КП «Вінницька транспортна компанія» 26 березня оголосило тендер на послуги зі страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів і багажу при перевезенні автомобільним транспортом (з кількістю понад 18 пасажирів) та на міському електричному транспорті.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 2,960 млн грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 3 квітня.
TENDER, Вінницька транспортна компанія, страхування відповідальності
Норвегія надає додатковий NOK1 млрд ($95 млн) для фінансування імпорту газу в Україну, щоб забезпечити його належне постачання для населення, підприємств і промисловості в країні, повідомляється на сайті норвезького уряду в середу.
“Більш безпечне енергопостачання має важливе значення для стійкості України. Це була одна з тем, що обговорювалася під час візиту президента Зеленського до Норвегії минулого тижня. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та опаленням будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить свій внесок у задоволення цієї потреби”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Нове фінансування буде направлено через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і використовуватиметься для закупівлі газу із західних джерел. Одержувачем газу стане українська державна компанія “Нафтогаз”. Імпортований газ буде використано для задоволення потреб споживання та збільшення запасів газу у разі подальших атак на газову інфраструктуру. Фінансування надається в рамках Програми підтримки Нансена для України, а NOK1 млрд взято з асигнувань на енергетичний сектор України на 2025 рік.
“Доступ до електроенергії має важливе значення для забезпечення безпеки українського народу та забезпечення продовження функціонування суспільства. Атаки на українське енергопостачання є і були нападом на саме ядро українського суспільства. Вони є частиною спроби послабити українську економіку та підірвати довіру українського народу до свого уряду. Ось чому надзвичайно важливо та стратегічно важливо допомогти зберегти доступ до газу”, – сказав міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який цього тижня відвідає Україну.
Додаткове виділення збільшить загальний внесок Норвегії у закупівлю газу для України з 2022 року до NOK3,6 млрд ($342 млн). У 2023 році на закупівлю газу було виділено NOK635 млн. Кошти вже вивільнено, і їх можна використовувати для збільшення загального внеску. Таким чином, загальна сума угоди становить NOK1,635 млрд ($155 млн).
“Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але внесок Норвегії дасть Україні змогу краще впоратися з наслідками нових атак з боку Росії та провести необхідні приготування до наступної зими”, – сказав Ейде.
ЄБРР кілька років співпрацює з НАК “Нафтогаз”, зокрема, щодо корпоративного управління. Направлення коштів через ЄБРР допомагає зменшити ризики, такі як ризик корупції та фінансових порушень, йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в середу обговорив з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде та міністеркою праці і соціальної інтеграції Норвегії Тоньє Бренною спільні гуманітарні програми і санкції проти РФ. Також прем’єр подякував Норвегії за допомогу в енергетичній сфері, зокрема за готовність зробити внесок розміром EUR140 млн через ЄБРР на закупівлю газу в українські газосховища.
Промислове виробництво в Україні у 2024 році збільшилося на 3,6%, тоді як у 2023-му, за уточненими даними, зростання становило 6,8% після падіння на 36,7% у 2022 році, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у середу.
У той же час, за її даними, у грудні 2024 року проти грудня 2023-го промислове виробництво в Україні зменшилося на 3,3%, у листопаді – на 0,4%.
Держстат нагадує, що торік із січня по травень фіксувалося зростання промислового виробництва: після стрибка на 17,2% у січні відновлення сповільнилося до 3,6% у травні, влітку було зафіксоване зниження від 0,3% в червні до 1,5% у липні та 4,3% у серпні, після чого у вересні та жовтні воно змінилося невеликим зростанням відповідно на 1,3% та 0,9%.
Згідно із даним статистичного відомства, у 2024 році промислове виробництво у добувній промисловості та розробленні кар’єрів збільшилося на 3,3%, у переробній промисловості – 5,3%, тоді як у постачанні електроенергії, газу та пари відбулося зниження на 2,7% через падіння виробництва електроенергії на 6,3%, хоча виробництво газу зросло на 5%.
Зазначається, що найбільше зріс видобуток металевих руд – на 23,0%, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів – на 16,3%, тоді як нафти і газу – всього на 0,7%, а вугілля – зменшився на 11,7%.
