Україна за підсумками 2025 року підтвердила статус найбільшого у світі експортера замороженої малини, а в сезоні 2026-го ключовим вектором розвитку плодоовочевого сектору на тлі стагнації внутрішнього споживання залишиться нарощування експортної експансії, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається”, — зазначив він під час конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За словами експерта, аналогічна тенденція спостерігається в сегменті лохини, де виробництво щороку зростає на 15-20%. Баштанник підкреслив, що внутрішній ринок лохини досяг “стелі” споживання в близько 10 тис. тонн, тому подальший розвиток галузі можливий лише через експорт. Наразі Україна експортує близько 8-10 тис. тонн цієї ягоди, тоді як світові лідери, як-от Чилі та Перу, постачають на зовнішні ринки до 400 тис. тонн, що свідчить про значний простір для заміщення гравців на глобальному ринку.
Деталізуючи прогнози на сезон 2026 року, президент УПОА наголосив, що очікувати на дешеві овочі та фрукти не варто. Він висловив упевненість, що світ увійшов у фазу, коли можливості для виробництва продукції з низькою собівартістю вичерпані, а Україна поки залишається конкурентною лише завдяки меншим витратам порівняно з країнами ЄС.
Висока рентабельність певних культур у минулі роки (іноді до 700% вище собівартості- ІФ-У) провокує фермерів на різке розширення площ без належного аналізу. Баштанник нагадав, що це вже призвело до “просідання” цін на овочі борщового набору у 2025 році. Проте у новому сезоні ризик перевиробництва моркви чи буряка збережеться і залежатиме від термінів весняної посівної.
Ключовим гальмом у розвитку плодоовочевого сектору, за словами експерта, стане брак кваліфікованих та некваліфікованих працівників. Відтак галузь стикнеться з необхідністю або тотальної механізації або навіть залучення іноземної робочої сили.
Баштанник прогнозує, що виробники плодоовочевої продукції в сезоні-2026 традиційно відчують проблеми через екстремальні погодні умови — від посухи до аномальних злив. Це вимагатиме від аграріїв збільшення інвестицій у системи зрошення та захисту.
В умовах дорогої та довгої логістики, зокрема на ринки Близького Сходу, успіх сезону залежатиме не від обсягів зібраного врожаю, а від здатності його продати на зовнішні ринки.
“Питання перевиробництва — це не про те, скільки ми зібрали, а про те, чи змогли ми це продати. Якщо ми нормально попрацюємо на експорт, то все буде добре. Україна має перевагу в різноманітті ґрунтово-кліматичних зон, і якщо грамотно вибирати сорти, інвестувати можна в будь-яку культуру — від груші до топінамбура”, — резюмував президент УПОА.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву малини https://www.youtube.com/shorts/IHaYTp6IbCM
Єврокомісія в рамках підготовки чергового, 20-го пакету санкцій проти РФ запропонувала ввести повну заборону на криптовалютні операції, пов’язані з Росією, щоб перекрити канали обходу обмежень через цифрові активи, повідомила Financial Times з посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
За даними видання, ідея полягає в переході від точкових заходів проти окремих російських криптомайданчиків до більш широкого підходу – заборони взаємодії з криптосервісами, пов’язаними з РФ. У документі також згадуються ініціативи щодо обмеження операцій, пов’язаних з цифровим рублем, і заходи проти окремих платіжних інструментів, які, за оцінкою Брюсселя, могли використовуватися для обходу санкцій.
Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, представляючи параметри нового пакету, заявляла про намір посилити обмеження у фінансовому блоці та вжити заходів проти криптовалют і платформ, які можуть використовуватися для обходу санкційного режиму; Reuters також повідомляв, що пакет передбачає додаткові заходи проти криптокомпаній, які допомагають РФ обходити обмеження.
