За даними Fixygen, АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) проведе позачергові загальні збори акціонерів 13 березня 2026 року об 11:00 у формі опитування (дистанційно), випливає з повідомлення компанії в системі розкриття інформації. Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, – 10 березня 2026 року.
До порядку денного внесено, зокрема, питання про призначення аудитора для обов’язкового аудиту фінансової звітності за 2025 рік і узгодження умов договору на аудит, вибір оцінювача майна, схвалення декількох значних угод, а також внесення змін до статуту та положень про винагороду членів наглядової ради та правління.
АТ «Одеський припортовий завод» раніше був одним з найбільших виробників азотних добрив України, розташований у м. Южне (Одеська обл.). Державі належить 99,5667% акцій підприємства; основний вид діяльності – виробництво добрив і азотних сполук.
Одеський припортовий завод призначив позачергові збори акціонерів на 13 березня.
Як повідомляє Сербський Економіст, ціни на нерухомість в Чорногорії продовжують зростати рекордними темпами, при цьому зарплати жителів залишаються істотно нижчими за середньоєвропейський рівень, а оренда стає все менш доступною, відзначають місцеві аналітики. Вартість квадратного метра житла в країні вже вища, ніж у деяких державах Євросоюзу. За даними Статуправління Чорногорії (Monstat), середня ціна 1 кв. м квартири в новобудовах у III кварталі 2025 року склала 2 228 євро, в Подгориці – 2 153 євро, в приморському регіоні – 2 458 євро, а в північному регіоні – 1 578 євро. У Monstat уточнюють, що показник розраховується за угодами первинного продажу житла.
Як повідомляли місцеві ЗМІ, агент з нерухомості Харіс Османагіч раніше оцінював ринок Подгориці як перегрітий і говорив, що ціни в столиці за короткий час «майже подвоїлися», а в окремих районах новобудови пропонуються по 2 800-3 500 євро за кв. м.
Зростання цін торкнулося і ринку оренди: за оцінками Османагіча, середня вартість довгострокової оренди в Подгориці знаходиться в діапазоні 550-700 євро на місяць, двокімнатні квартири – 800-1 000 євро, трикімнатні – 1 200-2 000 євро.
В Євросоюзі в цілому ціни на житло в III кварталі 2025 року зросли на 5,5% в річному вираженні, випливає з даних Eurostat.
У Чехії на 31 грудня 2025 року було зареєстровано 1 131 197 іноземців – на 37 108 більше, ніж роком раніше (+3,4%), випливає із даних МВС та статистичного блоку Чеського статистичного управління, які наводить інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За оцінкою МВС, іноземці становлять 10,38% населення країни (для розрахунку використовувалася чисельність населення 10 897 178 осіб станом на 30 вересня 2025 року). Це означає, що «корінне населення» (жителі без іноземного громадянства) становить близько 9,766 млн осіб (оцінка за різницею показників).
Структура легального перебування на кінець 2025 року включала 343 876 осіб із тимчасовим перебуванням, 394 265 — з ПМП і 393 056, зареєстрованих за режимом тимчасового захисту. Найбільша концентрація іноземців фіксується в Празі (32,4% усіх зареєстрованих іноземців) і в Середньочеському краї (14,5%).
Рейтинг: топ-10 громадянств серед іноземців у Чехії (31.12.2025)
| Місце | Країна | Кількість осіб |
|---|---|---|
| 1 | Україна | 612 953 |
| 2 | Словаччина | 125 280 |
| 3 | В’єтнам | 69 685 |
| 4 | Росія | 37 524 |
| 5 | Румунія | 21 287 |
| 6 | Польща | 17 631 |
| 7 | Болгарія | 17 562 |
| 8 | Монголія | 14 908 |
| 9 | Філіппіни | 14 530 |
| 10 | Угорщина | 12 111 |
Туроператор Join UP! Україна обслужив майже 415 тис. українських туристів 2025 року, що на 60% більше, ніж 2024-го, повідомили в компанії.
