Туристи провели загалом 3,09 млрд ночей у готелях, хостелах і орендованих апартаментах у Європейському союзі в 2025 році, згідно з остаточними розрахунками статистичного управління ЄС.
Це на 2,2% (на 66,4 млн) вище показника за 2024 рік і є рекордом.
Водночас кількість ночівель іноземних гостей у минулому році збільшилася на 3,4% (на 49,7 млн), тоді як у жителів Євросоюзу цей показник зріс на 1,1% (на 16,7 млн).
Підйом туристичної активності був відзначений в 24 з 27 держав ЄС. Найбільш значне зростання туристів було зафіксовано на Мальті (на 10,1%) і в Польщі (на 7,2%), в той час як кількість ночівель в Люксембургу скоротилася на 2,4%, Румунії – на 1,7%, в Ірландії – на 0,4%.
Найбільш популярними туристичними напрямками для іноземців були Іспанія (513,6 млн ночівель), Італія (476,9 млн), Франція (471,7 млн) і Німеччина (442,1 млн). Найменш затребувані напрямки – Люксембург (3,6 млн), Латвія (5 млн) і Естонія (6,7 млн).
ПрАТ “Млибор” (Чернігів), що входить до агрохолдингу ІМК, планує збитки за підсумками 2025 року спрямувати на покриття за рахунок прибутків майбутніх періодів і не нараховувати дивіденди, повідомила компанія у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом рішення річних загальних зборів, призначених на 3 квітня 2026 року, акціонери також розглянуть питання про попереднє схвалення значних правочинів на суму до $100 млн терміном на один рік.
Як зазначено у порядку денному зборів, йдеться про залучення кредитів та банківських продуктів в АТ “Райффайзен Банк” з лімітом до 500 млн грн та поширення діючого майнового забезпечення на оновлені умови фінансування зі строком дії до вересня 2029 року. При цьому загальний ліміт за генеральним договором встановлено на рівні еквівалента $11,5 млн.
Підприємство планує поширити чинну іпотеку та заставу за зобов’язаннями ТОВ “Чернігівська індустріальна молочна компанія” та ПП “Агропрогрес” перед Райффайзен Банком.
Крім того, збори мають намір затвердити звіти наглядової ради та виконавчого органу за 2025 рік, а також висновки зовнішнього аудиту і річний звіт компанії. Акціонери розглянуть питання про схвалення правочинів із заінтересованістю, що можуть вчинятися протягом року на суму понад 1% вартості активів, та затвердять правочини, вчинені у період з квітня 2025-го по квітень 2026-го.
Акціонерам також пропонують повністю припинити повноваження чинного складу наглядової ради з 15 квітня 2026 року та обрати її нових членів шляхом кумулятивного голосування. Винагорода членам ради нараховуватися не буде, а умови договорів із ними буде затверджено на зборах.
За даними сервісу Opendatabot, дохід ПрАТ “Млибор” у 2025 році зріс на 39,3% — до 85,54 млн грн порівняно з 61,41 млн грн у 2024 році. Чистий збиток підприємства склав 44,00 млн грн проти 33,99 млн грн збитку роком раніше. На кінець звітного періоду активи товариства оцінювалися у 331,85 млн грн, сумарні зобов’язання — у 155,16 млн грн. Показник рентабельності зафіксовано на рівні “мінус” 51,44%.
ПрАТ “Млибор” — один із ключових елеваторів групи ІМК, розташований у Чернігові. Має потужності для одночасного зберігання 102 тис. тонн зерна (пшениці, кукурудзи, соняшнику) та дві зерносушарки продуктивністю 3500 тонн/добу. Бенефіціар підприємства – Олександр Петров.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” збільшив прибуток EBITDA у 2025 році на 30% – до 27 млрд грн, у доларах зростання становить 25,8% – до $648 млн, йдеться у річному звіті компанії у п’ятницю.
“Ми продовжуємо інвестувати у цифрове майбутнє України, зберігаючи лідерство на ринку та виконуючи нашу довгострокову стратегію цифрового оператора”, — наводяться у документі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
Згідно зі звітом Kyivstar Group Ltd, компанія збільшила виручку у 2025 році порівняно з 2024 роком на 30,3% – до 48,2 млрд грн, а у доларах зростання становило 25,9% – до $1,157 млрд.
Скоригований чистий прибуток за 2025 рік збільшився на 1,1% – до $286 млн (в гривні зростання становило 3,9%), а прибуток на акцію – $1,32.
