Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-серпні 2023 року становив 4 млрд 941,4 млн грн, що на 9% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті на 25,2% зросло виробництво гофроящиків – до 148,7 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 10,4% – до 111 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 16,6% – до 91 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 11,2%, до 20 тис. тонн.
Водночас, за даними “УкрПапір”, випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення, зберігає негативну динаміку: у січні-серпні він знизився майже на 27%, до 29 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулончиках скоротилося на 25,6% – до 194,95 млн шт.
Комбінат, незважаючи на падіння виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за вісім місяців 2023 року основними підприємствами галузі в країні випущено 393,84 млн рулончиків (на 2% менше).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-серпні поточного року в Україні зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 10,2% (до 361,56 тис. тонн), картонних ящиків – на 18,3% (335,19 млн кв. м).
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Металургійні підприємства України в серпні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 602 тис. тонн із 366 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 20-те місце в рейтингу 63 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у серпні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до серпня-2022 у половині країн першої десятки, окрім Японії, Південної Кореї, Німеччини, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня виглядає наступним чином: Китай (86,41 млн тонн, зростання на 3,2% до серпня-2022), Індія (11,904 млн тонн, “плюс” 17,4%), Японія (7,146 млн тонн, “мінус” 2,9%), США (6,980 млн тонн, “плюс” 1,1%), РФ (6,4 млн тонн, “плюс” 8,9%), Південна Корея (5,583 млн тонн, менше на 5,9%), Німеччина (2,844 млн тонн, “мінус” 1%), Туреччина (2,756 млн тонн, “мінус” 2,9%), Бразилія (2,719 млн тонн, “мінус” 5,9%) і В’єтнам (1,6 млн тонн, “мінус” 0,1%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 2,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,619 млн тонн.
За вісім місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (712,930 млн тонн, зростання на 2,6%), Індія (92,209 млн тонн, більше на 10,5%), Японія (58,366 млн тонн, падіння на 3,8%), США (53,830 млн тонн, “мінус” 1,9%), РФ (50,796 млн тонн, “плюс” 3,9%), Південна Корея (44,969 млн тонн, “мінус” 2,3%), Німеччина (24,328 млн тонн, “мінус” 4,2%), Туреччина (21,599 млн тонн, “мінус” 12,1%), Бразилія (21,335 млн тонн, менше на 8,3%) та Іран (19,672 млн тонн, “мінус” 1,1%).
Загалом у січні-серпні 63 країни виробили 1 млрд 256,378 млн тонн сталі, що на 0,2% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за вісім місяців 2023 року виробила 4,032 млн тонн сталі, що на 22,3% нижче за обсяги за січень-серпень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками восьми місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-серпні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 28,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,655 тис. тонн.
За даними підприємства, у серпні шахта “Покровська” виробила 70 тис. тонн руди, “Криворізька” – 60 тис. тонн, “Козацька” – 50 тис. тонн і “Тернівська” – 45 тис. тонн, загалом по комбінату в серпні виробництво становило 225 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-серпні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 27,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 764,37 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,3% – до 27,97 тис. тонн. Зокрема, у серпні його випуск зріс на 2,7% до липня-2023 і до серпня-2022 – до 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за цей період зріс на 3,7% – до 90,38 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (164,95 млн шт.), трохи випереджаючи АТ “ВГП” (ТМ “Рута”).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Нещодавно фабрика повідомила у Facebook про початок випуску нових торгових марок санітарно-гігієнічної продукції зі 100%-ї целюлози.
Раніше повідомлялося, 2021 року КБФ залучила кредит ЄБРР у розмірі EUR13,8 млн для створення виробництва паперової продукції на основі целюлози.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, КБФ у 2023 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн, тоді як дохід зріс на 46,5% – до 978,9 млн грн.
До переліку потрапили найбільші за обігом бізнеси з бездоганною діловою репутацією
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент для оцінки реального становища та географії українського бізнесу, який базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційні списки та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
При складанні Індексу Опендатабота враховані як фінансові показники (фінансова звітність компаній за 2022 рік), так й ділова репутація бізнесів. Зокрема, з переліку вилучені підсанкційні компанії або ж бізнеси, що мають власників з Російської Федерації. Також в Індексі позначені компанії, пов’язані з публічними особами, депутатами або ж політиками, які зобов’язані декларувати свої прибутки.
“Мета створення Індексу Опендатаботу — надати простий та зрозумілий інструмент для оцінки українського бізнесу, зокрема, із розрізом на галузі та регіони. Це не прикладний засіб для точного економічного аналізу, а, скоріше, спосіб показати Україні та світу можливості та перспективи нашої країни“, — коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.
Індекс відображає погляд на українські компанії з точки зору актуальних державних реєстрів, тож може розходитись із уявленням, створеним у публічному інформаційному просторі.
Показники за “вагою” та часткою галузі та регіона розраховуються на базі топу компаній та їх обігів. Такий підхід дає можливість зрозуміти й оцінити вплив того чи іншого регіону на економіку всієї країни, фінансову ємність галузей та становище найбільших гравців кожної галузі.
Для більш детального аналізу кожної конкретної галузі можна скористатися класифікатором видів економічної діяльності вд Опендатабота
Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
