Ціни на алюміній зростають у понеділок на інформації про іранські атаки на підприємства найбільших близькосхідних виробників металу.
Ф’ючерси на алюміній з поставкою через три місяці на Лондонській біржі металів (LME) за даними на 11:10 кч торгуються на рівні $3432,5 за тонну, що на 4,1% вище рівня закриття попередньої сесії. Раніше під час торгів ціна піднімалася до максимальних з 19 березня $3492 за тонну, наближаючись до чотирирічного максимуму в $3546,5 за тонну.
Контракти на алюміній, що найбільш активно торгуються на Шанхайській ф’ючерсній біржі, на закриття ринку в понеділок подорожчали на 3,43%, до 24725 юанів ($3578,82) за тонну.
Минулої неділі Aluminium Bahrain (Alba), що управляє одним з найбільших у світі алюмінієвих заводів, заявила, що оцінює збитки від суботніх ударів Ірану по її підприємству. Крім того, провідний близькосхідний виробник алюмінію Emirates Global Aluminium повідомив про “суттєві пошкодження” виробничих потужностей унаслідок ракетних і безпілотних атак Ірану на економічну зону Халіфа в Абу-Дабі.
Побоювання щодо перебоїв з поставками алюмінію на світовий ринок виникли з початком війни США та Ізраїлю проти Ірану. Виробники з країн Перської затоки, на яких припадає близько 9% глобальної пропозиції, втратили можливість постачати метал Ормузькою протокою. У цих умовах Alba вже почала скорочувати виробництво, і пошкодження її підприємства може погіршити ситуацію, зазначають експерти.
“Атаки на підприємства підвищують імовірність затягування перебоїв у постачанні, – йдеться в огляді аналітиків ING Economics. – Проблеми з постачанням можуть зберегтися навіть у разі ослаблення геополітичної напруженості, що посилює ризик зростання цін”.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив зі штабу Сербської прогресивної партії в Новому Белграді, що списки влади з його ім’ям перемогли у всіх 10 муніципалітетах, де 29 березня відбувалися місцеві вибори. «Це 10:0», — сказав він за підсумками голосування.
Вибори відбулися в Борі, Смедеревській Паланці, Баїній Башті, Кулі, Лучанах, Аранджеловаці, Кладово, Княжеваці, Майданпеці та Севойно. Ще до дня голосування Вучич говорив, що буде задоволений лише перемогою у всіх 10 муніципалітетах, хоча тоді оцінював можливий результат як 7:3 або 6:4.
Після виборів представники влади також публічно підтвердили цей результат. Зокрема, голова СНС Мілош Вучевич назвав перемогу партії у всіх десяти муніципалітетах «дуже значущою» і повторив формулу про рахунок 10:0.
При цьому опозиційні та незалежні коментатори трактують підсумки більш стримано. N1 з посиланням на політичного аналітика Бобана Стояновича зазначає, що, незважаючи на формальну перемогу СНС у всіх десяти муніципалітетах, у дев’яти з них партія, за його оцінкою, знизила рівень підтримки порівняно з попередніми виборчими циклами.
https://t.me/relocationrs/2532
За даними Fixygen, швейна фабрика «Прометей» (ВАТ) проведе загальні збори акціонерів 3 квітня 2026 року в дистанційному форматі.
На порядку денному — затвердження звітності та інші питання діяльності компанії.
Підприємство працює у легкій промисловості, секторі, який в Україні пережив тривалу трансформацію від масового виробництва до більш нішевих форматів — контрактного пошиття, спеціалізованої продукції та роботи під private label. Для таких компаній ключовими залишаються собівартість, експортні канали та кадровий ресурс.
Як повідомляє Fixygen, АТ «МетаБанк» проведе загальні збори акціонерів 24 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — річні результати діяльності, затвердження звітності, розподіл прибутку та рішення щодо роботи органів управління банку.
«МетаБанк» веде свою історію з 1993 року і є одним із відомих регіональних банків Запоріжжя. Установа пройшла через низку перейменувань і продовжує працювати як універсальний банк. У попередніх розкриттях структури власності банку фігурували компанії, пов’язані з групою місцевих акціонерів, зокрема «Норд 2008», «Металург-Мета» та «Металург-Вексель».
Ощадбанк та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали мандатний лист щодо підготовки та впровадження нового механізму розподілу ризиків для підтримки українського бізнесу з портфелем фінансування до EUR510 млн, повідомив держбанк у понеділок.
Документ підписано в Лондоні за підсумками зустрічі голови правління Ощадбанку Юрія Каціона з керуючим директором та керівником напряму фінансових установ ЄБРР Франсісом Маліжем на полях конференції “Шляхи до Парижа 2026”.
