02 лютого 2024 року на щорічній конференції «Big Trade-Marketing Show-2024: New reality – new possibilities» збереться понад 400 учасників, щоб обговорити тренди та тенденції розвитку трейд-маркетингу.
Дата та місто проведення: 02 лютого 2024, м. Київ, UBI Конференц Хол, вул. Дорогожицька, 8
Лейтмотивом програми Big Trade-Marketing Show у 2024 році стали ключові та найактуальніші світові та локальні тренди у трейд-маркетингу.
Партнери конференції
Партнер з лояльності – Art Nation Loyalty
На конференції Big Trade-Marketing Show-2024 спікери не просто встановлюють тренди, вони розкривають стратегії та ідеї для досягнення ефективності та лідерства.
Зал 1. TradePulse Exchange: Відкриваючи нові горизонти трейд-маркетингу харчової галузі
Зал 2. MarketMagnet Fusion: Інновації та стратегії трейд-маркетингу в Nonfood сфері
Відвідавши конференцію Ви зможете:
Спецпроекти конференції!
Виставка та експозиція рішень та послуг для бізнесу. В рамках Конференції проходить виставка рішень та послуг, а також зразків продукції від виробників та рітейлерів України
БЕЗПЕКА
У випаду повітряної тривоги учасники Конференції будуть евакуйовані до підземного паркінгу, яке пристосоване для подібних випадків. Укриття має надійне перекриття з монолітного бетону та обладнане приточно-витяжною вентиляцією й автономним дизель-генератором, санвузлом і кількома евакуаційними виходами.
Приєднуйтесь до нас, щоб здобути ключові знання та вдосконалити своє розуміння майбутнього трейд-маркетингу!
Open4business – інформаційний партнер
Хто з лідерів ринку примножив свої статки у перший рік повномасштабного вторгнення?
На 14% скоротились доходи топ-10 компаній добувної промисловості у перший рік повномасштабної війни за даними Індексу Опендатабота. Загалом лідери ринку заробили 295,15 млрд грн за рік. Це компанії, які займаються видобуванням залізних руд, природного газу та кам’яного вугілля. Шість із десяти компаній належать Рінату Ахметову, а лідером сфери є державна компанія — Укргазвидобування.
295,15 млрд грн заробили компанії-лідери добувної промисловості. Це на 14% менше, ніж у 2021 році, коли ці бізнеси заробили 343,24 млрд грн. Майже половина від сукупному доходу лідерів припадає на 3 компанії, що видобувають природний газ.
Лідером топу виявилася державна компанія “Укргазвидобування”, з доходом у 86,38 млрд грн. Це 29% від загального доходу топ-10. Водночас порівняно з 2021 роком заробіток компанії впав на 4%.
Варто зазначити, що 6 з 10 компаній топу належать групі СКМ Ріната Ахметова. Саме ці підприємства отримали 54% сукупного доходу топ-10 компаній — 159,57 млрд грн.
Три компанії Ахметова з рейтингу збільшили свої доходи та піднялись у рейтингу. Йдеться про:
– в 1,8 разів зросли доходи у ДТЕК Павлоградвугілля — друга позиція або ж 44,2 млрд грн,
– Шахтоуправління Покровське (38,47 млрд грн) заробили в 1,8 разів більше, піднявшись в рейтингу на 3 місце,
– доходи Нафтогазвидобування зросли аж у 2,3 рази, до 35,99 млрд грн. Це __ позиція рейтингу
Дохід ще 3 підприємств групи СКМ, які займаються добуванням залізних руд, навпаки, суттєво зменшився порівняно з 2021 роком:
– майже у 4 рази у Північного ГЗК — до 13,8 млрд грн,
– більш ніж у 3 рази, до 12,7 млрд грн, — у Інгулецького ГЗК,
– на третину — у Центрального ГЗК (14,3 млрд грн(.
А ось Укрнафтобуріння, яка раніше належала Ігорю Коломойському, Віталію Хомутинніку та Павло Фуксу, та за рішенням суду перейшла до власності АРМА, потрапила до рейтингу у 2022. І це навіть попри те, що у 2022 році отримала на 25% менший дохід порівняно з 2021 — 9,7 млрд грн.
Останні 2 компанії топу займаються видобуванням залізних руд та належать до групи FERREXPO (Костянтин Жеваго), зменшили свої доходи торік. Це Полтавський ГЗК — заробіток зменшився у 2 рази та Єристівський ГЗК, дохід якого впав на 16%. Разом ці дві компанії заробили 39,48 млрд грн.
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент для оцінки реального становища та географії українського бізнесу, який базується на даних із державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційні списки та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
https://opendatabot.ua/analytics/index-mining_industry-2023
Україна в січні-листопаді поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 10,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 303,208 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період знизився на 29,4% – до $119,198 млн.
Україна за 11 місяців 2023 року експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче за аналогічний період минулого року на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,65%), Колумбії (8,39%) і Чехії (2,25%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Ціни на нафту підвищуються в понеділок на тлі побоювань перебоїв у постачанні сировини через Червоне море у зв’язку з атаками єменських хуситів на морські судна.
Адміністрація Суецького каналу заявила, що “уважно стежить” за ситуацією після повідомлення США про 14 збитих у суботу ударних безпілотників єменських хуситів, випущених по торгових суднах. Низка судноплавних компаній, включно з A.P. Moeller-Maersk AS і Hapag-Lloyd, оголосили про припинення проходу своїх суден через Червоне море.
Червоне море “є одним з важливих напрямків морських поставок нафти”, на яке припадає близько 10% глобальних потоків, каже керуючий директор Velandera Energy Partners Маніш Радж.
Вартість лютневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становила $76,88 за барель, що на $0,33 (0,42%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. За підсумками попередніх торгів ці контракти подешевшали на $0,06 (0,1%), до $76,55 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,36 (0,5%), до $71,79 за барель. У п’ятницю контракти знизилися в ціні на $0,15 (0,2%), до $71,43 за барель.
За підсумками минулого тижня ціна Brent зросла на 0,9%, WTI – на 0,3%. Обидві марки завершили тиждень у плюсі вперше з кінця жовтня завдяки зростанню очікувань пом’якшення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС) наступного року.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,063 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,5% – до $18,474 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (38,05% поставок у грошовому виразі), Японії (17,38%) та Індії (6,44%).
Україна імпортувала в зазначений період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.09.23 по 30.09.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
