Федеральний уряд Німеччини веде переговори з кількома країнами про можливе «міграційне партнерство», яке включає швидке повернення нелегальних мігрантів назад до їхніх рідних країн.
Згідно з офіційним представником Міністерства внутрішніх справ, наразі ці переговори стосуються шести країн: Грузії, Молдови, Кенії, Колумбії, Узбекистану та Киргизстану.
На початку травня Узбекистан підписав Меморандум про порозуміння з Німеччиною. Ці заходи спрямовані на боротьбу з нелегальною міграцією та розвиток взаємовигідного співробітництва. Однією з головних цілей цієї угоди є забезпечення швидкого повернення нелегальних мігрантів до їхніх рідних країн.
Уряд Німеччини також розглядає можливість посилення співробітництва у галузі трудової міграції через спільні проекти, спрямовані на навчання та працевлаштування узбецьких громадян у Німеччині. Берлін висловив намір залучити кваліфікованих спеціалістів з Узбекистану до сфери охорони здоров’я та освіти, особливо у сфері догляду за людьми.
Верховний суд України 17 жовтня розгляне касаційну скаргу ПАТ “Черкасиобленерго” у справі про незаконне відчуження з власності компанії Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС.
“У лютому 2023 року Господарським судом Черкаської області договори купівлі-продажу цих ГЕС було визнано недійсними, проте вже у квітні Північний апеляційний господарський суд своєю постановою скасував рішення щодо повернення державі цих ГЕС”, – ідеться в пресрелізі “Черкасиобленерго” в понеділок.
Як повідомлялося, Господарський суд Черкаської області рішенням від 20 лютого 2023 року задовольнив позов “Черкасиобленерго” щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС між компанією та зовнішньоекономічною асоціацією (ЗЕА) “Новосвіт” у 2015 році.
“Майнові комплекси Стеблівської ГЕС і Корсунь-Шевченківської ГЕС було відчужено за спірними договорами без проведення аукціону, без повідомлення Фонду державного майна України з метою приховування незаконних правочинів, унаслідок чого “Черкасиобленерго” і державі було завдано значної шкоди”, – ідеться в рішенні суду.
Як випливає з документа, оцінку відчуженого за спірними договорами майна для визначення його ринкової вартості, порушуючи вимоги закону “Про акціонерні товариства” та статуту “Черкасиобленерго”, було проведено без ухвалення наглядовою радою товариства рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності, а також затвердження ринкової вартості майна.
“Унаслідок незаконного проведення оцінки майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС як цілісних майнових комплексів в.о. голови правління товариства Кузьмінська С.А., яка уклала спірні договори від імені “Черкасиобленерго”, штучно занизила ринкову вартість цих двох ГЕС з метою уникнення передбаченої статутом ПАТ заборони на укладення нею самостійного рішення щодо вчинення правочинів щодо майна, ринкова вартість якого перевищує 5% вартості активів товариства”, – констатував суд.
За інформацією адвоката компанії “Ципін і Партнери” Марини Суткович, яка представляла інтереси “Черкасиобленерго” в суді, загальна сума збитків товариства внаслідок угоди купівлі-продажу двох ГЕС склала 139,5 млн грн.
“Однак уже 11 квітня Північний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову “Черкасиобленерго” через те, що, на його думку, Кузьмінська С. А. не перевищила наданих їй статутом повноважень, правочини не були значними, а інші доводи суду першої інстанції є необґрунтованими”, – ідеться в прес-релізі.
Однак, як зазначила процитована в документі Суткович, у матеріалах справи відсутня незалежна, вільна від впливу сторін, судова оціночно-будівельна експертиза, а в її призначенні суд із незрозумілих причин відмовив.
“Північний апеляційний господарський суд був одностороннім і брав до уваги переважно докази ВЕА “Новосвіт”, чим було порушено принцип рівності та внаслідок чого обставини справи не були встановлені повно і всебічно”, – стверджує адвокат.
На початку 2022 року 46% акцій ПАТ “Черкасиобленерго” було передано від Фонду державного майна до Міністерства енергетики. Ще 25% акцій перебувають в управлінні ПрАТ “Українська енергозберігаюча сервісна компанія” (“УкрЕСКО”).
