До головної події свинарства, м’ясної галузі та зернового бізнесу в Україні залишилося менше 6 днів. Вже 15 вересня розпочне роботу бізнес-форум «Зерно. Свині. М’ясо – 2023». Головною метою форуму є запобігання втрат прибутків у рослинництві через блокування експорту зернових та створення доданої вартості понад 200% від реалізації міжгалузевої програми «Нове свинарство 2025».
«Цим заходом ми об’єднуємо зерновий бізнес, свинарство та м’ясну галузь, з метою надати можливість збуту до 10 млн т зерна, замість 2 млн т зараз заблокованого українського зерна на внутрішній ринок за рахунок розвитку свинарства. Адже збільшення поголів’я свиней до 20 млн голів одночасного утримання, проти 5 млн голів до війни – забезпечить економіку України 6 млрд євро доданої вартості щороку», відзначили організатори конференції.
На сьогоднішній день, свою участь підтвердило більше 100 агрокомпаній, більшість з яких сільгоспвиробники, які планують зайнятися свинарством та діючі свинарі, що націлені на масштабування своїх бізнесів, а також виробники та постачальники м’яса і м’ясокомбінати. Зокрема свою участь підтвердили компанія ТзОВ “Євро-Комерс”, ТОВ “МК “М’ясний”, ТОВ «Ексім Фуд», ТОВ «Техпродсервіс», ТзОВ «Агро-Інвест», ТОВ “Салтівський м’ясокомбінат”, Корпорація “Єврокорм”, ТОВ “Чернігівська мʼясна компанія”, ПП “Аграрна компанія 2004”, ТОВ “Лідер”, ТзОВ “АПП Гряда”, ТОВ “Прогрес” та багато інших відомих компаній в Україні.
Серед спікерів будуть:
Також в ході конференції пройде виставка «Swine & Meat Industry Expo», де буде представлена продукція м’ясної галузі, сучасні технології з генетики, обладнання, ветпрепаратів, кормів, тощо.
Не пропустіть 15 вересня 2023 року та візміть участь у форумі «Зерно. Свині. Мʼясо – 2023». Зареєструватися можна за посиланням https://meatindustry.com.ua.
Народжуваність в Україні станом на 01.07.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, розпочав збирання цукрових буряків, під які в сезоні-2023 відвів 39 тис. га, повідомляється на сайті групи компаній.
Згідно з повідомленням, 8 вересня розпочали копання аграрії Вінницької області, а агровиробники Полтавської області долучаться до збиральної кампанії 14 вересня.
За попередніми оцінками фахівців агрохолдингу, цьогорічна врожайність і якість цукрових буряків буде вищою та кращою за минулорічні показники.
При підготовці до цьогорічної збиральної кампанії та з урахуванням досвіду попередніх сезонів, команда “Астарти” особливу увагу приділила логістиці.
“Компанія інвестувала кошти в облаштування майже 90 км польових доріг. Також за ініціативи “Астарти” та в тісній співпраці з Полтавською обласною військовою адміністрацією і Глобинською громадою завершується ремонт 25 км відрізка автомобільної дороги загального користування Манжелія – Глобине”, – йдеться в повідомленні.
Для оптимізації доставки сировини з поля на склади агрохолдинг придбав 22 самохідні навантажувачі.
Крім того, “Астарта” продовжує активно впроваджувати цифрові продукти AgriChain, у т.ч. новий модуль AgriChainLogistics для оптимізації процесів збору, доставки, розміщення та переробки сировини.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
У першому кварталі 2023 року агрохолдинг отримав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше порівняно з першим кварталом 2022 року, його виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, а EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
Основними акціонерами “Астарти” на кінець першого півріччя була сім’я засновника і CEO Віктора Іванчика – 40,11% і Fairfax Financial Holdings LTD з дочірніми компаніями – 29,91%.
АТ “Укргазвидобування” (“УГВ”) завдяки введенню в експлуатацію нових свердловин збільшило з початку 2023 року добовий видобуток товарного природного газу на 3,31 млн куб. м, повідомляють у прес-релізі групи “Нафтогаз” у п’ятницю.
“Завдяки введенню в експлуатацію з початку року 54 нових газових свердловин і збільшенню кількості сервісних операцій у серпні середньодобовий показник видобутку блакитного палива “Укргазвидобування” сягнув найвищого показника з червня 2020 року”, – зазначили в компанії.
За словами т.в.о. генерального директора “УГВ” Олега Толмачова, досягнуте збільшення середньодобового видобутку дасть змогу товариству за підсумками поточного року перевищити результат за два попередні.
“У складних умовах команда “Укргазвидобування” продовжує працювати для забезпечення країни власними енергетичними ресурсами. Дякую колегам за професіоналізм”, – заявив процитований у пресрелізі Толмачов.