“На сьогодні загальний ліміт фінансування за програмами розподілу ризику, які реалізуються Ощадом з ЄБРР з початку 2024 року, сягнув EUR300 млн”, – зазначив Каціон.
У межах нового інструменту ЄБРР може брати на себе до 70% кредитного ризику за окремими операціями.
Програма має бути спрямована на підтримку підприємств, що зазнали втрат або пошкоджень внаслідок війни, релокованого бізнесу, компаній, що сприяють відновленню економіки, а також бізнесів ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та підприємств під керівництвом жінок.
Сторони домовилися продовжити роботу над структуризацією програми та узгодженням параметрів подальшої співпраці.
Ощадбанк обслуговує близько 6 млн активних клієнтів і є лідером кредитування юридичних осіб із часткою ринку близько 14%. Станом на 1 лютого 2026 року кредитний портфель банку становив – 127,5 млрд грн .
Згідно з даними Нацбанку, станом на 1 лютого 2026 року Ощадбанк посідав друге місце (494,51 млрд грн) за чистими активами серед 60 банків.
Як повідомлялось, ЄБРР у 2025 році виділив EUR2,9 млрд фінансування, в тому числі EUR504 млн за програмами розподілу ризиків портфеля, що забезпечило нове кредитування українськими партнерськими фінансовими установи на суму до EUR1,6 млрд.
97% людей, зареєстрованих як лобісти, та 100% компаній, вже подали перші звіти за даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) станом на 12 березня 2025 року. Загалом у Реєстрі нараховується 161 учасник, з них звітувати мали 132 лобісти, зареєстровані торік. Понад половина всіх учасників зареєструвалися вже в перший місяць після запуску Реєстру прозорості.
Восени минулого року в Україні розпочав роботу Реєстр лобістів, яким опікується НАЗК. За результатами року українські лобісти мали подати перший звіт про свою діяльність. Так, усі зареєстровані учасники, внесені до Реєстру торік, повинні були подати звіти до НАЗК до 31 січня 2026 року. Навіть якщо учасник неактивний, то він все одно повинен подати звіт, що підтверджує відсутність активної діяльності.
Частина учасників не вклалася у дедлайн з поданням звітності: вчасно відзвітували про свою діяльність 96% компаній та лише 87% людей-лобістів. Втім ситуацію виправили у лютому, тож наразі всі компанії подали звітність. Зокрема, на початку лютого “доздали” Всеукраїнська агенція приватизації, СІК-Груп Україна та Українська компанія “Консалтинг та лобізм”.Наразі у “боржниках” залишаються лише 2 лобісти-фізичні особи.
Також про свою діяльність розказали обидва іноземні представництва.
Ще на початках роботи Реєстру учасники стикались з певними складнощами документообігу. Опендатабот зв’язався з компаніями, які звітували цьогоріч, аби дізнатись, як пройшов перший процес звітування.
Мережа «Аврора» була однією з перших учасниць Реєстру прозорості. В компанії коментують, що процес подання звіту був зрозумілим та зручним, а інтерфейс системи логічно структурованим. Водночас виникали окремі питання щодо класифікації деяких типів зустрічей і форматів взаємодії. Проте це природно, адже механізм новий і практика його застосування ще формується.
«Для «Аврори» подання звітності — це не лише виконання вимог закону, а й можливість ще раз підтвердити нашу відкритість і відповідальне ставлення до ведення бізнесу. Доброчесність для нашої компанії є не декларацією, а принциповою позицією. Саме тому ми сприймаємо законодавче врегулювання лобіювання та запуск Реєстру як важливий крок до формування цивілізованих і відкритих правил взаємодії між бізнесом та державою», — розповідає Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі мультимаркетів «Аврора».
У Європейській Бізнес Асоціації також загалом позитивно оцінюють запуск системи, однак звертають увагу на технічні обмеження.
«Процедура подання звітності є зрозумілою, однак для організацій із великою кількістю предметів лобіювання та зустрічей процес ускладнюється. Наразі всі дані потрібно вносити вручну, адже система не дозволяє завантажувати інформацію з внутрішніх баз або Excel-файлів», — пояснює Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації.
Подібний досвід описують і у Спілці українських підприємців. Там зазначають, що форма звіту є зрозумілою, а сама система працювала стабільно. Водночас у СУП звертають увагу на кілька недоліків: у публічній частині реєстру не завжди відображаються керівники як лобісти, яких втім видно при формуванні витягу, що може створювати плутанину під час перевірок. Також бізнес очікує чіткіших роз’яснень від НАЗК щодо того, які саме звернення або комунікації з державними органами вважаються лобістською діяльністю.
Зауважимо, що 161 лобіст зареєстрований наразі у Реєстрі прозорості.
https://opendatabot.ua/analytics/lobby-2025
