Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо провели зустріч із представниками канадського бізнесу в Торонто, повідомляє пресслужба президента.
“Учасники зустрічі приділили увагу перспективам інвестування в Україну та необхідним передумовам для того, щоб розпочати цей процес ще до закінчення війни”, – вказується в повідомленні.
Зеленський подякував Канаді за допомогу, яку отримує Україна, і наголосив на важливості реалізації проєктів із відновлення країни.
“Ми дуже зацікавлені у вашому приході в Україну, дуже зацікавлені у відновленні України – це те, чого ми сьогодні потребуємо. Це всі напрямки, в яких ви сильні. Ми дуже зацікавлені у вашій роботі, бізнесі та технологіях”, – сказав Зеленський.
Зі свого боку Трюдо наголосив на важливості економічної підтримки України.
“Багато треба зробити в сенсі гуманітарної та військової допомоги. Але також багато треба зробити в економічному плані. Тому я радий, що ми можемо обговорити це з президентом Зеленським”, – наголосив прем’єр-міністр.
Зазначається, що в зустрічі взяли участь керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, його заступник Ростислав Шурма, віцепрем’єр-міністерка та міністерка фінансів Канади Христя Фріланд, президентка Конгресу українців Канади Олександра Чічій, керівники компаній, що працюють в інвестиційній, банківській, експортній сферах, а також у галузі будівництва, енергетики, технологій тощо.
Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф для службового користування (ДСК) з геологічних даних щодо критичних мінералів, вважають учасники спеціальної галузевої конференції Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Mining Day (День надрокористування), яка проходить у Києві в п’ятницю.
Директор зі стратегічного розвитку “Укрлітійвидобування” Денис Альошин зазначив, що доступ до інформації може бути дуже простим і дієвим стимулом для інвестицій. І зараз можна отримати інформацію, крім тієї, що має гриф ДСК.
“Але чому зараз у нас ще є інформація з грифом ДСП? Що саме ми не хочемо показувати? Коли я спілкуюся з міжнародними інвесторами, то я по своєму проєкту не можу показати ту критичну інформацію, яка потрібна для оцінки мого проєкту. Ми два-три роки надсилаємо листи прем’єр-міністру або профільним міністерствам тощо. Усі підтримують, ніхто не розуміє, навіщо нам потрібен гриф ДСП”, – задається питаннями Альошин.
На його думку, це дуже простий і дуже дієвий крок, який одразу відчинить двері, щонайменше, для багатьох інвестиційних намірів, “нехай не інвестицій, але намірів”. Нині це дуже болюче питання для індустрії, підкреслив менеджер.
Торкаючись діяльності “Укрлітію”, він повідомив про реалізацію проєкту з розробки Полохівського літієвого родовища (Кіровоградська обл.), ресурсна база якого – 75 млн тонн літієвмісної руди. Компанія має намір отримувати з неї концентрат, а потім – гідроксид/карбонат літію.
“Стратегія – працювати з Європою, оскільки там недостатньо літію. Літій використовується у виробництві літієвих батарей. Плани – переробка, побудувати завод. Плануємо підготувати дослідження за стандартами ЄБРР для залучення фінансування”, – сказав директор зі стратегічного розвитку, додавши, що одна з найбільших проблем нині – кваліфіковані кадри.
Своєю чергою заступник директора з інвестицій інвестиційної компанії umgi Микола Шевченко зазначив, що Україна має низку переваг для залучення інвестицій у розробку надр: “що ми маємо і що можемо запропонувати інвесторам”.
“Зокрема, переважна більшість інформації в Україні доступна щодо різних мінералів. Але є і ДСП щодо критичних мінералів. І ми підтримуємо відкриття цієї інформації для всіх інвесторів”, – наголосив Шевченко, додавши, що зараз не можна ухвалити стратегічне рішення щодо видобутку тих чи інших мінералів.
При цьому менеджер назвав серед переваг України – доступність землі: в Україні діє механізм примусового викупу землі для системних потреб, тоді як у низці країн цього немає.
