В Україні презентували нову модель початкової освіти “Країна знань”, яку розробили як відповідь на виклики війни, цифрової епохи та майбутнього ринку праці. Автори програми заявляють: сучасна школа більше не може будуватися лише на заучуванні правил і відтворенні інформації — діти мають навчитися мислити, досліджувати, ставити запитання та самостійно знаходити рішення.
Презентація відбулася під час пресконференції “Початкова освіта як капітал громади: презентація моделі навчання для викликів сьогодення”, організованої за участі науковців, директорів шкіл, учителів та представників батьківської спільноти.
“Ми змінюємо саму філософію навчання. Ми не просто вчимо дітей застосовувати знання, а формуємо дослідницьке мислення. Це — опора дитини у нестабільному світі”, — заявила завідувачка відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, наукова керівниця програми “Країна знань” Оксана Онопрієнко.
За словами авторів програми, світ змінюється настільки швидко, що нинішні першокласники через 15–20 років працюватимуть у професіях, яких сьогодні ще не існує.
“65% сучасних першокласників будуть працювати у професіях, яких наразі не існує. Тому ми маємо навчити дитину не просто правилам, а розумінню того, як працює світ”, — наголосила Онопрієнко.
У програмі пояснюють: традиційна школа десятиліттями будувалася на моделі, де дитина слухає, запам’ятовує та відтворює інформацію. Натомість “Країна знань” пропонує інший підхід — навчання через дослідження, практику та емоційне залучення.
На уроках математики діти не просто вивчають геометричні фігури, а досліджують, із яких матеріалів конструкція буде найміцнішою. На уроках української мови — вчаться презентувати свої ідеї та аргументувати власну думку. А на заняттях “Я досліджую світ” — проводять експерименти, висувають гіпотези та шукають пояснення явищам.
Особливий акцент автори програми роблять на тому, що нинішні українські діти навчаються в умовах повномасштабної війни — під звуки сирен, після безсонних ночей через обстріли та в атмосфері постійної тривоги.
“Психологи вже говорять про небезпечний симптом — раннє дорослішання дітей. Це впливає на психіку і на здатність повноцінно навчатися”, — зазначила вона.
Саме тому, за словами розробників, сучасна школа має не лише давати знання, а й повертати дитині відчуття безпеки, інтересу та радості пізнання.
У школах, де програму вже почали впроваджувати, говорять про помітні зміни в поведінці дітей. Директорка ліцею №157 Оболонського району Києва Тетяна Єрмак заявила, що учні стали більш мотивованими й зацікавленими у навчанні.
“Інтерес дітей до школи зріс майже на 90%. Вони хочуть іти на уроки, досліджувати, ставити запитання. Діти навіть менше хворіють, бо їм цікаво бути в школі”, — сказала вона.
За її словами, програма також позитивно впливає на емоційний стан дітей у воєнний час, допомагаючи зменшити рівень стресу через творчість, командну роботу та дослідницький підхід.
Вчителька початкових класів Алла Король розповіла, що вже у першому класі діти вільно використовують поняття «гіпотеза» та «припущення», навчаються працювати в командах і самостійно формулювати правила.
“Наші першокласники вже вміють висувати гіпотези. Вони не бояться помилятися і вчаться шукати відповіді самостійно”, — зазначила педагогиня.
Під час презентації показали й відео з уроків, де першокласники демонстрували власні STEM-проєкти та експерименти. Одне з таких відео — про “джерело енергії майбутнього”, яке створила учениця першого класу.
Про позитивні зміни говорять і батьки. Представниця батьківської спільноти Дарина Нагорнюк зазначила, що діти не лише краще засвоюють матеріал, а й стають більш самостійними та впевненими.
“Моя дитина після безсонної ночі через атаку “шахедів” вранці сказала: “Мамо, я хочу до школи, у нас сьогодні зріз знань”. Для мене це був показник того, що дитина не боїться навчання, а справді хоче вчитися”, — сказала вона.
Розробники програми наголошують: “Країна знань” створювалася як доступна модель, яку можна впроваджувати як у великих містах, так і в маленьких громадах без дорогого обладнання чи багатомільйонних витрат.
“Для формування дослідницького мислення не потрібні дорогі лабораторії. Достатньо навчити дитину ставити запитання й шукати відповіді”, — зазначили автори програми.