Як повідомлялося, перед “УГВ” стоїть мета збільшити у 2023 році видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Світові ціни на продовольство, що зросли в липні на 1,3%, у серпні повернулися до попереднього тренду – знизилися в місячному вираженні на 2,1%, повідомляється в огляді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Індекс світових цін на продовольство в серпні становив 121,4 пункту, що на 2,1% нижче за показник липня і на 24% нижче максимального рівня березня 2022 року. “Таким чином, зростання індексу, що спостерігалося попереднього місяця, було нівельовано. Зафіксоване зниження зумовлене падінням цін на молочну продукцію, рослинні олії, м’ясо та зернові на тлі помірного зростання індексу цін на цукор”, – ідеться в документі.
Індекс цін на зернові в серпні знизився на 0,7% порівняно з липнем і на 14,1% у річному вираженні. Світові ціни на пшеницю впали на 3,8%, що здебільшого пояснюється збільшенням пропозиції внаслідок активних сезонних постачань врожаю з кількох провідних країн-експортерів у Північній півкулі. Ціни на кукурудзу знижуються сьомий місяць поспіль і досягли мінімального значення з вересня 2020 року.
Ціни на рис, навпаки, зросли на 9,8% порівняно з липнем і стали максимальними за останні 15 років. Це пов’язано зі збоями в торгівлі, зафіксованими після введення Індією в липні заборони на експорт індійських сортів білого рису.
Індекс цін на рослинні олії в серпні знизився на 3,1% порівняно з липнем після короткострокового підвищення в липні. Це стало віддзеркаленням падіння світових цін на пальмову, соняшникову, соєву та рапсову олію. Так, світові ціни на соняшникову олію зменшилися майже на 8% через ослаблення імпортного попиту на тлі високого обсягу пропозиції з боку основних експортерів.
Індекс цін на молочну продукцію минулого місяця знизився на 4%. Падіння триває восьмий місяць поспіль. Порівняно із серпнем минулого року воно становило 22,4%. У серпні найбільше подешевшало сухе незбиране молоко, що зумовлено значними обсягами пропозиції, особливо з боку Океанії, в період сезонного зростання виробництва і під впливом зниження обсягів імпортних закупівель Китаєм.
Світові ціни на сухе знежирене молоко досягли найнижчого рівня з середини 2020 року у зв’язку з млявим імпортним попитом і слабкою ринковою активністю в Європі. Світові ціни на вершкове масло і сир також опустилися під впливом схожих факторів.
Індекс цін на м’ясо в серпні знизився на 3% порівняно з липнем і на 5,4% – в річному вираженні. Найбільше зниження продемонстрували ціни на баранину, здебільшого під впливом різкого зростання експортної пропозиції, насамперед з боку Австралії, а також ослаблення попиту з боку Китаю. Падіння цін на свинину пов’язане, перш за все, з низьким попитом з боку провідних країн-імпортерів і значною експортною пропозицією в Європі на тлі скорочення обсягу продажів на внутрішньому ринку. Ціни на м’ясо птиці знижувалися через значну пропозицію, особливо з боку Бразилії. Яловичина дешевшала у зв’язку з високою чисельністю поголів’я забійних тварин у низці провідних країн-виробників і слабким імпортним попитом.
Індекс цін на цукор у серпні підвищився на 1,3% порівняно з липнем і на 34,1% – у річному вираженні. Це викликано, головним чином, зростанням занепокоєння у зв’язку з погодним явищем Ель-Ніньо, яке може призвести до зменшення очікуваних обсягів виробництва у світі.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Васудхаіва Кутумбакам” – у цих двох словах міститься глибока філософія. Вони означають “світ – одна сім’я”. Це всеосяжний світогляд, який спонукає нас розвиватися як одна універсальна сім’я, долаючи кордони, мови та ідеології. У період головування Індії в G20 це втілилося в заклик до прогресу, орієнтованого на людину. Як “Єдина Земля”, ми збираємося разом, щоб піклуватися про нашу планету. Як одна сім’я, ми підтримуємо одне одного в прагненні до зростання. І ми разом рухаємося до спільного майбутнього – Єдиного Майбутнього, що є незаперечною істиною в наш взаємопов’язаний час.
Постпандемічний світопорядок сильно відрізняється від того, що йому передував. Серед інших можна виділити три важливі зміни.
По-перше, зростає розуміння того, що необхідно перейти від погляду на світ, орієнтованого на ВВП, до погляду, орієнтованого на людину.
По-друге, світ визнає важливість стійкості та надійності глобальних ланцюгів поставок.
По-третє, лунає колективний заклик до зміцнення багатосторонності шляхом реформування глобальних інститутів.
Наше головування в G20 зіграло роль каталізатора цих змін.
У грудні 2022 року, коли ми приймали головування від Індонезії, я писав, що “двадцятка” має стати каталізатором зміни менталітету. Це було особливо необхідно в контексті врахування маргінальних устремлінь країн, що розвиваються, Глобального Півдня та Африки.
Саміт “Голос Глобального Півдня” в січні 2023 року, в якому взяли участь представники 125 країн, став однією з найважливіших ініціатив у рамках нашого головування. Це був важливий захід зі збору інформації та ідей від країн Півдня. Крім того, під час нашого головування африканські країни не тільки взяли найактивнішу участь, а й домоглися включення Африканського союзу до числа постійних членів G20.
