“Укрбургаз” (підрозділ АТ “Укргазвидобування”) поточного року встановив рекорди в добовому, місячному та річному проходці, повідомив глава УГВ Олег Толмачов.
“Наступного року УГВ планує зберегти тенденцію збільшення видобутку газу, а також збільшити проходку буріння. Уже цього року ми бачимо, що такі наші великі проєкти, як масштабна 3D-сейсміка, дають результати – потужна свердловина на заході України. А наступного року очікуємо ще більше даних, і плануватимемо нові бурові свердловини”, – цитує його пресслужба компанії у Facebook.
Важливою складовою успіху компанії з подолання тенденції падіння видобутку є перегляд циклу підготовки бурових майданчиків, що дало змогу скоротити термін роботи зі свердловинами.
УГВ також працює над скороченням циклу будівництва свердловини, зниженням капітальних витрат і підвищенням безпеки робіт.
Як повідомлялося, у лютому поточного року глава УГВ Олег Толмачов повідомив, що компанія у 2023 році планує збільшити буріння в 1,5 раза порівняно з минулим роком – до 300 тис. м.
Перед “Укргазвидобуванням” у 2023 році поставлено завдання збільшити видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році компанія видобула 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021 року.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова розглядає можливість збільшення виробництва мінних тралів для танків для розмінування територій.
“Потреба ЗСУ – 100 тралів на місяць”, – заявив операційний директор групи “Метінвест” Олександр Мироненко в інтерв’ю корпоративному сайту.
За його словами, фахівці групи тісно спілкуються з військовими з початку війни і постійно намагаються оперативно реагувати на їхні потреби. І коли почалася підготовка до контрнаступу, виникло розуміння про масштаби мінування ворогом нашої території. Це багатокілометрові поля, заміновані переважно протитанковими мінами ТМ-62. Для їх проходження потрібні інші засоби безпосередньо на техніці.
Один із таких зразків, найпоширеніших і в Радянському Союзі, який найбільше підходить до танків радянського зразка Т-64 і Т-72, які використовуються українською армією, – це аналог мінного трала КМТ-7. Його виробництво було припинено, деякий час цей трал не виробляли.
“Коли почалися наступальні дії, військові звернулися до нас із проханням подивитися на трофейні зразки, зняті з підбитих російських танків… Ми зробили креслення і розробили тестові зразки цих тралів. Потім почали випробування разом із військовими, щоб переконатися, що конструкція надійна і витримає кількість підривів, необхідних за нормативною документацією”, – пояснює топ-менеджер.
За його словами, зараз трали використовуються на багатьох напрямках. Військам передано 8 од., ще два очікують, поки їх заберуть військові, п’ять – у процесі виробництва.
Трали використовуються в основному на Запорізькому і Донецькому напрямках. При цьому “Метінвест” обслуговує трали: якщо вони отримують пошкодження, забирає, ремонтує, встановлюємо нові катки.
“Також зараз разом із кількома бригадами розглядаємо можливість ремонту старих радянських зразків, бо вони теж виходять з ладу і пошкоджуються. Існує дефіцит саме протимінних котків, які підриваються. Ми налагодили серійне виробництво, тому що це, так би мовити, витратний матеріал. І разом із тралом ми передаємо ще кілька комплектів цих котків, щоб можна було дуже швидко в польових умовах виконати ремонт і продовжувати”, – зазначив топ-менеджер.
За його словами, без розширення виробництва виготовляється п’ять тралів на місяць. Можливості збільшити потужності є, але не вистачає людей. Недостатньо фахівців, які можуть сприяти збільшенню обсягів виробництва, наприклад, до 10, 15, 20 мінних тралів.