У програмі вже працюють школи Києва, Броварів та Івано-Франківської області. Наступного року проєкт планують масштабувати, а також розширити на дошкільну та базову школу.
“Ми готуємо не просто учнів, а маленьких винахідників і громадян, які в майбутньому відновлюватимуть Україну”, — підсумувала Онопрієнко.
Освітню програму “Країна знань” створили науковці Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України спільно з учителями-практиками як нетипову модель початкової освіти для українських шкіл. Програма побудована на STEM-підході та орієнтована на розвиток критичного мислення, дослідницьких навичок, емоційного інтелекту та вміння працювати в команді. Наразі модель впроваджується у школах Києва, Броварів та Івано-Франківської області. За словами розробників, програма адаптована як для міських, так і для сільських громад та не потребує дорогого технічного обладнання для реалізації.
Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство з ремонту та будівництва автодоріг Харкова «Шляхрембуд» 13 травня оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 7,679 млн грн, цінова пропозиція компанії – 3,116 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Гардіан» з пропозицією 3,026 млн грн та «Оранта» – на 1 гривню більше, однак їхні пропозиції були відхилені.
Найбільший український мобільний оператор «Київстар» повідомив, що 2026 рік стане останнім роком використання технології 3G для компанії в Україні.
«Ми хочемо зміцнити наше технологічне лідерство порівняно з конкурентами», – сказав СЕО та президент «Київстар» Олександр Комаров у четвер під час конференц-дзвінка щодо звітності оператора за І квартал 2026 року.
За його словами, компанія майже завершила виконання відповідних ліцензійних зобов’язань щодо покриття технологією 4G майже 97% населення країни, при цьому повністю покриє технологією LTE всі основні дороги.
Комаров зазначив, що не очікує впровадження в Україні до кінця війни 5G-зв’язку.
«Найімовірніший сценарій – це щось на кшталт 12 місяців після війни. І саме тому ми розглядаємо наші інвестиції в технологію LTE як стратегічні», – зазначив СЕО мобільного оператора.
Щодо зменшення кількості абонентів «Київстар» у I кварталі 2026 року на 0,4 млн, або на 3% – до 22 млн, то глава компанії зазначив, що таке скорочення відображає загальну ринкову тенденцію, яка зумовлена трьома факторами: зменшення кількості подвійних SIM-карт, певне підвищення цін і загальна демографічна ситуація в країні.
Водночас Комаров звернув увагу, що згідно зі статистикою національного регулятора «Київстар» зберігає свою частку на ринку за кількістю абонентів і навіть збільшив її на 0,1 процентного пункту у 2025 році порівняно з 2024 роком.
«Ми відносно стабільні протягом останніх років із часткою ринку абонентів понад 47%», – констатував він.
Як повідомлялося, «Київстар» збільшив прибуток EBITDA у I кварталі 2026 року на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Показник ARPU (Average Revenue Per User) за I квартал 2026 року збільшився на 18,4% – до 166,5 грн за рахунок збільшення споживання даних та індексації тарифів, а показник середньої кількості хвилин, які абонент використовує за один місяць (Mobile MoU), – на 2,3%, до 297.
Загальні збори акціонерів СК “КД Життя” (KD Life) 29 квітня 2026 року ухвалили виплатити дивіденди за 2025 рік у розмірі 3,171 млн грн, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦБФР.
Як зазначається, виплата буде здійснюватися в розмірі 88,054 грн на акцію. ЇЇ проведуть протягом шести місяців від дати прийняття такого рішення.
За даними НБУ, СК “КД Життя” у 2025 році зібрала 81,03 млн грн страхових премій, здійснили 14,4 млн грн виплат, отримала чистий прибуток в розмірі 3,338 млн грн.
Компанія “KD Life” –українська компанія, заснована в 2007 році холдингом KD Group.
Холдинг “KD Group” – лідер фінансового ринку Східної Європи, багатий досвід якого налідчує майже 130 років роботи в сфері страхування життя та ризиків, управління фінансами та інвестиційними фондами. Наразі послуги компанії пропонують понад 3 тис. консультантів по всій території України.
Парламент Швеції затвердив посилення правил отримання громадянства: з 6 червня 2026 року загальний мінімальний термін проживання в країні для подання заяви на отримання паспорта збільшиться з п’яти до восьми років.
