Київська область торік отримала з державного бюджету понад 1,155 млрд грн для закупівлі 497 квартир для ветеранів та їхніх родин, повідомляє Київська ОВА в телеграм-каналі в суботу.
Завдяки підтримці благодійного фонду Андрія Засухи та футбольного клубу “Колос Ковалівка” в області збудували перше інклюзивне містечко на 59 сучасних будинків для ветеранів.
В області функціонує дев’ять ветеранських хабів. Серед них три класичних – у Борисполі, Броварах та Ірпені, а також шість ветеранських просторів. Незабаром планується відкриття чергового хабу в Білій Церкві.
Із початку 2024 року до Київської обласної служби зайнятості звернулися 753 учасники бойових дій. Завдяки підтримці служби, 208 осіб уже знайшли роботу.
У регіоні вже працюють 98 ветеранських бізнесів, що дає можливість колишнім військовим реалізувати свої підприємницькі ініціативи.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.09.2024 по 30.09.2024)
За весь час війни США виділили Україні $177 млрд, однак ми не отримали половини цих коштів, заявив президент Володимир Зеленський.
«Якщо ми беремо, наприклад, гроші Сполучених Штатів Америки, за весь цей час цієї війни проголосовано або ухвалено рішення було десь по 177 мільярдів. Давайте будемо чесними. Ми не отримали половини цих грошей», – сказав Зеленський в інтерв’ю Лексу Фрідману, опублікованому в неділю на YouTube каналі Офісу президента України.
Невеликий мокрий сніг і дощ очікується в ніч на понеділок, 6 січня, у західних областях, а вдень по всій Україні, повідомляє Укргідрометцетр.
На дорогах країни, крім півдня, місцями ожеледиця. Вітер південний, 7-12 м/с, у західних, вдень і південних областях місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 3-8° морозу; вдень від 1° морозу до 4° тепла, на Прикарпатті, у Криму та більшості південних областей 4-9° тепла.
У Києві 6 січня вночі без опадів, удень невеликий мокрий сніг і дощ. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 4-6° морозу, вдень 0-2° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві за весь час метеорологічних спостережень найвищу температуру 6 січня було зафіксовано 1988 року на позначці 9,8° тепла, найнижчу – 1935 року на позначці 30,8° морозу.
У вівторок, 7 січня, в Україні без опадів, лише у східних і північно-східних областях вночі невеликий мокрий сніг. На дорогах країни, крім півдня, місцями ожеледиця. Вітер південний, південно-західний, 7-12 м/с.
Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу; вдень 4-9° тепла, у південних областях та на Прикарпатті 7-12°. У Карпатах без опадів, температура на добу 0-5° тепла.
У Києві 7 січня без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер південний, південно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 0-2° тепла, вдень 6-8°.
Наступна президентська адміністрація Сполучених Штатів може спробувати скликати свого роду конференцію щодо України найближчим часом, повідомляють у статті, опублікованій на сайті британської газети The Telegraph у неділю.
«Коли саме, залежатиме від готовності Путіна і президента Зеленського провести такі переговори, а також від угоди про голову, порядок денний і місце проведення. Це також може залежати від Росії, особливо від того, чи не буде вона чинити обурливі вчинки, які можуть зробити такі переговори неможливими у світлі міжнародної думки. Нещодавнє збиття азербайджанського авіалайнера – це саме той акт, який підтверджує, що Росія – безпринципна держава-ізгой», – йдеться в тексті статті.
За даними видання, США «відіграватимуть центральну роль у будь-яких переговорах, незалежно від того, чи будуть вони офіційно запропоновані Трампом, чи ні», а ймовірний наступний держсекретар Марко Рубіо, «очевидно, буде очевидним головою», однак на цю роль може претендувати і голова Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн.
Водночас, у статті йдеться про скептицизм щодо здатності обраного президента США Дональда Трампа швидко закінчити війну в Україні. «Судячи з повідомлень із фронту, широко поширений скептицизм щодо здатності Трампа закінчити війну так швидко, як він сподівається. Щоб зробити це, не подаючи Путіну сигналу про те, що його агресія спрацювала, щоб уникнути підриву НАТО і обмежити ймовірність подальших нападів, Путіну доведеться піти на якісь поступки. Є можливість зробити це, і президент Зеленський дав зрозуміти, що є можливість для переговорів», – ідеться в повідомленні.
У статті вказується на те, що Трамп після виборів «не надав жодних додаткових подробиць про те, чого світ може очікувати від його обіцяної мирної ініціативи».
«Ми чекаємо подробиць ініціативи Трампа, щоб покласти край цьому жаху; якщо, звісно, її не буде відкладено через застереження, висловлені йому і його команді деякими союзниками по НАТО. Зокрема, вони можуть викликати побоювання з приводу того, як врегулювання, що розглядається на користь росіян, вплине на міжнародні відносини, фактично винагородивши Путіна за його агресію. 25 років правління Путіна свідчать про те, що щоразу, коли йому дозволяють уникнути відповідальності за будь-який злочин, він потім прагне розсунути кордони (у прямому і переносному сенсі) ще далі. Його явне бажання знову завоювати частини колишнього Радянського Союзу створює для нього очевидні потенційні цілі», – пише видання, згадавши можливість агресії проти Литви або Польщі для створення сухопутного коридору між Білоруссю і Калінінградською областю РФ.
Видання також підкреслює, що режим санкцій щодо Путіна і його поплічників «був абсолютно неадекватним», і згадує про купівлю датськими компаніями російської риби, а також про так званий тіньовий флот РФ, який займається торгівлею російською нафтою та іншими енергоносіями для іноземних клієнтів.
«Підтримуючи багатство найвпливовіших росіян і надаючи фінансові кошти для купівлі боєприпасів, компанії, які займаються цією торгівлею, підтримують владу Путіна і його друзів щасливими і дають змогу війні продовжуватися», – наголошується в статті.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 28 грудня до 3 січня впав на 22,7% порівняно з попереднім тижнем – до 508 тис. Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, насамперед, це пов’язано з різким спадом в останній день старого року та перший нового, коли потік становив відповідно лише 42 тис. та 26 тис., тоді як перед Різдвом він сягав 133-136 тис. осіб на день.
Кількість перетинів на виїзд знизилася з 325 тис. до 273 тис., тоді як на в’їзд впала сильніше – з 332 тис. до 235 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень знизилася зі 117 тис. до 93 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами – з 471 до 418.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї неділі скупчення транспортних засобів на виїзд з України на кордоні з Польщею спостерігається в пунктах пропуску «Краковець» – 50 легкових автомобілів і 25 автобусів, «Устилуг» – 20 авто і «Шегині» – 9 автобусів.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга в ПП «Лужанка» – 20 авто, тоді як у «Тисі» та «Косино» – по 5 машин, а на кордоні зі Словаччиною в ПП «Угород» накопичилося 10 авто.
Сумарні показники перетину кордону людьми в новорічний тиждень вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхали 251 тис., а в’їхали 224 тис., потік машин становив 90 тис. Торік у цей тиждень пасажиропотік знизився на 18,4%, тоді як наступного тижня зріс на 6,7%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 229 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на 2024 рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України 2024 року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, що залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на 2025 рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 грудня 2024 року оцінювали в 6,254 млн, а загалом у світі – у 6,814 млн, що на 28 тис. більше, ніж на 18 листопада.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень 2024 року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень.
