Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у квітні-червні 2023 року збільшив виручку від реалізації ключової продукції на 68,3% до аналогічного періоду минулого року – до 4,7 млрд грн, випливає з опублікованих ним на Варшавській фондовій біржі даних.
Згідно з ними, продажі цукру зросли в другому кварталі цього року на 9,2% порівняно з другим кварталом минулого року – до 68,9 тис. тонн, а середня ціна його продажу – на 40,6%, до 28,16 тис. грн за тонну.
Реалізація молока в другому кварталі 2023 року збільшилися на 20,9% – до 28,4 тис. тонн, соєвої олії – на 50,7%, до 12,3 тис. тонн, соєвого шроту – на 92%, до 58,9 тис. тонн.
Продажі кукурудзи підскочили на 80,5% – до 58,8 тис. тонн, пшениці – на 95,6%, до 5,9 тис. тонн, а насіння соняшнику – у 2,9 раза, до 28,6 тис. тонн.
Агрохолдинг уточнив, що таке збільшення продажів у натуральних показниках дало змогу компенсувати зниження цін за більшістю видів продукції. Зокрема, соєва олія подешевшала на 28,8% – до 33,06 тис. грн/тонна, пшениця – на 26,8%, до 4,20 тис. грн/тонна, насіння соняшнику – на 21,5%, до 13,26 тис. грн/тонна, кукурудза – на 4,6%, до 6,85 тис. грн/тонна.
Подорожчали лише соєвий шрот – на 33,6%, до 19,98 тис. грн/тонна і молоко – на 6,0%, до 13,09 тис. грн/тонна.
Таким чином продажі цукру в другому кварталі зросли на 53,6% – до 1 млрд 938,8 млн грн, пшениці – на 24,8%, до 43,1 млн грн, кукурудзи – на 72,2%, до 402,8 млн грн, насіння соняшнику – майже в 2,3 раза, до 379,4 млн грн, соєвої олії – на 11,8%, до 405,1 млн грн, соєвого шроту – майже в 2,6 раза, до 1 млрд 176,8 млн грн і молока – на 28,1%, до 371,6 млн грн.
Загалом за перше півріччя виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн, випливає з опублікованих ним на Варшавській фондовій біржі даних.
Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс. Цього маркетингового року компанія засіяла 201 тис. га, що на 40% більше, ніж минулого.
Агропромхолдинг у першому кварталі 2023 року отримав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше в порівнянні з першим кварталом 2022 року. Його виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
У гривні “Астарта” в першому кварталі цього року збільшила чистий прибуток у 7,5 раза – до 632,59 млн грн за зростання виручки на 66,6% – до 6 млрд 415,09 млн грн.
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, до нього увійшли 10 танків Leopard 1А5, а також 20 кулеметів MG3 для танків і бронетехніки.
Згідно з повідомленням, опублікованим на сайті німецького уряду, новий пакет переданої допомоги також містить 1 305 снарядів калібру 155 мм, 2 064 димових снарядів 155-мм калібру, 1 бруківку і 12 причепів, 4 машини для охорони кордону, 10 наземних радіолокаційних станцій, 16 вантажних автомобілів Zetros, а також 100 000 аптечок першої допомоги.
Крім танків Німеччина передала Україні 20 кулеметів MG3 для танків Leopard 2, БМП Marder та інженерних танків Dachs.
В черговому відео на YouTube каналі київського аналітичного центру “Клуб експертів” лікарка-анестезіологиня медичної групи Adonis Мар’яна Болюк розповіла про основні види медичної допомоги в Україні, а також проаналізувала особливості першої домедичної допомоги, включно з алгоритмами базової підтримки життя.
“Медична допомога в Україні наразі, згідно з діючим законодавством, поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію” – зазначила Мар’яна Болюк.
Лікарка наголосила, що перша допомога є впровадженням базових медичних заходів, щоб врятувати життя, зменшити страждання людини в екстремальній ситуації і запобігти можливим ускладненням.
“Ми, медики, надаємо цю допомогу професійно, але важливо пам’ятати, що швидка може не завжди прибути вчасно на місце події. Отже, знання того, як надати постраждалому першу допомогу до прибуття служб порятунку, може бути вирішальним для рятунку його життя”, – підкреслила Болюк.
Вона також розповіла про алгоритм основних дій, якого варто дотримуватись під час надання першої допомоги:
В свою чергу, засновник Клубу експертів Максим Уракін, акцентував, що за даними ООН, загальна кількість загиблих та постраждалих внаслідок війни серед цивільного населення досягла вже 25 671 особи, з яких 9 287 людей померли.
“Варто зазначити, що реальна кількість жертв може бути значно вищою, оскільки багато випадків загибелі або поранення ще не підтверджено, а інформація з деяких районів, де тривають бойові дії, надходить зі затримкою”, підкреслив Максим Уракін.
На думку експерта, журналісти та працівники ЗМІ знаходяться серед основних груп ризику, оскільки їх професійна діяльність пов’язана з можливістю потрапити в надзвичайну ситуацію.
“Саме з цієї причини, в червні у “Клубі експертів” була впроваджена ініціатива щодо навчання представників ЗМІ основам надання первинної медичної допомоги. І перший семінар-практикум вже відбувся”, – резюмував Уракін.
Більш детально дивіться у відео на YouTube каналі “Клуб експертів”:
Підписатись на канал Клуб експертів можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
URAKIN, АДОНИС, БОЛЮК, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ПЕРША_ДОПОМОГА
Прибуток державного Укрексімбанку за I півріччя 2023 року становив 1,976 млрд грн, тоді як аналогічний період 2022 року банк завершив із чистим збитком 2,537 млрд грн.