В той же час нескоригований чистий прибуток зменшився на 56,2% – до $124 млн (у гривні — на 54,7%) , прибуток на акцію – до $0,57, а різниця зі скоригованими показниками виникла внаслідок негрошових витрат у розмірі $162 млн, пов’язаних із лістингом “Київстару” у третьому кварталі 2025 року.
Компанія уточнила, що у четвертому кварталі минулого року збільшила EBITDA на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн, тоді як у доларах зростання EBITDA становило 21,7% – до $172 млн, виручки – 28,4%, до $321 млн.
Чистий прибуток у четвертому кварталі 2025 року зменшився на 3,2% – до $90 млн (у гривні – на 2,2%).
Згідно зі звітом, “Київстар” у минулому році збільшив чистий грошовий потік від операційної діяльності на 29,8% – до $558 млн (у гривні – на 34,2%), а його капітальні інвестиції склали $351 млн, у тому числі у четвертому кварталі – $128 млн.
Зазначається, що дохід від цифрових платформ у 2025 році зріс у 4,9 раза – до 5,2 млрд грн, а у доларах це зростання склало 4,7 раза – до $124 млн, досягнувши 10,7% в структурі доходів.
У тому числі у четвертому квартал 2025 року дохід від цифрових платформ підскочив у 6,4 раза – до 2,1 млрд грн, у доларах – у 6,1 раза, до $50 млн, сягнувши 15,7% від загального доходу.
Кількість абонентів комплексних послуг (multiplay customers) “Київстар” зросла минулого року на 18% – до 7,3 млн, або 35% від кількості активних мобільних клієнтів протягом одного місяця, тоді як загальна кількість абонентів мобільного зв’язку скоротилася з 23 млн до 22 млн, а кількість абонентів фіксованого зв’язку зросла з 1,1 млн до 1,2 млн.
В той же час показник ARPU за минулий рік зріс на 19,3% – до $3,6 (у гривні – на 23,5%).
У звіті також вказано, що загальна кількість цифрових щомісячних активних користувачів досягла на кінець 2025 року 15 млн (у третьому кварталі – 13,5 млн). Зокрема, в Uklon було 3,8 млн користувачів (3,6 млн), Helsi – 2,5 млн (2,5 млн), KyivstarTV – 2,5 млн (2,1 млн), а в MyKyivstar – 6,2 млн (5,2 млн).
Онлайн-сервіс таксі Uklon , який був консолідований у звітність “Київстар” у квітні 2025 року, у минулому році отримав 3,4 млрд грн або $80,2 млн виручки, а його EBITDA склала 1,1 млрд грн або $27,6 млн.
У четвертому кварталі 2025 року Uklon забезпечив виручку 1,4 млрд грн або $33,7млн, EBITDA – 386 млн грн або $9,2 млн .
Кількість поїздок Uklon у 2025 році склала 166,6 млн, доставки 4,7 млн, в тому числі у четвертому кварталі – 43,6 млн та 1,3 млн.
Зазначається, що KyivstarTV у четвертому кварталі 2025 року отримав виручку 351 млн грн або $8,4 млн, кількість сеансів користувачів зросла на 25,4% – до 891 млн, а час використання на користувача за активний день – на 6,9%, до 257 млн.
Медична інформаційна система Helsi збільшила дохід у четвертому кварталі 2025 року на 95 млн грн, або $2,3 млн. У програмі кількість активних спеціалістів та лікарів зросла на 7,5% – до більш ніж 42 тис., закладів охорони здоров’я – на 4%, до понад 1,7 тис., прийоми, зроблені пацієнтами через платформу, досягли 2,4 млн, а кількість платоспроможних клієнтів перевищила 57 тис.
За четвертий квартал 2025 року великі дані та хмарні послуги “Київстар” принесли 250 млн грн доходу, що на 66,5% більше, ніж у попередньому році. У звіті вказано, що зростання було зумовлене масштабними продуктами та рішеннями для аналізу великих даних, рекламними технологіями (AdTech), хмарними сервісами продуктивності та співпраці, а також сервісами підключення та обміну даними на основі API.
Kyivstar Cloud представила низку послуг, розширених практичними застосуваннями штучного інтелекту (ШІ), а також додаткову послугу, що надає експертні консультації щодо адаптації рішень на основі ШІ до конкретних потреб бізнесу.
У компанії уточнили, що кількість зареєстрованих клієнтів платформи самообслуговування AdTech Adwisor зросла з понад 3,5 тис. на кінець третього кварталу 2025 року до понад 3,8 тис. на кінець року.
“Київстар” у 2026 році очікує зростання доходів на 15%-18% та EBITDA на 12%-15% у гривні, тоді як у доларах – відповідно на 8%-11% та на 5%-8% .
