Наглядова рада ПрАТ “Артвайнері” (Київ), одного з найбільших виробників ігристих вин в Україні, на річних дистанційних загальних зборах акціонерів 28 квітня планує залишити прибуток за 2025 рік нерозподіленим.
Згідно повідомлення компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, до порядку денного також внесено питання про затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та звіту наглядової ради за 2025 рік.
Крім того, акціонерам пропонують повністю оновити склад наглядової ради. Проєкт рішення передбачає припинення повноважень чинних членів ради: Тетяни Ахметової-Айдарової (володіє 16,45% акцій), Анни Кузнєцової та Андрія Харамана. Обрання нового складу органу управління здійснюватиметься шляхом кумулятивного голосування.
ПрАТ “Артвайнері” (раніше – “Артемівський завод шампанських вин”) виробляє ігристі вина класичним пляшковим методом. Після початку повномасштабного вторгнення РФ і запеклих боїв за Бахмут, де залишилися виробничі потужності та підземні галереї, підприємство релокувалося. Наразі розлив та витримка продукції здійснюються на партнерських потужностях в Одеській області. Підприємство експортує продукцію до понад 20 країн світу.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, за підсумками 2025 року чистий прибуток компанії зріс до 99,61 млн грн проти 3,14 млн грн у 2024 році. Чистий дохід підприємства скоротився на 2,67% – до 515,81 млн грн. Активи компанії збільшилися до 479,91 млн грн проти 370,05 млн грн роком раніше. Боргові зобов’язання за звітний період зросли на 2,5% – до 472,51 млн грн. Кількість персоналу у 2025 році скоротилася до 85 осіб порівняно з 95 працівниками роком раніше. Статутний капітал товариства – 46,98 млн грн.
Акціонерами “Артвайнері” є Тетяна Ахметова-Айдарова (16,45%), Сергій Кий (13,67%), Борис і Світлана Колеснікови (по 9,77%), ТОВ “Деметра Компані” (9,71%) та Ірина Ахметова (7,05%).
За даними Fixygen, акціонери АТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод» (Київська обл.), що входить до групи «Галс Агро», на річних дистанційних загальних зборах 18 квітня планують спрямувати отриманий за підсумками 2025 року прибуток у розмірі 4,086 млн грн на розвиток виробництва та господарської діяльності.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації НКЦБФР, до порядку денного також внесено питання про затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та звіту наглядової ради за 2025 рік.
Крім того, акціонери розглянуть питання про попереднє надання згоди на укладення значних угод протягом року з моменту прийняття рішення. Йдеться про операції, вартість яких перевищує 25% вартості активів підприємства за даними останньої річної звітності, з граничною сукупною вартістю 205,1 млн грн. До переліку таких угод включено отримання кредитів, позик та інших банківських продуктів, передача майна в заставу або іпотеку, надання поручительства за зобов’язаннями третіх осіб, а також купівля-продаж, оренда та лізинг майна.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, АТ «Городище-Пустоваривський цукровий завод» у 2025 році збільшило дохід на 23,97% — до 398,4 млн грн порівняно з 2024 роком (321,36 млн грн). Чистий прибуток за звітний період склав 4,086 млн грн проти збитку в 1,12 млн грн роком раніше. Боргові зобов’язання підприємства за рік зросли на 19,13% — до 645,9 млн грн, активи збільшилися на 22,2% і склали 820,4 млн грн. Чисельність персоналу зросла на 31 особу — до 123 співробітників.
АТ «Городище-Пустоваривський цукровий завод» (Київська обл.) засновано у травні 1997 року і спеціалізується на виробництві цукру. Статутний капітал товариства становить 6,347 млн грн.
Бенефіціарами заводу є Сергій Кравчук, Вадим Вайспапір, Михайло Євстратов, Володимир Гавриленко та Микола Гавриленко. Основним акціонером підприємства з часткою 79,9% є ТОВ «Галс Агро».
За даними Fixygen, «Центрэнерго» (ПАТ) проведе загальні збори акціонерів 2 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Акціонери розглянуть питання, пов’язані з результатами діяльності компанії та подальшим управлінням.
«Центренерго» — одна з найбільших генеруючих компаній України, яка відіграє помітну роль у тепловій генерації.
Компанія традиційно перебуває в центрі уваги ринку через своє значення для енергобалансу країни, а також через постійні дискусії навколо управління державними активами в енергетиці.
Відношення державного боргу України до валового національного доходу у 2009-2024 роках (млн грн)
Open4Business.com.ua
Впровадження цифровізації в галузі рибного господарства, зокрема системи “еРибальство”, забезпечило близько 170 млн грн додаткових надходжень до державного бюджету України, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“З 2022 року в галузі реалізується системна реформа, спрямована на створення прозорого та конкурентного ринку рибного господарства”, – наголосив він під час галузевого форуму “Рибне господарство України: на шляху до європейської інтеграції”, організованого Держрибагентством.
За словами очільника комітету, реформа передбачає впровадження європейських стандартів, цифровізацію управління ресурсами та запровадження електронних аукціонів на право промислового вилову риби. Такі кроки дозволяють мінімізувати корупційні ризики та підвищити інвестиційну привабливість сектору.
Учасники форуму також обговорили реалізацію експериментального проєкту “еІнспектор”. Ця ініціатива спрямована на модернізацію роботи рибоохоронних патрулів та посилення контролю за використанням водних біоресурсів. Окрему увагу було приділено законодавчим ініціативам щодо розвитку аквакультури та адаптації українського права до норм ЄС.
Система “еРибальство” є частиною ширшої цифрової трансформації агропромислового комплексу України, що має на меті переведення всіх адміністративних послуг у галузі в електронний формат.
ОАЕ наполягають на тому, щоб будь-яке політичне врегулювання конфлікту з Іраном включало не тільки припинення вогню, але й гарантії недопущення нових атак, а також механізм репарацій за удари по цивільній інфраструктурі та населенню країн Перської затоки. Про це заявив дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш.
Заява Гаргаша в цілому відповідає і більш широкій позиції арабських країн Затоки, озвученій раніше в Раді ООН з прав людини. За даними Reuters, країни регіону звинуватили Іран у ударах по енергетичній та цивільній інфраструктурі і підтримали резолюцію, яка засуджує ці атаки, вимагає репарацій і доручає ООН моніторинг ситуації.
Держави Перської затоки також домагаються, щоб будь-яка угода з Іраном не обмежувалася формальним припиненням бойових дій, а передбачала довгострокове ослаблення його ракетних і безпілотних можливостей, а також захист енергетичної та транспортної інфраструктури регіону.
