Експерти Уолл-стріт очікують збільшення прибутку компаній S&P 500 у поточному кварталі після трьох кварталів зниження у річному вираженні, пише The Wall Street Journal.
Це може створити більш стійку основу для підйому американського фондового ринку, який останнім часом зупинився. З початку поточного року S&P 500 зріс майже на 17%, проте індекс завершував у мінусі чотири з останніх шести тижнів.
Консенсус-прогноз експертів, опитаних FactSet, передбачає, що прибутки компаній, що входять до S&P 500, цього кварталу зростуть на 0,5%, а за підсумками всього року – на 1,2%.
Аналітики покращили прогнози на поточний квартал у перші два його місяці, чого не відбувалося з третього кварталу 2021 року, зазначає головний аналітик із прибутків FactSet Джон Баттерс.
Прогнози прибутку є рекордними чи близькими до рекордних у більшості сегментів S&P 500, включаючи компанії IT-сектору, сфери комунікаційних послуг та виробників споживчих товарів вибіркового попиту.
Підіндекси цих сегментів у S&P 500 є лідерами зростання цього року. Так, індикатор акцій IT-компаній додав з початку року 41%, комунікаційних сервісів – 43%, виробників товарів вибіркового попиту – 32%.
В останні дні аналітики покращили прогнози прибутку з розрахунку на акцію для компаній промислового сектору та постачальників комунальних послуг до рекордних максимумів, зазначає WSJ. Підіндекс акцій промислових компаній у S&P 500 цього року збільшився на 7,1%, комунальних компаній – знизився на 11%.
Девід Лефковіц, який очолює напрямок американських акцій в UBS Global Wealth Management, очікує, що S&P 500 на кінець грудня поточного року становитиме близько 4500 пунктів, а до кінця червня наступного року сягне 4700 пунктів.
За даними на 17:00 у понеділок значення індексу становить 4476,37 пункту.
Лефковіц очікує, що відновлення виплат за студентськими кредитами, а також високі ціни на енергоносії та ставки іпотечних кредитів стримуватимуть ринок акцій.
47% опитаних українців сприймають корупцію як найбільшу перешкоду для розвитку підприємництва в країні, свідчить опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, проведене спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 3 по 17 липня 2023 року.
“Згідно з опитуванням, проведеним у липні 2023 року, корупція сприймається громадянами як найбільша перешкода для розвитку підприємництва в країні. Це зазначили 47% опитаних. Для порівняння: 37% назвали найбільшою перешкодою руйнування, завдані війною, 36% – неадекватну систему податкового адміністрування та контролю, 36% – слабку підтримку з боку держави”, – йдеться в повідомленні за підсумками дослідження, опублікованому в понеділок на офіційному сайті Фонду.
Як зазначається, “проблеми, які безпосередньо залежать від якості державного управління, посідають три з чотирьох перших позицій, які, на думку українців, заважають розвитку підприємництва. Водночас наступними за негативним впливом на підприємництво йдуть відтік спеціалістів та підприємців за кордон (29%) та відтік працівників за кордон (28%)”.
Соціологи фіксують, що корупцію як перешкоду для підприємництва дещо частіше згадували на сході (55%) і рідше на заході (43%) країни. Так само із заходу (30%) на схід (43%) помітно зростає критичне ставлення до податкового контролю. Респонденти східних (40%) і південних областей (33%) частіше згадували про відтік спеціалістів і підприємців за кордон, ніж у західних (22%) і центральних регіонах (27%), які менше постраждали від військових дій. Така сама ситуація склалася і з відтоком працівників: про це частіше згадували на сході (37%) і півдні країни (31%), ніж на заході (25%) і в центрі (24%).
“Показово, – наголошується в повідомленні, – що в суспільстві панує недовіра до вітчизняних агентів післявоєнного економічного та інфраструктурного відновлення”. Зокрема, у липні 2023 року лише 17,5% опитаних погодилися з думкою, що державні українські компанії та банки можуть ефективно та без корупції здійснити післявоєнне відновлення країни. Рівень довіри до українських приватних компаній і банків ще нижчий – 8%.