У переробці найбільше зростання зафіксоване у металургії та виробництві металевих виробів – 22,5%, виробництві одягу – 19,6%, меблів – 7,3%. Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів збільшилося на 6,2%, текстильне – на 4,7%, гуми та пластмас – на 3,4%, фармацевтики – на 1,9%, паперу та паперових виробів – на 1,4%.
В той же час машинобудування у 2024 році впало на 1,2%, деревообробка – на 8,8%, хімічне виробництво – на 9,9%, автомобілебудування – на 17%, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 19%.
У номінальному виразі Україна 2024 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 3,657 трлн грн, що на 11,8% більше, ніж 2023 року, у т.ч. за межі країни – на суму на 680,3 млрд грн (приріст на 24,4%).
У загальному обсязі реалізації промпродукції у 2024 році найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (59,9% проти 56% у 2023 році), постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря (27,2% проти 31,2% у 2023 році), видобувну промисловість і розроблення кар’єрів (залишилося на рівні 11,7%), а ще 1,2% (1,1%) – це водопостачання, каналізація та відходи.
До початку наступного опалювального сезону до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Про це повідомив член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович на засіданні комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради у середу.
“Нафтогаз” вже контрактує на квітень, травень і подальші місяці, ми не зупиняємося, розуміючи що на 1 листопада поточного року, якщо ми хочемо вийти на показники балансу, співставні з минулорічними, потрібно 4,5-4,6 млрд куб. м газу”, – сказав він.
За словами комерційного директора, “Нафтогаз” вже імпортував у лютому-березні цього року майже 800 млн куб. м газу.
“Це технологічний імпорт, тому що він не можна сказати, щоб був для кінцевого споживання, – комерційно споживається інший ресурс, – але для балансування системи і щодобового відбору цей ресурс був необхідний”, – пояснив Абрамович.
За даними компанії, українські споживачі протягом опалювального періоду у листопаді – березні 2024-25 років спожили 14,86 млрд куб. м при балансовому плані Міністерства енергетики України 14,73 млрд куб. м. При цьому рівень споживання на 680 млн куб. м або на 5% виявився вищим, ніж за аналогічний період 2023-24 рр.
Як зазначив комерційний директор, протягом останнього опалювального періоду Україна також втратила 700 млн куб. м видобутку власного газу внаслідок російських обстрілів.
“Ми недоотримали майже 700 млн куб. м газу за опалювальний період зі зрозумілих причин. До 1 лютого ми йшли у видобутку краще, ніж планували згідно з балансом країни, але сталися обстріли і ми втратили дуже велику частину видобутку”, – сказав він.
Також, за словами Абрамовича, Україна за результатами поточного опалювального періоду планово вийде на запаси в підземних сховищах газу (ПСГ) на 500 млн куб. м менше, ніж це планувалося у балансі.
Водночас споживання газу в 2025 р. у країні буде співставне з минулорічним і складе 20,6 – 20,8 млрд куб. м
“Ми бачимо це по тренду, по поточній динаміці споживання, тому основне завдання працювати над енергозбереженням і над відновленням видобутку і продовжувати імпорт”, – резюмував комерційний директор.
Як повідомлялося з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у середу затвердив позику для НАК “Нафтогаз України” на закупівлю природного газу на два наступні опалювальні сезони на суму до EUR270 млн. Додатково через ЄБРР буде направлено ще близько EUR140 млн грантів від уряду Норвегії
За словами Шмигаля, цей ресурс допоможе Україні накопичити запаси газу в ПСГ для проходження наступного опалювального сезону.
Обсяг вантажних перевезень у січні-грудні 2024 року зріс на 7,8% проти аналогічного періодум 2023 року – до 354 млн тонн.
Такі попередні дані повідомила Державна служба статистики (Держстат). За її даними, вантажообіг за рік зріс на 13% – до 184581 млн тонна/км.
Крім того, кількість перевезених пасажирів у 2024 році збільшилася на 6,8% – до 2,176 млрд.