“Чистий прибуток червня в 440 млн грн дав змогу Укрексімбанку завершити перше півріччя 2023 року з прибутком у розмірі 1,976 млрд грн. За аналогічний період 2021 року Банк заробив для держави 1,1 млрд грн”, – повідомив банк у п’ятницю.
Зазначається, що процентний дохід, сформований робочим кредитним портфелем банку, займає основну частину в структурі доходів.
Крім того, банку вдалося врегулювати NPL на 670 млн грн, уточнюється в релізі.
Укрексім повідомив, що в другому півріччі 2023 року має намір збільшувати обсяги кредитування економіки, пропонуючи довгострокові ресурси за програмами МФО, включно з грантовими та компенсаційними складовими, а також підтримувати міста і громади у відновленні інфраструктури.
“Укрексімбанк продовжить виконувати свою спеціалізовану роль у банківській системі України – зміцнення експорту, підвищення ефективності імпорту, фінансування стратегічних галузей економіки”, – підкреслили в держбанку.
За даними Національного банку України, станом на 1 червня 2023 року Укрексімбанк за розміром активів посідав 3 місце (274,04 млрд грн) серед 65 банків, що діють у країні. Станом на 1 липня, мережа держбанку має 48 відділень по території країни.
Проєкт USAID “Економічна підтримка України” закупив для потреб одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) 50 сучасних вагонів-хоперів, кожен з яких може перевозити до 70 тонн зерна, повідомили в прес-службі компанії.
Згідно з прес-релізом, вагони виготовлені на дослідно-механічному заводі “Карпати” (Львівська обл.). Перші 10 вагонів уже доставлені, завантажені зерном і готуються до подальшого транспортування агропродукції через Ізмаїл.
“В умовах, коли РФ блокує морські шляхи експорту з України агропродукції, а 12 річкових портів “Нібулону”, розташованих на Південному Бузі та Дніпрі, заблоковані, ми маємо зробити все можливе, щоб зберегти робочі місця в річкових портах, які залишились без води та відрізані від річкових станцій, від найближчої логістики. Вантаж на вагони для подальшого експорту через порти Одеського регіону завдяки проєкту USAID “Економічна підтримка України”, в рамках якого було закуплено нові сучасні вагони, тепер стало можливим”, – зазначив директор із взаємодії з органами державної влади та питань сталого розвитку “Нібулона” Михайло Різак.
Він висловив сподівання на подальшу підтримку донорів у частині надання вагонів для кожного заблокованого порту та наголосив на важливості відновлення цих перевезень.
За його інформацією, до блокади через Дніпро та Південний Буг перевозили понад 15 млн тонн обсягів української агропродукції, 4 млн тонн з яких становили зернові.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і розпочав виробництво на своїх судноверфях у Миколаєві першого судна для розмінування міжнародних водних шляхів.
Нещодавно зернотрейдер залучив EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабський” в Ізмаїлі, де буде побудовано елеватор і борошномельний завод.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) запускає механізм розподілу ризиків на суму EUR20 млн для українських “дочок” угорського OTP Bank: ОТП Банк та “ОТП Лізинг”, щоб підтримати малі та середні підприємства (МСП), особливо ті, що працюють у секторі агробізнесу або власниками яких є жінки.
“IFC бере на себе половину ризику за сукупним портфелем у EUR40 млн, який охоплює ключові сегменти української економіки”, – йдеться в прес-релізі корпорації в п’ятницю.
Уточнюється, що це будуть перші механізми розподілу ризиків в Україні в рамках Програми гарантування малих позик IFC, що підтримується Єврокомісією та яка допоможе зберегти робочі місця, надавати товари й послуги першої необхідності, відновити ланцюжки поставок, а також отримувати експортні доходи й бюджетні надходження.
IFC нагадує, що 2021 року МСП становили 99,97% усіх підприємств в Україні, генерували близько 60% валового внутрішнього продукту (ВВП) і забезпечували роботою понад 7 млн осіб. У другій половині 2022 року МСП зазнали значних збитків, і наразі лише 6% із них ведуть господарську діяльність у таких самих обсягах, як і до повномасштабного вторгнення Росії.
“Сильний приватний сектор є ключовим для економічного відродження України. Розширення доступу до фінансування для бізнесу має вирішальне значення для протидії макроекономічній нестабільності та перебоям у ланцюжках постачань, які наразі серйозно перешкоджають економічній діяльності в країні”, – наводяться в релізі слова віцепрезидента IFC у Європі, Латинській Америці та Карибському басейні Альфонсо Гарсіа Мори.
Він додав, що IFC прагне забезпечити доступ до кредитів і стимулювати інновації як ключову передумову для відновлення України.
Як повідомлялося, спочатку IFC з групи Світового банку розглядала проєкт надання часткового покриття за ризиками нового фінансування для українських ОТП Банку та “ОТП Лізинг” на EUR60 млн – по EUR30 млн для кожної фінустанови, оцінюючи свою можливу участь у покритті ризиків до EUR30 млн.
ОТП Банк за розмірами загальних активів (103,33 млрд грн) на початок червня цього року був восьмим серед 65 українських банків. Банк має 75 відділень в Україні.
“ОТП Лізинг” є найбільшою лізинговою компанією в Україні з часткою близько 45% за підсумками першого кварталу цього року. Гендиректор “ОТП Лізинг” Андрій Павлушин раніше повідомив, що в першому півріччі 2023 року компанія профінансувала українських клієнтів на 2,2 млрд грн, що на 3-4% більше за показник першого півріччя 2022 року.