Наразі найбільші, але також невисокі показники довіри, мають великі західні компанії та банки (28%) і міжнародні фінансові організації, такі як МВФ і Світовий банк (19%). Найменшу довіру мають великі незахідні компанії та банки (Китай, ОАЕ, Саудівська Аравія) – лише 3% респондентів.
Опитування здійснювалося методом face-to-face у всіх регіонах України, крім АР Крим, Донецької, Луганської та Херсонської областей. У Запорізькій і Харківській областях опитування проводилося на тих територіях, які контролюються урядом України, і на яких не ведуться бойові дії. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років.
Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у нового посла Його величності короля Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Мартіна Гарріса.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, Перебийніс привітав посла з початком його дипломатичної місії в Україні, висловивши сподівання, що його робота в нашій державі сприятиме подальшому поглибленню українсько-британських відносин.
“Співрозмовники обговорили весь спектр питань співробітництва між Україною та Сполученим Королівством, обмінялися думками щодо конкретних кроків із поглиблення взаємодії в контексті курсу України на членство в НАТО, а також реалізації міжнародних ініціатив на підтримку України”, – йдеться в повідомленні.
Окрему увагу сторони приділили питанню посилення санкційного тиску на Росію та функціонуванню Чорноморського “зернового коридору” для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
Заступник міністра подякував Великій Британії за підтримку України та зміцнення обороноздатності країни.
Раніше в британському уряді повідомили, що послом Великої Британії в Україні стане Мартін Гарріс, який замінить на цій посаді Мелінду Сіммонс, ротація відбудеться у вересні 2023 року.
Мартін Гарріс уже працював у Києві у 2003-2008 роках і обіймав посаду заступника посла та генерального консула.
Мелінда Сіммонс очолювала дипломатичну місію Великої Британії в Україні з 2019 року. Вона продовжить роботу на дипломатичній службі на іншій посаді.
Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки єврозони у 2023 році до 0,8% з очікуваних раніше 1,1%.
У 2024 році, як очікується, ВВП єврозони зросте на 1,3%, а не на 1,6%, йдеться в огляді ЄК.
Прогноз збільшення економіки Євросоюзу на поточний рік погіршено до 0,8% з 1%, на наступний рік – до 1,4% з 1,7%.
“Останні статдані підтверджують, що економічна активність у ЄС у першій половині 2023 року була стриманою у зв’язку з серйозними потрясіннями, які доводиться відчувати країнам регіону. Слабкість внутрішнього попиту, особливо споживчих витрат, демонструє, що високі ціни на більшість товарів і послуг чинять серйозніший тиск на економіку, ніж ми вважали в нашому попередньому прогнозі”, – ідеться в огляді.
“Різке скорочення обсягів банківського кредитування свідчить про те, що посилення грошово-кредитної політики в єврозоні чинить свій вплив на економіку, – зазначають у ЄК. – Різні опитування вказують на уповільнення економічної активності в літній період і наступні місяці. Слабкість у промисловому секторі зберігається, й імпульс до зростання у сфері послуг слабшає”.
Експерти ЄК підкреслюють, що ситуація у світовій економіці в першому півріччі була дещо кращою, ніж очікувалося, незважаючи на слабку динаміку в Китаї. Проте прогнози ЄК для світової економіки та обсягів міжнародної торгівлі практично не змінюються, і це означає, що європейські країни не можуть розраховувати на підтримку за рахунок зовнішнього попиту.
Як очікують в ЄК, глобальний ВВП збільшиться на 3,2% як цього, так і наступного року.
“Імпульс до сповільнення зростання в ЄС, імовірно, збережеться і 2024 року, оскільки жорстка грошово-кредитна політика і далі обмежуватиме економічну активність. Водночас, ми очікуємо деякого збільшення темпів зростання ВВП наступного року, оскільки інфляція сповільнюється, європейський ринок праці залишається сильним, а доходи населення поступово відновлюються”, – йдеться в огляді ЄК.
