АТ “Укргазвидобування” за січень-жовтень 2023 року сплатило 19,85 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, із зазначеної суми 992,26 млн грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів, де компанія здійснює діяльність.
Найбільше відрахувань із січня по жовтень 2023 року отримали бюджети Харківської та Полтавської областей – 484,96 млн грн і 415,32 млн грн відповідно.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” поставило у 2023 році перед собою завдання збільшити видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, перерахував за січень-жовтень 2023 року до бюджетів усіх рівнів 1,84 млрд грн податків і зборів, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, понад 1,08 млрд грн із цієї суми отримали місцеві бюджети територіальних громад Полтавської, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської, Житомирської, Чернігівської та Харківської областей. До державного бюджету агрохолдинг перерахував понад 753 млн грн.
“Тільки за час повномасштабної війни “Астарта” перерахувала до бюджетів усіх рівнів понад 3,46 млрд грн. З року в рік ми нарощуємо ці обсяги, тому що переконані, що своїми податками ми підтримуємо і бюджет, і народ України. Тим більше зараз, коли левова частка видатків бюджету йде на підвищення обороноздатності держави. Це наш свідомий вибір, і я закликаю весь, без винятку, український бізнес ухвалити це рішення і сумлінно платити податки за будь-яких умов”, – зазначив засновник і СЕО “Астарти” Віктор Іванчик.
За інформацією агрохолдингу, “Астарта” спільно з українськими та міжнародними партнерами також продовжує реалізацію соціальних ініціатив у рамках гуманітарного проєкту Common Help Ukraine. Оцінка благодійних внесків та наданої гуманітарної допомоги проєкту вже перевищує 809 млн грн, з яких 56 млн грн спрямовано на розвиток регіонального підприємництва в громадах, де працює агрохолдинг.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за дев’ять місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у січні-вересні 2023 року збільшив загальний операційний дохід на 12,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 25,6 млрд грн.
Як повідомили у пресслужбі мобільного оператора, показник EBITDA компанії також збільшився на 12,5% – до 15,5 млрд грн, показник маржі EBITDA зріс на 0,2 п.п. – до 60,6%.
Крім того, капітальні витрати компанії за дев’ять місяців 2023 року збільшилися на 8,1% – до 3,791 млрд грн.
Загальний дохід від послуг мобільного зв’язку становив 24,033 млрд грн, що на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Дохід від послуг передачі даних 13,963 млрд грн (+12,3%). Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку зріс на 2,6% – до 1,447 млрд грн. Дохід від послуг широкосмугового доступу (ШСД) в інтернет зріс на 17% – до 979 млн грн.
Операційний дохід у третьому кварталі зріс на 13,8% – до 8,711 млрд грн. Показник EBITDA на 26,2% – до 5,54 млрд грн. Капітальні витрати при цьому зменшилися на 11% – до 1,61 млрд грн.
Загальний дохід від надання послуг зв’язку в третьому кварталі збільшився на 14,2% – до 8,13 млрд грн, зокрема на 16,4% від послуг передачі даних – до 4,81 млрд грн. Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку в третьому кварталі зріс на 5% – до 501 млн грн. Операційний дохід від ШСД збільшився на 22,6% – до 334 млн грн. Кількість абонентів ШСД у третьому кварталі зросла на 0,6% – до 1,1 млн, показник APRU ШСД – на 25%, до 100 грн. Показник APRU абонентів мобільного зв’язку зріс на 15,8% – до 112 грн, показник MOU – на 2,2%, до 547 хвилин. Використання мобільного інтернету абонентами в третьому кварталі збільшилося на 17,7% до 10,6 Гігабайт на одного абонента.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшилася на 6,5% – до $235 млн). За звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%. Мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив президенту України Володимиру Зеленському про переговори з представниками Болгарії та Румунії.
“Цей напрямок транскордонної взаємодії зараз, очевидно, зростає. Я дякую партнерам. Це і робота морського коридору, і дунайського експортного кластера, і взагалі товарообіг між нашими країнами”, – сказав Зеленський у відеозверненні в понеділок.
“Тільки з Румунією ми бачимо потенціал зростання до 4 мільйонів тонн товарообігу до кінця цього року. Це дуже потужно і підтримує не тільки нашу державу, не тільки робочі місця в Україні, а й у країнах-партнерах”, – сказав президент.
Зеленський упевнений, що “додамо ще до співпраці і Румунію, і Болгарію, і Молдову, весь Європейський Союз”.
Електронна транзитна система NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5 почне застосовуватися з 1 грудня 2023 року, повідомила Державна митна служба України в Телеграм у понеділок.
“Україна продовжує впевнено доводити можливість виконати зобов’язання, взяті під час вступу до Конвенції про процедуру спільного транзиту: з 1 грудня 2023 року ми плануємо перейти на застосування NCTS Фаза 5”, – процитувало відомство заступника голови митниці Владислава Суворова.
Раніше, 17 серпня, Держмитслужба повідомляла про перенесення початку застосування NCTS Фаза 5 на два місяці (до 1 листопада) для надання бізнесу більше часу на підготовку до роботи з новою системою і вимогами до заповнення транзитних декларацій.