“Ми зараз працюємо з Міноборони, щоб створити сприятливі умови і мати можливість набирати більше персоналу і збільшувати обсяг виробництва. Загалом потреба, про яку говорять військові, – це понад 100 тралів на місяць. Це та потреба, яку потрібно задовольняти”, – наголосив Мироненко.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ВИРОБНИЦТВО, мінний трал, розмінування територій, ТАНК
Федеральний канцлер Карл Нехаммер під час зустрічі з депутатами Національної ради в головному комітеті з питань ЄС виступив категорично проти “прискореної процедури” вступу до Європейського Союзу України та Молдови, повідомляє прес-служба парламенту Австрії.
“Нехаммер відповів депутатам від АПС Петре Штегер, Крістіану Хафенеккеру та Акселю Кассеггеру, що Австрія не погодиться на переговори про вступ України в нинішніх умовах. Не повинно бути жодного преференційного режиму для України, особливо по відношенню до Боснії і Герцеговини, яка зараз також перебуває на переговорах про вступ”, – зазначається в повідомленні.
Він також зазначив, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн не проводила консультацій, перш ніж оголосити про перспективу переговорів про вступ України.
Окремо Нехаммер зазначив, що для того, щоб ЄС був “придатний” для розширення, необхідно провести внутрішні реформи.
“Загалом Австрія, як і раніше, дотримується лінії ЄС, коли йдеться про солідарність з Україною, але не порушуючи нейтралітету, пояснив Нехаммер. Йдеться насамперед про фінансову допомогу для підтримки України як “держави загалом”, – зазначається в повідомленні.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $119,939 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 21,8% – до $65,172 млн.
У листопаді імпортовано міді на $15,907 млн, експортовано – на $3,802 млн.
Крім того, Україна за 11 місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 75,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $14,366 млн (у листопаді – $1,928 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 7,6%, до $334,511 млн ($26,885 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 67,5% – до $919 тис. ($28 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 23%, до $2,419 млн ($135 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 23,3%, до $42,302 млн ($4,776 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-листопаді поточного року знизився на 1,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $89,183 млн (у листопаді – $7,176 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 33,1% – до $14,074 млн ($1,267 млн), нікелю та виробів становив $508 тис. ($251 тис.), тоді як за 11 місяців 2022 року він був $1,168 млн.
Цинку за кордон поставлено за 11 місяців на $117 тис. (у листопаді – $19 тис.) проти $1,321 млн у січні-листопаді-2022. Експорт олова та виробів становив $79 тис. (у листопаді – на $22 тис.) проти $423 тис. за 11 міс.-2022 року.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Прогноз змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Перші проєкти щодо механізму здешевлення страхування морських перевезень у територіальних водах України вже реалізуються спільно зі страховим ринком, що сприяє безпеці морських перевезень та збільшенню обсягів українського експорту.
Таку інформацію було озвучено під час відеоспілкування першої віцепрем’єр-міністерки України – міністерки економіки Юлії Свириденко зі старшим партнером найбільшої у світі консалтингової компанії з питань управління ризиками Marsh McLennan Кріспіном Еллісоном.
“Страхування суден – один із найскладніших проєктів, у якому задіяні десятки зацікавлених учасників. Це ясно демонструє, що міжнародний страховий ринок готовий працювати в Україні. Наші подальші спільні кроки будуть спрямовані на розширення впровадження подібних страхових інструментів для інших видів експорту”, – наголосила Свириденко, яку цитують на сайті міністерства.
Як повідомлялося, новий механізм страхування морських перевезень у територіальних водах України дасть змогу здешевити вартість страхування зерна приблизно на 2,5 відсоткових пункти від вартості страхового тарифу, що дасть зернотрейдерам змогу заощадити приблизно 100-140 грн на одній тонні вантажу, а загалом сільськогосподарським товаровиробникам це додатково принесе до 4 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані аграріям як за допомогою збільшення ціни придбання, так і на додаткові закупівлі.
“Реалізація механізму страхування морських перевезень дасть змогу забезпечити безпеку судноплавства, сприятиме стабільності морських перевезень, а також забезпечить сталий експорт української продукції через порти країни”, – зазначають у Мінекономіки.
