Кабінет Міністрів на засіданні в п’ятницю ухвалив рішення про компенсацію до 50% вартості відновлення й будівництва меліоративних систем для організацій водокористувачів, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Згідно з розробленою Мінагрополітики постановою №628 “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організаціям водокористувачів”, аграрії, які використовують меліоровані землі, можуть отримати компенсацію для реконструкції та модернізації наявних або будівництва нових меліоративних систем, а також за відновлення насосних станцій.
Розмір допомоги для аграріїв становитиме не більше ніж 26,5 тис. грн на 1 гектар оброблюваних угідь, на яких здійснюється гідротехнічна меліорація, без урахування вартості дощувальних машин.
Бюджетну дотацію надають за проведення робіт і прийнятих в експлуатацію меліоративних систем за період з 1 листопада 2023 року до 31 жовтня 2024 року.
Мінагрополітики уточнило, що заявки на отримання бюджетних коштів та документи до неї аграрії подаватимуть через Державний аграрний реєстр. Про початок подання заявок міністерство повідомить додатково.
Створений Військово-морськими силами морський коридор із серпня 2023 року забезпечив експорт 50 млн тонн вантажів, у портах було оброблено 1,737 суден, повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
“50 мільйонів тонн вантажів експортовано Українським морським коридором за 9 місяців. Попри постійні атаки росіян, українським портовикам вдалося обробити 1737 суден”, – ідеться в повідомленні Міністерства у фейсбуці в суботу, а ексвіцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков уточнив, що на частку агропродукції припадає 35 млн тонн.
Завдяки об’єднаним зусиллям уряду, Адміністрації морських портів України, міжнародних партнерів та всіх працівників портової галузі, вдалося налагодити стабільний експорт української агропродукції морем, ідеться в повідомленні.
У фейсбуці Адміністрації морських портів (АМПУ) повідомляється, що Чорноморські порти вийшли на рекордний обсяг переробки вантажів.
“Починаючи з першого судна Joseph Shulte, що вийшло Українським коридором 16 серпня 2023 року, українські чорноморські порти переробили цей рекордний об’єм вантажів незважаючи на постійні атаки ворога на нашу критичну інфраструктуру. Це 1737 оброблених суден!”, – йдеться в повідомленні АМПУ.
Минулого четверга про те, що експорт морським коридором сягнув 50 млн т повідомив ексзаступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) Юрій Васьков.
Глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин повідомляв, що результати роботи українського “зернового коридору” майже в півтора раза перевищили показники Чорноморської зернової ініціативи. За його словами, показник перевезення тільки зернових вантажів за вісім місяців уже на 10% вищий, ніж результати роботи “зернової ініціативи” за рік.
Зерно – Свині – Мʼясо – це ланцюг доданої вартості, що здатний збільшити додану вартість до 6 млрд євро в рік і, навіть, більше, в противагу експорту зерна, що майже не залишає доданої вартості в Україні.
Однойменний Форум “Зерно. Свині. Мʼясо – 2024” пройде в Києві 12 червня.
Голова організаційного комітету Форуму Микола Бабенко, що керує Асоціацією “Мʼясної галузі” та Центром підвищення ефективності в тваринництві, вважає: “Є багато механізмів наповнення податками бюджет. Стимулювання збільшення в рази виробництва галузей, що мають високу додану вартість – найкращий, ми в цьому переконані. Наприклад, експорт зерна не приносить в бюджет майже нічого, у той же час переробка зерна на біоетанол, годівля свиней відходами з виробництва біоетанолу та експорт свинини – це сотні відсотків доданої вартості в Україні, мільярди євро на тому самому зерні, що експортується. Шість мільярдів євро доданої вартості економіка України може отримувати додатково щороку лише з чотирьохкратного збільшення поголівʼя свиней в Україні, до рівня 1991 року”.
Стимулювання розвитку галузей з високою доданою вартістю, таких як свинарство та м’ясна галузь, може стати альтернативним внутрішнім ринком збуту українського зерна. Зараз свинарство споживає лише 2 млн тонн зернових, а здатне споживати 10 млн тонн щороку.
Зареєструватися: https://meatindustry.com.ua
Open4business – інформаційний партнер
Запит роботодавців щодо вакансій у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Президент України Володимир Зеленський уперше відвідає Філіппіни. Зеленський прибуде до Маніли пізно ввечері в неділю, 2 червня, повідомляє новинний сайт Rappler із посиланням на дипломатичні джерела.
Як ідеться в повідомленні, це перший візит Володимира Зеленського до Маніли з моменту його обрання президентом у 2019 році, президент України прибуде на Філіппіни одразу після візиту до Сінгапуру.
Як раніше повідомляли, у Сінгапурі Зеленський узяв участь у конференції “Діалог Шангрі-Ла” і провів зустрічі із сінгапурськими державними діячами, інвесторами, а також міністром оборони США Ллойдом Остіном.
Українці, які мали в Норвегії дозвіл на тимчасовий колективний захист від війни, але в яких цей дозвіл було відкликано або не продовжено, не можуть згодом знову його отримати.
Відповідне посилення до правил захисту ухвалило 31 травня Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії, повідомляється у пресрелізі відомства.
«Норвегія витрачає багато грошей на прискорене опрацювання та розселення українських прохачів притулку за спеціальною схемою. Центристська партія і Лейбористська партія в уряді вважають неправильним, що прохачі притулку, які добровільно повернулися або порушили правила, повинні знову отримувати особливий режим”, – сказала міністерка юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель (Emilie Enger Mehl).
За даними Директорату у справах імміграції, близько 2 тис. українців, які мають тимчасовий колективний захист, не отримали продовження річного дозволу на перебування в Норвегії. У багатьох випадках йдеться про людей, які переїхали назад в Україну або в інші країни Європи. Ці люди більше не зможуть отримати колективний захист у Норвегії, якщо знову звернуться по нього; натомість вони будуть направлені на звичайну індивідуальну процедуру надання притулку.
Міністр також не виключає можливості подальшого посилення правил надання тимчасового колективного захисту в Норвегії.
«Імміграція має бути стійкою. Тому ми розглядаємо можливість подальшого посилення схеми тимчасового колективного захисту”, – зазначила Мель.
Як повідомлялося, 11 березня 2022 року уряд Норвегії запровадив схему тимчасового колективного захисту для переміщених осіб з України. Ця схема означає, що особам, які підпадають під її дію, надається посвідка на проживання за спрощеною процедурою і без індивідуальної оцінки.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня цього року в Норвегії значилося 70,69 тис. громадян зі статусом тимчасового захисту від війни в Україні, для порівняння на кінець серпня 2023 року їх було 52,61 тис., а на кінець 2023 року – 66,94 тис.
Загалом статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 березня 2024 року мали 4 млн 211,5 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року. на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли бенефіціарів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 301,79 тис. осіб; 30,9% від загальної кількості), Польща (955,52 тис. осіб; 22,7%) і Чехія (364,38 тис. осіб; 8,7%). Сумарна частка цих трьох країн становить 62,3%.