Прогноз інфляції в єврозоні (індекс HICP) на поточний рік знижено до 5,6% з 5,8%, на наступний – підвищено до 2,9% з 2,8%. У ЄС, згідно з оновленим прогнозом ЄК, інфляція цього року становитиме 6,5% (раніше – 6,7%), наступного – 3,2% (раніше – 3,1%).
ЄК очікує, що ціни на енергоносії в Європі продовжуватимуть знижуватися до кінця 2023 року, проте повільніше, ніж раніше. При цьому у 2024 році вони можуть знову трохи зрости у зв’язку з очікуваним підйомом цін на нафту.
В огляді ЄК наголошується, що війна в Україні та інші геополітичні чинники, як і раніше, несуть у собі ризики для Європи.
Крім того, експерти попереджають, що посилення монетарної політики може чинити серйозніший тиск на економіку, ніж очікують наразі. З іншого боку, воно може призвести до більш швидкого ослаблення інфляції і, відповідно, прискорити відновлення реальних доходів населення, наголошується в огляді.
Згідно з прогнозом ЄК, ВВП Німеччини 2023 року скоротиться на 0,4%, а наступного зросте на 1,1%. Раніше очікувалося підвищення першого показника на 0,2%, другого – на 1,4%.
Прогноз зростання економіки Франції на 2023 рік підвищено до 1% з 0,7%, на наступний – знижено до 1,2% з 1,4%.
Економіка Італії, як очікується, зросте на 0,9% і 0,8% у 2023 і 2024 роках відповідно, Іспанії – на 2,2% і 1,9%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Україна в січні-серпні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 6,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 934,196 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $356,293 млн (зниження на 25,1%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (63,07% поставок у грошовому виразі), Іспанії (20,66%) і Чехії (7,05%).
За вісім місяців 2023 року Україна імпортувала 65 тонн чавуну на $97 тис. з Німеччини (32,99%) і Бразилії (67,01%), водночас у червні та липні ввезення чавуну не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
При цьому, із року в рік кількість таких проваджень зменшується
З 2020 року в Україні було відкрито понад 3,5 тис. кримінальних справ за фактами опору правоохоронцям або нападу на них. В результаті суддями було винесено 1,4 тис. вироків.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані ГПУ та власне дослідження пошуковика по судовому реєстру Бабуся.
За даними Генпрокуратури, за останні чотири роки в Україні було відкрито більш ніж 3,5 тис. кримінальних справ за фактами опору правоохоронцям, нанесення їм тілесних ушкоджень або посягання на їхнє життя. Відповідальність за дані злочини передбачена статтями 342, 345 та 348 Кримінального кодексу України.
З року в рік кількість таких проваджень поступово зменшувалася. Якщо в 2020 році їх було відкрито 1,2 тис., то в 2022-ому — лише 647 справ. Що стосується поточного року, станом на початок осені було порушено 564 справ за напад на правоохоронців.
Більше половини цих проваджень потрапляють на розгляд суддів — 2,2 тис. або 63% справ.
При цьому, за результатами судового розгляду було ухвалено 1,4 тис. вироків. Опендатабот під час аналізу вказаних категорій справ за допомогою пошуковика по судовому реєстру Бабуся підрахував, що 91% з них — обвинувальні.
Нагадаємо, 29 серпня 2023 року в місті Дніпро патрульний поліцейський застосував вогнепальну зброю до чоловіка, який здійснив напад на нього і його напарницю. За попередніми даними, це трапилося під час затримання жінки, яка перебувала в одній автівці з цим громадянином, порушила ПДР і не виконувала законні вимоги правоохоронців. За результатом інциденту чоловік помер на місці події, а обидва постраждалі патрульні пізніше потрапили до лікарні через отримання тілесних ушкоджень.
У відношенні патрульного, який використав пістолет, Державним бюро розслідувань було відкрито кримінальне провадження за фактами умисного вбивства (ч.1 ст. 115 ККУ) та перевищення службових повноважень (ст. 365 ККУ). У свою чергу, Нацполіція після даного інциденту розпочала слідство за фактом посягання на життя патрульних (ст. 348 ККУ).
63% справ щодо нападників на правоохоронців потрапляють до суду — Опендатабот
