Україні завдяки злагодженій співпраці з міжнародними партнерами вдалося залучити з початку 2023 року вже понад $39 млрд зовнішнього фінансування порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік, повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
“До кінця поточного року допомога донорів сягне близько $42,3 млрд”, – наводять його слова в релізі Мінфіну в середу після зустрічі, що відбулася напередодні, з керівниками центральних банків країн G7, керівництва Європейського Союзу, МВФ і Світового Банку.
Марченко також зазначив, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скорочення всіх капітальних витрат держбюджету.
Очільник Мінфіну наголосив, що у 2024 р. пріоритетними завданнями для фінансування є військова кампанія та соціальна підтримка, перше забезпечуватиметься винятково за рахунок внутрішніх надходжень бюджету, а для фінансування другого Україна розраховує на допомогу партнерів.
Названий Марченком бажаний обсяг зовнішнього фінансування у 2024 році, включно з грантами, підтверджено в матеріалах Міжнародного валютного фонду (МВФ) за підсумками другого перегляду програми EFF. “Підтримка з боку офіційних донорів залишиться основним джерелом фінансування дефіциту наступного року”, – підкреслив Фонд.
Він зазначив, що чисте фінансування завдяки розміщенню облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), хоча й істотно менше, але також залишиться важливим джерелом фінансування, становивши $3,8 млрд за базовим сценарієм.
“Чиста емісія на внутрішньому ринку (Net domestic market issuance) і використання необтяжених депозитів також слугують важливим амортизатором потрясінь, і їх легше швидко збільшити, як порівняти із зовнішнім фінансуванням. Однак ризики, пов’язані з цим планом фінансування, значні, і важливо, щоб гарантоване зовнішнє фінансування надавалося своєчасно”, – зазначив МВФ.
Згідно з матеріалами другого перегляду програми EFF, від США очікується надходження $8,5 млрд, від Японії – $2 млрд, від Великої Британії – $1 млрд, а ще $20,4 млрд – від ЄС, Канади та Японії.
Марченко раніше уточнював, що Україна розраховує отримати 2024 року від ЄС до бюджету EUR18 млрд у рамках обговорюваної Ukraine Facility сумарним обсягом EUR50 млрд на 2024-2027 роки.
Мідь завершує 2023 рік із найістотнішим підвищенням ціни серед кольорових металів через перебої з поставками, пише Financial Times.
Мідь цього року подорожчала на 2,5% – до $8,6 тис. за тонну. Це зумовлено ознаками поліпшення ситуації в економіці Китаю на тлі проблем з видобутком у країнах Латинської Америки.
Закриття мідного рудника в Панамі та прогноз значного скорочення виробництва Anglo American призведе до зниження обсягу глобальних поставок на 750 тис. тонн, або 3% загальносвітового показника, у 2024 році, прогнозують аналітики Bank of Montreal. Найбільші гірничодобувні компанії світу Vale і Rio Tinto також нещодавно опублікували прогнози видобутку, які не виправдали очікувань деяких аналітиків.
Раніше трейдери припускали, що через підвищення поставок з мідних копалень у Демократичній Республіці Конго, Перу та Чилі наступного року пропозиція перевищить попит, проте тепер очікується збалансований ринок.
“Лише два місяці тому очікування щодо ринку міді у 2024 році були відверто песимістичними, – заявив керуючий директор з досліджень сировинних товарів BMO Колін Гамільтон. – Але тепер очікування поганого року для міді зникли”.
“Китайська економіка почувається непогано, хоча всі, здається, говорять про неї так, ніби вона перебуває в рецесії”, – вважає представник лондонського брокера з металів AMT Деніел Сміт.
Goldman Sachs прогнозує, що в найближчі дванадцять місяців ціна міді досягне $10 тис. за тонну на тлі очікуваного зниження поставок.
Загалом цей рік став непростим для ринку кольорових металів, зокрема через одну з найагресивніших кампаній з підвищення процентних ставок Федеральною резервною системою США. Вищі ставки підштовхнули вгору курс американської нацвалюти (доларовий індекс з початку року додав понад 3%), що зробило сировинні товари дорожчими для імпортерів. Більш висока вартість запозичень також призвела до скорочення капіталомістких інвестицій і підвищення вартості фінансування для зберігання запасів металів, що спонукало виробників скоротити запаси.