Пропозиції Єврокомісії повинні бути узгоджені країнами-членами ЄС одноголосно. Обговорення нового пакету санкцій країни ЄС планували розпочати найближчими днями, а орієнтиром за термінами називалася дата до 23 лютого.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні 2026 року збільшився на 49,2% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $177,8 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (58,1%, або на $103,3 млн), вона також ввозилася з Великобританії (9,2%, $16,3 млн) та США (8,8%, $15,6 млн), тоді як торік це були Китай ($65 млн), В’єтнам ($21 млн) та Тайвань ($13,6 млн).
Водночас експорт цієї продукції з України у січні становив $10,4 млн (у січні-2025 – $10,5 млн). Постачання були переважно до Угорщини (65%), Польщі (22%) та Тайваню (6,8%). У той самий місяць минулого року продукція експортувалася здебільшого в Угорщину 67%, Польщу – 27% та Іспанію – 2,9%.
За даними Держмитслужби, 2025 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,634 млрд – на 29,5% більше ніж 2024 року, зокрема з Китаю на $907,9 млн.
Україна у січні-2026 знизила імпорт цинку і цинкових виробів — на 26,3%, до $1,986 млн (у грудні — $4,392 млн).
Експорт цинку минулого місяця сягнув $81 тис. (у грудні — $68 тис.), тоді як у січні-2025 він був $137 тис.
У 2025 році знизився обсяг імпорту цинку і цинкових виробів — на 9,6%, до $52,982 млн.
Експорт цинку за минулий рік сягнув $1,234 млн, тоді як у 2024 році він був $563 тис.
У 2024 році Україна наростила імпорт цинку і цинкових виробів — на 27,5%, до $58,610 млн.
Експорт цинку за 2024 рік становив $563 тис., тоді як у 2023 році він був $130 тис.
У 2023 році країна збільшила імпорт цинку та цинкових виробів — до $45,966 млн (+18,8%).
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» (АТ «УкрЕСКО», Київ) проведе позачергові загальні збори акціонерів 20 лютого 2026 року в дистанційному форматі (опитування), випливає з повідомлення в системі розкриття інформації SMIDA.
Згідно з документом, датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь, визначено 17 лютого 2026 року (станом на 23:00). Голосування бюлетенями відбуватиметься з 11:00 10 лютого до 18:00 20 лютого.
До порядку денного включені питання про внесення змін до відомостей про компанію в Єдиному держреєстрі, в тому числі про коригування даних про акціонерів, виключення з відомостей про підписанта Василя Богатиря та виключення згадки Міненерго України як органу управління корпоративними правами держави, оскільки, як зазначено в проекті рішення, держава акціями товариства не володіє. Також планується розглянути компенсацію АТ «Українські розподільні мережі» витрат на організацію та проведення зборів.
У повідомленні зазначається, що ініціатор скликання – АТ «Українські розподільчі мережі», якому належать 4 378 голосуючих простих іменних акцій АТ «УкрЕСКО», або 99,65% їх загальної кількості.
АТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» (ЄДРПОУ 20077482) зареєстровано 23 квітня 1998 року. Статутний капітал – 43,93 млн грн, директор – Дмитро Співак. За даними OpenDataBot; основний вид діяльності – дослідження та експериментальні розробки в сфері інших природничих і технічних наук.
Обсяг імпорту тракторів в Україну в січні 2026 року становив $33,3 млн, що на 24,2% менше, ніж за той самий місяць 2025 року ($43,9 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, порівняно з груднем минулого року ввіз тракторів скоротився у 2,5 раза.
Минулого місяця трактори ввозили переважно з Китаю (31,2% загального імпорту цієї техніки, або $10,4 млн), США (13,3%, або $4,4 млн) та Німеччини (11,8%, або $3,9 млн), тоді як торік лідером також був Китай ($9,34 млн), другою – Німеччина ($5,5 млн), а третє місце посідали США ($3,7 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, минулого місяця на експорт було поставлено тракторів на $0,4 млн, здебільшого до Бельгії (31,8%), а торік експорт становив $0,56 млн, переважно постачання були до Замбії (41,4%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році сягнув $845,7 млн, на 7,9% перевершивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн). Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