Нові правила поширюються на дорослих заявників. Міграційне агентство Швеції уточнює, що для окремих груп діятимуть інші терміни, однак базова вимога збільшується саме до восьми років. Також вводяться більш суворі критерії «упорядкованого життя»: особи, які скоїли злочини, будуть змушені чекати довше перед отриманням громадянства.
Реформа стала частиною ширшої політики шведського уряду щодо посилення міграційних правил. Крім збільшення терміну проживання, влада також планує ввести обов’язкові вимоги щодо знання шведської мови, основ суспільства та фінансової самостійності заявників. За даними Reuters, раніше уряд пропонував вимагати від кандидатів дохід понад 20 тис. шведських крон на місяць, а також проходження мовного та соціально-ознайомчого тесту.
Бібліотека Конгресу США, аналізуючи прийняте рішення Ріксдагу, зазначає, що нові вимоги щодо терміну проживання набирають чинності 6 червня 2026 року. При цьому мовний тест має почати застосовуватися з 1 жовтня 2027 року або раніше, якщо таке рішення ухвалить уряд, а тест на знання суспільства буде введено в дату, визначену урядом.
Однією з найбільш суперечливих частин реформи стала відсутність повноцінного перехідного періоду. Під дію нових правил можуть потрапити понад 100 тис. осіб, чиї заяви вже знаходяться на розгляді. Це означає, що частина заявників, які розраховували на колишній п’ятирічний термін, може отримати відмову або буде змушена чекати довше.
Для іноземців, які планували натуралізацію у Швеції, реформа істотно збільшує горизонт очікування. Особливо помітно це може позначитися на трудових мігрантах, біженцях, іноземних фахівцях та сім’ях, які вже кілька років живуть у країні і будували плани виходячи з колишніх правил.
Швеція в останні роки послідовно посилює міграційну політику після тривалого періоду більш ліберального підходу до прийому іноземців. Влада пояснює зміни необхідністю зміцнити інтеграцію, підвищити вимоги до знання мови та самостійності мігрантів, а також посилити довіру до інституту громадянства. Критики реформи попереджають, що ретроактивне застосування нових правил може створити правову невизначеність і знизити привабливість країни для кваліфікованих фахівців.
Польща готує реформу процедури отримання громадянства, яка має ускладнити шлях до польського паспорта для іноземців, як випливає з пропозиції Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
Згідно з планом МВС, мінімальний термін легального проживання в Польщі для претендентів на громадянство має бути збільшений до 8 років. Ця модель передбачає 3 роки тимчасового проживання, а потім 5 років постійного проживання. Зараз для низки категорій іноземців шлях до громадянства коротший.
Реформа також передбачає більш жорсткі інтеграційні вимоги. Іноземці повинні будуть підтвердити знання польської мови не нижче рівня B2, пройти державний тест на знання історії, конституційних цінностей і принципів польської держави, а також підписати акт лояльності Республіці Польща. Тест, за даними польських ЗМІ, може включати близько 40 питань.
У МВС Польщі пояснюють реформу необхідністю підвищити престиж польського громадянства та запровадити чіткі критерії, які мають підтверджувати інтеграцію заявників у польське суспільство.
Посилення правил відбувається на тлі рекордного зростання кількості натуралізацій. У 2025 році польське громадянство отримали понад 19 тис. іноземців. Найбільшою групою стали громадяни України — понад 10 тис. осіб, далі йшли громадяни Білорусі — 6,5 тис. та Росії — 759 осіб, повідомляли польські ЗМІ з посиланням на дані MSWiA.
У 2024 році польське громадянство отримали 16,3 тис. іноземців, з яких приблизно половину становили українці. Для порівняння, у 2023 році громадянство Польщі отримали близько 10 тис. осіб, а у 2019 році — 6,6 тис.
Значна частина українців отримує польське громадянство через механізми, пов’язані з Картою поляка та подальшим постійним проживанням. Це відрізняє їх від частини інших мігрантських груп, для яких шлях до громадянства частіше пролягає через роботу, довгострокове проживання або сімейні підстави.
Польща залишається однією з головних країн перебування українців після початку повномасштабної війни, а також одним із найбільших ринків праці для українських громадян. Посилення правил громадянства означає, що перехід від тимчасового або постійного статусу до польського паспорта може стати більш тривалим і формалізованим.