Ці “ведмежі” чинники чинили знижувальний тиск на алюміній, свинець і цинк, внаслідок чого кольорові метали стали найгіршим сировинним сектором другий рік поспіль, наголошується в статті. Ціна нікелю впала на 45%, до $16,75 тис. за тонну, через різке зростання поставок з Індонезії.
Із шести основних промислових металів, крім міді, тільки олово подорожчало цьогоріч через припинення видобутку в М’янмі, третьому за величиною виробнику у світі.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Національна енергетична компанія (НЕК) “Укренерго” 18 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг добровільного страхування автотранспорту (КАСКО).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість – 2,480 млн грн.
Документи приймаються до 28 грудня.
KASKO, Prozorro, UKRENERGO, Національна енергетична компанія
Найбільший український оператор зв’язку “Київстар” повідомив про складнощі з голосовим зв’язком і використанням мобільного додатка в низці міст на заході та півдні України в середу вранці.
“Шановні абоненти, ми знаємо, що зараз виникають складнощі з голосовим зв’язком і роботою мобільного застосунку в низці міст на заході та півдні України. Фахівці компанії працюють над відновленням сервісів. Робимо все можливе, щоб усунути технічні проблеми якомога швидше. Приносимо вибачення за незручності”, – йдеться в повідомленні компанії в соцмережі “Фейсбук”.
Користувачі пишуть у коментарях під дописом, що зв’язок відсутній у Львові, зникає в Рівненській і Миколаївській, Кіровоградській і Сумській областях. Водночас у Тернополі та Вінниці все працює. Низка користувачів також повідомили про проблеми з “домашнім інтернетом” у Дніпрі.
Раніше “Київстар” відновив швидкісний мобільний інтернет у метрополітені Києва та Харкова. У компанії заявили, що планують досягти повної стабілізації в наданні послуг до кінця тижня.
Після збою рано вранці 12 грудня, викликаного масштабною кібератакою, “Київстар” почав відновлення послуг голосового зв’язку ввечері 13 грудня, за добу в окремих регіонах знову запрацював мобільний інтернет від компанії, а про його повне відновлення загалом по країні компанія повідомила ввечері 15 грудня.
17 грудня “Ківестар” відновив надання послуг голосового зв’язку, зокрема в роумінгу, мобільне передавання даних, послуги “Домашнього інтернету”, послуги віртуальної приватної мережі (VPN) і почав відновлення доступу до послуг M2M (Machine-to-Machine) для бізнес-клієнтів. Доступ до послуг SMS, зокрема в міжнародному роумінгу, а також M2M “Київстар” відновив 18 грудня.
АСК “ІНГО” (Київ) розширює захист від воєнних ризиків, надавши можливість підприємцям малого та середнього бізнесу отримати відшкодування збитків, якщо застрахований об’єкт постраждає внаслідок повітряних атак або диверсійних дій ворога на українській території, розташованій не ближче ніж за 100 км від лінії зіткнення.
Як повідомляється на сайті страховика, вже зараз від військових ризиків можна застрахувати об’єкти на суму 20 млн грн.
Для отримання страхової виплати постраждалому підприємству необхідно буде надати стандартний перелік документів і письмову заяву до правоохоронних органів щодо кримінального правопорушення за статтею 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни” і відповідну копію виписки з ЄРДР за цією ж статтею.
Водночас компанія зазначає, що в міжнародній практиці ризик війни перебуває в категорії форс-мажорів і винятків, згідно з якими страхові виплати в типовому майновому договорі не проводяться. Для захисту від війни потрібне окреме страхове покриття.
“Війни з такою інтенсивністю обстрілів і масштабів руйнувань у ХХІ столітті світ ще не бачив. Тому перестрахувальники поки що не виявляють вираженого бажання страхування майнових військових ризиків з України, хоча переговори і тривають”, – зазначив директор департаменту андеррайтингу СК “ІНГО” Андрій Семченко.
При цьому він підкреслив, що навіть у таких умовах, СК “ІНГО” може запропонувати підприємствам вигідну пропозицію страхування, оскільки володіє необхідними компетенціями і здатністю оцінити ризики в умовах війни на основі власної статистики.
За словами Семченка, компанія вже надає захист від військових ризиків в інших видах страхування, як-от страхування вантажоперевезень (як морських, так і наземних), КАСКО, медичне страхування, страхування від нещасного випадку, страхування посівів на полях, житла фізичних осіб тощо, і планує подальше розширення цього переліку.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку.
З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
