Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, американські кінокритики та профільні медіа називають драму “Train Dreams” одним із головних фаворитів премії “Оскар-2026” у категорії “Найкращий фільм”. Про це пишуть низка американських видань, зокрема Entertainment Weekly, які аналізують номінантів і потенційних переможців цьогорічного нагородного сезону.
“Train Dreams” уже називають одним із найпоетичніших і найемоційніших фільмів сезону, зазначають оглядачі, звертаючи увагу на атмосферу картини та стриману акторську гру.
Стрічка розповідає історію лісоруба, який працює на будівництві залізниці на американському Заході на початку ХХ століття. Через його долю режисер показує період стрімких змін у США — індустріалізацію, розвиток залізниць та трансформацію суспільства.
Критики звертають увагу, що фільм поєднує масштабну історичну тему з дуже особистою історією самотності, втрати та пошуку сенсу життя. Саме така драматична глибина, за словами оглядачів, традиційно добре сприймається членами Американської кіноакадемії.
Окремо відзначають операторську роботу та атмосферу картини, яка передає сувору красу американської природи. У багатьох рецензіях фільм порівнюють із класичними драмами про “маленьку людину”, що намагається знайти своє місце у світі, який стрімко змінюється.
Експерти також говорять про ще одну тенденцію сучасного Голлівуду — повернення до глибоких авторських історій. Після кількох років домінування масштабних франшиз індустрія знову звертається до камерних драм, де головною є емоція та людська історія.
Церемонія вручення премії “Оскар-2026” відбудеться в ніч із 15 на 16 березня за київським часом, в театрі Dolby у Лос-Анджелесі. Саме тоді стане зрозуміло, чи зможе “Train Dreams” підтвердити статус одного з фаворитів нагородного сезону.
Як повідомлялося, в Україні церемонію вручення премії “Оскар-2026” та передшоу можна буде переглянути в ніч прямої трансляції, а ведучим передефірної студії стане актор і театральний режисер Олексій Гнатковський. Також стало відомо, що для гостей традиційного прийому Governors Ball після церемонії підготують близько 7 тис. келихів шампанського та понад 600 піц. Раніше Американська кіноакадемія також оголосила список номінантів на “Оскар-2026”. Палестинський актор Мотаз Малхіс, який зіграв у стрічці The Voice of Hind Rajab, заявив, що, ймовірно, не зможе бути присутнім на церемонії вручення премії “Оскар-2026” у США через проблеми з отриманням візи. Ведучий 98-ї церемонії вручення премії “Оскар” Конан О’Браєн зізнався, що прибрав зі свого монологу жарт про один із фільмів-номінантів після того, як той не викликав належної реакції під час тестового прогону перед аудиторією. “Оскар-2026” готує ностальгічний сюрприз: на сцену може повернутися “The Devil Wears Prada”
https://interfax.com.ua/news/culture/1151461.html
Міжнародний проєкт Fashion PRORYV For Freedom провів у Мілані з 24 лютого по 8 березня 2026 року серію показів, включених до офіційної програми Культурної Олімпіади Мілан-Кортіна 2026 та Milan Fashion Week, повідомили організатори заходу.
Як зазначається в пост-релізі, проєкт об’єднав моду, освіту та правозахисну тематику й став платформою для презентації нового покоління українських дизайнерів на європейському ринку. Організаторами виступили асоціації VITAWORLD, Terre des Hommes Italia та Fashion Globus Ukraine за підтримки Consiglio Regione Lombardia та регіонального відділення Національного олімпійського комітету України у Київській області.
Засновниця конкурсу Голда Виноградська наголосила, що Мілан став простором, де українська молодь продемонструвала не лише професійний рівень, а й сучасне європейське бачення. За її словами, Fashion PRORYV є платформою, на якій мода стає інструментом освіти, культурної дипломатії та нових економічних можливостей для молодого покоління українців.
Під час показів були представлені колекції, що поєднували високий рівень проєктування, технічну інноваційність і виразну культурну ідентичність. Окрему увагу організатори звернули на інклюзивні дизайнерські рішення для людей з обмеженими можливостями. За їхніми даними, вже під час заходів з’явилися перші комерційні замовлення, що відкриває перспективи співпраці між українськими навчальними закладами та італійськими партнерами.
Окремою частиною подій стали live-перформанси, присвячені солідарності, свободі та розширенню прав і можливостей жінок. Символічним елементом стали коси у кольорах прапорів України, Венесуели, Курдистану та Італії. Мистецький акцент програмі додав виступ української художниці та дизайнерки Ольги Нікітенко, присвячений громадянській позиції українського олімпійця Владислава Гераскевича.
Серед почесних гостей заходів були експертка у сфері моди та дизайну, колишня директорка Vogue Italia Джизела Боріолі, голова Комісії з рівних можливостей Comune di Milano Діана Де Маркі, а також президент Італійської торгової палати для України Вальтер Тоньї. Вони висловили підтримку міжнародному розвитку українських дизайнерів і відзначили потенціал таких ініціатив для зміцнення культурних та економічних зв’язків між Україною та Італією.
