ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» 10 січня оголосив тендер обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість становить 9,503 млн грн. Кінцевий термін подання документів 21 січня.
Найближчими тижнями Кейр Стармер відвідає Україну, щоб обговорити можливість розгортання там міжнародних миротворчих сил після завершення конфлікту з Росією, і це буде його перший візит до країни, що потерпає від війни, після того, як він став прем’єр-міністром Великої Британії півроку тому.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про цей план після зустрічі з союзниками на авіабазі Рамштайн у Німеччині, не повідомивши, коли відбудеться візит Стармера. Прем’єр-міністр Великої Британії планує відвідати Київ найближчими тижнями, оскільки Європа посилює підготовку до повернення новообраного президента США Дональда Трампа в Білий дім, повідомила людина, знайома з цим питанням. Офіс Стармера відмовився від коментарів.
«Ця ініціатива була започаткована Еммануелем Макроном. Британці дивляться на це позитивно, але я детально поговорю про це з прем’єр-міністром на нашій зустрічі, вона відбудеться», – сказав Зеленський журналістам пізно ввечері в четвер. «Він відвідає Україну, у нього буде візит в Україну, і ми поговоримо».
Макрон і Туск обговорять план введення військ в Україну після припинення вогню
Європейські лідери протягом останніх тижнів обговорювали можливість відправки військ для миротворчої місії в Україну після досягнення перемир’я, напередодні інавгурації Трампа в кінці цього місяця. Він пообіцяв забезпечити швидке вирішення конфлікту шляхом переговорів.
Зауваження Зеленського прозвучали в четвер увечері, коли Макрон і Стармер зустрілися за вечерею в заміському резиденції прем’єр-міністра Великобританії в Чекерсі. Обидва чоловіки «підтвердили свою непохитну підтримку» України та обговорили важливість забезпечення того, щоб країна була «в якомога сильнішій позиції у 2025 році», згідно з повідомленням офісу Стармера.
За словами особи, знайомої з цим питанням, пара також обговорила потенціал спільних миротворчих сил в Україні. Така пропозиція залежала б від мирної угоди між Україною та Росією, яку президент Володимир Путін поки що не виявив бажання обговорювати.
Про можливу миротворчу місію можна буде говорити на більш пізньому етапі переговорів, коли буде досягнуто припинення вогню, щоб уникнути будь-якого ризику ескалації, повідомляло раніше агентство Bloomberg.
Українські підприємства у 2024 році зберегли імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на рівні попереднього року – до $140,797 млн. Експорт міді зріс на 22,4% – до $88,237 млн. У грудні імпортовано міді на $13,487 млн, експортовано – на $7,128 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у лютому-грудні експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна везла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн із Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%), у жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Зростання імпорту припало на липень і серпень минулого року, коли було імпортовано в липні – 17,811 тис. тонн, у серпні – 10,017 тис. тонн марганцевої руди, а у вересні він зріс до 56,447 тис. тонн.
За 2023 рік Україна імпортувала 44,203 тис. тонн марганцевої руди.
Як повідомлялося, Україна у 2022 і 2023 роках не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис. У 2023 році імпортувала 44,203 тис. тонн на $7,020 млн.
Україна 2022 року скоротила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному вираженні на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 135,798 тис. тонн, у грошовому вираженні – на 66,4%, до $18,098 млн. Основний імпорт здійснювали з Гани (99,16% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (0,71%) і Бельгії (0,10%). У серпні-листопаді-2022 імпорт марганцевої руди майже не здійснювався.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК), який входить до групи “Приват”, та Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.) наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток та переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ та ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів, згодом феросплавні підприємства незначною мірою відновили виробництво.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
АТ «Вінницяобленерго» 10 січня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість -1,984 млн грн. Документи приймаються до 20 січня 2024 року.
У 2024 році будівельний ринок України в грошовому еквіваленті зріс на 6% порівняно з 2023 роком і становив приблизно 170 млрд грн (€3,9 млрд).
Основними сегментами для інвестування в комерційну нерухомість стали складські та торговельні об’єкти. Найпривабливішими для будівництва нових будівель залишаються Київська та Львівська області, що мають велику кількість населення та вдале розташування щодо основних транспортних маршрутів. У 2024 році відбулося збільшення загальної площі нових комерційних проєктів на 65% порівняно з 2023 роком. При цьому сегмент складських будівель зріс на 111%, а торговельних – на 22%.
Рівень вакантності на ринку офісної нерухомості на рівні близько 25% змусив девелоперів сповільнити або зупинити розвиток нових проєктів у цьому сегменті. У Києві більшість нових бізнес-центрів становлять об’єкти, будівництво яких було розпочато до повномасштабного вторгнення. У Львові, незважаючи на підвищений попит на офіси, 2024 року було введено в експлуатацію на 75% менше нових офісних площ, ніж роком раніше.
На ринку комерційного будівництва найбільше зростання показав сегмент готельної нерухомості, який зріс на 182%. Насамперед це пов’язано з активним розвитком курортної нерухомості на заході України.
Близько 20% будівельного ринку займає відновлення та захист об’єктів критичної інфраструктури.
Попит на ринку первинної житлової нерухомості 2024 року зріс на 12%. Одним із важливих чинників цього було впровадження програми єОселя, третина кредитів якої припала на новобудови.
У 2024 році суттєво зріс попит на влаштування сонячних електростанцій на покрівлях комерційних будівель і дахах приватних котеджів.
За період з 2019 по 2024 рік собівартість будівництва в Україні збільшилася вдвічі. Водночас за останній рік вартість будівельних матеріалів і послуг зросла приблизно на 24%.
Дедалі сильніше відчувається дефіцит кваліфікованих будівельників робітничих спеціальностей. На деякі позиції доводиться шукати фахівців протягом кількох місяців, а іноді й самим навчати співробітників.
Брак кваліфікованих кадрів і висока інфляція змушують роботодавців піднімати зарплати і впроваджувати нові програми лояльності для співробітників. У середньому по будівельній галузі зарплати за рік зросли на 15%, що також вплинуло на зростання собівартості будівництва.
Будівельні компанії активно залучають пенсіонерів і жінок для виконання робіт, які не потребують значного фізичного навантаження: оператори будівельної техніки, водії, зварювальники тощо.
Кадровий голод стимулює українські компанії розглядати можливість залучення фахівців будівельних спеціальностей з країн Азії та Африки.
1 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку» (Регламент ЄС 305/2011), який впроваджує нову систему ринкового нагляду для забезпечення якості будівельних матеріалів. 2025 рік стане останнім, коли в будівельній сфері паралельно діятимуть старі та нові регламенти. З 1 січня 2026 року постачальники будівельної продукції, що підпадає під дію цього закону, будуть зобов’язані складати декларації експлуатаційних характеристик і реєструвати їх у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Починаючи з серпня 2024 року змінами до Постанови Кабінету Міністрів України №314 під час дії воєнного стану іноземним компаніям дозволяється здійснювати будівництво об’єктів класу наслідків СС2 та СС3 на підставі подачі декларації до органу ліцензування. Це відкриває широкі можливості для іноземних підрядників реалізовувати будівельні проєкти в Україні, особливо фінансовані міжнародними інституціями.
На 2025 рік Міністерство розвитку громад та територій України запланувало оновлення 7 ДБН та розроблення 80 стандартів, спрямованих на впровадження процесів оптимізації проєктування та будівництва, у т.ч. BIM-технологій, а також усунення бар’єрів для застосування Єврокодів.
