Transparency International 10 лютого 2026 року опублікувала Corruption Perceptions Index (CPI) 2025 — щорічний рейтинг сприйняття корупції в публічному секторі. У новому випуску Україна отримала 36 балів зі 100 і посіла 104-те місце зі 182 країн і територій.
Показник України зріс на 1 бал порівняно з попереднім випуском індексу. У CPI 2024 Україна мала 35 балів і посідала 105-те місце (у тому випуску оцінювалося 180 країн і територій).
У звіті TI зазначається, що Україна належить до групи країн, які поступово «піднімаються від нижньої частини рейтингу до середини» завдяки тривалим зусиллям із побудови антикорупційної інфраструктури. Водночас 2025 рік для України в документі описується як складний — на тлі гучних скандалів у закупівлях і оборонному секторі, але з важливим акцентом: викриття порушень і доведення справ до вироків вказує, що нова антикорупційна архітектура «дає результат».
Загалом CPI 2025 фіксує подальше погіршення глобальної картини: середній показник у світі знизився до 42 балів, а понад дві третини країн набрали менш як 50 балів. Найвищу оцінку знову отримала Данія (89), а внизу списку — Сомалі та Південний Судан (по 9).
CPI вимірює не «фактичну корупцію», а сприйняття рівня корупції в публічному секторі, агрегуючи дані експертних оцінок і бізнес-опитувань за шкалою 0–100.
Сучасний етап розвитку економіки характеризується поширенням інновацій, стрімким розвитком систем охорони і захисту інтелектуальної власності (ІВ). Ряд країн, таких як Китай, Японія, Корея, стали провідними країнами світу завдяки тому, що ІВ стала головною силою розвитку. Розвиток ІВ у цих країнах відбувся завдяки державним рішенням по розвитку освіти і науки, підтримці наукових досліджень.
В Україні ситуація інша. Останні 30 років відбувається чітка і планомірна деіндустріалізація країни, зниження фінансування науки, орієнтація науки не на результати, а на «скопусні» публікації. що призводить до зниження патентної активності і якості патентних пропозицій. В табл.1 представлено динаміку надходження заявок на винаходи та корисні моделі протягом 2004-2023 рр.
Аналіз винахідницької діяльності здійснено за період з 2004 р., коли набрав чинності Цивільний кодекс України, яким анульовані деклараційні патенти без проведення кваліфікаційної експертизи, «короткі патенти», розширено перелік корисних моделей, що унеможливлює порівняння винахідницької активності до і після 2004 р.
Проаналізувавши зміни у трендах патентування можна побачити, що починаючи з 2004 р. заявники, з метою мінімізації витрат на отримання патенту, активізували подачу заявок на корисні моделі, що знижувало кількість заявок на винаходи і негативно впливало на технічний рівень патентів, оскільки реєстрація корисних моделей здійснюється без проведення експертизи по суті. У 2008 р. їх частка у загальній кількості поданих заявок вже досягла 77% проти 56% у 2004 р. зі зниженням частки заявок на винаходи – з 44% до 23%.
Криза 2008-2009 рр. призвела до невеликого зниження винахідницької активності в Україні . Починаючи з 2014 р. спостерігалася негативна динаміка у поданні заявок на винаходи і корисні моделі, пов’язана з подіями 2014 р.
Значне падіння винахідницької активності у 2020 р. зумовлене низкою об’єктивних причин. Постановою КМУ від 12.06.2019 № 496 суттєво збільшено розміри зборів за подання заявок та інші дії, необхідні для отримання охоронних документів. Набрання чинності Закону України від 21.07.2020 № 816 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства», яким обмежено перелік об’єктів, що охороняються як корисні моделі призвело до різкого падіння кількості заявок на корисні моделі (майже на 38%). Свої корективи внесла і пандемія COVID-19.
Найбільші темпи падіння спостерігалися у 2022 р. внаслідок російської військової агресії. Кількість заявок на винаходи зменшилась майже на 19%, на корисні моделі – майже вдвічі порівняно з попереднім роком. А кількість міжнародних патентів РСТ України взагалі ніколи за останні 30 років не досягала 200 за рік, що відповідає патентній активності 5-6 університету світу. Тобто винахідники України практично не бачать перспектив реалізації своїх ідей за кордоном або не мають коштів для такого патентування, яке коштує 5-15 тис. дол. США і віддають перевагу національним процедурам подач заявок.
