних питань діятиме у руслі політики ЄС. Євросоюз в офіційних заявах окремо відзначив і привітав таке приєднання Сербії.
Це не означає, що Сербія повністю приєдналася до всього санкційного пакету ЄС проти Москви. Йдеться саме про два окремі рішення, а не про повне санкційне вирівнювання з Брюсселем.
Для Сербії це черговий приклад часткового зовнішньополітичного узгодження з Брюсселем з питань, пов’язаних з Україною та Росією.
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС і регулярно перебуває під пильною увагою Брюсселя щодо узгодження зовнішньої та санкційної політики з європейськими рішеннями. На цьому тлі такі кроки Белграда зазвичай розглядаються як сигнал про готовність підтримувати робочу координацію з ЄС з окремих міжнародних питань, насамперед пов’язаних з українським порядком денним.
