Зовнішня торгівля товарами в січні-червні 2023 року (загальна інфографіка)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Макропрогноз Міністерства економіки, покладений в основу проєкту держбюджету-2024, передбачає різке поліпшення ситуації з безпекою з другої половини наступного року і, як один із наслідків, прискорення зростання економіки до 5% у 2024 рік і 7-7,5% – у 2025-2026 роках.
“Подальший економічний розвиток України залежить від тривалості та активної фази воєнних дій… Завдяки воєнним успіхам українських захисників і захисниць значне зниження безпекових ризиків очікується з другої половини 2024 року, що позитивно позначиться на показниках економічного і соціального розвитку України на 2025-2026 роки”, – ідеться в документі.
Згідно з прогнозом, датованим серединою червня цього року, інфляція (на кінець року) знизиться до 10,8% наступного року, до 7% – у 2025 році та 5,8% – у 2026 році.
Серед інших оцінок – зниження рівня безробіття з 18,8% цього року до 10,8% у 2026 році.
Під час формування дохідної частини очікується зростання надходжень від Нацбанку у 2025 році до 103,9 млрд грн із 17,7 млрд грн у 2024 році з подальшим скороченням до 15,4 млрд грн.
Як повідомлялося, уряд у п’ятницю затвердив проєкт держбюджету-2024 із доходами 1 трлн 746,3 млрд грн, видатками 3 трлн 108,2 млрд грн і граничним дефіцитом 1 трлн 593,6 млрд грн.
Щодо чинного закону про держбюджет-2023 доходи пропонується збільшити на 25,6%, видатки – на 7,6%, дефіцит скоротити на 7,3%.
Водночас цього тижня уряд вніс до Ради законопроєкт №10038 із правками до держбюджету-2023 про збільшення його видатків на 328,5 млрд грн завдяки зростанню внутрішніх запозичень на 207,6 млрд грн і зовнішніх на 91,2 млрд грн.
Порівняно з ним доходи в проєкті держбюджету-2024 вищі на 23,3%, або на 329,9 млрд грн, тоді як витрати нижчі на 2,5%, або на 84 млрд грн, а дефіцит – на 20,7%, або 416,8 млрд грн.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Уряд Словаччини ухвалив рішення про продовження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до кінця року, заявив прем’єр-міністр Людовіт Одор.
“Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт чотирьох товарів з України, зокрема пшениці, після 15 вересня, тому уряд ухвалив рішення заборонити їхній імпорт на національному рівні. І це до кінця року і за тими самими чотирма товарами, тобто пшеницею, кукурудзою, ріпаком і насінням соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими по відношенню до вітчизняних фермерів”, – сказав Одор, повідомляє видання Aktuality.
За його словами, цей крок уряду також є реакцією на аналогічний підхід Польщі та Угорщини. Одор наголосив, що словацький уряд продовжить інтенсивну роботу з Європейською комісією та країнами-членами Європейського Союзу задля пошуку загальноєвропейського та системного рішення, поки діє національна заборона на імпорт цих чотирьох товарів. Він заявив про готовність уряду скасувати заборону в такому разі.
У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських територій Словаччини додали, що це рішення пов’язане із захистом внутрішнього ринку і є логічною реакцією на практику сусідніх країн, які приймають односторонні заборони на імпорт.
“Заборона не поширюється на транспортування товарів через нашу територію, що виражає нашу солідарність з Україною та розміщення її товарів на цільових ринках”, – додали в міністерстві.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) у другий тиждень вересня зріс до $873,1 млн з $302,3 млн тижнем раніше, що є максимальним показником цього року.
Згідно з інформацією НБУ на його сайті, з 11 по 15 вересня купівля ним валюти впала до мізерних $0,05 млн, тоді як продаж підскочив з $302,7 млн до $873,1 млн.
На готівковому ринку долар за підсумками тижня подорожчав на 20 коп., наблизившись до рівня 38,2 грн/$1. У понеділок міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що в проєкт держбюджету-2024 закладено середньорічний курс 41,4 грн/$1.
Як повідомлялося, у серпні обсяг інтервенцій Нацбанку збільшився до $2,364 млрд із $1,933 млрд у липні та $1,798 млн у червні. Водночас обсяг зовнішнього фінансування в серпні знизився до $1,664 млрд, тому за підсумками місяця міжнародні резерви зменшилися з рекордного рівня $41,72 млрд на 3,2% – до $40,387 млрд.
Загалом від початку цього року НБУ придбав на ринку $195,9 млн, тоді як продав $18 млрд 21,8 млн.
В Умань (Черкаська область) на святкування Рош га-Шана прибуло понад 35 тис. паломників, надзвичайних подій не було, повідомив голова Національної поліції України Іван Виговський.