Якщо оцінювати ситуацію в цілому, то в Україні за роки незалежності так і не вдалось сформувати надійну систему охорони ІВ. Основні прогалини цієї сфери досить чітко і виважено окреслені у проекті Національної стратегії розвитку сфери ІВ в Україні на період 2020-2025 рр., яку успішно обговорили на парламентських слуханнях «Побудова ефективної системи охорони ІВ в Україні» 16.12.2019. Заключний висновок сформульовано жорстко: «У підсумку, ІВ в Україні допоки не розглядається як один із ключових факторів в економічному, соціальному й культурному розвитку країни». Але незважаючи на успішне обговорення в парламенті, Стратегію так і не прийняли. Зараз Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УкрНОІВІ) підготував новий проект Стратегії, який буде переданий до Мінекономіки для подальшого проходження. Однією з головних причин проблем винахідництва є відсутність зацікавленості державної влади в розвитку вітчизняної промисловості, науки, освіти. Це прекрасно демонструє (табл. 2).
Частка витрат на науку у внутрішньому валовому продукті (ВВП), починаючи з 2010 р., неухильно знижувалася і в останні роки скоротилася до 0,33%., що майже у 15 разів менше фінансування науки Ізраїлем, а враховуючи вкрай низький ВВП, воно взагалі неприйнятне. Без фінансування розвиток науки просто неможливий.
Структура капітальних інвестицій в Україні (табл. 3) показує вкрай низький рівень інвестицій у нематеріальні активи (НМА) в межах 3,6-6,7% від загальної суми капітальних інвестицій. Якщо врахувати, що багато років питома вага капітальних інвестицій у ВВП до 2022 р. не перевищувала 15%, то питома вага інвестицій в НМА не перевищує 0,8-1,0% ВВП, що не відповідає загальносвітовим тенденціям, згідно з якими сукупний обсяг інвестицій у НМА у 2023 р. досяг 6,9 трлн дол. США, складаючи у 1995 р. 2,9 трлн. З 2008 р. темпи зростання інвестицій у НМА втричі перевищили темпи зростання інвестицій у матеріальні активи. У 2023 р. інвестиції у НМА становили понад 16% ВВП у Швеції, США та Франції.
Ще однією проблемою розвитку науки є невідповідність пріоритетів наукових досліджень України світовим, що випливає з аналізу ІВ. Якщо подивитися стан нашого патентування, то коротко – це мало і не те. На рік подається приблизно 3-5,5 тис. заявок на патенти на винаходи і корисні моделі. Причому на 1 винахід припадає більше 3 корисних моделей, які в законодавстві ряду країн взагалі відсутні. Світ патентується переважно в 5 технологічному укладі (переважно інформаційні технології) і частково в 6 ( нано та біотехнології), а Україна – в 3 (металургія, хімія) і 4(машинобудування). Що говорить, що держава не може чітко сформулювати ці пріоритети і змусити науку їх дотримуватись і небажанням наукових установ (НУ) і ЗВО в рамках автономності в виборі напрямів наукових досліджень змінювати тематику. Як досліджували 50 років тому, так робимо і зараз. Не сприяли розвитку сфери ІВ і численні зміни та реорганізації державних інституцій, які займались ІВ України.
Основними джерелами патентування в Україні є ЗВО та НУ, частка заявок яких у 2023 р., склала близько 90%. Частка заявок на винаходи та корисні моделі від промисловості скоротилася з 4,0% у 2019 р. до 3,0% у 2023 р. Зрозуміло, що це результат знищення галузевої та заводської науки, які завжди давали найбільшу кількість патентів. На відміну від України основними суб’єктами подач заявок на патент у світі є корпорації та ЗВО.
Ситуація з продажем об’єктів ІВ просто катастрофічна. Кількість ліцензійних угод на передачу прав ІВ на 01.01.2024 стосовно яких до держреєстрів внесені відомості щодо передання прав ІВ та видачі ліцензій, складає 4085, з них 87,3% це торгівельні марки і тільки 3,6% це винаходи. За 2022-2024 рр. укладено 251 ліцензійний договір на винаходи та 240 на корисні моделі. Тобто українські винаходи та корисні моделі реально мало кому потрібні, що говорить про величезні проблеми у розвитку української науки і практичну відсутність реальних результатів наукових досліджень, які можуть бути комерціалізовані. Отже, всупереч сучасних тенденцій розвитку міжнародного трансферу технологій, в Україні він практично відсутній.
Варто відзначити, що в останні роки в світі поширюється ефективне використання стартапів. І незважаючи на військові дії, довготривалу кризу та інше, українці розробляють успішні стартапи. З 2020 по 2022 рр. вартість українських стартапів зросла в 3,3 рази і досягла 23,3 млрд євро. В Україні налічувалося на кінець 2023 р. 1500 активних стартапів.
