Французький архітектор, президент асоціації Architecture et Maîtres d’Ouvrage (AMO) Мартін Дюплантьє, який створив в умовах повномасштабної російської агресії ТОВ “Д Архітектура Україна” для проєктів відновлення й розвитку міст України, розробить концепцію скверу в центрі Миколаєва.
“Миколаївська міська рада підписала меморандум про співпрацю з французьким архітектором Мартіном Дюплантьє. Метою цієї співпраці є створення естетично привабливого та якісного міського середовища в Миколаєві відповідно до європейських урбаністичних принципів”, – повідомив директор департаменту департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради Євген Поляков агентству “Інтерфакс-Україна”.
Архітектором було обрано сквер площею понад 9 тис. кв. м, розташований у Центральному районі (уздовж проспекту Героїв України, №17, 19). Цей сквер має потенціал своєрідної точки тяжіння для мешканців сусідніх будинків, а також перехожих як місце для проведення тихого та активного відпочинку.
Наразі розпочинається робота над розробкою концептуальних проєктних рішень, яка триватиме з початку вересня до кінця листопада. Проєктні роботи проводяться без залучення бюджетних коштів.
Мартін Моріс Анрі Дюплантьє – архітектор та урбаніст, голова французького бюро Martin Duplantier Architectes, президент Асоціації Architecture et Maîtres d’Ouvrage (АМО). У березні 2022 року зібрав команду у Львові та розпочав проєкти аналізу руйнувань із перспективою відновлення України.
У квітні 2023 року заснував ТОВ “Д Архітектура Україна” зі статутним фондом 200 тис. грн. Серед проєктів на стадії реалізації – проєкт музею Марії Примаченко в Іванкові, відбудова Уварівського будинку та створення нового українсько-французького культурного центру у Ворзелі (представлені громадськості, пошук фінансування). У розробці плани розвитку територій (Чернігів, Ізюм, Ніжин). Також агентство працює над проєктами бомбосховищ подвійного призначення для шкіл по всій Україні.
Кількість претендентів на одну вакансію (порівняння) на 01.06.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Органи місцевого самоврядування та їх комунальні підприємства зможуть на пільгових умовах отримувати в оренду державне майно для облаштування місць проживання ВПО, наприклад, для гуртожитків. Відповідна норма закладена в законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна» (№6102-д від 13 лютого 2023 року). Як повідомило джерело ІА «Інтерфакс-Україна» у Фонді держмайна, цей законопроєкт «в найближчих планах парламенту».
Крім того, цим законопроєктом вирішується одна з проблем щодо забезпечення харчування в закладах освіти. У разі ухвалення законопроєкту переможці відповідних тендерів будуть автоматично отримувати право на пільгову оренду державного майна, яке для цього використовується, наприклад, їдалень.
Також законопроєктом врегульований механізм оренди майна без проведення обов’язкового аукціону медичними закладами, Національним банком та уповноваженими ним банками; удосконалено проведення механізму передачі майна в оренду переможцям аукціонів з продажу єдиних майнових комплексів державних підприємств морських портів та акціонерним товариствам, утвореними у процесі реорганізації морських портів, при оренді причалів.
«Внесення змін дозволить збалансувати закони, що регулюють відносини з управління та використання державного та комунального майна. Запропоновані в законопроекті зміни спрямовані на спрощення окремих процедур, крім того в новому законопроекті має бути збільшена відповідальність покупців в разі невиконання умов аукціону», – зазначив заступник Голови Фонду державного майна України Сергій Симонов.
На думку народного депутата Олексія Мовчана («Слуга народу»), «цей законопроєкт на сьогодні дуже важливий для суспільства. Він дозволяє врегулювати цілу низку питань, пов’язаних з орендою та приватизацією державного і комунального майна, підвищити ефективність цих процесів, спрощує окремі процедури з передачі в оренду державного та комунального майна, запроваджує механізми вирішення питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, що втратили житло, що на сьогодні є дуже актуальним».
Крім того, проектом Закону пропонується внести ряд змін до законодавства про приватизацію, в том числі змінено механізм визначення розміру гарантійного внеску для об’єкта малої приватизації, по якому хоча б один аукціон з продажу об’єкта визнаний таким, що не відбувся.
Зміни в закони також мають забезпечити викуп об’єктів державної та комунальної власності за ринковою ціною та права орендаря на переважне придбання орендованого ним об’єкту, а також усунути наявні обмеження для приватизації майна, яке не використовується науковими установами та закладами освіти.
Фонд державного майна (ФДМ) України повторно виставив на приватизацію Ганнопільський спиртзавод у Хмельницькій області, повідомила прес-служба відомства.