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КПК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-вересні 2023 року становив 5 млрд 566,3 млн грн, що на 6,1% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті на 23,7% зросло виробництво гофроящиків – до 168,3 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 9,2% – до 124,8 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 15,5% – до 102,7 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився майже на 13% – до 22,1 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення, зберігає негативну динаміку: у січні-вересні він знизився на 24% – до 33,3 тис. тонн, а виробництво туалетного паперу в рулончиках також скоротилося на 24% – до 188,17 млн шт.
Комбінат, незважаючи на падіння виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за дев’ять місяців 2023 року основними підприємствами галузі в країні випущено 444,63 млн рулончиків (на 1,4% менше).
Згідно зі статистичними даними, у вересні поточного року Київський КПК наростив виробництво гофроящиків на 13,2% до вересня-2022 – до 19,6 млн кв. м, паперу та картону – на 1,3%, до 18,1 тис. тонн.
За даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-вересні поточного року в Україні зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 9,8% (до 405,3 тис. тонн), картонних ящиків – на 17,7% (до 379,6 млн кв. м).
Київський КПК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Страхова група “ТАС” (Київ) у вересні виплатила за укладеними договорами страхування сумарно 118,5 млн грн, що на 37,1% перевищує суму відшкодувань компанії за вересень минулого року.
Як повідомляється на сайті компанії, виплати за договорами КАСКО порівняно зі звітним періодом 2022 року збільшилися на 37,7% – до 32,29 млн грн, що становить 27,25% загального обсягу виплат страховика за вересень поточного року, ОСЦПВ – на 31,1%, до 39,43 млн грн (33,27%), “Зеленої карти” – на 22,5%, до 27,35 млн грн (23,08% загального обсягу виплат).
Водночас, виплати за ДМС збільшилися на 86,4% – до 15,41 млн грн, що становить 13% сукупної суми виплат страховика за звітний період.
За іншими договорами страхування СГ “ТАС” за місяць виплатила як страхові відшкодування 4,02 млн грн – на 75% більше, ніж рік тому.
СГ “ТАС” зареєстрована в 1998 році. Є універсальною компанією, пропонує понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу з 28 регіональних дирекцій і філій.
Від 30% до 60% українців протягом року не мали контактів із сімейним лікарем і не проходили обстеження, держава має розробити механізми реімбурсації досліджень та аналізів у рамках Програми медгарантій (ПМГ).
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” кандидат медичних наук, магістр державного управління Сергій Куцевляк, про це свідчать результати аналізу моніторингу даних медичної інформаційної системи (МІС), а також опитування пацієнтів, що провели в одному з ЦПМСД Києва в травні-липні 2023 року.
“Ми проаналізували, скільки пацієнтів не бачили свого сімейного лікаря жодного разу: жодного прийому, жодного направлення, жодного рецепта, жодного лікарняного, жодної довідки, тобто “нуль” активності впродовж року в людини, яка має декларацію із сімейним лікарем. В аграрному сільському регіоні ми побачили близько 30% таких пацієнтів. А в центральному регіоні ми нарахували до 60% людей, які жодного разу не бачили сімейного лікаря”, – сказав він.
Водночас, посилаючись на моніторинг даних МІС за 2019-2021 рр., Куцевляк зазначив, що “дуже багато людей просто не звертаються до сімейних лікарів, що логічно призводить до високих показників смертності, зокрема від серцево-судинних захворювань (ССЗ), і високих показників інвалідизації після інфарктів та інсультів”.
Він повідомив, що в одному з ЦПМСД Києва влітку 2023 року реалізували пілотний проєкт, під час якого клініка провела кардіологічне обстеження й аналізи у 500 осіб віком 40-65 років.
“Вони знайшли 41% людей, які потребують поглибленої уваги та коригувальної терапії. Тому зараз ми говоримо про формування держполітики, щоб держава забезпечувала мінімальний набір досліджень для пацієнта, щоб забезпечити витратні матеріали для дослідження”, – сказав він.
Куцевляк зазначив, що, згідно з попередніми розрахунками, вартість реалізації проєкту моніторингу стану здоров’я мешканців міста з населенням приблизно 250 тис. осіб могла б становити близько 80-90 млн грн.
“Ми говоримо, що держава має запровадити реімбурсацію на обстеження, щоб мати можливість мотивувати, а також проконтролювати сімейного лікаря. Зрозуміло, що сімейна медицина це не витягне за сьогоднішнього рівня оплати за пацієнта, тому держава повинна змістити акценти, щоб мати таку можливість”, – сказав він.