В дослідженні Dealroom, CEE Startups 2025, зазначено, що за останнє десятиліття загальна вартість стартапів в регіоні Центральної та Східної Європи (ЦСЕ) зросла в 15 разів, що більш ніж удвічі перевищує 7-кратне зростання в Європі. Приватні стартапи ЦСЄ зараз досягли сумарної вартості 163 млрд євро. При цьому Україна – на третьому місці з результатом в 30 млрд євро. Стартапи, які народилися в ЦСЄ, часто переїжджають: 48% компаній з ЦСЄ перенесли свою штаб-квартиру з країни походження в іншу. В цій прикрій статистиці антирекорди б’є Україна, з якої переїхало понад 90% стартапів, що пояснюється несприятливими умовами їх розвитку в Україні.
Взагалі, оцінюючи ситуацію, можна констатувати, що стартапи це новий спосіб комерціалізації інновацій, більш гнучкий і прогресивний порівняно з традиційним використанням ІВ. І можна зробити припущення, що скоро стартапи можуть замінити ІВ.
Підводячи підсумок, можна констатувати, що більшість проблем винахідництва в України можна вирішити за ряд років, якщо неухильно виконувати закони України, якими передбачено фінансування науки у розмірі від 1.7% ВВП і зробити науку одним з пріоритетів розвитку держави. А при забезпеченні фінансування науки на рівні Ізраілю, можна повернути нашій науці і провідні позиції.
Як сказав президент США Р.Рейган «Ми фінансуємо науку не тому, що ми багаті. Ми багаті, тому що фінансуємо науку».
Автор: Володимир Хаустов, учений секретар Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»
Таблиця 1. Надходження заявок на винаходи і корисні моделі у 2004-2023 рр.
| 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | |
| Винаходи,
в т.ч. |
5778 | 5592 | 5930 | 6163 | 5697 | 4812 | 5310 | 5247 | 4944 | 5418 | 4814 | 4495 | 4092 | 4046 | 3975 | 3856 | 3194 | 3390 | 2758 | 2911 |
| від національних заявників | 4090 | 3538 | 3474 | 3440 | 2825 | 2428 | 2554 | 2639 | 2484 | 2858 | 2457 | 2273 | 2231 | 2286 | 2116 | 2103 | 1370 | 1296 | 793 | 1010 |
| Корисні моделі,
в т.ч. |
5232 | 7286 | 8171 | 8870 | 9600 | 9200 | 10679 | 10437 | 10229 | 10176 | 9384 | 8620 | 9560 | 9118 | 9115 | 8454 | 5273 | 4427 | 2378 | 3504 |
| від національних заявників | 5141 | 7156 | 8027 | 8745 | 9450 | 9058 | 10528 | 10285 | 10030 | 9978 | 9244 | 8490 | 9473 | 8979 | 8977 | 8344 | 5059 | 4335 | 2324 | 3427 |
| Усього заявок | 11010 | 12878 | 14101 | 15033 | 15297 | 14012 | 15989 | 15684 | 15173 | 15594 | 14198 | 13115 | 13652 | 13164 | 13090 | 12310 | 8467 | 7817 | 5136 | 6415 |
Таблиця 2. Динаміка витрат на наукові дослідження і розробки у 2010-2023 рр.
|
Роки |
Витрати на наукові дослідження і розробки – усього, млн грн/ | У тому числі / % до загального обсягу витрат на наукові дослідження і розробки |
Частка витрат на наукові дослідження і розробки у ВВП, % | |||
| фундаментальні наукові дослідження | прикладні наукові дослідження | науково-технічні (експериментальні) розробки | ||||
| 2010 | 8107,1 | 26,8 | 19,6 | 53,6 | 0,75 | |
| 2011 | 8513,4 | 25,9 | 21,3 | 52,8 | 0,65 | |
| 2012 | 9419,9 | 27,8 | 21,5 | 50,7 | 0,67 | |
| 2013 | 10248,5 | 26,3 | 20,1 | 53,6 | 0,70 | |
| 2014 | 9487,5 | 25,9 | 19,8 | 54,3 | 0,60 | |
| 2015 | 11003,6 | 22,4 | 17,8 | 59,8 | 0,55 | |
|
11530,7 | 19,3 | 22,2 | 58,5 | 0,48 | |
| 2017 | 13379,3 | 21,9 | 23,6 | 54,5 | 0,45 | |
|
16773,7 | 22,4 | 21,3 | 56,3 | 0,47 | |
| 2019 | 17254,6 | 21,7 | 21,1 | 57,2 | 0,43 | |
| 2020 | 17022,4 | 25,0 | 23,3 | 51,7 | 0,41 | |
| 2021 | 20973,8 | 24,6 | 23,0 | 52,4 | 0,38 | |
| 2022 | 17117,8 | 23,8 | 28,2 | 48,0 | 0,33 | |
| 2023 | 21348,1 | 20,7 | 29,7 | 49,6 | 0,33 | |
Таблиця 3. Структура капітальних інвестицій в Україні за видами активів у 2018-2024 рр.