“Це вже друга спроба продати Ганнопільський спиртзавод. На попередньому аукціоні інвестор запропонував 2,6 млн грн, проте не оплатив лот і втратив 400 тис. грн гарантійного внеску”, – повідомили у ФДМ.
Відомство нагадало, що на підприємствах спиртової галузі можна виробляти алкогольні напої, газовану воду, розчинники для хімічної промисловості та біоетанол.
Згідно з повідомленням, Ганнопільський спиртзавод розпочав свою діяльність 1928 року. Потенційно підприємство може виробляти 20 тис. л/добу спирту. Однак з 2011 року завод не здійснює діяльність.
Площа приміщень спиртзаводу становить 10,208 тис. кв. м – сюди входять 62 будівлі: адмінприміщення, склади, цехи, майстерні, спиртосховища та свердловини.
Крім переможної ставки новий власник має сплатити 16,2 млн гривень боргів перед працівниками та бюджетом.
Стартова вартість підприємства – 3,8 млн грн.
Аукціон призначено на 31 серпня.
Група компаній “Велта” з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) підписала угоду з міжнародною консалтинговою компанією Hatch з проектування заводу з виробництва титанового порошку в США.
Згідно з прес-релізом у вівторок, угоду підписано між компанією Velta Holding US Inc і компанією Hatch.
При цьому наголошується, що новий завод стане одним із перших у США, який функціонуватиме на основі української технології з низьким вуглецевим слідом, розробленої на базі наукового центру компанії Велта.
“Ця партнерська угода наближає команду “Велти” до того, щоб представити рішення українських вчених на ринку титану США, небезпечно залежного від зовнішніх ланцюгів поставок”, – цитує пресслужба генерального директора “Велти” Андрія Бродського.
При цьому він висловив упевненість, що завдяки досвіду Hatch у сфері проєктування завод зможе швидко й ефективно забезпечити попит на титан для країн, які є союзниками України у війні.
Потужність першого заводу розрахована на 1000 тонн на рік титанового порошку з потенціалом до масштабування в майбутньому.
Компанія також підкреслює свої наміри побудувати аналогічний завод в Україні.
Hatch – провідна консалтингова компанія з проєктування та реалізації проєктів. Професійний досвід компанії налічує проєкти більш ніж у 150 країнах світу в галузях металів, енергетики та інфраструктури, включно з чотирма великими проєктами TiO2 в Канаді, Південній Африці та Сенегалі. Компанія також тісно співпрацює зі спільнотами, де вона реалізує свої проєкти, щоб уникнути негативного впливу на навколишнє середовище та сприяти економічному розвитку.
Velta Holding US, Inc. володіє українською компанією Velta LLC, що є виробником титанової сировини і побудувала видобувний титановий комплекс в Україні.
“Велта” запустила свій науково-дослідний центр у 2017 році з метою розробки нового методу виробництва титану. На сьогоднішній день технологія вже отримала два патенти в США.
ТОВ “ВКФ Велта” зареєстровано у квітні 2000 року. Основною діяльністю є видобуток і виробництво ільменітового концентрату.
ТОВ “Велта Холдинг” належить 100% ТОВ “ВКФ “Велта”. Кінцевими бенефіціарами є три фізособи: Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).
Виробництво ріпаку в Україні в сезоні-2023 може сягнути нового історичного максимуму і становитиме 4,2 млн тонн, що на 5% вище за попередню оцінку і на 17% більше за показники попереднього року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Збільшення потенціалу валового збору олійної стало можливим завдяки розширенню посівної площі під даною озимою культурою до близько 1,5 млн га (+3% до 2022 року), що, своєю чергою, відбулося через привабливу цінову кон’юнктуру ринку ріпаку минулої осені, на тлі загального зниження цін на сільгоспкультури в Україні та, зокрема, на зернові”, – йдеться в повідомленні агентства.
Аналітики зазначили, що погодні умови в період вегетації та дозрівання загалом позитивно вплинули на врожайність ріпаку й оцінили її на рівні 28,8 ц/га, що на 5% вище за прогнозовану раніше і на 3% вище, ніж у сезоні-2022.
Згідно з оновленим “АПК-Інформ” прогнозом, експорт ріпаку в 2023/24 МР складе близько 3,8 млн тонн, що на 4% вище за попередній прогноз і на 10% вище за торішні показники.
“Відвантаження олійної культури в поточному сезоні залишається ускладненим унаслідок припинення роботи “зернового коридору”, ракетних обстрілів дунайських портів і значного навантаження на західні переходи і, найімовірніше, буде більш розтягнутим у часі порівняно з традиційними термінами реалізації олійних культур на зовнішніх ринках у попередніх сезонах”, – зазначили аналітики.
Експорт українського ріпаку залишається забороненим до Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини та Угорщини, нагадали в “АПК-Інформ” і припустили, що цю заборону буде продовжено після 15 вересня.
