ПАП “Агропродсервіс” (Тернопільська обл.) реалізує проєкт будівництва нового комбікормового заводу та біогазової станції потужністю 3 МВт для посилення енергонезалежності та розширення експортного потенціалу агрохолдингу, повідомив комерційний директор компанії Тарас Баран.
“Екологічні вимоги стимулюють до вдосконалення: ми отримуємо єврономери на ферми, а також готуємося до реалізації проєкту біогазового заводу на 3 мегавати. Це також дасть змогу стати більш стійкими до перебоїв зі світлом”, – сказав він на конференції Soybean Market: Growing. Processing. Trade.
Новий комбікормовий завод буде оснащено власною лінією з переробки сої. Його запуск дасть холдингу можливість розділити виробничі потоки: новий завод повністю забезпечуватиме внутрішні потреби компанії у кормах для свиней і ВРХ, тоді як потужності діючого цеху переробки сої (близько 2,5 тис. тонн на місяць) буде вивільнено виключно під роботу на експорт і зовнішню реалізацію.
Як підкреслив Баран, стратегія компанії базується на вертикальній інтеграції та створенні доданої вартості на кожному етапі. Наразі “Агропродсервіс” переробляє близько 30 тис. тонн сої на рік і виробляє з неї олію та макуху. Компанія вже має сертифікацію non-GMO, що дає змогу отримувати цінову премію при реалізації продукції на ринках Німеччини та Чехії.
ПАП “Агропродсервіс” створено у 1999 році, є багатопрофільним агрохолдингом, що працює у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Обробляє близько 45-50 тис. га землі, володіє елеваторними потужностями на 200 тис. тонн зберігання, насіннєвим і комбікормовим заводами. Холдинг входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні (60 тис. голів), а також утримує 16 тис. голів ВРХ та 600 тис. голів птиці.
Агрохолдинг у 2025 році інвестував 45 млн грн у запуск заводу продовольчих товарів “Бабуся Маруся” на базі індустріального парку “Західноукраїнський промисловий хаб”. Підприємство спеціалізується на виробництві овочевої консервації, солінь та напівфабрикатів із проєктною потужністю 650 тонн продукції на рік. Крім того, на території хабу працюють підрозділи компанії “Наша птиця” (переробка курятини) та “Тернопільський м’ясокомбінат”.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, кінцевими бенефіціарами ПАП “Агропродсервіс” є Тетяна Чайківська (70%) та Андрій Баран (30%). До 2020 року власником бізнесу був засновник компанії, наразі – секретар аграрного комітету Верховної Ради Іван Чайківський.
ПрАТ “Майдан-Вільський комбінат вогнетривів” (МВКО, с. Михайлючка Хмельницької обл.) за підсумками 2025 року отримав чистий збиток, розмір якого не уточнюється.
Згідно з оголошенням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 27 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – шість питань.
Планується, зокрема, розглянути звіт наглядової ради товариства за 2025 рік, затвердити результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік, затвердити рішення щодо покриття збитків.
Акціонери також припинять повноваження членів наглядової ради та оберуть нових. Крім того, планується попередньо схвалити значні правочини протягом одного року від дати прийняття такого рішення.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується збиток, одержаний за результатами фінансово-господарської діяльності у 2025 році, покрити за рахунок прибутку минулих періодів. Не здійснювати виплату дивідендів акціонерам за 2025 рік у зв’язку із відсутністю прибутку.
ПрАТ “Майдан-Вільський комбінат вогнетривів” зареєстровано 19 червня 2006 року. Спеціалізується на виробництві вогнетривких керамічних виробів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності ПрАТ “Компанія “Асоціація Україна” (Київ) перебуває 96,0601% акцій підприємства.
Уряд Молдови запропонує парламенту ввести надзвичайний стан в енергетичному секторі строком на 60 днів, починаючи з 25 березня 2026 року, після відключення основної лінії електропостачання Vulcănești – Isaccea в результаті російських ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі України. Про це повідомив офіційний сайт уряду Молдови.
Лінія Vulcănești – Isaccea є основною артерією імпорту електроенергії та забезпечує 60-70% споживання правобережної частини Молдови. Влада оцінює можливий дефіцит потужності в години пік на рівні до 350-400 МВт вже з 25 березня.
Уряд Молдови заявив, що режим надзвичайної ситуації дозволить оперативно закуповувати енергоресурси та аварійне обладнання, швидше розподіляти необхідні ресурси, а за необхідності — вводити заходи щодо обмеження споживання та спеціальні правила роботи для економічних операторів з метою захисту критичної інфраструктури та соціальних установ.
Водночас у Кишиневі наголошують, що наразі споживачі забезпечуються електроенергією за рахунок внутрішніх джерел та імпорту альтернативними маршрутами, включаючи чотири лінії міжсистемного з’єднання 110 кВ з Румунією. Ці схеми вже використовувалися раніше, зокрема під час відключень 31 січня 2026 року.
