Індикатор ділової впевненості на українському ринку будівництва у другому кварталі 2026 року підвищився на 1,9 процентного пункту (п.п.) порівняно з першим кварталом – до «мінус» 25,7%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з даними проведеного відомством опитування компаній будівельної галузі, оцінка поточного обсягу замовлень покращилася на 1,7 п.п. – до «мінус» 41,5%. Так, 54% опитаних компаній оцінили свій поточний обсяг замовлень як нормальний для сезону, 45% – як недостатній.
Підвищення цін на свої послуги за підсумками другого кварталу поточного року очікують 68% респондентів. Зниження вартості будівельних робіт прогнозують лише 2% респондентів, а 30% не очікують жодних змін у ціновій політиці.
Згідно з даними Держстату, компанії-учасники опитування забезпечені замовленнями в середньому на шість місяців, що відповідає довоєнному показнику на початку 2022 року.
Статвідомство зазначає, що у другому кварталі 2026 року негативний вплив на будівництво чинитимуть нестача робочої сили (56,1%), фінансові обмеження (48,2%), погодні умови (23%), недостатній попит (20,8%), інші фактори (42,7%).
Скорочення кількості працівників у квітні-червні очікує близько 23% опитаних компаній, тоді як 57% вважають, що їхня кількість залишиться незмінною, а 19% прогнозують розширення штату.
За даними Держстату, 25% респондентів відзначили зростання обсягу виконаних будівельних робіт у минулому кварталі, 41% заявили про скорочення обсягів.
Опитування показало, що для 98% українських будівельних компаній досить складно передбачити майбутній розвиток бізнес-ситуації.
Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Україна у квітні 2026 року зменшила імпорт електроенергії на 41% – до 558,3 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Це вже другий місяць поспіль зі спадом обсягів закупівель з-за кордону”, – зазначили у центрі.
Водночас експорт зріс на 10% – до 33,3 тис. МВт*год, однак залишався незначним і здійснювався лише в окремі години тимчасового профіциту в енергосистемі України. За підсумками місяця Україна імпортувала електроенергії у 17 разів більше, ніж експортувала.
Як пояснили в DIXI Group, скорочення імпорту та стримане зростання експорту у квітні формувалися під впливом кількох факторів. З одного боку, переважно тепла та ясна погода, а також збільшення тривалості світлового дня сприяли зростанню генерації сонячних електростанцій і зниженню навантаження на енергосистему через зменшення споживання. З іншого, безпекова ситуація залишалася напруженою: протягом місяця зафіксовано щонайменше три хвилі масованих обстрілів (1-2, 3 та 16 квітня), що призводили до пошкоджень інфраструктури та обмеження доступної генерації. Додатковим чинником стало тимчасове повернення з 1 квітня диференційованих прайс-кепів, що знизило економічну привабливість імпорту в окремі години.
За таких умов для балансування енергосистеми періодично застосовувалися обмеження споживання, однак вони були значно менш масштабними, ніж у березні.
Найбільшу частку в структурі імпорту в квітні забезпечила Угорщина – 305,6 тис. МВт*год, або 55%. На Польщу та Румунію припадало відповідно 125,2 тис. МВт*год та 124,2 тис. МВт*год – по 22% на кожну країну. Водночас на Молдову – 3,2 тис. МВт*год (1%), Словаччину – 0,13 тис. МВт*год (<0,1%).
Для порівняння: у квітні 2025 року імпорт становив 187,0 тис. МВт*год – втричі менше, ніж у звітному місяці.
“Середнє використання дозволеної пропускної потужності у квітні становило 36,9% від прийнятої номінальної величини (2,1 ГВт)”, – повідомили в DIXI Group. Своєю чергою, у березні поточного року цей показник становив 60,4%. Максимальне значення 88,4% було зафіксовано 19 квітня між 21:00-22:00.
Номінальний ліміт потужності для імпорту з країн ЄС до України та Молдови з січня становить 2,45 ГВт. Водночас частина цієї потужності використовується для імпорту електроенергії до Молдови, тож для України доступно близько 2,1 тис. МВт комерційного імпорту. При цьому величина дозволеної потужності імпорту для кожної з країн блоку має динамічний характер і може змінюватися залежно від операційної ситуації в енергосистемах країн.
АТ “Укрзалізниця” розгортає понад 800 модульних укриттів по всій країні для посилення захисту працівників у зв’язку зі зростанням атак на залізничну інфраструктуру, йдеться у повідомленні компанії в середу.
“Такі укриття дають можливість швидко сховатися під час тривоги й захищають від уламків під час обстрілів. І це не теорія: вчора (5 травня – ІФ-У) таке укриття на Харківщині врятувало життя провідниці, яка вчасно евакуювалася після повідомлення про небезпеку”, – повідомила “Укрзалізниця” в телеграм.
Зазначається, що відповідні укриття встановлять у найбільш небезпечних місцях.
В “Укрзалізниці ” наголосили, ця ініціатива є частиною плану стійкості компанії, що передбачає забепечення у складних умовах безперервний рух і захист людей.
Від початку 2026 року зафіксовано близько 983 атак на залізничну інфраструктуру, нагадали в УЗ.
Як повідомлялося, 5 травня ворог атакував інфраструктуру УЗ на Харківщині, Полтавщині та Дніпропетровщині.
ОТП Банк (Київ) у січні-березні 2026 року отримав майже 1,0 млрд грн чистого прибутку, що на 16,2%, або 0,19 млрд грн менше за показник аналогічного періоду 2025 року.
