“Корум Дружківський машзавод” (Дніпро) у березні виготовляють 30 вантажних вагонеток вантажопідйомністю 6 тонн для шахт компанії, повідомляє машинобудівна Corum Group, що входить до складу “ДТЕК Енерго”.
“Одна вагонетка — це до 6 тонн вантажу за раз, до 10 років служби. І понад 16 тис. км підземних маршрутів”, – йдеться у повідомленні.
В дописі зазначається, що після релокації заводу цю модель довелося адаптувати: частину деталей перепроєктували, підлаштували під універсальне обладнання.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
“Корум ДрМЗ”, релокований в Дніпро 2022 року, 2025 року виготовив 358 од. підземного шахтного транспорту та понад 935 тис. запасних частин і комплектуючих, понад 400 металоконструкцій. Окремим напрямом стали ремонти комбайнів КПД.
Машинобудівні активи “ДТЕК Енерго” включають Дружківський машзавод, харківський завод “Світло шахтаря” та Першотравенський РМЗ.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) формує портфель приватних інвестицій у відновлювану енергетику та системи зберігання енергії (BESS) в Україні на 2026 рік загальною потужністю понад 1 ГВт.
“ЄБРР формує портфель на 2026 рік і планує підтримати такі транзакції вже цього року”, – повідомили на сторінці ЄБРР в Україні в Facebook 24 березня.
ЄБРР, зокрема, планує залучити інвесторів у проєкти спорудження близько 570 МВт вітрових електростанцій, 240 МВт сонячної генерації та 230 МВт систем зберігання.
“Усі ці проєкти – приватні інвестиції. Як наголошує керівник ЄБРР в Україні та Молдові Арвід Тюркнер, участь приватного сектору є критичною”, – зазначено у повідомленні.
Як наголосили в ЄБРР, саме для цього створено RAMP UP – спільну ініціативу ЄБРР і Світового банку, що стабілізує доходи від ВДЕ та розблоковує великомасштабні приватні інвестиції.
“Мета – пришвидшити сектор, щоб використати потенціал України одразу, щойно умови поліпшаться. Перші аукціони очікуються у 2026 році”, – стверджують у банку.
Акціонери ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” та АТ “Володимир-Волинська аграрна компанія” (с.Федорівка, Волинської обл.) із Avesterra Group на річних загальних зборах 29 квітня 2026 року планують затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік і визначити порядок розподілу прибутків і збитків.
Згідно із повідомленням у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” через відсутність чистого прибутку за підсумками минулого року дивіденди нараховувати не буде, а збитки планує покрити за рахунок прибутків майбутніх періодів.
Водночас акціонери АТ “Володимир-Волинська аграрна компанія” планують спрямувати 100% чистого прибутку за 2025 рік на накопичення нерозподіленого прибутку. Виплата дивідендів за цим активом також не передбачена.
Порядок денний зборів обох компаній, що пройдуть дистанційно у формі опитування, включає затвердження звітів виконавчих органів і наглядових рад за 2025 рік із визнанням їхньої роботи задовільною.
Згідно з фінансовими показниками у системі Opendatabot, ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” завершило 2025 рік із чистим збитком у розмірі 10,24 млн грн (у 2024 році прибуток становив 23,07 млн грн). Чистий дохід компанії за звітний період впав у 3,2 раза – до 150,93 млн грн. На кінець минулого року вартість активів підприємства склала 1,45 млрд грн при статутному капіталі 154,92 млн грн.
Водночас АТ “Володимир-Волинська аграрна компанія” у 2025 році наростило чистий прибуток на 39,4% порівняно з попереднім роком – до 14,39 млн грн. Чистий дохід товариства продемонстрував зростання на 20,6% і досяг 55,74 млн грн. Активи агрокомпанії оцінюються у 309,89 млн грн, а її статутний капітал становить 113,61 млн грн.
Обидва підприємства входять до складу групи Avesterra Group. Основними акціонерами компаній є Михайло Добкін, Дмитро Добкін, Алла Добкіна та Олена Добкіна, а також КУА “Ореола” (фонди “Титул” та “Ореола”) і “Стічтін Адміністратієкантор Сейфдам”.
Заплановані перевірки Державної податкової служби у 2025 році за регіонами
Open4Business.com.ua
Громадяни яких країн володіють бізнесом в Україні?
Майже 3 тисячі компаній з іноземними власниками, які здають фінансову звітність та мають доходи не менше 100 млн грн на рік, зафіксовано в Україні за даними Єдиного державного реєстру станом на середину березня 2026 року. Майже у чверті компаній у власниках — громадяни Кіпру. А найбільше бізнесу з іноземними власниками зареєстровано у столиці. Найчастіше для своїх компаній іноземці обирають сферу оптової торгівлі, сільського господарства та ІТ.
2997 компаній з іноземними власниками налічується наразі в Україні. Зауважимо, що у цьому матеріалі досліджувались компанії, які мали дохід від 100 млн грн згідно з фінансовою звітністю за 2025 рік.
Майже у чверті компаній є власники з Кіпру — 694 компанії. Наслідують громадяни Німеччини — вони відзначились у 300 компаніях, та США — 292. Далі йдуть Нідерланди (239 компаній), Велика Британія (224), Австрія (187) та Польща (146). Варто зауважити, що в однієї компанії можуть бути кілька власників.
Зазначимо, що Кіпр і Нідерланди вже давно залишаються ключовими “хабами” для структурування українського бізнесу.
У Києві зареєстрована майже половина всіх компаній з іноземними власниками — 1478 бізнеси. Далі йде Львівщина та Київщина — по 223 у кожному регіоні. Найменше таких бізнесів у фронтових Херсонщині та Донеччині.
Понад чверть усіх компаній іноземців працює в оптовій торгівлі — 774. Ще 268 компаній у сільському господарстві та 176 — в ІТ.
https://opendatabot.ua/analytics/foreigners-business-2025-12
Агрохолдинг “Агрейн” у сезоні 2026 року збільшила площі під ярими культурами в 1,23 раза порівняно з 2025 роком – до понад 33 тис. га.
Як повідомила пресслужба агрохолдинга у Facebook, основними культурами у структурі посівів залишаться кукурудза та соняшник. Площі під кукурудзою зростуть майже вдвічі відносно показників 2025 року і досягнуть понад 25 тис. га. Розширення посівів цієї культури відбудеться переважно у Чернігівській, Черкаській та Житомирській областях.
Водночас компанія скоротить площі під соняшником майже на 39% – до 8 тис. га, що зумовлено вимогами сівозміни та врахуванням кліматичних ризиків.
У структурі посівів також збережеться 2 тис. га нішевих культур, зокрема, коріандру, льону та сочевиці. У компанії зазначили, що їх використовують для покращення структури сівозміни та відновлення родючості ґрунтів.
Зміни у виробничих планах в “Агрейн” пояснили поєднанням ринкових пріоритетів, зокрема, зростанням попиту на кукурудзу, а також агрономічними факторами – стабільністю врожайності та рівнем забезпеченості вологою.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