Пасажирообіг зріс на 10% – до 43385 млн млн пассажирських кілометрів.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій та частини територій, де ведуться (велись) бойові дії.
Андрій Озейчук, директор інженерно-будівельної компанії Rauta, голова ради директорів Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва»
Що передбачає Регламент 305?
З 1 січня 2023 року в Україні набув чинності закон «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує норми Регламенту ЄС 305/2011 і суттєво змінює вимоги до безпеки та якості будівельних матеріалів. До 1 січня 2026 року всі українські виробники мають повністю адаптуватися до вимог нового закону.
Постанова Кабінету Міністрів № 426 поширює дію закону на майже всю будівельну продукцію – від кріпильних елементів до димарів.
Нова система декларування в Україні
Головна відмінність нового регламенту від попереднього, який діяв з 2006 року, полягає у посиланні на європейські норми виробництва будматеріалів. Відтепер українські виробники мають декларувати відповідність продукції європейським стандартам та нести повну відповідальність за її якість.
Раніше якість продукції підтверджувалася сертифікатами за українськими стандартами або технічними умовами (ТУ), які давали змогу випускати продукцію низької якості. Виробникам було достатньо зареєструвати власні ТУ або отримати сертифікат акредитованої організації, знімаючи з себе значну частину відповідальності за характеристики матеріалів.
З прийняттям нового закону виробники зобов’язані оформлювати декларації відповідності на основі вимог гармонізованих європейських норм. Вони також повинні забезпечувати постійний контроль якості на виробництві та брати на себе повну відповідальність за задекларовані характеристики.
Переваги впровадження Регламенту 305
· Покращення якості будматеріалів. Нові вимоги зобов’язують виробників дотримуватися європейських стандартів, що гарантує вищий рівень якості та безпеки продукції.
· Захист прав споживачів. Впровадження єдиної системи контролю якості та механізму відповідальності забезпечить покупцям чіткі критерії вибору та інструменти впливу на недоброчесних виробників.
· Вихід на ринок ЄС. Завдяки уніфікованій системі сертифікації українські компанії зможуть експортувати свою продукцію в Європу без додаткових процедур випробувань і підтвердження відповідності.
· Прозорість ринку будматеріалів. Декларації відповідності мають реєструватися в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що сприятиме відкритості та довірі між виробниками, споживачами і державними органами.
Ризики впровадження Регламенту 305
· Посилення конкуренції. Європейські виробники отримують можливість вільного виходу на український ринок без додаткової сертифікації, що може створити тиск на національних виробників.
· Закриття частини підприємств. Компанії з застарілим обладнанням можуть не відповідати новим стандартам, що змусить їх інвестувати у модернізацію або припиняти діяльність. За експертними оцінками цей ризик стосуватиметься не більше 1% виробничих потужностей України і не матиме значного впливу на галузь.
Зміни у європейському законодавстві
27 листопада 2024 року Європейський Союз ухвалив новий Регламент №2024/3110, який замінює попередній Регламент №305/2011. Він набув чинності 7 січня 2025 року, передбачаючи перехідний період тривалістю 1 рік. Саме на Регламенті 305/2011 базувався український закон «Про надання будівельної продукції на ринку».
Основні зміни регламенту ЄС 2024 року:
· Підвищення екологічних вимог. Виробники зобов’язані оцінювати життєвий цикл будівельних матеріалів та їхній вуглецевий слід, що сприятиме повторному використанню та переробці ресурсів.
· Запровадження цифрових паспортів продукції. Український закон частково враховує цю норму, адже вимагає реєстрації декларацій в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
· Спрощення вимог для малого та середнього бізнесу щодо надання будівельної продукції на ринку.
· Посилення ринкового нагляду. Контролюючі органи отримали більше повноважень щодо перевірки якості продукції, а також механізми для оперативного вилучення з ринку товарів, що не відповідають стандартам.
Висновок
Перехід українських виробників на роботу відповідного до вимог нового закону є важливим кроком у наближенні до ЄС. Нові правила стимулюватимуть бізнес вдосконалювати виробничі процеси та інвестувати в модернізацію, що підвищить якість продукції та розширить можливості для національних виробників на європейському ринку.