Куцевляк підкреслив, що реалізація проєктів у напрямі превентивної медицини в умовах війни набуває ще більшої актуальності.
“Не тільки війна впливає на смертність, але ми втрачаємо на фронті десятки тисяч людей, а в тилу ми втрачаємо сотні тисяч людей від недіагностованих захворювань. Тому потрібно змістити акцент на контроль стану здоров’я конкретного громадянина, тоді збільшення фінансування охорони здоров’я на мільярди дасть ефект і економію в десятки мільярдів у масштабах усієї країни”, – сказав він.
Куцевляк уточнив, що він виступав з ініціативою розроблення відповідної держпрограми, спрямованої на активізацію роботи системи первинної меддопомоги в напрямі превентивної медицини, зокрема на стимулювання лікарів первинної меддопомоги до моніторингу стану здоров’я пацієнтів, які мають із ними декларації.
За оцінкою експерта, “всі держінвестиції за останні 10 років ідуть у стенди, у контраст, ангіографи, КТ, та інше обладнання, але не відбувається вчасна базова діагностика і вчасне виявлення чинників ризику, що призводять до захворювань.
“Проблема своєчасної діагностики для виявлення факторів ризику залишається актуальною. Високотехнологічне обладнання, таке як КТ і ангіографи, не може бути ефективно використане без систематичного масового обстеження жителів працездатного віку”, – сказав він.
Куцевляк зазначив, що багато українців стикаються з відсутністю регулярного медичного контролю. Водночас дефіцит лікарів, особливо у віддалених регіонах, а також економічні та соціокультурні чинники можуть стати причиною відтермінування або повного ігнорування медичних оглядів, що стає особливо актуальним для людей похилого віку та жителів сільських районів.
“На сьогодні є проблема звернення пацієнтів на пізніх стадіях захворювань. На жаль, в Україні мало розвинена культура проходження чек-ап, регулярних медичних оглядів. Лікарі мало зацікавлені в тому, щоб допомогти вчасно поставити діагноз і почати лікування. Ми бачимо великі перспективи для розвитку, якщо держава зверне увагу на це питання і почне спрямовувати діяльність лікарів на роботу в напрямку попереджень захворювань”, – резюмував Куцевляк.
Куцевляк зазначив, що “акцент має бути зроблено на зусиллях на етапі первинної медичної допомоги”.
“Сімейні лікарі відіграють ключову роль у своєчасній діагностиці та профілактиці захворювань. Розвиток сімейної медицини, підвищення кваліфікації лікарів та активізація їхньої взаємодії з пацієнтами можуть сприяти ранньому виявленню ризиків і захворювань”, – сказав він.
Крім того, на думку Куцевляка, “варто звернути увагу на освітні програми, спрямовані на підвищення медичної грамотності населення, усвідомлення особистої відповідальності за власне здоров’я”.
“Поінформований пацієнт більш відповідально ставитиметься до свого здоров’я і регулярно проходитиме медичні огляди. Необхідно активізувати роботу системи первинної медичної допомоги та забезпечити громадян необхідними медичними обстеженнями для своєчасної діагностики. Це допоможе знизити смертність та інвалідизацію, а також буде економічно вигідно для держави. Тільки скорочення навіть на 5% кількості інсультів дасть економічний ефект щонайменше 1,5 млрд грн на рік, збереже життя та активний працездатний стан 7,5 тис. українських громадян. Впровадження принципу безперервного контролю стану здоров’я громадян має стати основою державної політики”, – сказав він.
Девʼятий Київський міжнародний економічний форум вдруге пройшов в умовах воєнного стану під гаслом «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи».
Цього року форум об’єднав понад 900 учасників та більше ніж 70 спікерів — представників української влади, бізнесу та суспільства. Крім того, до події долучилися міжнародні спікери — Ґаель Весьєр, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні; Ремі Дюфло, заступник Голови Представництва ЄС в Україні; Крістер Хаглунд, голова правління Miltton Ukraine; Кріспін Еллісон, старший партнер Marsh McLennan; Альберто Фернандес-Дієс, керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні; Курт Волкер, почесний співробітник Центру аналізу європейської політики Center for European Policy Analysis (CEPA) та ін.