“Є прозорість аукціонів. Є доступність геологічної інформації та детальна розвідка територій, але потрібно ще більше відкритості. Серед економічних чинників, зокрема, низька вартість землі ($3 тис., а, наприклад, у Польщі – $40 тис.) і невисока вартість робочої сили ($600)”, – констатував заступник директора.
На його думку, для залучення інвесторів необхідне гарантування військових ризиків, гарантоване виведення дивідендів, фіскальні стимули: податкові канікули, пільгове довгострокове кредитування, децентралізація податків, щоб частина податків залишалася на місцях. Також прискорення і спрощення зміни цільового призначення землі, більша відкритість усієї геологічної інформації.
“Ми інвестували в більшість проєктів в Україні – у видобуток, а в переробку менше, оскільки там потрібні певні хімічні процеси, є складнощі з отриманням дозволів природоохоронних органів”, – пояснив менеджер.
Гендиректор umgi Андрій Горохов додав, що наразі в Україні немає операційного гравця критичних матеріалів, який успішно працює: це означає, що ми щось недостатньо робимо як суспільство.
“Компанії зараз узяли чималі ризики і вкладаються в проєкти критичної індустрії. Вони роблять це самі завдяки акціонерному капіталу. Без допомоги з боку держави. Вони молодці і герої, бо в них великі ризики. Немає стратегії у держави, немає підтримки. Потрібно багато зусиль, і одному впоратися з проблемами дуже важко”, – наголосив топ-менеджер, зазначивши, що проєкти в цій сфері оцінюються від $300 млн до кількох мільярдів доларів, “щоб побудувати і видобуток, і процес”.
Тому інвесторам складно ухвалювати рішення з огляду на поточну ситуацію і невисокий прибуток від коштів, що вкладаються в проєкти.
Українські девелопери адаптують об’єкти соціальної інфраструктури у своїх житлових проєктах до підвищених вимог інклюзивності та енергобезпеки, відповідаючи на виклики воєнного стану, повідомили компанії в опитуванні, проведеному агентством “Інтерфакс-Україна”.
За словами співзасновника і керуючого партнера групи компаній DIM Олександра Насіковського, сьогодні питання безпеки в об’єктах соціальної інфраструктури, як і в житлових будинках, вимагають комплексного підходу.
“У своїх проєктах ми застосовуємо трирівневу систему безпеки, куди серед іншого входить безпека енергетична. У проєктах забезпечується можливість використання за потреби альтернативних джерел енергії, посилені засоби автоматизації інженерних комунікацій. У будівлях встановлюються склопакети зі склом нового покоління, яке дає змогу проникати сонячному світлу всередину приміщення, але не пропускає сонячне тепло, використовується термостійка мінеральна вата для утеплення”, – зазначив він.
У портфелі групи компаній DIM на різних стадіях реалізації перебувають школи та дитячі садки. Так, у ЖК Lucky Land заплановано будівництво шести дитсадків, а також реалізується проєкт школи, оператором якої стане КМДШ. У Park Lake City компанія реалізує початкову школу, ком’юніті-центр із рестораном і дитячий садок на 180 місць.
Автономність життя стала одним із важливих чинників у девелопменті під час воєнного стану, вважає керівник проєкту Greenville Park Олексій Шматок. За його словами, принцип “місто в місті” став ще більш актуальним з огляду на повітряні тривоги та комендантську годину.
“Постійні повітряні тривоги, комендантська година, ракетна загроза – причини, через які людина хоче мати всю необхідну інфраструктуру зовсім поруч, за 10-15 хвилин ходьби. Паркінг, притулок, магазин, аптека, дитячий майданчик, школа, кафе – усе на території ЖК, щоб у разі небезпеки швидко дістатися всюди”, – пояснив він у коментарі агентству.
Нарівні з автономністю важливу роль на сьогодні відіграє інклюзивність простору. За словами Шматока, підземні паркінги в проєкті Greenville спроєктовані з урахуванням вимог інклюзивності, адже ці приміщення також будуть використовуватися як притулки.