За даними молдавського державного агентства Moldpres з посиланням на Національний центр управління кризами, поруч з лінією Isaccea – Vulcănești були виявлені впалі безпілотники, через що доступ технічних бригад обмежений, а до початку ремонтних робіт потрібне розмінування. Перевірки проводять у координації оператори систем передачі Молдови, Румунії та України.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», Міністерство освіти і науки України опублікувало порядок вступу на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році, який визначає правила вступної кампанії до закладів вищої освіти на бакалаврат, магістратуру та аспірантуру.
Згідно з інформацією міністерства, серед ключових нововведень вступної кампанії 2026 року такі: абітурієнти можуть подати до 10 заяв загалом, з яких не більше п’яти — на бюджет; система пріоритетів тепер діє не тільки для вступу на бакалаврат, а й для магістратури, у тому числі й для контрактної форми навчання; для більшості творчих спеціальностей коефіцієнт творчого конкурсу збільшено до 0,7; співбесіди та творчі конкурси проводяться очно, а винятки передбачені для окремих категорій вступників, зокрема тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях, проходить службу або представляє Україну на міжнародних змаганнях; результати національних випускних іспитів країн Європи можуть зараховуватися замість національного мультипредметного тесту (НМТ) для громадян України; мотиваційні листи більше не є обов’язковою складовою вступної заяви.
Зазначається, що для вступу на бакалаврат основним критерієм відбору залишаються результати НМТ, а абітурієнти можуть використовувати й результати тестування попередніх років (2023, 2024 та 2025 рр.).
“Конкурсний бал розраховується за формулою, в якій кожен предмет має свою вагу залежно від спеціальності. Це означає, що в одного й того ж абітурієнта може бути різний конкурсний бал залежно від обраної спеціальності. Такий підхід дозволяє врахувати, які знання є ключовими для конкретного напряму навчання. Водночас абітурієнтам та батькам рекомендується звернути увагу на вагу предметів (предметні коефіцієнти) для конкретної спеціальності перед подачею заяв», — розповіли в Міносвіти.
Також цього року вступники на бакалаврат і магістратуру визначають пріоритетність заяв – тобто відзначають, який навчальний заклад є для них найбажанішим (правило діє і для контрактної форми навчання).
«Важливо визначитися зі спеціальністю та закладом заздалегідь, оскільки потім пріоритетність змінити неможливо», – зазначили у відомстві.
Щодо українців, які закінчили школу в Європі у 2025 або 2026 році, для вступу до українських вишів замість результатів НМТ зараховують результати національних випускних іспитів (наприклад, результати польської матури).
Також замість НМТ проходять лише внутрішню співбесіду в університеті: ветерани війни (зокрема особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники бойових дій); особи, щодо яких встановлено факт позбавлення волі внаслідок збройної агресії проти України; абітурієнти, яким відмовлено в реєстрації на НМТ через неможливість створення особливих (спеціальних) умов.
Окремі категорії вступників мають пільги, але складають НМТ: діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; інші категорії, які вступають за квотою 1.
Серед іншого, для вступників з тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій передбачені окремі бюджетні місця за квотою 2.
“Водночас умови вступу залежать від дати переміщення. Наприклад, якщо абітурієнт виїхав після 1 жовтня 2025 року (або під час вступної кампанії перебуватиме там), він має право на співбесіду замість НМТ та участь у конкурсі на бюджет. Якщо абітурієнт виїхав до 1 жовтня 2025 року, він вступає за результатами НМТ, але все одно має право на квоту 2.
Крім того, Міносвіти підготувало інструкцію для вступника, яка пояснює ключові етапи та нововведення простою мовою: https://mon.gov.ua/news/hid-vstupnyka-2026-pokrokova-instruktsiia-do-zdobuttia-vyshchoi-osvity
ПрАТ “Укрзерноімпекс” у 2025 році збільшило чистий прибуток у 9,2 раза порівняно з 2024 роком – до 17,27 млн грн, повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом рішення зборів, запланованих на 24 квітня, акціонери мають намір спрямувати частину чистого прибутку в розмірі 2,33 млн грн на виплату дивідендів. Кожна з двох основних акціонерок товариства – Анастасія та Оксана Подвальникови – отримає по 1 млн грн (після вирахування податків). Решту прибутку планують залишити у розпорядженні компанії для розвитку виробництва.
Акціонери планують затвердити річний звіт і баланс за 2025 рік і визначити основні напрями роботи на 2026 рік. Вони також нададуть попередню згоду на вчинення значних правочинів до 24 квітня 2027 року. Зокрема, йдеться про закупівлю сільгосптехніки та матеріалів (ЗЗР, добрива, насіння) вартістю до 25% активів товариства, а також реалізацію сільгосппродукції вартістю до 30% активів.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, чистий прибуток ПрАТ “Укрзерноімпекс” за 2025 рік зріс у 9,2 раза порівняно з 2024 роком – до 17,27 млн грн. Дохід компанії за звітний період збільшився на 25,8% – до 111,28 млн грн, при цьому активи становили 97,97 млн грн. Зобов’язання підприємства на кінець 2025 року склали 21,85 млн грн. Статутний капітал товариства – 191,63 тис. грн.