Організатори наголосили, що в умовах війни культурні та освітні проєкти набувають для України особливого значення, оскільки сприяють формуванню нових міжнародних зв’язків і відкривають можливості для молодого покоління.
Плани щодо проведення цього заходу організатори раніше анонсували у пресзалі агентства «Інтерфакс-Україна».
За даними Fixygen, велика міжнародна криптоконференція TOKEN2049 Dubai, яка мала відбутися в Дубаї у квітні 2026 року, перенесена на 21–22 квітня 2027 року. Організатори повідомили, що рішення прийнято на тлі триваючої невизначеності в регіоні та її впливу на безпеку, міжнародні поїздки та логістику.
У повідомленні TOKEN2049 підкреслюється, що захід не скасовано, а саме відкладено. Усі придбані квитки автоматично зберігають чинність для дубайської конференції 2027 року, а бажаючі можуть перенести їх на TOKEN2049 Singapore, яка запланована на 7-8 жовтня 2026 року в Marina Bay Sands.
Перенесення відбулося на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка вже спричинила перебої в регіоні та поставила під тиск репутацію Дубая як безпечного ділового та туристичного хабу. За даними агентства, конференція зазвичай збирає близько 15 тис. учасників, а в програмі цього року очікувалася участь керівників Binance, Tether та Telegram.
При цьому організатори заявили, що зберігають впевненість у Дубаї як в одному з найважливіших світових центрів цифрових активів і розраховують повернутися в емірат з більш сильною програмою у 2027 році.
За вісім місяців 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 9,03 млн тонн пшениці, при цьому найбільшими покупцями стали Єгипет (2,36 млн тонн) та Алжир (1,6 млн тонн). Третє місце посіла Індонезія з 1,4 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
У першій десятці покупців української пшениці УЗА також називає Ємен із 758 тис. тонн, В’єтнам із 531 тис. тонн, Ліван із 322 тис. тонн, Іспанію із 304 тис. тонн, Туніс із 284 тис. тонн, Італію із 197 тис. тонн і Таїланд із 177 тис. тонн. Така структура поставок показує, що основними напрямками експорту для української пшениці залишаються країни Середземномор’я, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.
На початок березня митна статистика вже фіксувала експорт близько 9,1 млн тонн пшениці та 22,3 млн тонн зернових і зернобобових загалом з початку сезону. Це на 25% менше, ніж на ту саму дату попереднього маркетингового року. Для порівняння, у 2024/25 МР Україна експортувала 15,7 млн тонн пшениці та 40,6 млн тонн зернових і зернобобових загалом.
При цьому уряд України в листопаді заявляв, що не планує обмежувати експорт пшениці в поточному сезоні. За оцінкою заступника міністра економіки Тараса Висоцького, урожай пшениці 2025 року становитиме близько 23 млн тонн, а експорт у 2025/26 МР може сягнути приблизно 17 млн тонн. Це означає, що за підсумками перших восьми місяців Україна вже відвантажила понад половину очікуваного сезонного обсягу.
Зростання ролі Єгипту та Алжиру стало помітним ще в першій половині сезону. За даними Elevatorist з посиланням на аналітиків АПК-Інформ, за липень-листопад Єгипет збільшив закупівлі української пшениці до 2 млн тонн проти 664 тис. тонн роком раніше, а Алжир — до 932 тис. тонн проти 526 тис. тонн. Індонезія в той період, навпаки, трохи скоротила імпорт української пшениці — до 1,41 млн тонн.
На думку аналітичного центру Experts Club, зміна географії експорту виглядає структурною. Ще влітку українська влада прямо вказувала, що після обмежень ЄС на імпорт української пшениці частину обсягів доведеться перенаправляти на ринки Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. На початку січня експорт української пшениці вже був чітко зосереджений на напрямку MENA: за перші вісім днів місяця поставки концентрувалися насамперед в Алжир, Єгипет і Ємен, тоді як активність ЄС була мінімальною.
Для України це означає, що саме ринки Єгипту, Алжиру, Індонезії та інших країн Глобального Півдня стають ключовими для монетизації врожаю та валютної виручки агросектора. Водночас така модель посилює залежність від стабільної морської логістики через чорноморський коридор, конкурентоспроможності проти російського та румунського зерна і від платоспроможного попиту в країнах-імпортерах Середземномор’я та Азії.
Как сообщает Fixygen, нынешняя неделя для крипторынка прошла под знаком высокой волатильности, но к ее концу цифровые активы сумели отыграть значительную часть потерь. По состоянию на пятницу биткоин торговался около $71,53 тыс., а в течение дня поднимался до $73,9 тыс. Ethereum держался у $2,12 тыс. с внутридневным максимумом $2,20 тыс.. Это показывает, что после нервной реакции на ближневосточную эскалацию рынок снова перешел к выкупу просадок.
