НЕК “Укренерго”, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство України з управління зоною відчуження та німецька компанія “NOTUS energy Invest Ukraine GmbH” підписали Меморандум про співпрацю у сфері розвитку проєктів відновлюваної енергетики на території 30-кілометрової зони ЧАЕС.
Як повідомило “Укренерго” в Телеграм-каналі, у документі йдеться про стабільне та безпечне електропостачання із зони відчуження з використанням наявної інфраструктури та мереж.
“Одним із ключових результатів співпраці має стати створення додаткових об’єктів ВДЕ. Це підвищить надійність енергопостачання навколишніх населених пунктів і збільшить частку ВДЕ в енергосистемі України”, – зазначила компанія.
Крім того, “Укренерго” в рамках співпраці прогнозуватиме розвиток генерувальних потужностей і розвиватиме систему передавання для забезпечення пропускної спроможності мереж відповідно до потреб ринку.
У компанії нагадали, що це не перша співпраця “Укренерго” з німецькими партнерами. Зокрема, на реалізацію проєктів із відновлення та реконструкції підстанцій залучено понад EUR30 млн кредитних коштів Кредитної установи для відновлення (KfW). Також німецькі оператори системи передачі постійно допомагають НЕК із заміною обладнання, пошкодженого обстрілами.
Кількість людей, загиблих унаслідок повені, спричиненої ураганом “Даніель”, що розбушувався в Центральному Середземномор’ї на сході Лівії, перевищує 2 тис. осіб, повідомляє телеканал TRT Haber у ніч на 12 вересня.
Підкреслюється, що внаслідок стихійного лиха, що охопило схід країни, загинули понад 2 тис. осіб і майже 7 тис. осіб зникли безвісти. Були затоплені міста Аль-Байда, Сус, Аль-Мардж і Дерна. У районах, де оголошено надзвичайний стан, введено комендантську годину.
Прем’єр-міністр Лівії закликав міжнародне співтовариство надати допомогу районам, які постраждали від повені. У країні оголошено триденну жалобу.
ПрАТ “Укрнафтобуріння” (“УНБ”) за підсумками роботи в першому півріччі 2023 року отримало прибуток 700 млн грн, повідомив директор ПАТ “Укрнафта”, якій компанію передано в управління, Сергій Корецький.
“У першому півріччі 2023 року компанія отримала 700 млн грн прибутку. Є підстави вважати, що за результатами другого півріччя “УНБ” зможе заробити майже втричі більше. Констатуємо факт істотного зростання реалізаційних цін”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
“Як передбачено укладеними договорами з АРМА, 90% чистого прибутку буде передано на користь держави”, – уточнив Корецький.
За його словами, компанії також вдалося усунути технологічні недоліки і запустити 88-ту свердловину.
“Після закінчення буріння отримали приплив високонапірної пластової води з верхніх горизонтів. Провели ремонт і водоізоляційні роботи. Відтак, збільшили видобуток на 170 тис. кубометрів газу та 30 тонн конденсату на добу”, – зазначив він.
Крім того, “УНБ” незабаром планує завершити пусконалагодження дотискної компресорної станції, що дасть змогу сповільнити природне падіння видобутку.
Як повідомлялося, після арешту та рішення суду про передачу в управління АРМА “Укрнафтобуріння”, ТОВ “Сахалінське”, ТОВ “Сіріус-1”, ТОВ “Іст Юроуп Петролеум” у справі щодо законності використання надр Сахалінського родовища Кабінет Міністрів України розпорядженням №454-р від 23 травня 2023 року підтримав пропозицію щодо передання в управління “Укрнафті” корпоративних прав у цих компаніях.
Наприкінці червня АМКУ дозволив “Укрнафті” отримати в управління частки в статутних капіталах зазначених компаній. 7 липня підписано акти приймання-передачі активів.
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище (Краснокутський р-н Харківської обл.) із запасами 15 млрд куб. м газу. Валовий видобуток компанії 2020 року становив 725,4 млн куб. м газу і 80,8 тис. тонн нафти і конденсату, 2021-го – 691,3 млн куб. м і 76,6 тис. тонн.
Загалом по Сахалінському родовищу видобуток газу 2020 року становив 844,3 млн куб. м і 86 тис. тонн нафти і конденсату, 2021-го – 789,5 млн куб. м і 80,8 тис. тонн.
Українські підприємства в січні-серпні поточного року знизили ввезення свинцю і виробів з нього на 67,9% – до $722 тис. ($9 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 33,8%, до $1,633 млн ($208 тис.), але наростили цинку і цинкових виробів – на 10,1%, до $28,775 млн ($3,934 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-серпні поточного року знизився на 4,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $63,289 млн (у серпні – $8,201 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 13,6% – до $9,866 млн ($0,876 млн), нікелю та виробів становив $201 тис. ($76 тис.), тоді як за 8 міс. 2022 року він був $1,339 млн.
Імпорт олова та виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Українські підприємства в січні-серпні поточного року знизили імпорт нікелю та виробів на 75,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $11,038 млн (у серпні – $2,599 млн), алюмінію та виробів із нього наростили на 17,8%, до $243,990 млн ($38,614 млн).
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