Головною темою цьогорічного КМЕФ стало питання свободи та ціни, яку український бізнес, економіка та суспільство платить під час повномасштабної війни — за майбутнє держави з вільною розвинутою економікою та дієвими стратегіями розвитку.
Подію відкрив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який розповів про головні напрямки роботи держави, безпекові питання та економічні тенденції під час війни: «У 2023 році спільними зусиллями Україні вдалося змінити багато негативних економічних тенденцій, що склалися через повномасштабну агресію росії. Інфляція сповільнилася з 26% до 8-9%. Маємо рекордні міжнародні резерви в розмірі близько 40 млрд доларів. Дефіцит залишився на рівні 20%, і ми знаємо, як його профінансувати наступного року». А також акцентував на 6 секторах, які стануть основою економіки майбутнього: ВПК, аграрний сектор, енергетика, ІТ, будівництво та машинобудування.
В рамках події представники бізнесу та держави обговорили надскладні виклики та завдання для української економіки — нарощування людського капіталу, повернення вимушених мігрантів, створення привабливого інвестиційного та бізнес-клімату, налагодження системної співпраці з міжнародними партнерами, інтеграцію ветеранів та багато іншого. І головне — питання побудови нової, економічно успішної України.
«Сьогодні найрозвиненіші економіки світу конкурують за таланти, оскільки це — ключовий капітал та величезний потенціал для економічного зростання. Після перемоги в України є потужні можливості для розвитку економіки, враховуючи нашу локацію, ресурси, креативність та адаптивність. Але за умови, що ми повернемо таланти. Саме тому я концентруюсь на інвестиціях в інноваційні та індустріальні парки в Україні, які вже стають магнітами для наших талановитих спеціалістів, і дозволяють їм реалізовувати свій потенціал тут, а не за кордоном», — зазначив Василь Хмельницький, засновник холдингу UFuture, ініціатор Київського міжнародного економічного форуму.
Навіть попри великі втрати для економіки та непрогнозованість ситуації на внутрішньому ринку, український бізнес продовжує адаптуватися до воєнних умов, шукати ефективні рішення та інтегрувати в свої стратегії новий досвід. За переконанням учасників та спікерів цьогорічного КМЕФ, важливо робити це вже зараз, не чекаючи кращих часів.
«Цьогорічний КМЕФ мав кілька важливих результатів. Форум показав оптимізм українського бізнесу, який в складних обставинах війни не тільки виживає, а і намагається розвиватись як всередині країни, так і на світовому ринку. Український уряд, розуміючи всю складність завдань з розвитку економіки, розробляє програми страхування воєнних ризиків, стимулювання промислового виробництва, МСП, гуманітарного розмінування та ін. А першими, хто буде інвестувати в розбудову України, будуть українські інвестори. Але вже сьогодні потрібно готувати проєкти і починати діалог з міжнародним бізнесом, який бачить перспективи роботи в Україні», — відзначив Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
Захід мав потужну благодійну складову: учасники цьогорічного Київського міжнародного економічного форуму передали 1 млн грн на підтримку Superhumans Center та Збройних сил України.
Запис онлайн-трансляції форуму доступний на YouTube каналі КМЕФ за підтримки інноваційного партнера та ексклюзивного партнера прямої трансляціï Mastercard за посиланням.
Cтратегічний партнер: UFuture.
Титульні партнери: Нова Пошта; AJAX; Biopharma; Нафтогаз; Федерація роботодавців нафтогазової галузі; Смарт-Холдинг.
Партнери: Київстар, AEQUO, Dynasty Investment Group, Інтерпайп, Епіцентр, МХП, Biosphere, ПУМБ, QPartners, Neqsol Holding, ПриватБанк, ДТЕК, CEO Club, Work.ua, Miltton, Superhumans Center, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?”, ГО “Безбар’єрність”.
Аналітичний партнер: Gradus.
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 Медіа.
Медіапартнери: Ми Україна, Інтерфакс Україна, Delo, The Page, Mind, The Kyiv Independent, TAVR media, Huxley.
Ми віримо, що наша перемога, наше відновлення та розвиток економіки — це наш вибір і наша справа.
Детальніше про подію за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум 2023
Люди. Бізнес. Економіка
Ціна свободи