Главным внешним драйвером недели оставалась война вокруг Ирана. Нефть в начале недели подскакивала до $119,5 за баррель, а к пятнице Brent держалась около $100, что усиливало опасения нового инфляционного витка и ухудшения глобального risk sentiment. На этом фоне крипторынок сначала торговался как классический риск-актив, но затем начал выглядеть устойчивее акций и ряда других волатильных инструментов.
Как считают аналитики Fixygen, поддержку рынку дали институциональные потоки. По данным CoinShares, за неделю, завершившуюся 9 марта, цифровые инвестиционные продукты привлекли $619 млн, причем почти весь позитивный импульс пришел из США. На биткоин пришлось $521 млн чистых притоков, на Ethereum – $88,5 млн, на Solana – $14,6 млн, тогда как XRP, наоборот, показал заметный отток в размере $30,3 млн. Неделей ранее рынок уже получил $1 млрд притока после пяти недель оттоков, что указывает на постепенное возвращение спроса после февральской коррекции.
При этом структура недели была неровной. CoinShares отмечает, что в первые три дня инвесторы вложили в цифровые активы $1,44 млрд, но затем в четверг и пятницу из-за скачка нефтяных цен последовали оттоки на $829 млн. Иными словами, рынок остается крайне чувствительным к макроэкономике: как только трейдеры снова увидели риск более высокой инфляции и более жестких процентных ожиданий, аппетит к криптоактивам сразу ухудшился.
С фундаментальной точки зрения неделя была скорее нейтрально-позитивной. С одной стороны, сохраняются ожидания, что американский рынок ETF продолжит постепенно расширять присутствие институционального капитала в криптовалютах. С другой – в США снова возникли трудности вокруг ключевого законопроекта по регулированию крипторынка: переговоры зашли в тупик из-за спора между банками и криптокомпаниями по поводу будущей модели stablecoin-продуктов. Это означает, что рынок по-прежнему получает поддержку от капитала, но не имеет полной регуляторной ясности.
В краткосрочной перспективе рынок выглядит так: биткоин снова закрепился выше психологического рубежа $70 тыс., а Ethereum удерживает зону $2 тыс.. Это хороший знак после февральско-мартовской нервозности. Но если нефтяной шок затянется и давление на инфляцию усилится, криптовалюты могут быстро вернуться к режиму резких распродаж. Пока же неделя скорее завершилась в пользу быков: институциональные деньги вернулись, биткоин отскочил, а рынок показал, что даже на фоне войны и дорогой нефти он пока не готов уходить в полноценную фазу капитуляции.
Ціни на українську сою у короткостроковій перспективі будуть залежати від ситуації на глобальному енергетичному ринку та нафтових котирувань, які визначають кон’юнктуру біопаливного сектору, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Аналітики привернули увагу, що експортні ціни на українську сою зараз значно перевищують рівні початку сезону. Якщо у вересні-листопаді сою реалізували приблизно по $390-395/тонна, то поточні ціни в портах досягли $450–460/тонна на сою ГМО та від $475/тонна на сою без ГМО, що на $60–70/тонна дорожче, ніж на початку сезону.
“Якщо ціни ще додадуть, приблизно, $10–15 на тонні, то фактично можна буде говорити майже про $100 зростання за сезон”, — зазначили експерти.
Попри привабливу цінову кон’юнктуру, темпи експорту української сої поступово знижуються. За даними аналітиків, обсяг відвантажень становить близько 48 тис. тонн, що значно менше порівняно з початком маркетингового року, через вплив експортного мита на рівні 10%, скорочення внутрішніх запасів і високу вартість української продукції на світових ринках.
“Українська соя продовжує залишатись лідером за ціною на ключових ринках. Наприклад, на ринку Туреччини вона коштує майже $500/тонна, тоді як бразильська соя торгується на рівні $470-480/тонна”, — пояснили експерти.
Водночас на внутрішньому ринку зберігаються високі ціни через обмежену пропозицію. За оцінками аналітиків, у травні запаси сої можуть опуститися нижче 1 млн тонн, що означатиме майже повне вичерпання пропозиції врожаю минулого року.
“Заводам потрібно буде працювати до нового врожаю, тому вони можуть бути готові платити високу ціну. Не виключено, що переробники можуть підняти ціни на сою і вище 21 тис. грн/тонна”, — вважають у кооперативі.
Разом із тим, короткострокова кон’юнктура ринку значною мірою залежатиме від ситуації на глобальному енергетичному ринку. Зокрема, соєві котирування традиційно корелюють із цінами на нафту, оскільки соєва олія активно використовується у виробництві біодизеля.
На ринку у березні та першій половині квітня можливі короткострокові цінові вагання або навіть зниження цін. Водночас у середньостроковій перспективі ринок залишатиметься стабільним через обмежені залишки культури та сталий попит з боку внутрішніх переробників, резюмували у “Пуск”.
