Зовнішня торгівля товарами в січні-квітні 2023 року (загальна інфографіка)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Литва передає Україні новий пакет військової допомоги на суму 41 млн євро, повідомило в четвер литовське Міністерство оборони.
За даними Міноборони, до пакета, зокрема, входять боєприпаси Carl Gustaf, гвинтівки, комплекти радарів морського спостереження, боєприпаси калібру 5,56 мм, генератори, антидрони.
Україні також передадуть пускові ракетні установки NASAMS.
“Внесок Литви в боротьбу за свободу України вже склав мільйони боєприпасів і тисячі одиниць зброї, а в якості віддачі було отримано цінні уроки і укріплено оборону Литви. Литва продовжує надавати незмінну підтримку Україні, яка сьогодні відзначає 32-гу річницю своєї незалежності, а загальний обсяг військової допомоги, наданої Україні від початку війни, вже перевищив пів мільярда євро”, – цитує прес-реліз міністра оборони Литви Арвідаса Анушаускаса.
За даними Міноборони, за перші сім місяців цього року Литва поставила Україні гелікоптери Мі-8, зенітні установки L-70 з боєприпасами, бронетранспортери M113, мільйони патронів, боєприпаси для гранатометів.
“Литва також надає експертні консультації, вносить кошти в міжнародні фонди підтримки України, сприяє навчанню українських солдатів, проводить для них курси, а литовські військові інструктори беруть участь в операції Interflex, під час якої разом з іншими союзниками з НАТО навчають українських солдатів тонкощів ведення бою”, – ідеться в повідомленні міністерства.
Також зазначається, що до лікувально-реабілітаційних закладів країни надійшло близько 200 поранених українських військовослужбовців, планується прийняти ще більше.
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2025 рік відносно попереднього періоду
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Дніпропетровський агрегатний завод” (ДАЗ, Дніпро) у січні-червні 2023 року збільшив чистий дохід від реалізації продукції на 46,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – майже до 132 млн грн.
Згідно з оприлюдненою в четвер проміжною звітністю компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий прибуток зріс на 8,3% – до 33,83 млн грн.
Завод за звітний період отримав 52,63 млн грн операційного прибутку (на 19,6% більше), а валовий прибуток становив 72,33 млн грн (+15%).
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року ДАЗ скоротив чистий прибуток на 23,6% до січня-березня-2022 – до 14,06 млн грн за зростання чистого доходу на 8% – до 55,47 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі 2023 року завод наростив чистий прибуток більш ніж на 54% до того ж періоду 2022 року – до 19,77 млн грн, а чистий дохід – на 96,3%, до 76,52 млн грн.
Одним із ключових чинників розвитку у 2023 році, за озвученими раніше планами ДАЗ, підприємство вважає розширення портфеля замовлень у 1,5 раза до 2022 року.
Водночас у звіті наголошується, що основними факторами ризику для компанії залишаються військова агресія РФ проти України, що призвела до нестабільності виробничого процесу; високі витрати на транспорт у разі зриву термінів поставок; високі відсоткові ставки за кредитами та ін.
ДАЗ – підприємство з багаторічним досвідом випуску виробів авіатехніки, а також гідроапаратури для шахт і продукції загальнотехнічного призначення (паливні та інші рідинні насоси).
Більша частина продукції реалізується в Україні, але останніми роками істотно зросли поставки в країни ЄС.
За даними НКЦПФР на другий квартал 2023 року, голові наглядової ради АТ “ДАЗ” Євгену Морозенку належить 37,9466% статутного капіталу, члену правління Андрію Яцубі та акціонеру Володимиру Яцубі – по 19,1847%.
Як повідомлялося, у 2022 році завод отримав 36,72 млн грн чистого прибутку – на 15,6% більше, ніж роком раніше, за зростання чистого доходу на 1,4% – до 175,56 млн грн. Отриманий прибуток було спрямовано на розвиток виробництва.
Всеукраїнська Асоціація Пекарів, Спілка “Борошномели України” та Об’єднання хлібопекарських підприємств “Укрхлібпром” звернулися до правоохоронних органів і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) з проханням припинити переслідування першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького і зняти з нього звинувачення у використанні службового становища під час держзакупівель продуктів у березні-квітні 2022 року.
“Переконливо просимо керівництво правоохоронних органів, в першу чергу НАБУ, обʼєктивно
розглянути всі обставини та факти, зробити правильні висновки і припинити переслідування
одного з найпорядніших і найпрофесійніших урядовців”, – зазначено у зверненні трьох бізнес-асоціацій, що об’єднують більшість виробників хлібобулочних виробів, борошна, круп і макаронних виробів. яке є в розпорядженні “Інтерфакс-Україна”
Бізнес-асоціації висловили здивування з приводу повідомлення Висоцького про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (використання службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи всупереч інтересам служби), та запевнили правоохоронні органи, що в цьому разі має місце прикра помилка.
“Ми, як виробники продуктів першої необхідності, добре пам’ятаємо ті надскладні часи початку
повномасштабної війни з російськими загарбниками, які стояли на підступах до столиці, коли мова
йшла про виживання і забезпечення продовольчої безпеки держави. Величезну роль в цьому
процесі відігравало керівництво профільного міністерства, і в першу чергу Т.М.Висоцький, адже
саме завдяки його чесним і високопрофесійним діям по управлінню і координації діяльності галузі
вдалося уникнути перебоїв та зловживань в постачанні продовольства населенню та ЗСУ”, – зазначили громадські організації.
Вони назвали звинувачення на адресу Висоцького безпідставними та попросили правоохоронні органи уважно ознайомитися з позицією Міністерства аграрної політики та продовольства, яку повністю поділяють.
Як повідомлялося, 24 серпня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звинуватили першого заступника міністра аграрної політики України Висоцького у зловживанні на суму 62,5 млн грн під час закупівлі продуктів харчування для забезпечення потреб держави в період воєнного стану.
Мінагрополітики опублікувало заяву, якою конкретизувало отримане Висоцьким обвинувачення. У березні-квітні 2022 року він нібито погодив для обласних військових адміністрацій (ОВА) рахунки на закупівлю в ТОВ “Олімп” і ТОВ “ВінсайдЛайт” макаронних виробів із твердих сортів пшениці імпортних виробництв за завищеними цінами, чим було завдано збитків державі в розмірі 63 млн грн. Слідство вказує, що вартість макаронних виробів станом на березень-травень 2022 року варіювалася в межах 33,65-36,89 грн/кг.
“Слідство не враховує, що Державна служба статистики України за період березня-травня 2022 року надає ціни щодо макаронів із твердих сортів пшениці за 500 г, а здійснювалася закупівля 1 кг, тож ціна перевищила 72 грн/кг, що унеможливлює завдання шкоди”, – наголосили в Мінагрополітики та додали, що зазначена арифметична помилка має бути врахована та виправлена слідством.
Крім того, слідству порадили врахувати наявність публічного договору на поставку продтоварів та його умови, які не визначалися Висоцьким. Мінагрополітики не було стороною договору, усі договори узгоджувалися обласними військовими адміністраціями. Висоцький, зі свого боку, звертав увагу представників ОВА на необхідність укладання угод за максимально низькими цінами.
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року скоротило чистий збиток у 8,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,248 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, підприємство за цей період скоротило чистий дохід на 37,3% – до 251,985 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця березня 2023 року становив 200,795 млн грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НМТЗ” завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 382,038 млн грн, тоді як у попередньому році отримав чистий прибуток 175,722 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудування, будівництва та інших галузей промисловості.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 90,3897% акцій заводу, у компанії Lindsell Enterprises Limited (Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