“Тотальна інклюзивність – це наша нова реальність. З огляду на велику кількість людей, які внаслідок війни отримують поранення та інвалідність, кожен відповідальний девелопер обов’язково має проєктувати й робити у своїх об’єктах, чи то соціальних, чи то комерційних, усе необхідне, щоб усі люди повноцінно й безперешкодно могли користуватися ними, жили комфортно й не відчували жодних обмежень”, – розповів агентству “Інтерфакс-Україна” директор із маркетингу City One Development Дмитро Новіков.
На території ЖК “Новопечерські Липки” заплановано будівництво ще однієї школи і дитсадка, які також будуть реалізовані з урахуванням норм інклюзивності та енергоефективності, повідомив Новіков.
За його словами, на сьогодні найбільш енергонезалежним об’єктом соцінфраструктури девелопера є дитячий садок Leapkids.
“Ще під час будівництва було застосовано інноваційні технології та енергоефективні рішення, які дають змогу дитячому садочку бути незалежним від міських мереж: сонячні колектори для обігріву та гарячого водопостачання, система водопідготовки й очищення, спеціальні свердловини отримують геотермальну теплову енергію, яка переробляється у фізично відчутне тепло. Працює система вентиляції з рекуперацією”, – зазначив він.
Своєю чергою компанія KAN Development продовжує будівництво школи А+ на території ЖК “Файна Таун” та реалізує зону відпочинку з басейном у ЖК “Республіка” KAN коригує проєкти комплексів, додаючи укриття для потреб дітей та вчителів, а також регулює опалення будинків власними тепловими котельнями. Ми вітаємо на своєму порозі людей з різними фізичними можливостями: входи в будівлі спроєктовані без сходів, нахил пандуса для доступу у внутрішні двори становить 10%, а у вхідних групах житла та комерційних приміщень – 2-3%”, – повідомила компанія.
У портфелі “Інтергал-Буд” у столичному регіоні – чотири збудовані освітні заклади, триває будівництво дошкільного навчального закладу в ЖК “Сирецькі сади”, повідомила комерційна директорка компанії Анна Лаєвська.
“Школи в наших ЖК відповідають актуальним вимогам щодо енергоекономії та інклюзивності. Ба більше, ми враховуємо наш попередній досвід та відгуки операторів освіти, які орендують ці будівлі, для поліпшення проєктів у майбутньому”, – наголосила експертка.
Понад 236 тис. працівників технологічної сфери у світі втратили роботу з початку 2023 року, показує дослідження порталу Layoffs.fyi.
Дані свідчать про те, що кількість скорочень у техсекторі за підсумками 2023 року значно перевищить показник за минулий рік. Так, з початку цього року 1,019 тис. техкомпаній скоротили 236,495 тис. осіб. За підсумками минулого року 1,024 тис. компаній звільнили 154,34 тис. співробітників, повідомляє Layoffs.fyi.
Зокрема минулого тижня виробник телекомунікаційного обладнання Cisco Systems Inc. анонсував звільнення 350 співробітників, а на початку вересня про скорочення штату на 10% оголосила стримінгова компанія Roku Inc. Її штат на кінець минулого року налічував близько 3,6 тис. осіб.
До числа техкомпаній, які оголосили про звільнення цього року, входять американські Amazon.com Inc., Electronic Arts, Palantir Technologies, Twilio Inc., DocuSign Inc., DocuSign Inc., Salesforce Inc., Zoom Video Communications, eBay, Dell Technologies, PayPal Holdings, International Business Machines, Intel Corp., Microsoft Corp., Alphabet Inc., а також німецька SAP і шведська Spotify Technology.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у другому кварталі 2023 року зріс на 19,5% порівняно з другим кварталом 2022 року після падіння на 10,5% у першому кварталі та 31,4% у четвертому кварталі минулого року.
Згідно з оперативною оцінкою Держстату, оприлюдненою в п’ятницю, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактора) ВВП у другому кварталі цього року зріс на 0,8%.
Як повідомлялося, загалом за минулий рік ВВП України, за даними Держстату, впав на 29,1%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України у 2023 році з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік з 4,3% до 3,5%. Водночас у другому кварталі цього року він оцінив зростання в 18,1%.
Міністерство економіки прогнозує зростання ВВП України 2023 року до 4%, а наступного року – на 5%.
Раніше науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Зміна видатків зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