За перший квартал 2026 року, прибуток фінустанови до оподаткування становив 1,99 млрд грн, що на 25,4%, або на 0,40 млрд грн більше, ніж за перший квартал 2025 року.
Чистий процентний дохід ОТП Банку за звітний період зріс на 22,6%, або на 0,51 млрд грн – до 2,77 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 18,0%, або на 49,4 млн грн – до 0,32 млрд грн.
Зазначається, що у першому кварталі 2026 року прибуток банку від операцій з іноземною валютою збільшився в 3 рази – до 164,6 млн грн, тоді як збиток від переоцінки інвалюти склав 77,7 млн грн проти прибутку 249,0 млн грн у першому кварталі 2025 року.
Водночас ОТП Банк у січні-березні цього року отримав 139,2 млн грн чистого прибутку від операцій із фінансовими інструментами, що обліковуються за справедливою вартістю, порівняно зі збитком 278,6 млн грн за аналогічний період 2025 року, тоді як збиток від зменшення корисності зріс у 2,1 раза – до 322,2 млн грн зі 151,0 млн грн.
При цьому витрати банку на виплати працівникам зросли на 25,6%, – до 644,4 млн грн, інші адміністративні та операційні витрати – на 23,5%, – до 208,4 млн грн.
З початку року банк наростив кредитний портфель на 8,5%, або на 3,86 млрд грн, – до 49,38 млрд грн. Загальні активи банку зменшилися на 2,5%, або на 3,43 млрд грн, – до 132,56 млрд грн, а загальна сума зобов’язань на 4,1%, або на 4,55 млрд грн, – до 105,46 млрд грн.
Власний капітал банку за цей період зріс на 4,3%, або на 1,12 млрд грн, – до майже 27,1 млрд грн, із нього нерозподілений прибуток становив 18,65 млрд грн.
За даними Нацбанку, станом на 1 січня 2026 року із загальними активами 141,72 млрд грн ОТП Банк займав 10-е місце серед 60 банків України, а чистий прибуток за 2025 рік становив 5,45 млрд грн.
Український експорт високоолеїнової соняшникової олії в сезоні-2025/26 продемонструє падіння до 207 тис. тонн, що на 8% нижче за показники попереднього маркетингового року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Сектор високоолеїнового соняшнику поки не може вийти на довоєнні рівні виробництва. Навіть часткове відновлення посівних площ нівелюється погодними аномаліями та вкрай нестабільними преміями для аграріїв. У таких умовах виробники часто обирають менш ризиковані культури, що автоматично обмежує експортний потенціал олії”, – пояснили аналітики.
За їх інформацією, географія поставок продукту в поточному сезоні зазнала суттєвої трансформації: частка традиційного ринку ЄС у вересні-березні скоротилася з 72% до 60% (84,3 тис. тонн). Водночас українські компанії активно нарощують присутність у Азії та Північній Америці. Зокрема, експорт до Малайзії зріс на 82%, до Саудівської Аравії – на 47%, а Сінгапур збільшив закупівлі у понад 30 разів.
В “АПК-Інформ” прогнозують, що зниження залежності від європейського ринку та розширення збуту на 50 країн світу стане головним драйвером для українського ВО-сегменту в найближчі роки.
За останні три роки турецькі інвестори вклали в нерухомість Греції близько 614 млн євро, помітно посиливши свою присутність на ринку житла сусідньої країни. За даними експертів, головним мотивом для покупців з Туреччини стало прагнення захистити капітал від високої інфляції, валютних коливань та внутрішньої економічної невизначеності. Грецька нерухомість для них виступає не тільки інвестиційним активом, але й способом отримати доступ до європейської резидентської програми.
Додатковим фактором залишається програма Golden Visa, яка дозволяє громадянам країн поза межами ЄС отримати посвідку на проживання в Греції через інвестиції. Залежно від об’єкта та регіону мінімальний поріг інвестицій у нерухомість становить від 250 тис. євро до 800 тис. євро, а сама посвідка на проживання видається на п’ять років з можливістю продовження за умови збереження інвестиції.
Зростання інтересу з боку турецьких покупців особливо помітне на тлі загального зниження іноземних вкладень у грецьку нерухомість. За даними Банку Греції, у 2025 році іноземні інвестиції в цей сектор скоротилися на 22% — до 2,05 млрд євро проти 2,75 млрд євро роком раніше. Незважаючи на спад, 2025 рік залишився одним із найсильніших для ринку за обсягом іноземного капіталу.
Для Греції турецький попит має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує девелоперів, ринок вторинного житла та інвестиції в туристичні райони. З іншого — посилює тиск на ціни, особливо в Афінах, Салоніках, на островах і в прибережних локаціях, де пропозиція обмежена, а місцеві жителі вже стикаються з проблемою доступності житла.
Інтерес турецьких інвесторів також пов’язаний із географічною близькістю. Греція сприймається як зрозумілий і відносно близький ринок: між країнами розвиваються туристичні та ділові зв’язки, а грецькі острови залишаються популярним напрямком для громадян Туреччини. Reuters раніше повідомляв, що Греція продовжувала спрощений візовий режим для турецьких громадян на низці островів Егейського моря, що додатково підтримувало контакти між двома ринками.
Найближчим часом турецький капітал, ймовірно, продовжить відігравати помітну роль на грецькому ринку.