Очікується, що інтенсивність капітальних витрат на 2026 рік становитиме 23%-26% від доходу, тоді як у 2025 році вона складала 30,3%.
Компанія нагадала, що у лютому придбала провідного українського онлайн-майданчика для продажу ліків та товарів медичного призначення Tabletki.ua за $160 млн та інтернет-провайдера Shtorm.
VEON, мажоритарний акціонер групи “Київстар” та деякі інші акціонери в рамках вторинного розміщення акцій (SPO) продали 14,375 млн акцій по ціні $10,5 за акцію на загальну суму $150,9 млн. Таким чином частка VEON в результаті SPO скоротилася з 89,6% до 83,6%
Французька TotalEnergies повідомила, що зупинила або знаходиться в процесі зупинки видобутку в Катарі, Іраку та на офшорних активах в ОАЕ. За оцінкою компанії, ці активи забезпечують близько 15% її загального обсягу видобутку. Про це йдеться в заяві TotalEnergies на сторінці для інвесторів.
Компанія уточнила, що наземний видобуток в ОАЕ не зачеплений конфліктом. Його обсяг становить близько 210 тис. барелів нафтового еквівалента на добу в частці TotalEnergies. При цьому 15% обсягів, що випадають на Близькому Сході, дають близько 10% грошового потоку upstream-сегмента, оскільки місцеві активи обкладаються вищими податками і генерують менший грошовий потік на барель, ніж в середньому по портфелю групи.
У компанії також заявили, що зростання цін на нафту здатне компенсувати обсяги, що випадають. За оцінкою TotalEnergies, підвищення ціни Brent на $8 за барель достатньо, щоб перекрити очікуваний у 2026 році грошовий потік від активів в Іраку, Катарі та на офшорі ОАЕ при ціні $60 за барель. Одночасно операції на нафтопереробному заводі SATORP в Саудівській Аравії тривають у звичайному режимі і забезпечують внутрішній ринок королівства.
Середньозважена ціна на свиней забійних кондицій за тиждень зросла на 2,9% і зупинилася на позначці 73,25 грн/кг, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
У галузевому об`єднанні зазначили, що більшість закупівельних цін поточного тижня коливалася в межах 73-74 грн/кг. При цьому регіональна розбіжність середніх показників наразі мінімальна і не перевищує 1 грн/кг.
За прогнозами операторів ринку, на наступних торгах очікується подальше підвищення вартості до 75 грн/кг.
“Сигналами на підкріплення позитивної динаміки є подальше підвищення котирувань курятини, а також поступове відновлення цін на свинину в країнах ЄС. На додачу більш ранній цього року Великдень та покращення погодних умов мають сприяти пожвавленню ринкової активності вже незабаром”, – пояснили аналітики.
Водночас представники м’ясопереробки, за інформацією АСУ, констатують мляву торгівлю та високу конкуренцію за покупця, що змушує окремих виробників знижувати ціни для стимулювання продажів.
Українські підприємства у січні-лютому поточного року зменшили споживання металопрокату на 11,01% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 495,5 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, за цей період імпортовано 246,9 тис., або 49,83% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за січень-лютий 2026 року метпідприємства виробили 796,7 тис тонн металопрокату (83,2% відносно аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 548,1 тис. тонн, або 68,8%. В січні-лютому 2025 року частка експорту становила 63,5% (607,6 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 957,0 тис. тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-лютому 2026 року становить 33,90%, що співпадає з показником двох місяців 2025 року (33,21%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-лютому 2026 помітно перевищує показник січня-лютого 2025 року (58,58% та 47,78% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-лютого 2025 року (7,52% у 2026 року проти 19,01% у 2025 року).
Структура імпорту у січні-лютому 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (53,54% та 30,21% відповідно), проте в січні-лютому 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 82,55% та 14,42%).
“У січні-лютому 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 495,5 тис. тонн металопрокату, з яких 246,9 тис. тонн, або 49,83% припадає на імпорт. В січні-лютому 2025 р. ємність внутрішнього ринку була 556,8 тис. тонн, з яких 207,4 тис. тонн або 37,25% імпортовано. Таким чином, в січні-лютому 2026 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня 2025 року на 11,01%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 12,58%.”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-лютому 2026 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (75,8%), іншої Європи (12,7%) та СНД (6,4%).
Серед металургійних імпортерів у січні-лютому 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (44,9%), на другому країни Азії (24,6% ), на третьому – країни ЄС-27 (17,3%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з попереднім роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. За цей період імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