ПрАТ “Укрзерноімпекс” (Київ) засноване у жовтні 1994 року. Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур. Компанія також спеціалізується на розведенні свиней та наданні послуг з вантажного автомобільного транспорту. Бенефіціарами підприємства є Оксана та Анастасія Подвальникова, кожна з яких володіє по 50% акцій.
Schneider Electric, світовий лідер у сфері енергетичних технологій сьогодні оприлюднив свої позафінансові результати за 2025 рік, що знаменує завершення програми Schneider Sustainability Impact (SSI) 2021–2025.
Протягом останніх п’яти років Група продемонструвала вимірюваний прогрес у сферах клімату, соціальної відповідальності та корпоративного управління, допомагаючи клієнтам, партнерам і громадам у їхньому переході до більш сталого та інклюзивного майбутнього.
Станом на кінець IV кварталу 2025 року програма Schneider Sustainability Impact (SSI) досягла загального результату 8,86 із 10, що відображає масштаб сталих перетворень, здійснених Групою протягом останніх п’яти років. Цей етап демонструє, як Schneider Electric змогла втілити свою довгострокову амбіцію у вимірювані глобальні та локальні результати.
“Програма Schneider Sustainability Impact 2021–2025 стала справжньою трансформаційною подорожжю”, – зазначив Олів’є Блюм, генеральний директор Schneider Electric. – “Протягом понад 20 років сталий розвиток є невід’ємною частиною нашої ідентичності та рушійною силою нашого розвитку. Поєднуючи інновації, партнерство та відповідальність, ми досягли суттєвого прогресу за ключовими показниками сталого розвитку у наших операціях і в екосистемі компанії. Ці результати зміцнюють нашу впевненість у тому, що сталість – це потужний драйвер як ефективності, так і позитивного впливу.”
Група відіграє ключову роль у допомозі клієнтам зменшити їхній екологічний слід завдяки своїм продуктам і рішенням. Станом на кінець 2025 року Schneider Electric допомогла клієнтам зекономити та уникнути 862 мільйони тонн CO₂-викидів, перевищивши початкову ціль у 800 млн тонн CO₂.
Крім того, завдяки Zero Carbon Project, компанія успішно мобілізувала свій ланцюг постачань для конкретних дій із декарбонізації. Залучивши 1 000 провідних постачальників, Schneider Electric сприяла зменшенню на 56% операційних викидів CO₂ серед постачальників.
Компанія також продовжує активно відстоювати справедливі та безпечні умови праці у своїй мережі постачальників. Станом на 2025 рік 98% стратегічних постачальників відповідають вимогам Schneider Electric щодо гідної праці, що посилює повагу до прав людини, етичних трудових практик та добробуту працівників у всьому ланцюгу створення цінності.
Керуючись своєю місією – «енергія для прогресу кожного», Schneider Electric продовжує сприяти справедливому та інклюзивному енергетичному переходу, даючи змогу своїм стейкхолдерам брати участь у сталому розвитку та отримувати з нього користь.
Завдяки ініціативі Access to Energy, започаткованій у 2009 році, компанія розширила доступ до чистої, надійної та доступної енергії для малозабезпечених громад, охопивши понад 61 мільйон людей у всьому світі до кінця 2025 року, значно перевищивши початкову ціль у 50 мільйонів.
Водночас Schneider Electric інвестує у професійний розвиток та освіту молоді для підтримки довгострокової інклюзії: з 2009 року компанія підготувала понад мільйон осіб у сфері енергоменеджменту, надаючи їм знання та навички для розбудови стійких громад і підтримки глобального енергетичного переходу.
Починаючи з 2021 року, понад 500 локальних ініціатив зі сталого розвитку були реалізовані у країнах, де працює Schneider Electric, демонструючи внесок компанії у створення позитивного впливу для місцевих спільнот.
“Завершення програми SSI 2021–2025 – це не фініш, а важлива віхa,” –наголосила Естер Фінідорі, директорка з питань сталого розвитку Schneider Electric. – “Ми зберегли колективний потенціал, який розвинули разом із нашими співробітниками, клієнтами та постачальниками, і маємо дисципліну, щоб продовжувати досягати конкретних результатів і створювати відчутний вплив.
Рухаючись до 2030 року, ми маємо чіткий компас: використовувати технології та інновації задля прогресу, об’єднувати навколо себе інших, ділитися успішним досвідом і масштабувати позитивні зміни, постійно прагнучи робити правильні речі. У Schneider Electric ми переконані, що розвиток енергетичних технологій допоможе забезпечити прогрес для всіх.”
Окрім цих досягнень, підхід Schneider Electric до сталого розвитку також був відзначений у провідних рейтингах ESG, зокрема: отримання платинової медалі EcoVadis, включення до списку «A» щодо змін клімату CDP (Carbon Disclosure Project), а також 1-ше місце у Social Benchmark та 3-м місце у Gender Benchmark за результатами останнього оцінювання World Benchmarking Alliance (WBA) та інші міжнародні відзнаки.
Щоб детальніше ознайомитися з усіма показниками та досягнутим прогресом, будь ласка, перегляньте повний звіт Schneider Sustainability Impact за IV квартал 2025 року, який включає оновлену інформаційну панель результатів.
Пов’язані ресурси:
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