“Не дивлячись на підвищені ризики та велику кількість прибулих, правоохоронці тримають ситуацію під контролем, надзвичайних подій не сталося”, – повідомляється в телеграм-каналі Нацполіції за результатами відвідування Виговським Умані.
Як зазначається, поліція працює в посиленому режимі, організовано роботу трьох фільтраційних місць зі сканерами багажу, стаціонарні пости, пункт візової підтримки, контрольно-пропускні групи, збільшено кількість слідчо-оперативних груп.
Цілодобово працює координаційний штаб у складі представників Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, Державної міграційної та інших служб.
“Також разом із нашими поліцейськими несуть службу поліцейські держави Ізраїль, які прибули з метою посилення заходів безпеки та допомоги туристам”, – зазначили в Нацполіції.
У 2023 році Рош га-Шана (єврейський Новий рік) відзначають із 15 до 17 вересня.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні перевезла на 10,5% менше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року – 94,9 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов на засіданні Експортного офісу в середу.
При цьому в серпні обсяг перевезень становив 12,3 млн тонн, що на 13,8% більше, ніж у серпні минулого року.
Ткачов зазначив, що зазначене скорочення обсягу перевезення вантажів за вісім місяців поточного року відбулося переважно за рахунок зниження обсягу їхнього транспортування в експортному напрямку: за січень-серпень він зменшився на 14,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 34,8 млн тонн.
“Ситуація з перевезеннями в експортному сполученні не дуже хороша. За минулий місяць ми перевезли в експортному сполученні тільки 3,3 млн тонн вантажів. Причина одна – закриття “зернового коридору” і введення обмежень на західному кордоні щодо приймання зерна. Тому експортні перевезення у нас, на жаль, скоротилися. Найкращий показник був у вересні (2022 року), коли ми перевозили 5,2 млн тонн в експортному сполученні. Але зараз, у зв’язку з падінням обсягів перевезення зерна, маємо нинішні показники”, – сказав Ткачов під час засідання.
За його словами, внаслідок зниження обсягів експорту зернових вантажів відбулися зміни в структурі перевезень – на перше місце вийшла залізна руда.
“Перше місце в перевезеннях в експортному сполученні посідає залізна і марганцева руда – 42% від загального обсягу. Зерно посідає другу позицію – 27%, на третьому місці чорні метали – 11%”, – повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ”.
Так, у січні-серпні обсяг перевезення руди становив 11,49 млн тонн, що на 38,3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Обсяг перевезення чорних металів в експортному сполученні скоротився на 29,7%, до 3,03 млн тонн, олії зріс на 21%, до 826 тис. тонн, мінбудматеріалів впав на 47,5%, до 1,036 млн тонн, цементу збільшився на 37,4%, до 791 тис. тонн.
Обсяг експорту зернових вантажів у серпні склав 876 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні. З цього обсягу перевезено кукурудзи – 358 тис. тонн, пшениці – 225 тис. тонн, насіння технічних – 235 тис. тонн, інших – 58 тис. тонн. У напрямку морських портів перевезено 143 тис. тонн, через сухопутні прикордонні переходи 733 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні.
За вісім місяців обсяг перевезення зерна склав 14,75 млн тонн, що на 27,6% більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. “З 29 червня повністю заблоковано роботу “Зернового коридору”. Масовані удари, завдані агресором у липні-серпні по Одеській області, призвели до пошкодження інфраструктури міжнародних та українських трейдерів в Одеських і Дунайських портах. Крім того, з 2-го травня Європейська комісія заборонила поставки пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до п’яти країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини – до 15 вересня 2023 року”, – вказують в “УЗ”.
“Радує, що почав зростати обсяг перевезення зерна в напрямку західних сухопутних переходів. Уже до 500 вагонів щодоби ми передаємо на західних ПП. Нагадаю, що в найкращі часи ми передавали 680 вагонів на добу і на місяць перевозили через західні кордони 1 млн тонн зерна. Після обмежень обсяги впали до 370-400 вагонів і 0,5 млн тонн зерна. Зараз ситуація нормалізується”, – сказав Ткачов.
Зазначається, що вантажопотік через сухопутні переходи за підсумками серпня становив 2,83 млн тонн, або 86% від загальних експортних перевезень залізничним транспортом. Переважно вантажі прямували через Чоп – 684 тис. тонн, Ужгород – 396 тис. тонн, Батієво – 241 тис. тонн, Вадул-Сірет – 206 тис. тонн, Ягодин – 163 тис. тонн. Морськими портами за підсумками серпня було перевалено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезеного “УЗ”.
В “УЗ” також уточнили, що за підсумками серпня морськими портами було перероблено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезень залізничним транспортом в експортному напрямку. З цього обсягу тільки Ізмаїльський МТП переробив 433 тис. тонн вантажів.