Тоді відомство вказало, що перехід на NCTS Фаза 6 заплановано до червня 2025 року.
“Не дивлячись на військові дії, ми не тільки вклалися в терміни, а й допомагатимемо проходити міжнародне тестування (Mode 3) іншим країнам”, – зазначив Суворов.
За словами національного координатора з питань спільного транзиту Аліни Брендак, зараз триває тестування взаємодії нової системи з розробниками брокерського програмного забезпечення. Вона наголосила, що NCTS Фаза 5 буде взаємодіяти з компаніями саме через брокерський софт, а функціонуючий зараз “Портал трейдера” більше не використовуватиметься.
Держмитслужба зазначила, що у Фазі 5 у компаній з’явиться можливість деталізувати інформацію про товари на рівні домашніх накладних (так званий рівень House Consignment), що актуально для консолідованих вантажів.
Крім того, зазначається, що відомство розробить нові методичні рекомендації для компаній щодо внесення відомостей до транзитних декларацій з урахуванням особливостей NCTS Фаза 5. Водночас усі правила та принципи застосування спільного транзиту, транзитні спрощення залишаються актуальними та чинними.
Держмитслужба також працює над можливістю надання для бізнесу альтернативного інструменту для заповнення та подання транзитних декларацій і взаємодії з національною електронною транзитною системою NCTS Фаза 5 – ІТ-рішення, аналогічного до застосовуваного на сьогодні “Порталу трейдера”, зазначається в релізі.
Як повідомлялося, Держмитслужба ще в січні 2023 року опублікувала специфікації для оновлення ПЗ розробниками брокерського програмного забезпечення (bit.ly/3NwC9pk). У серпні національним розробникам було надано доступ до АРI для тестування обміну повідомленнями з NCTS Фаза 5. Держмитслужба заявляє, що активно взаємодіє з відповідними командами для забезпечення готовності брокерських ІТ рішень.
NCTS – одна з 17-ти митних ІТ систем, які має запровадити Україна для вступу до ЄС, і поки що єдина, запроваджена Україною. Впровадження ІТ-системи передбачає не тільки її інсталяцію, а й синхронний її розвиток разом з іншими країнами-учасницями Конвенції. Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
Фінансовий план АТ “Укрзалізниця” (УЗ) на 2024 рік затверджено з прогнозованим збитком 12,6 млрд грн, який буде покрито за рахунок виконання плану виходу на беззбитковість, повідомила прес-служба УЗ на офіційному сайті компанії в понеділок.
“Кабінет міністрів затвердив фінансовий план АТ “Укрзалізниця” на 2024 рік. Так, заплановано дохід в обсязі 103,2 млрд грн, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в обсязі 98,6 млрд грн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
Зазначається, що EBITDA компанії запланована на рівні 11,8 млрд грн. Індекс рентабельності EBITDA становитиме 12%.
Витрати УЗ у 2024 році становитимуть 115,8 млрд грн. Зокрема, передбачено зростання собівартості реалізованої продукції на 13%, переважно за рахунок необхідності підвищувати заробітну плату співробітникам і підвищення тарифу на електроенергію.
Дохід від вантажоперевезень очікується в розмірі 80,1 млрд грн, від пасажирських перевезень – 9,3 млрд грн.
Плановий обсяг платежів до Державного та місцевих бюджетів – 24 млрд грн, що на 5% більше ніж у 2023 році.
“Уже третій рік поспіль затверджуємо головний фінансовий документ компанії ще до настання нового року. Цього разу ще й у рекордний термін”, – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
Він підкреслив, що затверджений фінплан не передбачає залучення коштів із держбюджету, пріоритетом якого є фінансування обороноздатності країни.
“Нашим завданням і надалі залишається стабільне забезпечення пасажирських і вантажоперевезень в умовах воєнного часу та фінансування необхідних інвестицій для підтримки і відновлення залізничної інфраструктури за рахунок власних і залучених від міжнародних фінансових інституцій коштів. Крім того, у фінплані передбачено підвищення заробітної плати залізничникам”, – заявив Лященко, зазначивши, що нинішні зарплати працівників УЗ не відповідають їхньому реальному внеску в обороноздатність та економіку України.
Глава УЗ зазначив, що роботу над фінпланом було розпочато ще в третьому кварталі, коли робота портів була повністю заблокована.
“Ми вже розробили свої пропозиції щодо виходу на беззбитковість. Зокрема, з огляду на тенденцію двох останніх місяців цього року, зробили більш оптимістичний прогноз щодо вантажоперевезень. Також, плануємо уніфікацію тарифів: зробити їх прозорішими і привести до європейської моделі. Продовжуємо роботу з оптимізації витрат”, – сказав Лященко.
В УЗ повідомили, що фінпланом на 2024 рік прогнозуються збитки на рівні 12,6 млрд грн. Вони будуть покриті за рахунок розробленого плану виходу на беззбитковість.
Крім того, заплановано освоєння капітальних інвестицій у розмірі 38 млрд грн. Зокрема, ці кошти будуть спрямовані на відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури та розбудову переходів із країнами ЄС.