Ключова особливість сезону – вибір напрямків із максимально передбачуваною логістикою. У Join UP! відзначають, що українці частіше планували відпочинок «прагматично»: пріоритетом стали безпека маршруту, зрозумілі стикування і звичний сервіс без сюрпризів.
Найзатребуваніші напрямки перельотів і турів у 2025 році залишилися «класичними» для масового попиту. Влітку лідирували Єгипет і Туреччина, далі – Греція, Болгарія і Чорногорія, переважно у форматі all inclusive. У компанії уточнили, що в Єгипті розширили лінійку курортів: до Хургади, Шарм-еш-Шейха і Марса-Алама додали Ель-Аламейн на Середземному морі. По Туреччині програма зросла за рахунок повернення популярних курортів Бодрум і Даламан.
У зимовому сезоні попит формували напрямки з регулярною чартерною географією і стабільною погодою: у топі були Єгипет, ОАЕ і Шрі-Ланка. У сегменті «далекої екзотики» 2025 року найкраще продавалися В’єтнам (Фукуок) і Мальдіви, які потіснили торішніх фаворитів – Занзібар і Домінікану. У компанії зазначають, що дорогі екзотичні тури частіше бронювали заздалегідь, щоб знизити вартість.
За сезонністю пік припав на літо: у літньому сезоні 2025 року з Join UP! подорожувало понад 242 тис. осіб (+70% до 2024 року), а максимальний місяць – липень – майже подвоївся рік до року до близько 67 тис. туристів. Найбільш «тихим» місяцем став лютий – понад 12 тис. туристів.
Довідка: Join UP! LLC заснована 2013 року, статутний капітал – 72,671 млн грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альби. Бренд працює на восьми зарубіжних ринках – країни Балтії, Казахстан, Молдова, Польща, Румунія та Чехія, а також готує запуск у Словаччині та Угорщині.
Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про виділення додаткових півмільярда фунтів стерлінгів ($681,4 млн) на посилення протиповітряної оборони України.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, про це Гілі заявив перед зустріччю міністрів оборони НАТО у Брюсселі.
“Сьогодні в другій половині дня я підтверджу, що Велика Британія надає Україні додаткові півмільярда фунтів стерлінгів на термінову протиповітряну оборону. Таким чином Велика Британія виступає силою добра у світі, будуючи нову угоду про європейську безпеку в рамках НАТО”, – сказав він під час спілкування із медіа.
Гілі додав, що він пишається лідерством Великої Британії та відданістю Великої Британії союзникам.
“Ми будемо підтримувати вас. Ми будемо захищати вас. Ми будемо боротися разом з вами в цій новій ері загроз і жорсткої сили”, – заявив міністр.
Гілі також підтвердив, що Велика Британія відіграватиме центральну роль у місії НАТО з безпеки в Арктиці, спрямованій на зміцнення безпеки в регіоні.
Пізніше на сайті уряду Сполученого Королівства опублікували реліз щодо нового пакета допомоги Україні для підсилення ППО. Так, новий пакет вартістю півмільярда фунтів, включає 150 млн фунтів стерлінгів на ініціативу НАТО PURL та додаткові 1000 ракет британського виробництва.
Міністр оборони підтвердив, що Велика Британія вперше надасть 150 млн фунтів стерлінгів ініціативі НАТО “Список пріоритетних потреб України” (PURL), яка забезпечує швидку доставку ракет-перехоплювачів ППО для захисту неба України.
Крім того, Велика Британія має намір поставити додатково 1000 легких багатоцільових ракет (LMM), виготовлених у Белфасті.
Ця угода на 390 млн фунтів стерлінгів базується на поглибленні співпраці між британською та українською промисловістю щодо передачі виробництва та підтримки пускових установок Rapid Ranger та командно-управлінських машин в Україну.
В уряді повідомили, що у найближчі місяці Велика Британія також поставить додатково 1200 ракет ППО та 200 тис. артилерійських боєприпасів.
Як повідомлялося, міністр оборони Гілі співголовує на 33-му засіданні Контактної групи з питань оборони України сьогодні (12 лютого 2026 року) у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
