Дослідники KAIST спільно з Гонконгським університетом науки і технологій (HKUST) розробили «кепку» з гнучкими OLED-джерелами світла для фототерапії шкіри голови, яка в лабораторних тестах пригнічувала маркери старіння клітин волосяних фолікулів до 92% – це розглядається як один з факторів прогресування випадіння волосся.
За повідомленням KAIST, розробка являє собою м’яку текстильну платформу, що носиться, зі спеціально спроектованими OLED, які випромінюють ближнє інфрачервоне світло. Команда підібрала діапазон 730-740 нм як оптимальний для активації дермальних папілярних клітин (human dermal papilla cells, hDPCs), які регулюють ріст волосся, і показала, що опромінення такими OLED знижувало ознаки клітинного старіння приблизно на 92% в порівнянні з контрольною групою.
Автори відзначають, що їх підхід покликаний усунути обмеження традиційних «шоломів» для фототерапії – громіздкість і нерівномірність впливу точкових джерел (LED/лазерів). Наступний крок, за словами розробників, – перевірка безпеки та ефективності в доклінічних дослідженнях, щоб оцінити перспективи реального застосування.
Робота опублікована в Nature Communications.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Південкокс» (Кам’янське, Дніпропетровська обл.) проведе позачергові загальні збори акціонерів 20 лютого 2026 року в дистанційній формі – шляхом опитування, випливає з повідомлення товариства.
Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, – 17 лютого 2026 року. Бюлетені для голосування будуть розміщені у вільному доступі на сайті товариства 10 лютого, прийом бюлетенів депозитарними установами буде здійснюватися з 10 лютого (з 11:00) по 20 лютого (до 18:00).
До порядку денного винесено питання про призначення суб’єкта аудиторської діяльності для обов’язкового аудиту фінансової звітності товариства за 2025 рік. У матеріалах до зборів, зокрема, наведено альтернативні проекти рішень щодо вибору аудитора, серед кандидатів – ТОВ «Стандарт-Аудит», ТОВ «Крестон Україна» і ТОВ «Лукас Аудит», а також вказані запропоновані умови оплати їх послуг.
ПрАТ «Південкокс» (ЕДРПОУ 05393079) – коксохімічне підприємство, розташоване в м. Кам’янське (Дніпропетровська обл.). Завод веде історію з 1935 року; перший кокс отримано 4 серпня 1952 року. Основна діяльність – виробництво та реалізація коксохімічної продукції.
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” у січні 2026 року виготовили та відремонтували 161 од. гірничо-шахтного обладнання (ГШО), а також випустили понад 160 тис. запчастин та комплектуючих до нього, повідомляється в пресрелізі “ДТЕК Енерго”.
“В розпал опалювального сезону машинобудівники “ДТЕК Енерго” продовжують працювати у посиленому режимі, щоб забезпечити українські шахти необхідним обладнанням та запчастинами, потрібними для надійнішого видобутку вугілля”, – йдеться в повідомленні.
Разом з тим генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко зазначив, що початок року став надзвичайно складним для компанії та всієї української енергетики.
“Попри це ми вже пройшли дві третини найважчої за останні чотири роки воєнної зими. Разом з енергетиками, ремонтниками та шахтарями наші машинобудівники працюють у посиленому режимі, забезпечуючи шахти необхідним обладнанням і запчастинами”, – наведено слова Фоменка у пресрелізі.
Як повідомлялось, у січні 2025 року машинобудівники “ДТЕК Енерго” виготовили новий прохідницький комбайн, а також передали шахтарям майже 300 од. ГШО і виготовили понад 150 тис. запасних частин.
Своєю чергою “Корум Дружківський машзавод”, що входить до складу машинобудівних активів “ДТЕК Енерго”, на сторінці у Facebook теж зазначив, що січень став непростим для виробництва: початок року завод зустрів у складних умовах, з обмеженим завантаженням і високою часткою дрібних, але критично важливих робіт.
“Водночас “Корум ДрМЗ” зберіг керованість процесів і адаптував виробничі плани під реальну ситуацію”, – йдеться у повідомленні.
Протягом січня завод переважно фокусувався на виготовленні комплектуючих та запчастин – загалом виготовлено 57,28 тис. комплектуючих, запчастин та металоконструкцій. Крім того випущено 6 од. ГШО: візки та шахтну лебідку.
“Частину виробничих операцій у січні було спрямовано на формування заділу під лютий. Уже цього місяця планується ремонт комбайна КПД, а також виготовлення вантажних і пасажирських вагонеток”, – повідомляє завод.
Як повідомлялося, у січні 2025 року завод відправив замовникам 10 од. ГШО та 36 тис. комплектуючих і запчастин. До товарного випуску увійшли вагонетки, анкери, протипожежні труби та рукави високого тиску. Також випускались великогабаритні металоконструкції для збагачувальних фабрик “ДТЕК Енерго”.
До машинобудівних активів “ДТЕК Енерго” входять Дружківський машзавод (релокований в Дніпро), харківський завод “Світло шахтаря” та Першотравенський РМЗ.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність в тепловій генерації електроенергії – 13,3 ГВт (станом на січень 2022 р.). У вуглевидобутку створений повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного устаткування.
За підсумками 2025 року “ДТЕК Енерго” інвестував у підтримку українського вуглевидобутку 6,7 млрд грн, а за попередні три роки (2022-2024) — понад 18 млрд грн. Кошти були спрямовані на проведення та ремонт гірничих виробок, оснащення лав і підтримку виробничих потужностей шахт.
Група “ДТЕК” – найбільший приватний інвестор в енергетичний сектор України, що налічує 55 тис. працівників та понад EUR12 млрд капіталу, інвестованого з 2005 року. На 100% належить SCM Holdings, кінцевим бенефіціаром і єдиним акціонером є Рінат Ахметов.
Податкові надходження від ринку віртуальних активів Киргизстану 2025 року перевищили збори з найбільшого в країні товарного ринку Дордой (Бішкек), випливає з даних і коментарів, опублікованих регіональними ЗМІ з посиланням на офіційну статистику та учасників галузі.
За даними Служби регулювання та нагляду за фінансовим ринком, 2025 року до бюджету від ринку віртуальних активів надійшло майже 1,7 млрд сомів податків, водночас постачальники послуг віртуальних активів (обмінники та біржі) забезпечили 1,48 млрд сомів, а майнінгові компанії – 206,17 млн сомів.
Регулятор також фіксує різке зростання масштабу операцій: сукупний обіг постачальників послуг віртуальних активів 2025 року становив 2,735 трлн сомів за більш ніж 2,12 млн транзакцій, при цьому понад 94% обігу формують обмінні операції. У звіті зазначено, що 2025 року було зареєстровано 82 оператори обміну і 5 криптобірж, а майнінгову діяльність, за даними фіннагляду, з грудня 2025 року фактично припинено і компанії подають нульову звітність.