| 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | |
| Усього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
| інвестиції в матеріальні активи | 93,3 | 96,4 | 95,5 | 95,5 | 94,6 | 95,3 | 93,8 |
| житлові будинки | 10,1 | 9,5 | 8,7 | 9,1 | 7,9 | 7,1 | 6,9 |
| нежитлові будівлі | 14,7 | 15,4 | 15,3 | 13,5 | 11,9 | 11,3 | 11,6 |
| інженерні споруди | 19,4 | 22,6 | 27,0 | 28,0 | 19,8 | 28,1 | 27,2 |
| машини, обладнання та інвентар | 33,1 | 34,0 | 31,5 | 30,0 | 32,7 | 32,3 | 32,8 |
| транспортні засоби | 12,1 | 10,8 | 8,9 | 10,3 | 10,6 | 10,2 | 10,1 |
| земля | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,3 | 0,4 | 0,6 |
| довгострокові біологічні активи рослинництва та тваринництва | 0,7 | 0,7 | 0,9 | 0,9 | 1,6 | 1,3 | 0,7 |
| інші матеріальні активи | 2,9 | 3,1 | 2,8 | 3,3 | 9,8 | 4,6 | 3,9 |
| інвестиції в нематеріальні активи | 6,7 | 3,6 | 4,5 | 4,5 | 5,4 | 4,7 | 6,2 |
| з них | |||||||
| програмне забезпечен-ня та бази даних | 2,0 | 1,7 | 2,5 | 2,6 | 3,9 | 3,5 | 3,7 |
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 45% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $41,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, порівняно з груднем минулого року імпорт цієї автотехніки скоротився у 2,5 раза.
Найбільше вантажівок минулого місяця ввезено з Франції – на $6,1 млн (на 38,3% менше, ніж торік), але частка в загальному імпорті цих авто зросла до 14,9% з 13,3%. Другою за обсягом країною-експортером став Таїланд – $4,7 млн (частка 11,4%), третьою – Литва з $4,6 млн (11,26%).
У січні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили США, Німеччина та Франція.
Імпорт вантажівок з усіх інших країн скоротився на 10,3%, до $25,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна у січні експортувала вантажні авто лише на $0,22 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому були також незначні експортні поставки (на $0,76 млн) в основному до Румунії.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
Українські підприємства у січні цього року зменшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 20,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $11,033 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за зазначений період зменшився на 28,7% — до $4,953 млн.
У грудні імпортовано міді на $13,311 млн, експортовано — на $10,318 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 23,2% порівняно з попереднім роком — до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% — до $103,848 млн.
Україна у 2024 році зберегла імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на рівні попереднього року — до $140,797 млн, експорт збільшився на 22,4% — до $88,237 млн.
Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком — до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% — до $72,078 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Україна в січні цього року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі в 10,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 765 тонн з 8,331 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні-2025 було експортовано 2,461 тис. тонн феросплавів.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень впав в 8,1 раза – до $1,066 млн з $8,655 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (55,91% у грошовому вимірі), Румунії (17,92%) та Узбекистану (14,35%).
Крім того, минулого місяця Україна імпортувала 3,169 тис. тонн цієї продукції – зниження на 40,2% до січня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 42,3% – до $4,870 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (55,03%), Індії (22,85%) та Казахстану (5,48%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходиться у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Також повідомлялось, що феросплавні заводи у 2025р наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з попереднім роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, у 2024 році Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна у січні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі порівняно з попереднім роком – до 97 тонн з 31 тонни.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні імпорт бокситів складав 5,556 тис. тонн.
За січень-2026 імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс до $83 тис. з $27 тис.
Імпорт здійснювався з Китаю (100% поставок у грошовому вимірі).
Реекспорт бокситів у 2026-му, як і у 2025, Україна не здійснювала.
Як повідомлялось, Україна в 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн, у грошовому вимірі – на 15,8%, до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному виразі на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому виразі скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), який наразі простоює.