Взаємопов’язаний світ означає, що наші проблеми в усіх сферах взаємопов’язані. Зараз триває середина року реалізації Порядку денного на період до 2030 року, і багато хто з великою стурбованістю зазначає, що прогрес у досягненні ЦСР відстає від графіка. План дій G20 на 2023 рік щодо прискорення прогресу в досягненні ЦСР визначатиме подальший напрямок діяльності “Групи двадцяти” з реалізації ЦСР.
В Індії життя в гармонії з природою було нормою з давніх часів, і ми робимо свій внесок у боротьбу зі зміною клімату навіть у наш час.
Багато країн Глобального Півдня перебувають на різних стадіях розвитку, і дії в галузі клімату повинні доповнювати одна одну. Амбіції по боротьбі зі зміною клімату повинні супроводжуватися діями по фінансуванню і передачі технологій.
Ми вважаємо, що необхідно перейти від суто обмежувального підходу до того, що не слід робити, до більш конструктивного підходу, зосередженого на тому, що можна зробити для боротьби зі зміною клімату.
Ченнайські принципи високого рівня для стійкої та життєздатної “блакитної економіки” спрямовані на збереження здоров’я наших океанів.
У рамках нашого головування буде створено глобальну екосистему чистого та екологічно чистого водню, а також інноваційний центр “Зелений водень”.
У 2015 році ми створили Міжнародний сонячний альянс. Тепер, через Глобальний альянс з біопалива, ми будемо підтримувати світ у забезпеченні енергетичного переходу відповідно до переваг циркулярної економіки.
Демократизація кліматичних дій – найкращий спосіб надати руху імпульс. Подібно до того, як люди ухвалюють щоденні рішення, виходячи зі свого довгострокового здоров’я, вони можуть ухвалювати рішення про спосіб життя, виходячи з впливу на довгострокове здоров’я планети. Подібно до того, як йога стала глобальним масовим рухом за здоровий спосіб життя, ми також підштовхнули світ до формування способу життя для стійкого довкілля (Lifestyles for Sustainable Environment, LiFE).
У зв’язку з наслідками зміни клімату забезпечення продовольчої та харчової безпеки матиме вирішальне значення. Просо, або Шрі Анна, може допомогти в цьому, одночасно сприяючи розвитку кліматично раціонального сільського господарства. У Міжнародний рік проса ми представили просо на суд світової громадськості. Деканські принципи високого рівня щодо продовольчої безпеки та харчування також корисні в цьому напрямку.
Технологія – це перетворювальний чинник, але її також необхідно зробити інклюзивною. У минулому благами технологічного прогресу користувалися не всі верстви суспільства. За останні кілька років Індія показала, як можна використовувати технології для скорочення нерівності, а не для її посилення.
Наприклад, мільярди людей у всьому світі, які залишаються небанківськими або не мають цифрової ідентифікації, можуть бути залучені до фінансового життя за допомогою цифрової громадської інфраструктури (DPI). Рішення, які ми створили за допомогою DPI, отримали світове визнання. Тепер за допомогою G20 ми допомагатимемо країнам, що розвиваються, адаптувати, створювати та масштабувати DPI для розкриття потенціалу інклюзивного зростання.
Те, що Індія є найбільшою великою економікою, яка найшвидше зростає, не випадково. Наші прості, масштабовані та стійкі рішення дозволили вразливим і маргіналізованим верствам населення очолити історію нашого розвитку. Від космосу до спорту, від економіки до підприємництва – індійські жінки відіграють провідну роль у різних секторах. Вони переключили увагу з розвитку жінок на розвиток під керівництвом жінок. Наше головування в G20 спрямоване на подолання гендерного цифрового розриву, скорочення розриву в участі в робочій силі та підвищення ролі жінок у керівництві та ухваленні рішень.
Для Індії головування в G20 – це не просто дипломатична діяльність на високому рівні. Будучи матір’ю демократії та взірцем різноманітності, ми відкрили двері цього досвіду для всього світу.
Сьогодні масштабні досягнення – це якість, яка асоціюється з Індією. Головування в G20 не є винятком. Воно перетворилося на рух, рухомий людьми. До кінця терміну нашого головування в 60 містах Індії буде організовано понад 200 зустрічей по всій країні, в яких візьмуть участь близько 100 000 делегатів зі 125 країн. Жодне президентство не охоплювало настільки великих і різноманітних географічних просторів.
Одна справа – чути від когось про демографію, демократію, розмаїття та розвиток Індії. Зовсім інша – випробувати їх на власному досвіді. Я впевнений, що наші делегати G20 підтвердять це.
Наше головування в G20 спрямоване на подолання розбіжностей, руйнування бар’єрів і посів насіння співробітництва, які живлять світ, де єдність переважає над розбіжностями, де спільна доля переважає над ізоляцією. Будучи президентом “Групи двадцяти”, ми взяли на себе зобов’язання зробити стіл переговорів ширшим, щоб кожен голос був почутий і кожна країна зробила свій внесок. Я впевнений, що ми виконали свою обіцянку і домоглися результатів”.
Нарендра Моді
Прем’єр-міністр Індії
